Розділи порталу







Погода

Інформує Бюро правової допомоги

Пільги учасникам бойових дій

Норми прямої дії основного закону держави і суспільства на конституційному рівні закріплюють положення про те, що Україна являється соціальною та правовою державою, а людина її життя, здоров’я, честь, гідність та особиста безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Відповідно до цього положення соціальні права, свободи та їх гарантії визначають зміст і функціональну спрямованість діяльності держави.

Чинне законодавство нашої держави містить чимало нормативно-правових актів, які передбачають пільги для учасників бойових дій. Суспільні відносини у відповідній сфері соціального забезпечення регулюються Законами України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проте слід зазначити, що ієрархічно найважливішим, в даному випадку, є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Далі – Закон).

Набравши чинності даний закон визначив правовий статус ветеранів війни, учасників бойових дій, забезпечив створення належних умов для їх життєзабезпечення,

Особи, які належать до учасників бойових дій, як суб’єктний склад відносин у даній сфері, деталізовано у статті 6 Закону.

Стаття 12 Закону містить вичерпний перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

Відповідно до норми даної статі учасникам бойових дій надаються такі пільги:

–  безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;

– першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

– безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування;

–   75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);

–  75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю);

– 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;

– безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

–   користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

– щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;

–   першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

–  виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

– використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;

– переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;

– першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, – протягом двох років з дня взяття на квартирний облік;

одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва;

– першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків;

– безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

– зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

– позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів – додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;

– першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

– позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов’язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством;

– учасникам бойових дій на території інших держав надається переважне право на вступ до закладів вищої, фахової передвищої освіти, право на позаконкурсний вступ до закладів професійної (професійно-технічної) освіти і на курси для одержання відповідних професій.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім’ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім’ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.

Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Держава забезпечує учасникам бойових дій та їх дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, – до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти.

Державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти надається у вигляді:

– повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

– пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;

– соціальної стипендії;

– безоплатного забезпечення підручниками;

– безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних в закладах освіти;

– безоплатного проживання в гуртожитку.

Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по пʼятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257)2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Протидія та попередження булінгу (цькуванню) – деякі аспекти

Булінг – тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого середовища. За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінгу в школі.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого

Переслідування, знущання, погрози онлайн, образи – все це негативно впливає на школяра та його успіхи в навчанні.

У освітньому процесі вирішальна роль у боротьбі з булінгом належить учителям. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків (осіб, що їх замінюють), представників місцевих органів влади та громадських організацій.

Цькування та фізичний тиск на дітей є неприпустимим у освітніх закладах. Якщо раніше часто на це дивилися крізь пальці, то сьогодні в Україні вирішили жорстко карати учасників такого конфлікту.

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Крім цього, внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків.

Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу та повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 173-4,  яка передбачає адміністративну відповідальність.

Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Знущання, вчинені повторно упродовж року після скоєного правопорушення  або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі цькування неповнолітнім від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.
Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Отже, попередження булінгу в освітніх закладах – це спільні дії учасників освітнього процесу. Тому, у разі виявлення ознак булінгу, не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

За правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 9-00 год. до 18-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., 6а, тел.: (04644) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.

Практичні аспекти реалізації права на звернення громадян

У повсякденному житті    нам  нерідко  доводиться звертатися до органів державної влади,  місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій  із заявами щодо реалізації своїх прав і законних інтересів чи   скаргами про їх порушення. Які ж вимоги передбачені законодавством до звернень громадян,  строків їх  розгляду    та які права мають громадяни при розгляді поданих звернень ?

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права  на звернення регулюється Законом України «Про звернення громадян».

Відповідно до зазначеного Закону  звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії” та записується (реєструється) посадовою особою. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду.

При цьому статтею 7 Закону  України «Про звернення громадян» встановлено, що  якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

Законом визначено й категорії  звернень, які не підлягають розгляду та вирішенню. Так,  зокрема, письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Не розглядаються  й повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17  Закону України «Про звернення громадян».

Загалом  звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів. На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 9-00 год. до 18-00 год. з понеділка по п’ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257)2-11-32.

Безоплатна правова допомога надається Менським місцевим центром з надання БВПД з 9-00 год. до 18-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С.,  6-А, тел.: (0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Реалізація виборчого права громадянами України: основні аспекти

У відповідності до Конституції України чергові вибори Президента України призначені Верховною Радою на 31 березня 2019 року. Главу держави буде обрано громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Права голосу на виборах позбавлені лише громадяни, визнані судом недієздатним.

