Інформує Державна податкова служба

 


09.04.2024

Як подати повідомлення про корупцію

Державна податкова служба України та її територіальні органи підключено до Єдиного порталу повідомлень викривачів.

Єдиний портал повідомлень викривачів (далі – Портал) – це інформаційно-комунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».

Портал є безпечним та конфіденційним каналом для викривачів. Він мінімізує людський фактор, унеможливлює втручання в систему і витік інформації та гарантує заявникам дотримання умов анонімності та конфіденційності, надійний захист персональних даних. Система забезпечує збирання, зберігання, використання, захист, облік, пошук та узагальнення повідомлень та іншої інформації від викривачів, у тому числі даних про їх статус, стан та результати розгляду їх повідомлень.

Викривачі через Портал можуть повідомляти про факти корупції в апараті ДПС та її територіальних органах, свідками яких вони стали.

Якщо вам відомі факти таких правопорушень, повідомляйте про них на Єдиному порталі повідомлень викривачів, який знаходиться за посиланням: https://whistleblowers.nazk.gov.ua/#/.

Крім того, нагадуємо, що повідомити про корупцію  в органах ДПС можливо через сервіс «Пульс»:

електронна скринька: idd@tax.gov.ua;

багатоканальний номер телефону 0 800 501 007 (обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі: фізичним особам напрям «5», працівникам органів ДПС напрям «7»).

Докладніше на вебпорталі ДПС України: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/772188.html


29.03.2024

Про самостійне погашення податкового боргу платником податків

Податковий борг – це не тільки приватна справа окремого платника податків, це проблема загальнодержавного значення, оскільки податковий борг є тими грошима, які не надійшли до державного та місцевих бюджетів та, таким чином, не можуть бути використані для здійснення вкрай важливих бюджетних видатків.

Cума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та нарахованої, але не погашеної пені є податковим боргом (п.п. 14.1.175. ПКУ).

Звичайно, платник податків зобов’язаний самостійно погасити суму податкового боргу за власний кошт, однак є інші шляхи погашення податкового боргу з тих, що пропонує п. 87.1. ПКУ, наприклад:

  • за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
  • за рахунок помилково або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі заяви платника). Тобто якщо платник має переплату з інших платежів, він може повернути ці кошти шляхом зарахування їх в погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу в порядку, визначеному ст. 43. ПКУ;
  • за рахунок бюджетне відшкодування з ПДВ (на підставі відповідної заяви у складі декларації з ПДВ).

У разі коли у платника податків виник податковий борг, розмір якого перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн), контролюючий орган, у відповідності до вимог п.59.1. ПКУ, надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Стягнення коштів та продаж майна боржника провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2. ПКУ).

Отже, шановні платники податків, впродовж 30 календарних днів  з дня надсилання податкової вимоги процедури примусового стягнення ще не набудуть значних масштабів, а тому варто поквапитись із вирішенням питання самостійного погашення податкового боргу. Як тільки податковий борг буде погашений (самостійно або внаслідок дій контролюючого органу), податкова вимога вважатиметься відкликаною (п.п. 60.1.1. ПКУ), а процедура стягнення припиниться.

Головне управління ДПС у Чернігівській області нагадує платникам, що у разі перерахування коштів в рахунок погашення боргу, при заповненні призначення платежу друкується код виду сплати «140», який символізує «погашення заборгованості».

Дякуємо усім платникам, які сумлінно та своєчасно сплачують податки.


27.03.2024

До уваги платників податків!

Нагадуємо громадянам про можливість в будь який час доби, 24/7 та в будь якому місці, повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» в месенджері Telegram про відомі факти порушень законодавства, зокрема, щодо:

  • незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків;
  • відмову у розрахунку банківською карткою;
  • завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби;
  • неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;
  • здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.

Повідомити ДПС про такі факти можливо перейшовши за посиланням: https://t.me/StopOverpriceBot.

