Розділи порталу







Погода

Інформує Бюро правової допомоги

Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх

В усі часи актуальною проблемою являється підліткова злочинність, необхідність вирішення якої стоїть не тільки перед працівниками поліції, а і перед всім суспільством в цілому, бо підлітки – це діти, а діти наше майбутнє. Так яке може бути майбутнє, якщо в ранньому віці вони стають на злочинний шлях.

Фахівці б’ють на сполох: на тлі загального зниження темпів дитячої злочинності щороку зростає частка тяжких злочинів, які скоюють неповнолітні.

Психологи стверджують, що психіка українських дітей зазнала за останнє десятиріччя незворотних змін: вони нічого не бояться, нічого не цінують, ні в що не вірять. Вони стають дедалі жорстокішими, а їхні злочини – моторошними.

Фахівці Менського МЦ з надання БВПД роз’яснюють про адміністративну відповідальність для  підлітків (неповнолітніх).

Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої. Разом з тим адміністративна відповідальність є складовою адміністративного примусу і наділена всіма його ознаками.

Основні риси адміністративної відповідальності полягають у тому, що її підставою є адміністративне правопорушення (проступок). Притягнення до адміністративної відповідальності — обов’язок державних органів, які є суб’єктами виконавчої влади, їх перелік наводиться в розділі III КУпАП України.

Адміністративна відповідальність урегульована нормами адміністративного права, в яких наводиться повний перелік адміністративних проступків, адміністративних стягнень і органів, уповноважених застосовувати їх.

Серед суб’єктів адміністративних правопорушень вирізняються так звані спеціальні суб’єкти, тобто ті, які мають певні особливості щодо вчинення окремих адміністративних правопорушень або не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До них належать неповнолітні, іноземні громадяни, військовослужбовці та працівники міліції, посадові особи, народні депутати, батьки або особи, що їх замінюють, та ін.

Згідно зі статтею 13 КУпАП України до осіб віком  16-18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються відповідні заходи впливу.

Неповнолітні, які не досягли встановленого в законі віку 16 років згідно з КУпАП України, є малолітніми і юридичній відповідальності, у тому числі адміністративній, не підлягають, оскільки визнаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. До того ж адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли 16 років йому виповнилось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративні
проступки, можуть бути застосовані заходи,передбачені ст. 24 -1. Підліток – вже не дитина але ще не дорослий.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративні

проступки, можуть бути застосовані заходи,передбачені ст. 24-1КУпАП, а саме:

1) зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Заходи впливу мають виховний характер і можуть бути застосовані до неповнолітніх, які скоїли адміністративний проступок, у віці 16-18 років, якщо орган адміністративної юрисдикції дійде висновку, що виправлення правопорушника можливе без застосування до нього суворішого адміністративного стягнення. У сукупності ці заходи утворюють систему, що складена з урахуванням збільшення тяжкості примусових заходів — від менш суворих до суворіших

Кодексом про адміністративні правопорушення встановле­но, що до адміністративної відповідальності притягаються       осо­би, яким на момент скоєння правопорушення виповнилось 16 років.

Зауважимо, що скоєння адміністративного проступку неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує відповідальність. Пояснюється це тим, що неповнолітні загалом не мають стійкої психіки, на­вичок правочинної поведінки, достатнього життєвого досвіду, не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо старших за віком, що часто стають організаторами або підбурювачами правопорушень, ураховується також, що неповнолітні легко піддаються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них жорстких заходів адміністративного стягнення.

Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по п’ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257)2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Що варто знати, коли вас турбують колектори

Нав’язливі дзвінки, «листи щастя», погрози… Так професійні «вибивачі боргів» тероризують українців, які з різних причин не сплачують кредити або є поручителями. Тому не дивно, що у пересічних українців при слові «колектор» виникають не найприємніші асоціації. Хто ж такі колектори та чому українці воліють з ними не мати справ? Чи законна їх діяльність та як захиститися від протиправних дій “вибивачів боргів”?

  • Хто такі колектори та які правові підстави їх діяльності?

Колекторські фірми з’явились в Україні не так давно. Після «банкопаду» 2013-2017 років, коли збанкрутувало 96 банківських установ, у колекторських фірм побільшало клієнтів, адже Фонд гарантування вкладів передав більшість «проблемних» кредитів ліквідованих банків колекторам.

