Сергієнко Андрій Володимирович
Народився 28 вересня 1983 року в місті Корюківка, Корюківського району, Чернігівської області, у родині працівників Корюківської картонажно-поліграфічної фабрики.
У 1989 році Андрій пішов до першого класу Корюківської загальноосвітньої школи №1, яку закінчив у 2000 році. Навчався добре, захоплювався історією та географією. Мав спокійний характер, завжди посміхався, не боявся висловлювати свою думку.
Після закінчення школи вступив до Чернігівського комерційного технікуму, який закінчив у 2002 році. Але на досягнутому вирішив не зупинятися й продовжив навчання в Чернігівському державному інституті (2002-2005 роки навчання).
З 2006 року був прийнятий на роботу в Управління праці та соціального захисту населення міста Корюківки, на посаду «спеціаліст», а з 2009 року призначений на посаду начальника відділу персоніфікованого обліку управління. У 2010 році отримав підвищення до заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення.
У 2015 році, бувши людиною волелюбною, вирішив стати на захист Батьківщини. І у складі окремої механізованої бригади з 2015 по 2016 роки брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей.
Після повернення додому, продовжив працювати в Управлінні соціального захисту населення на попередній посаді.
12 жовтня 2018 року одружився й став батьком для 7 – річного хлопчика Назара.
Андрій мав плани на майбутнє, любив життя, був гарним сім’янином. За рік до повномасштабного вторгнення отримав водійські права. Любив разом з родиною їздити містом, подорожувати селами й містечками району. Родина мріяла об’їхати всю Україну на власному авто. Але доля вирішила інакше.
23 лютого 2022 року Андрій отримав повістку і мав наступного дня йти до лікарні, проходити комісію, але вранці 24 лютого його розбудила перелякана дружина: “Андрій, вставай. Війна!”.
15 хвилин і Андрій вже зібраний, попрощавшись з родиною, йшов до ТЦК та СП. Далі танки в рідному місті, захист Чернігова, а пізніше й виконання бойових завдань на сході країни. З 24 лютого 2022 року старший солдат Андрій проходив військову службу у військовій частині села Гончарівське, Чернігівської області.
9 місяців Андрій мужньо захищав Батьківщину.
29 листопада 2022 року Андрій, як командир стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону, разом з побратимами пішов на виконання бойового завдання.
30 листопада 2022 року, на день народження його матері, серце героя перестало битись внаслідок влучання танкового снаряда в бліндаж в районі населеного пункту смт Велика Новосілка, Волноваського району, Донецької області.
З героєм попрощалися 4 грудня 2022 року. Поховано захисника України в рідному місті Корюківка в районі Олексіївки на місцевому кладовищі.
Вічна пам’ять Герою!