Інформація, отримана через чат-бот «StopViolationBot», про можливі порушення платниками податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.

Також про порушення,  зокрема про незастосування РРО ПРРО при здійсненні  розрахунків за продаж підакцизної продукції, можна повідомити зателефонувавши за номером Контакт-центру ДПС 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів). Також можна надіслати повідомлення електронною поштою на адресу: idd@tax.gov.ua.


20.03.2024

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Чернігівській області звертає увагу платників податків на дотримання правил перерахування коштів для сплати податкових зобов’язань та єдиного внеску.

Податковим кодексом України визначено податковий обов’язок платника – це обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку і строки, визначені Кодексом (стаття 36). Виконанням податкового обов’язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38).

Зауважуємо, що податкове зобов’язання вважається погашеним, а податковий обов’язок виконаним лише у разі сплати податку, збору, єдиного внеску на відповідний рахунок, відкритий у Державній казначейській службі України.

Для визначення рахунка для сплати податків, зборів, єдиного внеску платнику потрібно врахувати вимоги Кодексу щодо зарахування таких податкових зобов’язань в залежності від виду податку, збору:

– для податків і зборів, що надходять до державного бюджету – відкрито один рахунок на всю область для кожного податку (як приклад, по податку на додану вартість, по акцизному податку на кожний вид підакцизної продукції, по військовому збору, по екологічному податку за викиди двоокису вуглецю);

– для податків і зборів, що справляються за місцем основного обліку – необхідно обрати бюджетний рахунок відповідної громади, у якій зареєстрований платник податків (як приклад, податок на прибуток підприємств, єдиний податок, акцизний податок на пальне, транспортний податок);

– для податків і зборів, що справляються за місцем розташування об’єктів оподаткування – обирається бюджетний рахунок територіальної громади, у якій розміщено об’єкт оподаткування (як приклад, земельний податок, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, рентна плата за спецвикористання лісових ресурсів, надр, плата за ліцензії на право торгівлі підакцизними товарами).

При перерахуванні єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування необхідно обирати правильний рахунок в залежності від того, за кого сплачується внесок – із зарплати найманих працівників, із грошового забезпечення військовослужбовців, із доходів підприємця. Також важливим нюансом при перерахуванні ЄСВ є норма законодавства щодо справляння внеску за місцем основного обліку. Тобто, у разі зміни місцезнаходження юридичної особи або підприємця на іншу область або м.Київ – єдиний соціальний внесок необхідно перераховувати за новим місцем обліку.

Звертаємо увагу, що при перерахуванні податку на прибуток платникам необхідно враховувати форму власності підприємства чи установи, адже для підприємств різних форм власності Міністерством фінансів України визначено різні коди класифікації доходів бюджету (ККДБ), а Держказначейством відкрито окремі рахунки. Також окремі ККДБ з податку на прибуток передбачені для банківських установ, страхових організацій, підприємств, створених за участі іноземних інвесторів та іноземних юридичних осіб.

Для підприємств комунальної форми власності передбачено окремі ККДБ та відкрито окремі рахунки з податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до відповідного місцевого бюджету, в залежності від територіального підпорядкування підприємства (область, район, територіальна громада).

По окремих видах податків Держказначейством відкрито рахунки окремо для юридичних та фізичних осіб (наприклад, земельний податок, податок на нерухоме майно, транспортний податок, єдиний податок).

Інформацію щодо реквізитів рахунків для зарахування платежів до державного та місцевих бюджетів, а також єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування по Чернігівській області розміщено на офіційному веб-порталі ДПС України за електронною адресою ch.tax.gov.ua (субсайт ГУ ДПС у Чернігівській області) в розділі «Рахунки для сплати платежів».

Для зручності платників відомості про реквізити рахунків для сплати податків і ЄСВ розміщено у Центрах обслуговування платників та податкових інспекціях області.