В Україні діяльність колекторів хоча й не заборонена, але водночас чітко не врегульована спеціальним законодавством. Це призводить до численних порушень прав та законних інтересів боржників і створює умови для діяльності так званих «чорних колекторів», які нерідко порушують закон.

Наразі Верховна Рада України для врегулювання колекторської діяльності та захисту боржників від недобросовісних дій колекторів прийняла у першому читанні законопроект.

Як відомо, основна функція колекторів – стягнення заборгованості з боржника. Колекторські фірми повинні мати ліцензію на здійснення інформаційно-консультативної діяльності.

  • Як мають діяти колектори?

Примусово стягнути заборгованість в рамках закону можна лише за рішенням суду, що набрало законної сили, з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Це означає, що колектори у жодному разі не мають повноважень самостійно примусово стягнути борг (наприклад, виселити людину з житла, забрати автомобіль чи будь-яке інше майно боржника).

Колектор може і має діяти двома шляхами. По-перше, усно, письмово чи у телефонних розмовах нагадувати боржнику про необхідність добровільно погасити прострочену заборгованість. Але робити це тактовно і ввічливо, без жодних протиправних дій щодо боржника чи інших осіб (психологічного тиску, погроз, залякувань, фізичного впливу тощо). По-друге, у разі несплати заборгованості звертатися до суду.

Крім того, колектор у своїй діяльності не має права порушувати положення законів щодо нерозголошення банківської таємниці  та захисту персональних даних боржника.

  • Що робити, якщо вам зателефонував колектор?

Найперше, що потрібно зробити, якщо з вами почали контактувати колектори, так це впевнитися, що вони діють на законних підставах. Вимагайте договір між кредитором та колектором (якщо колектор діє як посередник або є вашим новим кредитором). Законодавство у даному випадку на вашому боці, адже згідно з частиною 2 статті 517 Цивільного кодексу України  боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до отримання доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

  • Хто такі «чорні колектори»?

«Чорними колекторами» у народі називають недобросовісних колекторів, які застосовують незаконні методи роботи, у тому числі і фізичне насильство. Їх діяльність заборонена законом, оскільки є протиправною.

Фактично «чорні колектори» є злочинцями і діють за наступною схемою: перекуповують борг, який тривалий час не сплачується, за відносно невелику суму (зазвичай від 5% до 30% реальної фактичної заборгованості), після чого самостійно «нараховують» боржнику шалені штрафи, неустойки, пеню, упущену вигоду тощо, а це незаконно. Далі починають психологічно та фізично залякувати боржника: представляються правоохоронцями і погрожують судом та в’язницею у разі, якщо особа негайно не віддасть борг, телефонують боржнику та його рідним з погрозами, приходять додому в нічний час, намагаються проникнути в житло, погрожують фізичною розправою або застосовують фізичну силу, поширюють неправдиву інформацію про боржника з його фото, анкетними даними, копією паспорта тощо.

Якщо справді є заборгованість по кредиту, слід пам’ятати, що її необхідно сплачувати, але наявність у особи непогашеного кредиту не є підставою для протиправних дій відносно неї.

  • Як захиститися від протиправних дій колекторів?

Якщо вам телефонують колектори і при цьому тиснуть або погрожують, необхідно опанувати себе, спілкуватися ввічливо і тактовно, не зриваючись на крик та погрози у відповідь. При цьому доречно встановити на мобільний телефон додаток, який записує всі ваші розмови, і при спілкуванні з колектором вказати, що записуєте телефонну розмову – у майбутньому це слугувати доказом у разі неправомірних дій відносно вас (тиску, погроз, вимагання, шантажу тощо).

Якщо йдеться про кредит, який ви взагалі не брали (наприклад, хтось взяв кредит і вписав вас поручителем, вказавши всі ваші контакти, а ви нічого про це не знали, або коли позичальник вказав кредитору ваш номер телефону замість свого), – спробуйте пояснити колекторам цю ситуацію. У разі якщо ви знаєте позичальника, зв’яжіться з ним і наполягайте, щоб він негайно вирішив дане питання. Але якщо вам не припиняють телефонувати – краще змінити номер.

