Розділи порталу



Погода

Інформує Бюро правової допомоги

18.08.2020

Підстави визнання фізичної особи банкрутом та порядок відновлення її платоспроможності

Основним нормативним актом, який регулює питання неплатоспроможності фізичної особи, його відновлення та процедура відновлення – є Кодекс України з процедур банкрутства.

Якщо раніше закон передбачав можливість банкрутства фізичних осіб за боргами, які виникли внаслідок підприємницької діяльності, тобто фізичних осіб-підприємців, то після набрання чинності кодексом можливе банкрутство фізичної особи без такого статусу.

Ініціювати процедуру відновлення платоспроможності фізичної особи можливо тільки за заявою боржника.

Особливі умови для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачено статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства:

  • розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (станом на 2020 рік – 141 690 грн.);
  • боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж 2 (двох) місяців;
  • ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
  • існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Але для звернення із заявою не є необхідним дотримання всіх вищезазначених умов, інколи достатньо може бити і однієї.

Як зазначено вище, фізична особа має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. До заяви обов’язково додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень, розмір якої становить п’ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (тобто, на 2020-й рік розмір авансування становитиме 31 530 грн.).

Судовий збір за подання даної заяви не передбачено Кодексом.

Суд, не пізніше 5 (п’яти) днів з дня надходження заяви, виносить ухвалу про прийняття заяви до розгляду й призначає дату підготовчого засідання.

Після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність щодо боржника або його майнового стану настають такі наслідки: не нараховують штрафні санкцій та відсотки за простроченими зобов’язаннями боржника, вводять мораторій на задоволення вимог кредиторів, корпоративні права боржника здійснюють, враховуючи обмеження, встановлені кодексом, строк виконання усіх грошових зобов’язань боржника вважається таким, що настав, відчуження майна боржника у будь-який спосіб відбувається за погодженням з арбітражним керуючим, який є головним у справі про банкрутство.

У процедурі банкрутства фізичної особи є дві стадії: реструктуризація боргів та визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів.

Реструктуризація боргів є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про банкрутство фізичної особи як для фізичної особи, так і для кредиторів, оскільки відбувається відновлення її платоспроможності та погашення боргів.

Складають план реструктуризації, в якому зазначають розмір визнаних судом вимог кредиторів із зазначенням суми та черговості задоволення, інформація про всі доходи боржника, а також про ймовірні очікувані доходи в майбутньому, розмір щомісячної суми, яку виділятимуть на задоволення вимог кредиторів, вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів.

А після того, як суд затвердить такий план, боржник втрачає право:

  • бути поручителем за будь-якими зобов’язаннями інших осіб,
  • укладати договори довічного утримання, переведення боргу, позики,
  • укладати договори щодо відчуження або обтяження рухомого та нерухомого майна, вартість якого перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати.

У разі визнання боржника банкрутом суд призначає керуючого реалізацією майна боржника, який спільно з ним і проводить інвентаризацію майна та визначає його вартість. Таке майно складає ліквідаційну масу, до складу якої не може входити – житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернене стягнення, кошти, які перебувають на рахунках у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.

Так, така процедура вирішує питання боргів фізичної особи виключно в законній площині за допомогою суду та арбітражного керуючого. Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, борг перестає збільшуватися, штрафні санкції не застосовують. А заборгованість буде погашена або списана повністю, незважаючи на суму боргу.

Отримати фахову правову допомогу можна  звернувшись до Корюківського бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257) 2-11-32.

Звертаємо увагу, що отримати фахову правову допомогу можна  звернувшись до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., 6А, тел.(0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


28.07.2020

Порядок відновлення втрачених автомобільних прав

З тих чи інших причин ми втрачаємо речі, гроші і найстрашніше – документи. Втративши документи, ми часто не знаємо, що робити, хоча розуміємо, що пропажу необхідно якось оформити. Так, втративши водійські права, кожен шукає механізм їх повернення або відновлення. З яких же дій він складається?

Перші кроки після втрати автомобільних прав.

Виявивши втрату прав, необхідно не панікувати і насамперед звернутися в поліцію для написання заяви про втрату або крадіжку документа, що допоможе в майбутньому відновити права. Заяву можна написати як вдома, так і у відділі поліції, попросивши допомоги у чергового, пояснивши йому суть проблеми за допомогою пояснювальної записки після усного розпитування. Кримінальну справу за крадіжку або втрату документів не заводиться в більшій частині випадків, а слідчий до пошуку документів не залучається. Для відновлення прав не варто чекати результатів пошуку поліції, заява необхідно для того, щоб права зі старим номером були анульовані в системі для того, щоб ніхто не міг ними скористатися.