Також рекомендуємо інформацію про реквізити рахунків для перерахування коштів в погашення податкових зобов’язань отримувати в інформаційно-комунікаційній системі (ІКС) «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua). Вказана інформація буде доступна платнику за умови наявності в ІКС відповідної інтегрованої картки платника по конкретному податку.


13.03.2024

Щодо особливостей справляння рентної плати за спеціальне  використання лісових ресурсів у 2024 році

Платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата) є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціальних дозволів (лісорубних або лісових квитків) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами (п. 256.1 ст. 256 Кодексу).

Об’єктом оподаткування Рентної плати є деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування, рубки з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю тощо (п.п. 256.2.1, 256.2.2 п. 256.2 ст. 256 Кодексу).

Ставки рентної плати, встановлені підпунктами 256.3.1 і 256.3.2 пункту 256.3 статті 256, застосовуються при заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (п. 256.4 ст. 256 Кодексу).

Водночас умови спеціального використання лісових ресурсів визначено Порядком спеціального використання лісових ресурсів та Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», із змінами та доповненнями, згідно з якими спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на підставі лісорубного або лісового квитків. Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку №761.

Згідно абзацу другого пункту 257.5 статті 257 Кодексу лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з Рентної плати та сплачують рівними частинами від суми Рентної плати, зазначеної в отриманих спеціальних дозволах (лісорубних або лісових квитках), протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації, виданих у відповідному календарному році, крім сум, сплачених згідно з підпунктами «а» і «б» п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 Кодексу, а саме:

а)      лісокористувачами, якими до отримання лісорубних та лісових квитків Рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:

фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;

лісокористувачами (крім фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума Рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується Рентна плата;

б)      лісокористувачами з іншої області, які сплачують Рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

Відповідно до статей 29 та 64 Бюджетного кодексу до доходу загального фонду державного бюджету та бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належить Рентна плата, яка перераховується платниками Рентної плати на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України та Законом України від 9 листопада 2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі – Закон № 3460-ІХ).

Статтею 10 Закону № 3460-ІХ змінено розподіл між бюджетами коштів від Рентної плати (пункт 13 і частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України) в частині доходів від Рентної плати 37 відсотків Рентної плати у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування саме:

  • 63 % Рентної плати – до загального фонду державного бюджету;
  • 37 % Рентної плати – до загального фонду місцевих бюджетів.

Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 17.08.2015 №719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2016 року № 927 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2017 року № 545).

Забезпечення ефективного контролю доходів місцевих бюджетів (37 %) від Рентної плати (при заготівлі деревини в порядку рубок головного користування) може бути здійснене складанням платниками такої Рентної плати окремих додатків до податкової декларації з Рентної плати, в яких податкові зобов’язання самостійно «розподілені» платниками між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць, які повністю або частково розташовані в межах території лісової ділянки.

Кодексом передбачено, що суб’єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи (лісорубні або лісові квитки), до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють контролюючим органам перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні або лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, за погодженням з центральним органом влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства (п.п. 258.2.6 п. 258.2 ст. 258 Кодексу).


12.02.2024

Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Триває Деклараційна кампанія ­– 2024. Прозвітувати про доходи, отримані протягом минулого року, громадяни та фізичні особи – підприємці мають у визначені законодавством строки.

Так, граничні строки подання декларації:

– до 01 травня року, наступного за звітним – для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність,  та громадян.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).

Важливо! За умови якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 Кодексу, то відповідно до п. п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації  до 31 грудня року, наступного за звітним;

– протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням – для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності.

Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

– не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду, – для резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання;

– до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним, – для фізичних осіб, у яких є право на податкову знижку.

Закликаємо громадян не зволікати та вчасно задекларувати свої доходи.


08.02.2024

Деклараційна кампанія триває: Хто повинен подавати декларацію про майновий стан і доходи

З 1 січня 2024 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом минулого року.