Колектори не мають права розголошувати персональні дані боржників, проте такі випадки непоодинокі. Аби залякати та психологічно зламати людину, «вибивачі боргів» дозволяють собі розклеювати фото з ганебними надписами, розголошувати конфіденційну інформацію, погрожувати, вламуватися до оселі, псувати майно, застосовувати фізичну силу тощо. У такому випадку раджу негайно звертатися до поліції з заявою про злочин, а також до суду щодо захисту персональних даних.

  • Юридичний супровід не завадить

У процесі спілкування з колекторами доречно мати юридичний супровід, тим більше що держава надала унікальну можливість отримати безкоштовно юридичні консультації, а в окремих випадках – і захист, представництво у суді, складання процесуальних документів.

Звертаємо увагу, що безоплатна правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (04657) 2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год.до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С. 6А. тел.: (04644) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Пільги учасникам бойових дій

Норми прямої дії основного закону держави і суспільства на конституційному рівні закріплюють положення про те, що Україна являється соціальною та правовою державою, а людина її життя, здоров’я, честь, гідність та особиста безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Відповідно до цього положення соціальні права, свободи та їх гарантії визначають зміст і функціональну спрямованість діяльності держави.

Чинне законодавство нашої держави містить чимало нормативно-правових актів, які передбачають пільги для учасників бойових дій. Суспільні відносини у відповідній сфері соціального забезпечення регулюються Законами України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проте слід зазначити, що ієрархічно найважливішим, в даному випадку, є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Далі – Закон).

Набравши чинності даний закон визначив правовий статус ветеранів війни, учасників бойових дій, забезпечив створення належних умов для їх життєзабезпечення,

Особи, які належать до учасників бойових дій, як суб’єктний склад відносин у даній сфері, деталізовано у статті 6 Закону.

Стаття 12 Закону містить вичерпний перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

Відповідно до норми даної статі учасникам бойових дій надаються такі пільги:

–  безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;

– першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

– безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування;

–   75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);

–  75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю);

– 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;

– безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

–   користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

– щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;

–   першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

–  виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

– використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;

– переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;

– першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, – протягом двох років з дня взяття на квартирний облік;

одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва;

– першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків;

– безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

– зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

– позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів – додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;

– першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

– позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов’язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством;

– учасникам бойових дій на території інших держав надається переважне право на вступ до закладів вищої, фахової передвищої освіти, право на позаконкурсний вступ до закладів професійної (професійно-технічної) освіти і на курси для одержання відповідних професій.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім’ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім’ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.

Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Держава забезпечує учасникам бойових дій та їх дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, – до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти.

Державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти надається у вигляді:

– повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

– пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;

– соціальної стипендії;

– безоплатного забезпечення підручниками;

– безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних в закладах освіти;

– безоплатного проживання в гуртожитку.

Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по пʼятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257)2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Протидія та попередження булінгу (цькуванню) – деякі аспекти

Булінг – тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого середовища. За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінгу в школі.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого

Переслідування, знущання, погрози онлайн, образи – все це негативно впливає на школяра та його успіхи в навчанні.

У освітньому процесі вирішальна роль у боротьбі з булінгом належить учителям. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків (осіб, що їх замінюють), представників місцевих органів влади та громадських організацій.

Цькування та фізичний тиск на дітей є неприпустимим у освітніх закладах. Якщо раніше часто на це дивилися крізь пальці, то сьогодні в Україні вирішили жорстко карати учасників такого конфлікту.

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Крім цього, внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків.

Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу та повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 173-4,  яка передбачає адміністративну відповідальність.

Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Знущання, вчинені повторно упродовж року після скоєного правопорушення  або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі цькування неповнолітнім від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.
Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Отже, попередження булінгу в освітніх закладах – це спільні дії учасників освітнього процесу. Тому, у разі виявлення ознак булінгу, не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

За правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 9-00 год. до 18-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., 6а, тел.: (04644) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.

Мапа міста
Мапа міста
Путівник Корюківщиною
Корисні посилання












Портал об’єднаних громад України





Квітень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930