Наступним етапом буде визнання провини в недбалості втрати документів. Згідно «Кодексу про адміністративні правопорушення», зокрема за статтею 198, особі, яка втратила права загрожує штраф в розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або від 17 до 51 гривні. Для заміни документа знадобиться квитанція про сплачений штраф.

Документи:
Для відновлення прав знадобляться такі документи як:
· Довідка з поліції про крадіжку документів та квитанція про сплачений штраф;

  • Посвідчення особи, в нашому випадку – паспорт (копія);
  • ІПН (зараз РНОКПП);
  • Екзаменаційний бланк з відміткою про отримання прав;
    · Документ, що підтверджує фізичну можливість керувати автомобілем – медична довідка;
  • Фотографії 3 шт;
  • Довідка, що підтверджує, що права не вилучалися поліцейським патрулем (видається в МРЕВ, сьогодні – сервісний центр МВС).

Екзаменаційний бланк можуть видати в автошколі, звичайно, якщо водій все ще знаходиться в базі даних, в іншому випадку доведеться здавати іспити заново. З усім зібраним набором документів необхідно прямувати в МРЕВ (сьогодні – сервісні центри МВС) за місцем проживання. Відновлення прав триває не довго – до 1 дня, на виданому документі буде стояти штамп «Дублікат». Права з приписом «Дублікат» замінюються на нові, постійні видаються пізніше – після завершення обробки запиту, з’ясування обставини і виготовлення нових документів.

Отримати фахову правову допомогу можна  звернувшись до Корюківського бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257) 2-11-32.

Звертаємо увагу, що отримати фахову правову допомогу можна  звернувшись до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., 6А, тел.(0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


02.06.2020

Проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» стартував на Чернігівщині

Сьогодні у кримінальному процесі переважає каральний підхід. Дитина, яка через складні життєві обставини вперше щось вкрала, може потрапити за грати на три роки. За статистикою Генпрокуратури, в 70% випадків неповнолітній правопорушник, який потрапив за грати на строк більше одного року, потрапляє у в’язницю повторно.

Але є альтернативний шлях – примирення неповнолітніх правопорушників з потерпілими, відновлення соціальних зв’язків з суспільством та відшкодування завданої шкоди. Це і є відновне правосуддя

28 травня в приміщенні Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області відбулось  установче засідання   членів робочої групи з числа представників установ та організацій, які будуть долучені до впровадження програми, що стало початком роботи Програми на Чернігівщині.

Під час засідання  присутні обговорили ключові питання співпраці в рамках реалізації вказаного проекту, визначили попередні алгоритми комунікації та першочергові заходи, які потребують визначення та впровадження у роботу.

Запровадження Програми відновлення на теренах Чернігівщини стало можливим завдяки спільним зусиллям представників різних установ та організацій, яківвійшли до робочої групи. Серед них:

Олеся Пирковська – заступник директора Регіонального центру з надання БВПД у Чернігівській області;

Володимир Бобруйко – директор Чернігівського місцевого центру з надання БВПД;

Василь Колос – директор Менського місцевого центру з надання БВПД;

Володимир Бригинець – директор Ніжинського місцевого центру з надання БВПД;

Надія Шевкун – начальник відділу ювенальної юстиції Прокуратури Чернігівської області;

Євген Скалюк – начальник філії ДУ «Центр пробації» у Чернігівській області;

Ольга Панкратова – начальник відділу ювенальної превенції Управління превентивної діяльності ГУНП в Чернігівській області;

Алла Кот – директор Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

Юлія Богдан – методист Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

Наталія Хантюк – психолог Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

Наталія Кулікова – керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини;

Оксана Михайлова – кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та практичної психології Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя.

«В більшості випадків діти вчиняють злочини невеликої чи середньої тяжкості для того, щоб завоювати авторитет серед однолітків, або через складні життєві обставини,  в яких опинилась дитина. Завдання Програми відновлення полягає в поверненні дитини до соціуму без застосування карального підходу, що дозволяє уникнути впливу кримінального середовища, в яке підозрюваний може потрапити»,– зазначила Ірина Протченко, директор регіонального центру з надання БВПД у Чернігівській області.

Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину, застосовується за чотирьох умов:

  • Перша – наявність потерпілої сторони;
  • Друга – якщо неповнолітній вперше вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості;
  • Третя – визнання неповнолітнім факту вчинення злочину;
  • Четверта – і неповнолітній, і потерпілий дали згоду на участь у програмі.

