Інформує Бюро правової допомоги | OФІЦІЙНИЙ ВЕБ-ПОРТАЛ КОРЮКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

06.09.2023

Система БПД допомагає встановлювати факти, що мають юридичне значення

Що робити, коли факт є — а документів про це немає? Вони втрачені і відновити їх неможливо чи ніколи не видавалися і отримати їх немає змоги.

Тоді потрібно звертатися до суду та надавати докази, що цей факт справжній. Після отримання позитивного рішення суду можна буде звертатися до відповідних органів, щоб отримати потрібні документи.

Кожна людина може отримати безоплатно консультацію юриста щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення. А визначені законом категорії осіб, зокрема, люди з низьким доходом, ВПО, ветерани війни, члени сімей загиблих захисників і захисниць України, діти, мають право на допомогу зі зверненням до суду.

Що це за факти

Наприклад, інколи виникає потреба доводити родинні відносини між людьми

Такий випадок стався з Василем, який останні 6 років разом зі своєю родиною доглядав самотню 83-річну пенсіонерку. Жінка мала багато захворювань, в тому числі і психічного характеру, а отже потребувала постійного догляду та лікування. Близькі родичі не бажали доглядати стареньку та не заперечували, щоб її забрав до себе далекий родич Василь. Навіть більше, весь цей час вони не цікавилися самопочуттям бабусі.

Після смерті жінки ніхто з її близьких родичів не претендував на спадщину померлої, яка, зокрема, складалась із земельних ділянок у Конотопському районі. Отож, чоловік звернувся до нотаріуса, щоб відкрити спадкову справу, але отримав відмову через відсутність документального підтвердження родинних зв’язків із померлою та доказів проживання з нею однією сім’єю понад 5 років.

Щоб захистити свої права як спадкоємця, він звернувся до Талалаївського бюро правової допомоги. Василь — власник земельної ділянки, проживає у сільській місцевості, а тому має право на безоплатну вторинну правничу допомогу. Представляти інтереси клієнта у суді доручили завідувачці Талалаївського бюро правової допомоги Яні Мудревській.

Правчиня узгодила з клієнтом правову позицію, зібрала докази, подала позов до суду, долучивши до заяви довідки від Талалаївської і Дмитрівської селищних рад щодо поховання, адреси реєстрації та місця фактичного проживання пенсіонерки, а також письмові показання свідків.

«У судовій практиці про спадкування є непоодинокі випадки, коли право на спадщину мають не тільки діти, подружжя, члени родини чи особи, що проживали однією сім`єю без шлюбу, а й інші особи, які більше п’яти років проживали разом, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Це четверта черга спадкоємців за законом», — пояснює юристка Яна Мудревська.

Взявши до уваги докази, що підтверджували факт проживання родини Василя з пенсіонеркою однією сім’єю з 2017 року, та покази трьох свідків, суд задовольнив позов — тепер пан Василь зможе успадкувати земельні ділянки.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень №747/84/23

Або ж потрібно встановити факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

Через війну Тетяна залишилася вдовою. Під час виконання бойового завдання загинув її коханий чоловік Максим. Однак через те, що пара перебувала в цивільному шлюбі, встановлювати факт проживання однією сім’єю довелося в суді.

Тетяна та Максим познайомилися й майже відразу почали жити разом. Максим виховував дітей Тетяни від попереднього шлюбу як своїх. Планували одружитися, але щасливе майбутнє обірвала війна. З початком повномасштабного вторгнення Максима мобілізували, а в жовтні 2022 року він загинув під час виконання бойового завдання.

Окрім горя від втрати, у жінки виникли труднощі з отриманням пільг, передбачених законодавством для членів сім’ї загиблого військовослужбовця. Оскільки Тетяна з Максимом перебували у цивільному шлюбі, встановлювати факт проживання однією сім’єю довелось у суді. По допомогу Тетяна звернулася до Маловисківського бюро правової допомоги.

Допомогти жінці взялась головна юристка бюро Марина Башмакова.

«Ми склали позовну заяву про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Зазначили, що Тетяна з квітня 2019 року проживала з Максимом як дружина, вела спільне господарство, вони мали спільний бюджет та спільні витрати, спільно купували продукти, займалися благоустроєм будинку: робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту. Крім того, всі свята проводили в колі рідних та друзів, ставилися одне до одного як чоловік та дружина», — коментує юристка.

Суд задовольнив позовні вимоги клієнтки. Тепер Тетяна може оформити належні їй пільги.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 392/1341/22

Або народження чи смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження/смерті

Оксана разом зі своїм цивільним чоловіком проживала у селі на Київщині, яке опинилося на лінії фронту під постійними обстрілами. 24 лютого у сім’ї народилася донька. Однак через те, що село було окуповане, оформити свідоцтво про народження малечі не було змоги.

«За першої ж можливості ми з чоловіком та донечкою переїхали до Львівської області. Тут почали оформлювати документи, але свідоцтва про народження отримати не вдалося», — згадує Оксана.

Щоб розв’язати це питання, Оксана звернулася до Червоноградського бюро правової допомоги. Оскільки жінка має право на безоплатну вторинну правничу допомогу як внутрішньо переміщена особа, представляти її інтереси доручили адвокату Юрію Огорілку, який співпрацює з системою БПД.