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) подати декларацію про майновий стан і доходи та задекларувати отримані доходи зобовʼязані платники, які отримували:

  • окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);
  • доходи від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
  • іноземні доходи  (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);
  • доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
  • доходи від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу).

Також зобов’язані подати декларації:

  • іноземці, які за результатами звітного року набули статус у резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
  • платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу). 

Подати податкову декларацію також мають право громадяни для отримання податкової знижки.

Докладніше на вебпорталі ДПС у розділі «Деклараційна кампанія 2024»: https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2024/informatsiyni-povidomlennya/


31.01.2024

Підприємці, які реалізовували алкогольну та тютюнову продукцію неповнолітнім, лишилися ліцензій 

Головне управління ДПС у Чернігівській області вкотре звертає увагу суб’єктів господарювання на необхідність дотримання законодавства під час реалізації підакцизної продукції. На особливому контролі недопущення фактів продажу алкогольних та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-річного віку.

За матеріалами про адміністративні правопорушення щодо порушень вимог статті 15 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», отриманими від національної поліції у Чернігівській області, податківцями застосовано до порушників відповідні санкції.

Управлінням контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Чернігівській області винесені податкові повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій. Крім того,  у порушників анульовані ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями.

Нагадуємо, що загалом протягом січня 2024 року отримали штрафи та лишилися ліцензій на право торгівлі 10 підприємців, які продавали алкоголь та тютюн неповнолітнім особам.


24.01.2024

Про надання органами ДПС Чернігівщини комплексу адміністративних послуг

Протягом 2023 року до підрозділів податкових сервісів Чернігівської області надійшло 84 тисячі звернень від платників для отримання адміністративних послуг.

Із загальної кількості наданих адміністративних послуг – 72,1 % (60,6 тисяч) надано через Центри обслуговування платників. Найбільш популярною була послуга – видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Нею скористались 48,8 тисяч осіб. На другому місці –  видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 21,3 тисячі.

Також, підрозділами податкових сервісів Чернігівської області було надано наступні адміністративні  послуги: реєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій – 6,1 тисяч, реєстрація реєстратора розрахункових операцій  – 2,7 тисячі, реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 2,5 тисячі.


23.01.2024

Про особливості проведення податкових перевірок під час воєнного стану

Виконуючий обов’язки начальника Головного управління ДПС у Чернігівській області Юрій Твердохліб звернув увагу платників, що 8 грудня 2023 року набув чинності Закон України від 09 листопада 2023 року №3453-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» та відповів на найбільш актуальні питання щодо проведення податкових перевірок у 2024 році.

  1. Які особливості формування плану-графіка перевірок на 2024 рік?

Порядок формування та коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік здійснюється відповідно до вимог підпункту 69.352 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України (далі – Кодекс).

Формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених пунктом 77.2 статті 77 цього Кодексу.

Внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, визначених підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, та з урахуванням вимог, встановлених цим підпунктом.

Оновлений план-графік оприлюднюється на вебпорталі Державної податкової служби України, не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до оновленого плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік відповідно до підпунктів 4 і 5 підпункту 69.352, може бути розпочата не раніше ніж через два місяці з дня оприлюднення оновленого плану-графіка.

Документальні планові перевірки платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), та платників податків, що надають фінансові, платіжні послуги, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

  1. Які категорії платників можуть бути включені до плану-графіка перевірок на 2024 рік?

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:

  • платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
  • платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
  • платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;
  • нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший ніж рівень зростання доходів платника податків;

декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об’єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;

  • інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку;

рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі;

дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази;

загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше;

нарахування та/або виплата податковим агентом – юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).