У випадку, якщо обставини кримінального провадження відповідають умовам Порядку реалізації пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину», прокурор інформує неповнолітнього, його законного представника та потерпілого про можливість реалізації Програми  шляхом залучення Регіональним центром з надання БВПД посередника та укладання угоди про застосування Програми.

Посередниками у цьому процесі виступають адвокати, які співпрацюють із системою. Вони сприяють сторонам у примиренні та допомагають з’ясувати, якого саме відшкодування потребують сторони.

Таким чином, медіація вже на ранньому етапі сприяє виведенню неповнолітніх правопорушників із кримінального процесу, допомагає уникнути кримінального світу. Це не означає, що порушник взагалі не нестиме відповідальність, адже він має відшкодувати заподіяну шкоду потерпілому, а також пройти процес ресоціалізації. А далі з неповнолітнім працюватимуть спеціалісти, щоб допомогти вирішити проблеми, які призвели до правопорушення.

Схожі програми працюють у США, Австрії, Данії, Франції, Фінляндії, Німеччині, Ісландії, Італії, Нідерландах, Норвегії, Швеції, Грузії та інших країнах. І вже довели свою ефективність.

Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по п’ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257)2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


18.05.2020

Психологічне та економічне насильство: як довести факт

Особливість домашнього насильства полягає у тому, що воно відбувається у колі близьких одне одному людей (родичів, членів сім’ї), які пов’язані між собою тісними зв’язками: шлюбними, інтимними, кровними, емоційними, спільним побутом тощо. Як правило, домашня тиранія відбувається поза сторонніми очима, тому і свідків проявів насильства або немає взагалі, або ними є члени родини. Психологічне та економічне насильство – найбільш «приховані» форми домашньої тиранії.

Психологічне насильство

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Економічне насильство

Економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

 Самоідентифікація жертви – перший крок до подолання насильства

Дуже часто самі постраждалі особи не розуміють, що над ними чиниться насильство, наприклад, коли їм постійно погрожують, забороняють навчатися та працювати,  контролюють кожен крок, ображають та принижують.

Самоідентифікація особи, як жертви психологічного/економічного насильства, є першим кроком до зупинення домашньої тиранії. Тут спрацьовує наступний алгоритм: людина, яка не усвідомлює, що страждає від насильства, не розуміє й протиправності цих дій, тому з її боку жодних кроків для подолання насильства бути не може.

Особа, яка страждає від насильства, повинна спочатку усвідомити, що вона жертва, адже, не переконавши себе – не переконаєш інших. Наступним логічним кроком будуть дії, спрямовані на припинення насильства та покарання кривдника.

Перебувати під психологічним та економічним тиском кривдника, не норма, а нонсенс. Не замовчуйте насильство, не бійтеся розвінчати міф про ідеальне родинне життя в очах сусідів, знайомих, пересічних.

Як довести факт психологічного та економічного насильства?

Свідки мають бути підготовлені, а не фальшиві

Свідки, як правило, бачать поодинокі прояви цих видів насильства і часто не знають усієї глибини та системності проблеми. В основному у таких випадках свідки та очевидці – це родичі та близьке оточення, які не завжди готові стати на бік жертви. Тому заручіться підтримкою того, кому довіряєте, розкажіть про ситуацію, що відбувається. Намагайтеся зробити так, щоб у проявів насильства були свідки. Але у боротьбі з тираном не заручайтеся підтримкою фальшивих свідків, не спирайтеся на видуманий сценарій, адже такі справи потім легко розсипаються у судах, а лжесвідка  і вас можуть притягнути до відповідальності.

Відео та фотофіксація фактів психологічного/економічного насильства, запис розмов, погроз, психологічного тиску, шантажу на мобільний телефон та диктофон

Неважко зрозуміти, що така фіксація фактів насильства жертвою відбувається приховано від кривдника. По перше, не можна виключати фізичну агресію тирана, якщо він дізнається про запис, по-друге, надалі кривдник буде обережнішим і навряд дасть вам можливість фіксувати свої знущання.

Треба взяти за правило вмикати диктофон при спілкуванні з  особою, яка вас кривдить. Доречно встановити на свій мобільний телефон  додаток для запису усіх телефонних розмов. Кривдник, як правило, погрожує, ображає та тисне на жертву не тільки при безпосередньому контакті, а й у телефонних розмовах.