Адвокат зібрав докази у справі та підготував заяву до суду про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України.

Суд заяву задовольнив.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 459/720/22

Чи смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Світлана жила у Маріуполі з чотирма онуками та зятем. Через бойові дії у місті вони ховались у підвалі будинку. Одного дня батько дітей пішов на вулицю та тривалий час не повертався. Родина почала хвилюватись. Найстарший онук пішов його шукати та знайшов батька вбитим. Про це він розповів бабусі.

Світлана пішла на те місце, але одразу забрати тіло не змогла через бої. Коли стало тихіше, вона повернулася, але тіла вже не було. Окупанти сказали їй, що всі тіла по місту вони зібрали та вивезли.

Світлана з онуками змогла виїхати з міста. Постало питання оформлення документів. Та без тіла та документів, що підтверджують смерть, зять Світлани вважався зниклим. Щоб визнати чоловіка померлим, потрібно було звертатися до суду. Тому вона звернулася до Одеського бюро правової допомоги. Внутрішньо переміщені особи мають право на усі послуги системи БПД.

Юрист Ігор Туровський підготував відповідну заяву до суду.

«До заяви я додав витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про внесення даних про зниклу особу, свідоцтва про народження дітей, свідоцтво про смерть матері дітей (жінка померла кілька років тому). Також в судовому засіданні в якості свідка найстарший онук підтвердив загибель батька та запевнив, що бачив його тіло», — зазначив Ігор Туровський.

Суд задовольнив заяву — оголосив батька дітей померлим.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 509/809/23

Або ж факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті

Сергій — власник двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Обробляти самостійно земельні ділянки чоловік не в змозі, тож вирішив здати їх в оренду. Коли Сергій прийшов до орендаря, щоб укласти договір, виявилося, що в Державних актах власності на землю по батькові чоловіка вказано Олександрович замість Олексійович.

По допомогу чоловік звернувся до Кременецького бюро правової допомоги. Оскільки чоловік — власник земельних ділянок, він має право на безоплатну вторинну правничу допомогу. Допомогти Сергію місцевий центр доручив адвокату Віктору Гурнику, який співпрацює з системою БПД.

«Ми підготували позов, в якому просили суд встановити факт належності Сергію правовстановлюючого документу. Під час судового засідання встановили, що спір про право в цій справі відсутній, а усунути помилку в державних актах на теперішній час у інший спосіб, окрім звернення до суду — неможливо. Крім того, встановили, що виправлення помилки необхідне, щоб реалізувати право безперешкодно користуватися та розпоряджатися своєю земельною ділянкою, зокрема укладати договір оренди», — зазначає адвокат.

Суд задовольнив позов чоловіка. Тепер він зможе укласти договір оренди.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 609/286/23

Звертайтеся до системи безоплатної правничої допомоги.

Як отримати безоплатну правничу допомогу

Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте до контактного центру системи БПД за номером: 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Контактний центр працює в будні з 8:00 до 18:00
Для дзвінків з Telegram: https://t.me/+380677213103
Для дзвінків з-за кордону: +38 044 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).
Якщо вам зручно отримати правничу допомогу письмово, напишіть юристу в Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot
Або звертайтеся до найближчого з наших бюро: https://bit.ly/bpd_buro

27.06.2023

З 19 червня Україна повертається до довоєнних правил спадкування

Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, постановою КМУ № 164 “Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану” встановив, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше, ніж на чотири місяці.

19 червня 2023 року набрала чинності інша постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану” від 9 травня 2023 року № 469, яка скасовує одне з положень постанови Кабміну від 28 лютого 2022 року.

Відтак, починаючи з 19 червня 2023 року, строки прийняття спадщини в Україні повертаються до довоєнних норм, а отже, всі питання, пов’язані зі спадщиною, варто вирішувати протягом шести місяців.

Інформаційно:

Спадкування – це перехід прав і обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Може здійснюватись за законом або за заповітом.

Відповідно до статті 1268 та статті 1270 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Окрім того, статтею 1224 даного Кодексу визначено перелік осіб, які не мають права на спадкування.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на спадкування за заповітом мають особи, які у ньому визначені спадкодавцем. Спадкоємцем може бути громадянин, юридична особа, а також держава.

Оскільки заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини, то та частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. Слід зазначити, що до числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, спадкоємці мають право успадкувати права та обов’язки за законом в порядку черговості, яка визначена статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України.

Пріоритетним правом успадкування, за відсутності заповіту, володіють спадкоємці першої черги, якими є найближчі родичі заповідача (чоловік/дружина, діти, батьки). Кожен із цих спадкоємців має право на рівну частку в майні спадкодавця за умови підтвердження факту родинних відносин відповідними документами. У разі неможливості подання таких документів, факт родинних відносин встановлюється у судовому порядку.

Якщо ж спадкоємці першої черги відсутні, право спадкоємства переходить до другої черги. Отже, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, коли спадкоємцями укладено договір про зміну черговості права на спадкування, наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування.