  1. Які порушення найчастіше виявляються під час проведення контрольно-перевірочної роботи?
  2. При проведенні планових перевірок найпоширенішим порушенням є завищення податкового кредиту з податку на додану вартість внаслідок проведення операцій по взаємовідносинах з платниками, які мають ознаки фіктивності (відсутні за юридичною адресою, не мають необхідної чисельності працівників, основних фондів, запасів тощо), що призводить до порушення пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 Податкового кодексу України та завищення витрат по вищезазначеним операціям, внаслідок чого занижується фінансовий результат до оподаткування з податку на прибуток, що призводить до порушення пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України.
  3. Не нараховуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням товарно-матеріальних цінностей поза межами господарської діяльності при неправильному, неповному заповненні первинних документів, що свідчить про дефектність таких документів, відсутності регістрів бухгалтерського. Також, за результатами перевірки не прослідковується подальше використання придбаних товарно-матеріальних цінностей (відсутні документи щодо фактичного використання придбаних товарів, а саме: акти списання, подорожні листи, накладні тощо), що є порушенням пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.
  4. Заниження суми податку на додану вартість у зв’язку з недекларуванням податкових зобов’язань з ПДВ на вартість послуг, отриманих від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, чим порушено пункт 185.1 статті 185, пункт 187.8 статті 187 Податкового кодексу України.
  5. Збільшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів при імпорті товарів від нерезидентів, зареєстрованих у державах, включених до переліку держав відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39 статті 39 Податкового кодексу України, як того вимагає норма підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України.
  6. Заявлення до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість при відсутності оплати за поставлені товари (роботи, послуги), що суперечить вимогам пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.
  7. Операції зі списання товарно-матеріальних цінностей, зокрема зерна різних культур як втрати, порчі, нестачі поза межами норм природного убутку. При цьому підприємства не здійснюють нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість на суму вхідного податкового кредиту у зв’язку з використанням даних матеріальних цінностей поза межами господарської діяльності, що суперечить вимогам пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.
  8. Здійснення закупівлі ПММ (бензин, дизпаливо) через мережі АЗС при відсутності у платників первинних документів (чеків, актів на списання), у зв’язку з чим неможливо підтвердити фактичне придбання палива та його використання в господарській діяльності підприємства, що суперечить вимогам пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.
  9. Відсутність реального (законного) джерела походження товару по ланцюгу постачання, нереальності виробництва власним трудовим і виробничим ресурсом, документальне оформлення господарської операції за відсутності факту її реального здійснення, що призводить до порушення пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

 

  1. 4.На що треба звернути увагу платникам, щоб уникнути таких порушень?

Наявність оплати за отримані товари, наявність всіх первинних документів, дотримання норм Податкового кодексу України та нормативно-правових актів з питань оподаткування.

  1. Чи є якісь пом’якшення у застосуванні штрафних санкцій під час воєнного стану?

Відповідно до підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Сума податкового зобов’язання, сплаченого у порядку, передбаченому цим підпунктом, не підлягає оскарженню.

Найголовніше при здійсненні господарської діяльності дотримуватись вимог чинного законодавства, своєчасно сплачувати податки та  підтримувати свою країну.

                                        Пресслужба Головного управління  ДПС у Чернігівській області


22.01.2024

Декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2023 року

З 1 січня 2024 року розпочалася кампанія декларування доходів, одержаних протягом 2023 року. Щорічне декларування доходів громадянами пов’язано з виконанням вимог Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з положеннями якого платники податку у відповідних випадках зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, або мають право подати декларацію для отримання податкової знижки.

Обов’язок подання податкової декларації  про майновий стан і доходи виникає у платника податку у разі отримання ним протягом звітного року, зокрема:

– доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів));

– доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування;

– іноземні доходи;

Відповідно до п.п. 49.18.4 п.49.18  ст. 49 Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий період), що дорівнює  календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що наступає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Пунктом п.49.20 ст.49 Кодексу передбачено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Отже, граничний термін для платників, які зобов’язані подавати таку декларацію – 01 травня 2024 року (включно).

Також, повідомляємо відповідно ст.166 Кодексу фізичні особи – платники податку мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Копії первинних документів (крім електронних розрахункових документів), що підтверджують право на податкову знижку надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом

Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи:

– особисто або уповноваженою особою;

– поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».