Звичайно, якщо справа дійде до суду, то маловірогідно, що прихований відеозапис, запис розмов на диктофоні чи телефоні буде визнано судом допустимим доказом, але беззаперечно такі записи зіграють важливу роль на початковому етапі, а саме, для відкриття кримінального провадження за фактом домашнього насильства, а також при складенні поліцією протоколу про адміністративне правопорушення.

Звертайтеся за допомогою та фіксуйте факти таких звернень

Стаття 6 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає коло суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії  домашньому насильству, які взаємодіють між собою:

спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: Міністерство соціальної політики; місцеві державні адміністрації, сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради;

інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: служби у справах дітей; уповноважені підрозділи органів Національної поліції України; органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти; органи, установи та заклади охорони здоров’я; центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; суди; прокуратура; уповноважені органи з питань пробації;

загальні служби підтримки постраждалих осіб:  центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам;

спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб: притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги заклади та установи, призначені виключно для постраждалих;

Кожен суб’єкт  має свої функції та повноваження, але будьте впевнені, що куди б ви не звернулися, вам нададуть допомогу а, у разі необхідності, перенаправлять до іншого суб’єкта  в залежності від потреб та ситуації.

Для оперативного отримання допомоги:

  • телефонуйте до поліції 102або зверніться до найближчого відділу поліції з заявою;
  • телефонуйте на гарячу лінію для жертв домашнього насильства 15-47(цілодобово та безкоштовно);
  • телефонуйте на Національну гарячу лінію з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 (цілодобово).

Мобільні бригади – «швидка допомога» жертвам домашнього насильства в умовах карантину

Необхідність у період карантину залишатися вдома може призвести до збільшення кількості випадків домашнього насильства в Україні, адже така соціальна ізоляція  змушує жертву постійно перебувати поряд з тираном. До прикладу, у Китаї в період карантину кількість заяв про домашнє насильство зросла втричі, про збільшення випадків домашньої тиранії повідомляють у США та Італії і пов’язують саме з поширенням епідемії COVID-19, яка призвела до погіршення емоційного стану людей та матеріального благополуччя.

Поряд з установами, організацій та «гарячими лініями», вказаних вище, неабияку роль у допомозі жертвам домашнього насильства відіграють мобільні бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Бригади надають соціальні послуги шляхом проведення фахових консультацій за допомогою телефонного зв’язку, з виїздом до місця проживання (перебування) постраждалих осіб чи іншого вказаного ними місця, у приміщенні загальної чи спеціалізованої служби підтримки постраждалих осіб, в іншому приміщенні, визначеному місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Карантинні обмеження торкнулися і роботи мобільних бригад –  наразі вона ведеться у телефонному режимі та режимі онлайн.

Дуже важливо, звертаючись за допомогою до компетентних органів та служб, фіксувати факти таких звернень та залишати собі копії  поданих заяв, отриманих довідок тощо. Адже зібрані поодинокі докази лише в своїй сукупності можуть дати бажаний ефект – притягнення винного до відповідальності.

Звертаємо увагу, що безоплатна правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (04657) 2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год.до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С. 6А. тел.: (04644) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


27.04.2020

Звільнення під час карантину: як працівникам захистити свої права

 Загальнонаціональний карантин та пов`язані з ним обмежувальні заходи – це справжній виклик як для роботодавців, так і для працівників. То ж як захистити свої трудові права у цей нелегкий для всіх час?

 Чи має право роботодавець звільнити працівника, посилаючись на карантин?

Перш за все, потрібно зазначити, що зміни у трудове законодавство, яке регулює звільнення працівників, у зв`язку з введенням карантину по всій території України, не вносились.

Підстави для звільнення залишаються незмінними – ті, що передбачені у Кодексі законів про працю України. Додаткових положень, які б давали роботодавцю право припинити трудові відносини із працівником, через карантин або пов`язані з ним обмежувальні заходи, немає.

Карантин – це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (ст.1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»), а не підстава для звільнення.

Працівника змушують писати заяву про звільнення за власним бажанням. Чи це законно?

Роботодавець може запропонувати написати заяву про звільнення за власним бажанням або за згодою сторін. Проте, якщо у Вас немає такого бажання, то заяву писати не варто. Адже ці  заяви не підлягають оскарженню і захистити свої  права буде дуже складно.

Незалежно від введення карантину та обмежувальних заходів, примушування працівника до вчинення подібних дій, є незаконним.