Друга черга — рідні брати й сестри, баба та дід. Третя — дядько й тітка спадкодавця. Особи, які проживали разом зі спадкодавцем протягом останніх пʼяти років та спільно провадили господарство є спадкоємцями четвертої черги. До п’ятої черги спадкоємців відносяться утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї, а також інші родичі до шостого ступеня споріднення.

Для підтвердження або відмови від спадщини встановлено строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Слід зазначити, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою відповідно до частини першої та другої статті 1220 Цивільного кодексу України.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Якщо протягом 6-місячного строку спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, не заявив про відмову від неї, він вважається таким, що прийняв спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Проте, частина третя статті 1268 Цивільного кодексу України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця.

У разі, якщо спадкоємець з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини, судом може бути встановлено додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини. Також спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини за наявності письмової згоди від інших спадкоємців, які вже її прийняли.

Заява про прийняття або про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу, а по закінченню 6-ти місячного терміну з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину.

Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по п’ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 60, тел.: (0257)2-11-32.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-10.

#МенськийМЦБВПД #Чернігів #безоплатнаправовадопомога #місцевийцентр #правовадопомога #Чернігівськаобласть #Мена #адвокати

22.06.2023

Що таке безоплатна правова допомога та хто має право її отримати?

Безоплатна правова допомога – це правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел.

Стартом для розвитку системи БПД став прийнятий 2 червня 2011 року Верховною Радою України Закон України «Про безоплатну правову допомогу». 6 червня 2012 року Урядом було створено першу установу системи БПД – Координаційний центр з надання правової допомоги, значно пізніше, з 1 січня 2013 року – регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Відтак, 1 липня 2015 року розпочали роботу місцеві центри з надання БВПД, а з 1 вересня 2016 року – сектори бюро правової допомоги.

Відтоді система БПД стрімко розвивалась, вдосконалювалась, протягом років налагоджувались та зміцнювались зв’язки з партнерськими установами і організаціями, накопичувався досвід.

Працівники системи БПД надають правову допомогу людям шляхом консультування, проводять правопросвітницькі заходи, інформують громадян про актуальні зміни в законодавстві під час дії воєнного стану, надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Слід зазначити, що безоплатна правова допомога поділяється на первинну та вторинну.

Що таке первинна правова допомога?
Безоплатна первинна правова допомога (БППД) включає в себе такі види правових послуг: надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Право на БППД мають
Відповідно до Конституції України та Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну первинну правову допомогу мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Що таке вторинна правова допомога?
Безоплатна вторинна правова допомога (БВПД) – це захист, здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Право на БВПД мають
Статтею 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено окремі категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Серед інших, до даних категорій відносяться: постраждалі від домашнього насильства; ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України; внутрішньо переміщені особи; малозабезпечені люди (з доходом менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб); люди з інвалідністю (з доходом менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб); потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту; діти.

Як отримати БВПД?
Аби отримати безоплатну вторинну правову допомогу необхідно звернутись із відповідною заявою до бюро правової допомоги після чого зібрати документи, що підтверджують статус особи.

Де можна отримати безкоштовну юридичну допомогу?

в бюро правової допомоги, які підпорядковані Менському місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходяться в Мені, Сновську, Корюківці, Новгород-Сіверському, Семенівці, Сосниці та Коропі (адреси бюро — за посиланням: https://bit.ly/bpd_buro);
в інших бюро правової допомоги по всій території України (адреси бюро — за посиланням: https://bit.ly/bpd_buro);
у контактному центрі системи БПД 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів безкоштовні); номер для дзвінків з-за кордону +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку);
зателефонувати з мобільного застосунку Telegram https://t.me/+380677213103
скористатись телеграм-ботом https://t.me/LegalAidUkraineBot
на інформаційно-довідковій платформі правових консультацій «WikiLegalAid»
сервіси доступу до безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

Отже, можна стверджувати, що захист прав людини шляхом забезпечення рівного доступу до правової інформації та правосуддя, посилення правових можливостей і правової спроможності представників соціально вразливих груп, територіальних громад та спільнот є місією системи безоплатної правової допомоги.

Інформацію надано Менським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

23.09.2022

Виїхали за кордон та потребуєте консультації юриста?

Зверніться до контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги.

Ми підкажемо:

Що робити, якщо колишній чоловік перестав сплачувати аліменти на дитину.
Як діяти, якщо на ваш банківський рахунок в Україні накладено арешт.
Куди звертатися, якщо втратили паспорт закордоном.
Чи можна, будучи закордоном, отримати компенсацію за житло, пошкоджене внаслідок збройної агресії рф.

Та проконсультуємо з інших правових питань.

Телефонуйте з-за кордону: +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка за тарифами вашого оператора).

Для дзвінків по Україні: 0-800-213-103 (дзвінки безкоштовні).

З початку широкомасштабної агресії рф проти України мільйони людей, рятуючись від війни, виїхали за кордон. За оцінками ООН у справах біженців, за останні півроку Україну залишили понад 11,1 мільйонів людей. Водночас 4,7 мільйона українців вже повернулися додому, ще значна частина чекає на закінчення бойових дій.