19.01.2024

Де отримати електронні довірчі послуги у Чернігівській області

Нагадаємо, що Центр сертифікації ключів надає безкоштовні послуги органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам.

Бланки заяв, програмне забезпечення та додаткова інформація щодо отримання ЕДП розміщені на сайті – https://ca.tax.gov.ua .

Сектор реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Чернігівській області звертає Вашу увагу на те, що отримати електронні довірчі послуги можна за адресами пунктів реєстрації:

  • м. Чернігів, вул. Княжа, 28, 1-й пов., каб. 16.

Телефон для довідок (0462) 77-49-27

  • м. Прилуки, вул. Київська, буд.214, 1-й пов., каб. 6.

Телефон для довідок (04637) 5-32-65

Також отримати актуальну інформацію щодо отримання ЕДП можна одним із зручних Вам способів:

  • в телефонному режимі;
  • на сайті КНЕДП ДПС – https://ca.tax.gov.ua
  • особисто, звернувшись до пункту реєстрації користувачів.

Чи можна змінювати назву особистого ключа або кваліфікованого сертифіката

Сектор реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Чернігівській області нагадує, що особистий ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки має чітко визначену назву – «Key-6.dat», яка не підлягає зміні. Зміна назви особистого ключа призведе до неможливості його подальшого використання.

Назва сертифіката може бути змінена за бажанням клієнта, за виключенням розширення файлу – «*.cer».


18.01.2024

Щодо забезпечення можливості проведення розрахунків за допомогою платіжних карток  та банківських терміналів

Головне управління ДПС у Чернігівській області нагадує платникам податків про визначені постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова) вимоги до порядку здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів.

Так, з 1 січня 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тисяч осіб, та з 1 січня 2024 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тисяч осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4  пункту 1 Постанови) повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних за стосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.

Вимоги пункту 1 Постанови не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій (пункт 2 Постанови).

Відповідно до статті 16315 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х (із змінами) порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів – тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою вищевказаної статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Одночасно звертаємо увагу громадян на можливість інформувати ДПС на чат-бот ДПС «StopViolationBot» в месенджері Telegram про факти відмови у розрахунку банківською карткою.

Вся інформація, яка надходить через чат-бот, досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.


16.01.2024

Щодо ставок єдиного податку для фізичних осіб-підприємців

Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомляє, що відповідно до статей 7 та 8 Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 установлено місячні розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн та мінімальної заробітної плати у сумі 7100 гривень.

Оскільки згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) граничний обсяг доходу для платників єдиного податку першої – третьої груп розраховується з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у 2024 році розмір доходу для фізичних осіб – платників єдиного податку не повинен перевищувати: для першої групи платників єдиного податку -1 185 700 грн; другої групи платників єдиного податку – 5 921 400 грн; третьої групи платників єдиного податку – 8 285 700 гривень.

Згідно з п. 293.1 ст. 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи — у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, максимальний місячний розмір авансового внеску по єдиному податку у 2024 році для фізичних осіб – платників єдиного податку першої групи становить 302,80 грн, для платників єдиного податку другої групи – 1420,0 гривень.

Відповідно до п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 3 відсотків доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ та 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.


15.01.2024

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області анульовано ліцензії підприємцям, що здійснювали продаж алкогольної та тютюнової продукції неповнолітнім

Дотримання законодавства під час реалізації підакцизної продукції на постійному контролі податківців. Про це повідомив виконуючий обов’язки начальника Головного управління ДПС у Чернігівській області Юрій Твердохліб, який закликав підприємців не ігнорувати вимоги закону щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено відповідальність суб’єктів господарювання, які продають алкоголь чи тютюн особам, що не досягли 18-річного віку.

До таких суб’єктів застосовують фінансові санкції у вигляді штрафів та анулюють ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Юрій Твердохліб зазначив, що робота у даному напрямку триватиме постійно і вже з початку січня 2024 року фахівцями управління контролю за підакцизними товарами анульовано 5 ліцензій за продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім особам.