Важливий момент, який слід врахувати при написанні заяви на звільнення за власним бажанням, – це отримання допомоги по безробіттю. Так, звільнення працівника за власним бажанням не дає права останньому в перші 3 місяці з моменту реєстрації у центрі зайнятості отримувати допомогу по безробіттю. Проте варто зауважити, що на період карантину статус безробітного надається особам з першого дня їх реєстрації у центрі зайнятості, виплати по безробіттю призначаються також з першого дня. Вам навіть не потрібно особисто відвідувати центр зайнятості, достатньо підтвердити свій статус безробіття за допомогою будь-якого доступного засобу комунікації.

Повідомте роботодавця про те, що знаєте свої трудові права, будете звертатись у Державну службу з питань праці, намагайтесь знайти компроміс. Якщо тиск чиниться не тільки на Вас, а й на інших членів колективу, напишіть керівнику колективне звернення.

Працівнику пропонують звільнитися за згодою сторін. Якщо працівник не згоден, як діяти?  

Звільнення за згодою сторін має відбуватись, власне, за згодою. Якщо роботодавець наполягає, а працівник не хоче припиняти трудові відносини, то погоджуватись писати таку заяву не слід. Вкрай важко довести, що написання заяви відбувалось під примусом зі сторони роботодавця.

Скаржитись можна до професійної спілки, якщо така утворена на підприємстві, де ви працюєте, та Ви є її членом або до уповноваженого представника трудового колективу. Ефективним є написання заяви до Управління Держпраці, які утворені та діють в кожному регіоні України. Якщо все ж працівник погодився звільнитись, то необхідно в місячний термін звернутись за захистом своїх прав до суду самостійно, або з допомогою юриста.

Як можна організувати роботу під час карантину

Лише декілька днів тому законодавець передбачив поняття гнучкого режиму робочого часу та дистанційної (надомної) роботи (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)»). Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників, але має бути дотримано встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (наприклад, місяць) норми тривалості робочого часу. Гнучкий режим робочого часу встановлюється у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу.

При дистанційній (надомній) роботі працівник виконує свої обов`язки за місцем проживання або в іншому місці на його вибір. Як і під час застосування гнучкого режиму, має бути дотримано норми тривалості робочого часу. Виконання дистанційної роботи не тягне за собою обмеження трудових прав, а оплата праці здійснюється у повному обсязі та у визначений час, якщо іншого не передбачено у письмовій домовленості між роботодавцем та працівником. Варто потурбуватись про своєчасне написання заяви із проханням перевести Вас на надомну роботу та ознайомитись із відповідним наказом (розпорядженням) про встановлення дистанційної роботи працівникам.

Також є інші можливості, якими Ви можете скористатись. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачив право піти у відпустку без збереження заробітної плати певним категоріям громадян, наприклад тим, у кого є діти віком до 14 років. Термін перебування у такій відпустці не включається до загального терміну, встановленого законодавством, і може бути продовжений на такий період, на який буде запроваджено режим карантину. У разі наявності у працівника невикористаних днів щорічної відпустки, за його бажанням та за згодою роботодавця, можуть бути надані щорічна основна або додаткова відпустки, а також інші оплачувані відпустки, передбачені законодавством.

То ж, варто спробувати альтернативу для того, щоб зберегти місце роботи та не наражати на ризик зараження себе й інших членів родини. Адже звільнення з ініціативи роботодавця в період перебування працівника у відпустці або на лікарняному, відповідно до Кодексу законів про працю України, заборонене.

Чи можна звільнити працівника через прогули, оскільки він не зміг дістатися на робоче місце через проблему з транспортом?

Під прогулом розуміється відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. Прогул є однією з підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Відсутність працівника на роботі з поважних причин не може вважатися прогулом.

Законодавство про працю не містить конкретного переліку причин відсутності на роботі, які слід вважати поважними. У кожному випадку їх наявність або відсутність визначається окремо. Судова практика визнає поважними причинами, наприклад, запізнення на роботу через аварію чи затори на дорогах. При цьому суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази відповідно до цивільного процесуального законодавства.

Робимо висновок, що оголошення каратину та запроваджені у зв`язку з цим обмежувальні заходи, зокрема відсутність транспортного сполучення, може вважатись поважною причиною.

Проте варто зазначити, що в Україні не передбачено можливості відмови у виході на роботу без оформлення відпустки, лікарняного, або встановлення дистанційного чи гнучкого режиму роботи наказом керівника, без шкоди для роботи. Тому краще дійти згоди з роботодавцем, яким чином Ви будете виконувати свої трудові обов`язки на час карантину.

Яку відповідальність нестиме роботодавець в разі незаконного звільнення працівника під час карантину?