Статтею 2 закону України «Про вибори Президента України» визначено, що дані вибори є загальними, право голосу на яких мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

Документами, які підтверджує громадянство України, що є необхідною умовою для реалізації свого виборчого права є: паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби), тимчасове посвідчення громадянина України, картка (довідка) установи виконання покарань або слідчого ізолятора, що повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, фотокартку особи, підпис керівника та печатку установи, – для осіб, які перебувають в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах.

Такі документи, як паспорт громадянина України, військовий квиток та тимчасове посвідчення громадянина України, є підставою для отримання виборчого бюлетеня і можуть бути використані на звичайних та спеціальних виборчих дільницях.

Натомість, картка (довідка) установи виконання покарань або слідчого ізолятора з відповідними даними, що визначені законодавством України, є підставою для отримання виборчого бюлетеня і може бути використаний на спеціальній виборчій дільниці, утвореній у відповідній установі виконання покарань або слідчому ізоляторі.

Для отримання виборчого бюлетеня та здійснення голосування на закордонних виборчих дільницях, а також на спеціальних виборчих дільницях, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України особа – громадянин України має пред’явити один з таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт.

Перед виборами складають списки виборців. У них потрапляють усі повнолітні громадяни України, які мають право голосу. Кожна особа може перевірити наявність його даних у списку виборців двома шляхами:

1) заповнивши інформацію про себе на сайті Державного реєстру виборців, а саме – вказати ПІБ, електронну пошту та виборчу адресу в розділі «Перевірка включення». Далі залишиться лише ввести на сайті спеціальний код, який вам надішлють на електронну адресу, і ви отримаєте доступ до потрібних даних.

2) прийти в дільничу виборчу комісію за місцем реєстрації і перевірити, чи є ви в попередньому списку виборців.

Якщо ж вас у списку виборців немає, треба звернутись у відділ ведення державного реєстру виборців із заявою встановленого зразка. Слід зазначити, що дана заява може бути подана не пізніше, ніж за п’ять днів до дня виборів.

Також, відповідно до статті 274 Кодексу адміністративного судочинства, ви маєте право звернутися до суду, якщо вас немає у списку виборців. Суд розглядає позовні заяви, подані не пізніше дводенного строку до дня голосування. Останнім днем, коли подається такий позов, є 29 березня 2019 року. Рішення суду виконується негайно.

Досить часто до Менського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звертаються громадяни з питанням «Як проголосувати в іншому місті України, не за місцем реєстрації?», зазначає начальник відділу організаційної роботи, юридичного забезпечення діяльності та персоналу Аліна Федорченко.

Зміни тимчасового місця голосування в межах кордонів України визначені законом «Про державний реєстр виборців». Водночас стаття 7 вище зазначеного нормативно-правового акту визначає, що звернення виборця має бути «мотивованим».

Не пізніше, ніж за п’ять днів до дня голосування ви маєте особисто подати заяву про тимчасову зміну місця голосування у відповідний орган ведення Державного реєстру виборців із зазначенням дільниці чи адреси, за якою бажаєте проголосувати.

Разом із подачею заяви треба буде пред’явити паспорт, а також документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.

Також документом, що підтверджує необхідність зміни місця голосування громадянина може бути  довідка з місця роботи, довідка з місця навчання, документ, який підтверджує право власності або оренди на житло, яке знаходиться за місцем, де виборець хоче проголосувати, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Якщо ви подорожуєте – показуйте проїзні документи, путівку в санаторій тощо.

Нагадуємо, що правову допомогу можна отримати звернувшись до Менського місцевого центру з надання БВПД з 9-00 год. до 18-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд.6А, тел.: (0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.

 


Порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Актуальним питанням сьогодення є зняття з реєстрації особи, яка зареєстрована у житловому приміщенні (будинку або квартирі), власником якого ви є.
Кожна особа має право на житло. Це право закріплене статтею 47 Конституції України. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Відповідно до ст. 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Реалізуючи своє право на житло людина може користуватись тільки тим житлом, право користування яким у неї виникло на підставі правочину, або на підставі закону. Таке право виникає у власника житла, членів його сім’ї, орендаря (наймача) житла та членів його сім’ї.
Іноді так складаються обставини, що в житловому приміщенні (будинку або квартирі), зареєстрована людина (або навіть кілька), яка фактично там не проживає. Це створює ряд перешкод та незручностей для власників житла. Це і надмірне нарахування плати за комунальні послуги і відсутність можливості отримати житлову субсидію та і взагалі людина позбавляється можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Найшвидший та найлегший шлях зняття такої особи з реєстрації місця проживання – за її добровільною згодою. Також, зняття особи з місця її реєстрації відповідно до пункту 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207 може проводитися на підставі: свідоцтва про смерть; повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення:
• підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні);
• підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту);
• підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).
Зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку та піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки та піклування.
Також, існує ще один спосіб зняття з реєстрації місця проживання особи – судовий. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, тобто таку особу можна зняти з реєстрації без її згоди виключно на підставі рішення суду.
Така позовна заява подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцезнаходженням жилого приміщення.
Слід також зазначити, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється в день звернення на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, як випливає з цієї норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про:
1) позбавлення права власності на житлове приміщення;
2) позбавлення права користування житловим приміщенням;
3) визнання особи безвісно відсутньою;
4) оголошення фізичної особи померлою.
Звертаємо Вашу увагу на те, що суд не здійснює зняття особи з місця реєстрації, а лише визнає особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.
Звертаємо увагу, що безоплатна правова допомога надається відділом «Корюківське бюро правової допомоги» Менського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (04657) 2-11-32.
Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 9-00 год.до 18-00 год. за адресою: м. Мена, вул. С.Титаренка, 6А, тел.: (04644) 3-30-01.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


У 2015 році досягнення адвокатки з Харківщини Світлани Остапенко стали юридичним прецедентом на Харківщині. Участь та загибель особи під час виконання бойового завдання під час АТО у практиці судів області встановлено вперше.

1

У 2015 році досягнення адвокатки з Харківщини Світлани Остапенко стали юридичним прецедентом на Харківщині. Участь та загибель особи під час виконання бойового завдання під час АТО у практиці судів області встановлено вперше.#МенськийМЦБВПД #Чернігів #безоплатнаправовадопомога #місцевийцентр #правовадопомога #Чернігівськаобласть #Мена #адвокати

Опубліковано Менський місцевий центр з надання БВПД Неділя, 26 серпня 2018 р.

Володимир Адаменко у травні 2015 року у зв’язку призовом до армії був незаконно звільнений з посади слюсара-сантехніка пансіонату.

5

Володимир Адаменко у травні 2015 року у зв’язку призовом до армії був незаконно звільнений з посади слюсара-сантехніка пансіонату.#МенськийМЦБВПД #Чернігів #безоплатнаправовадопомога #місцевийцентр #правовадопомога #Чернігівськаобласть #Мена #адвокати

Опубліковано Менський місцевий центр з надання БВПД Середа, 22 серпня 2018 р.

Олена Колесник, мати двох синів, зіштовхнулась із насильством у родині. Після розлучення батько жодним чином не брав участі у житті та вихованні дітей.

3

Олена Колесник, мати двох синів, зіштовхнулась із насильством у родині. Після розлучення батько жодним чином не брав участі у житті та вихованні дітей.#МенськийМЦБВПД #Чернігів #безоплатнаправовадопомога #місцевийцентр #правовадопомога #Чернігівськаобласть #Мена #адвокати

Опубліковано Менський місцевий центр з надання БВПД Понеділок, 20 серпня 2018 р.

Лідії Харитоновій після зняття показів лічильників перерахували їх уже за новими підвищеними тарифами, через що виник борг. Про це жінка навіть не здогадувалася, адже завжди своєчасно сплачувала отримані рахунки. Їй припинили газопостачання.

2

Лідії Харитоновій після зняття показів лічильників перерахували їх уже за новими підвищеними тарифами, через що виник борг. Про це жінка навіть не здогадувалася, адже завжди своєчасно сплачувала отримані рахунки. Їй припинили газопостачання.#МенськийМЦБВПД #Чернігів #безоплатнаправовадопомога #місцевийцентр #правовадопомога #Чернігівськаобласть #Мена #адвокати

Опубліковано Менський місцевий центр з надання БВПД Понеділок, 20 серпня 2018 р.

Євгенія Дмитрієва у 2015 році стала опікуном малолітніх дітей-сиріт. Жінка проживала у маленькій двокімнатній квартирі, а діти були прописані у трикімнатній.

4

Євгенія Дмитрієва у 2015 році стала опікуном малолітніх дітей-сиріт. Жінка проживала у маленькій двокімнатній квартирі, а діти були прописані у трикімнатній.#МенськийМЦБВПД #Чернігів #безоплатнаправовадопомога #місцевийцентр #правовадопомога #Чернігівськаобласть #Мена #адвокати

Опубліковано Менський місцевий центр з надання БВПД Вівторок, 14 серпня 2018 р.

 

Мапа міста
Мапа міста
Путівник Корюківщиною
Корисні посилання







Портал об’єднаних громад України





Листопад 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Жов    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930