Відповідальність за незаконне звільнення працівника передбачена законодавством України, проте вона не має прямого зв`язку із запровадженням карантинних заходів. Так, роботодавцям-правопорушникам може загрожувати штраф від 34 тисяч гривень до 51 тисяч гривень або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Якщо грубе порушення законодавства про працю вчинено повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, то такі дії караються штрафом від 51 тисячі гривень до 85 тисяч гривень або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

У разі незаконного звільнення, Ви можете звертатись до органів Національної поліції для відкриття кримінального провадження за статтею 172 Кримінального кодексу України – грубе порушення законодавства про працю.

 Гарантії працівника при незаконному звільненні

Звільнення працівника без додержання процедури може призвести до поновлення на роботі через суд, виплати заробітної плати за час «вимушеного прогулу», штрафних санкцій за порушення трудового законодавства та судових витрат. Варто сказати, що незаконно звільнений працівник може вимагати і відшкодування моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Пам`ятайте, що звернутись до суду необхідно впродовж місяця після звільнення з роботи.

Звертаємо увагу, що безоплатна правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (04657) 2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год.до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С. 6А. тел.: (04644) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх

В усі часи актуальною проблемою являється підліткова злочинність, необхідність вирішення якої стоїть не тільки перед працівниками поліції, а і перед всім суспільством в цілому, бо підлітки – це діти, а діти наше майбутнє. Так яке може бути майбутнє, якщо в ранньому віці вони стають на злочинний шлях.

Фахівці б’ють на сполох: на тлі загального зниження темпів дитячої злочинності щороку зростає частка тяжких злочинів, які скоюють неповнолітні.

Психологи стверджують, що психіка українських дітей зазнала за останнє десятиріччя незворотних змін: вони нічого не бояться, нічого не цінують, ні в що не вірять. Вони стають дедалі жорстокішими, а їхні злочини – моторошними.

Фахівці Менського МЦ з надання БВПД роз’яснюють про адміністративну відповідальність для  підлітків (неповнолітніх).

Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої. Разом з тим адміністративна відповідальність є складовою адміністративного примусу і наділена всіма його ознаками.

Основні риси адміністративної відповідальності полягають у тому, що її підставою є адміністративне правопорушення (проступок). Притягнення до адміністративної відповідальності — обов’язок державних органів, які є суб’єктами виконавчої влади, їх перелік наводиться в розділі III КУпАП України.

Адміністративна відповідальність урегульована нормами адміністративного права, в яких наводиться повний перелік адміністративних проступків, адміністративних стягнень і органів, уповноважених застосовувати їх.

Серед суб’єктів адміністративних правопорушень вирізняються так звані спеціальні суб’єкти, тобто ті, які мають певні особливості щодо вчинення окремих адміністративних правопорушень або не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До них належать неповнолітні, іноземні громадяни, військовослужбовці та працівники міліції, посадові особи, народні депутати, батьки або особи, що їх замінюють, та ін.

Згідно зі статтею 13 КУпАП України до осіб віком  16-18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються відповідні заходи впливу.

Неповнолітні, які не досягли встановленого в законі віку 16 років згідно з КУпАП України, є малолітніми і юридичній відповідальності, у тому числі адміністративній, не підлягають, оскільки визнаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. До того ж адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли 16 років йому виповнилось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративні
проступки, можуть бути застосовані заходи,передбачені ст. 24 -1. Підліток – вже не дитина але ще не дорослий.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративні

проступки, можуть бути застосовані заходи,передбачені ст. 24-1КУпАП, а саме:

1) зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Заходи впливу мають виховний характер і можуть бути застосовані до неповнолітніх, які скоїли адміністративний проступок, у віці 16-18 років, якщо орган адміністративної юрисдикції дійде висновку, що виправлення правопорушника можливе без застосування до нього суворішого адміністративного стягнення. У сукупності ці заходи утворюють систему, що складена з урахуванням збільшення тяжкості примусових заходів — від менш суворих до суворіших

Кодексом про адміністративні правопорушення встановле­но, що до адміністративної відповідальності притягаються       осо­би, яким на момент скоєння правопорушення виповнилось 16 років.

Зауважимо, що скоєння адміністративного проступку неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує відповідальність. Пояснюється це тим, що неповнолітні загалом не мають стійкої психіки, на­вичок правочинної поведінки, достатнього життєвого досвіду, не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо старших за віком, що часто стають організаторами або підбурювачами правопорушень, ураховується також, що неповнолітні легко піддаються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них жорстких заходів адміністративного стягнення.

Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по п’ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257)2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Що варто знати, коли вас турбують колектори

Нав’язливі дзвінки, «листи щастя», погрози… Так професійні «вибивачі боргів» тероризують українців, які з різних причин не сплачують кредити або є поручителями. Тому не дивно, що у пересічних українців при слові «колектор» виникають не найприємніші асоціації. Хто ж такі колектори та чому українці воліють з ними не мати справ? Чи законна їх діяльність та як захиститися від протиправних дій “вибивачів боргів”?

  • Хто такі колектори та які правові підстави їх діяльності?

Колекторські фірми з’явились в Україні не так давно. Після «банкопаду» 2013-2017 років, коли збанкрутувало 96 банківських установ, у колекторських фірм побільшало клієнтів, адже Фонд гарантування вкладів передав більшість «проблемних» кредитів ліквідованих банків колекторам.

В Україні діяльність колекторів хоча й не заборонена, але водночас чітко не врегульована спеціальним законодавством. Це призводить до численних порушень прав та законних інтересів боржників і створює умови для діяльності так званих «чорних колекторів», які нерідко порушують закон.

Наразі Верховна Рада України для врегулювання колекторської діяльності та захисту боржників від недобросовісних дій колекторів прийняла у першому читанні законопроект.

Як відомо, основна функція колекторів – стягнення заборгованості з боржника. Колекторські фірми повинні мати ліцензію на здійснення інформаційно-консультативної діяльності.

  • Як мають діяти колектори?

Примусово стягнути заборгованість в рамках закону можна лише за рішенням суду, що набрало законної сили, з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Це означає, що колектори у жодному разі не мають повноважень самостійно примусово стягнути борг (наприклад, виселити людину з житла, забрати автомобіль чи будь-яке інше майно боржника).

Колектор може і має діяти двома шляхами. По-перше, усно, письмово чи у телефонних розмовах нагадувати боржнику про необхідність добровільно погасити прострочену заборгованість. Але робити це тактовно і ввічливо, без жодних протиправних дій щодо боржника чи інших осіб (психологічного тиску, погроз, залякувань, фізичного впливу тощо). По-друге, у разі несплати заборгованості звертатися до суду.

Крім того, колектор у своїй діяльності не має права порушувати положення законів щодо нерозголошення банківської таємниці  та захисту персональних даних боржника.

  • Що робити, якщо вам зателефонував колектор?

Найперше, що потрібно зробити, якщо з вами почали контактувати колектори, так це впевнитися, що вони діють на законних підставах. Вимагайте договір між кредитором та колектором (якщо колектор діє як посередник або є вашим новим кредитором). Законодавство у даному випадку на вашому боці, адже згідно з частиною 2 статті 517 Цивільного кодексу України  боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до отримання доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

  • Хто такі «чорні колектори»?

«Чорними колекторами» у народі називають недобросовісних колекторів, які застосовують незаконні методи роботи, у тому числі і фізичне насильство. Їх діяльність заборонена законом, оскільки є протиправною.

Фактично «чорні колектори» є злочинцями і діють за наступною схемою: перекуповують борг, який тривалий час не сплачується, за відносно невелику суму (зазвичай від 5% до 30% реальної фактичної заборгованості), після чого самостійно «нараховують» боржнику шалені штрафи, неустойки, пеню, упущену вигоду тощо, а це незаконно. Далі починають психологічно та фізично залякувати боржника: представляються правоохоронцями і погрожують судом та в’язницею у разі, якщо особа негайно не віддасть борг, телефонують боржнику та його рідним з погрозами, приходять додому в нічний час, намагаються проникнути в житло, погрожують фізичною розправою або застосовують фізичну силу, поширюють неправдиву інформацію про боржника з його фото, анкетними даними, копією паспорта тощо.

Якщо справді є заборгованість по кредиту, слід пам’ятати, що її необхідно сплачувати, але наявність у особи непогашеного кредиту не є підставою для протиправних дій відносно неї.

  • Як захиститися від протиправних дій колекторів?

Якщо вам телефонують колектори і при цьому тиснуть або погрожують, необхідно опанувати себе, спілкуватися ввічливо і тактовно, не зриваючись на крик та погрози у відповідь. При цьому доречно встановити на мобільний телефон додаток, який записує всі ваші розмови, і при спілкуванні з колектором вказати, що записуєте телефонну розмову – у майбутньому це слугувати доказом у разі неправомірних дій відносно вас (тиску, погроз, вимагання, шантажу тощо).

Якщо йдеться про кредит, який ви взагалі не брали (наприклад, хтось взяв кредит і вписав вас поручителем, вказавши всі ваші контакти, а ви нічого про це не знали, або коли позичальник вказав кредитору ваш номер телефону замість свого), – спробуйте пояснити колекторам цю ситуацію. У разі якщо ви знаєте позичальника, зв’яжіться з ним і наполягайте, щоб він негайно вирішив дане питання. Але якщо вам не припиняють телефонувати – краще змінити номер.

Колектори не мають права розголошувати персональні дані боржників, проте такі випадки непоодинокі. Аби залякати та психологічно зламати людину, «вибивачі боргів» дозволяють собі розклеювати фото з ганебними надписами, розголошувати конфіденційну інформацію, погрожувати, вламуватися до оселі, псувати майно, застосовувати фізичну силу тощо. У такому випадку раджу негайно звертатися до поліції з заявою про злочин, а також до суду щодо захисту персональних даних.

  • Юридичний супровід не завадить

У процесі спілкування з колекторами доречно мати юридичний супровід, тим більше що держава надала унікальну можливість отримати безкоштовно юридичні консультації, а в окремих випадках – і захист, представництво у суді, складання процесуальних документів.

Звертаємо увагу, що безоплатна правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (04657) 2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год.до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С. 6А. тел.: (04644) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Пільги учасникам бойових дій

Норми прямої дії основного закону держави і суспільства на конституційному рівні закріплюють положення про те, що Україна являється соціальною та правовою державою, а людина її життя, здоров’я, честь, гідність та особиста безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Відповідно до цього положення соціальні права, свободи та їх гарантії визначають зміст і функціональну спрямованість діяльності держави.

Чинне законодавство нашої держави містить чимало нормативно-правових актів, які передбачають пільги для учасників бойових дій. Суспільні відносини у відповідній сфері соціального забезпечення регулюються Законами України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проте слід зазначити, що ієрархічно найважливішим, в даному випадку, є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Далі – Закон).

Набравши чинності даний закон визначив правовий статус ветеранів війни, учасників бойових дій, забезпечив створення належних умов для їх життєзабезпечення,

Особи, які належать до учасників бойових дій, як суб’єктний склад відносин у даній сфері, деталізовано у статті 6 Закону.

Стаття 12 Закону містить вичерпний перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

Відповідно до норми даної статі учасникам бойових дій надаються такі пільги:

–  безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;

– першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

– безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування;

–   75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);

–  75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю);

– 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;

– безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

–   користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

– щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;

–   першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

–  виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

– використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;

– переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;

– першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, – протягом двох років з дня взяття на квартирний облік;

одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва;

– першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків;

– безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

– зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

– позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів – додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;

– першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

– позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов’язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством;

– учасникам бойових дій на території інших держав надається переважне право на вступ до закладів вищої, фахової передвищої освіти, право на позаконкурсний вступ до закладів професійної (професійно-технічної) освіти і на курси для одержання відповідних професій.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім’ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім’ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.

Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Держава забезпечує учасникам бойових дій та їх дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, – до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти.

Державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти надається у вигляді:

– повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

– пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;

– соціальної стипендії;

– безоплатного забезпечення підручниками;

– безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних в закладах освіти;

– безоплатного проживання в гуртожитку.

Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по пʼятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257)2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Протидія та попередження булінгу (цькуванню) – деякі аспекти

Булінг – тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого середовища. За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінгу в школі.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого

Переслідування, знущання, погрози онлайн, образи – все це негативно впливає на школяра та його успіхи в навчанні.

У освітньому процесі вирішальна роль у боротьбі з булінгом належить учителям. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків (осіб, що їх замінюють), представників місцевих органів влади та громадських організацій.

Цькування та фізичний тиск на дітей є неприпустимим у освітніх закладах. Якщо раніше часто на це дивилися крізь пальці, то сьогодні в Україні вирішили жорстко карати учасників такого конфлікту.

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Крім цього, внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків.

Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу та повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 173-4,  яка передбачає адміністративну відповідальність.

Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Знущання, вчинені повторно упродовж року після скоєного правопорушення  або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі цькування неповнолітнім від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.
Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Отже, попередження булінгу в освітніх закладах – це спільні дії учасників освітнього процесу. Тому, у разі виявлення ознак булінгу, не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

За правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 9-00 год. до 18-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., 6а, тел.: (04644) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.

Мапа міста
Мапа міста
Путівник Корюківщиною
Корисні посилання












Портал об’єднаних громад України





Анонси
Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930