Закликаємо підприємців бути свідомими і відповідальними за виховання й здоров’я підростаючого покоління. Просимо громадян невідкладно інформувати правоохоронні органи та Головне управління ДПС у Чернігівській області про факти продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім особам. 


11.01.2024

Платники Чернігівщини сплатили у 2023 році майже 31 млрд  гривень податків, зборів, обов’язкових платежів та єдиного внеску

Платниками податків Чернігівської області до бюджетів усіх рівнів у 2023 році сплачено 19,3 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 20,9 відс. (на 3,3 млрд грн) перевищує факт надходжень 2022 року. Єдиного соціального внеску надійшло 11,6 млрд грн (зростання до надходжень попереднього року на 25,8 відс.). Про це повідомив виконуючий обов’язки начальника Головного управління ДПС у Чернігівській області Юрій Твердохліб.

Зокрема, до державного бюджету спрямовано 9 млрд грн, що становить 46,7 відс. загальної суми сплачених податків. Значна частина доходів державного бюджету забезпечена від надходжень податку на доходи фізичних осіб і військового збору – 4,4 млрд грн (48,4 відс. загальної суми), податку на додану вартість – 2,3 млрд грн (25,5 відс.), рентних платежів за користування природними ресурсами – 1,3 млрд грн (14,8 відс.) та податку на прибуток – 0,9 млрд грн (9,5 відс.). Сума сплачених до державного бюджету податків зросла на третину (+2,3 млрд грн) порівняно з надходженнями 2022 року. Без врахування спрямування у IV кварталі 2023 року податку на доходи з грошового забезпечення військовослужбовців до спеціального фонду державного бюджету у сумі майже 1,2 млрд грн, суб’єкти господарювання сплатили на рахунки державного бюджету, відкриті для Чернігівської області, на 16 відсотків більше податків у порівнянні до 2021 та 2022 років.

До місцевих бюджетів усіх рівнів платниками податків забезпечено 10,3 млрд грн (53,3 відс. у загальній сумі надходжень), в тому числі податку на доходи фізичних осіб – 7,6 млрд грн (74,2 відс. у загальнообласній сумі надходжень до місцевих бюджетів), єдиного податку – 1,2 млрд грн (11,5 відс.), податку на майно – майже 0,8 млрд грн (8 відс.). Факт попереднього року перевищено на 11,7 відс. або на 1,1 млрд гривень (не зважаючи на діючі у 2023 році норми законодавства щодо наявності пільг по сплаті окремих податків та щодо перерозподілу коштів між бюджетами по ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців).

За 2023 рік найбільше надходжень податків, зборів та платежів до Зведеного бюджету Чернігівської області забезпечено суб’єктами господарювання по таких галузях:

– державне управління, оборона, охорона правопорядку, освіта та охорона здоров’я – 38,9 відс.,

– сільське та лісове господарство – 15,5 відс.,

– переробна промисловість – 10,1 відс.,

– добувна промисловість – 8,7 відс.,

– оптова і роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів – 5,9 відс.,

– діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – 4,3 відс.,

– здавання під найм нерухомості та надання послуг юридичним особам – 2,7 відс.;

– будівництво – 1,5 відсотки.

Головне управління ДПС у Чернігівській області висловлює щиру вдячність платникам податків за належне виконання своїх обов’язків щодо сплати податків до бюджетів та єдиного внеску.


09.01.2024

Отримання відомостей про доходи у смартфоні

Отримати відомості про доходи стало ще простіше та зручніше.

Завантажуй в App Store/Google Play мобільний застосунок «Моя податкова», ідентифікуйся онлайн з використанням КЕП або хмарного підпису.

У розділі «Послуги» обирай «Отримати відомості про суми виплачених доходів» вказуй необхідний період* та отримуй результат за 5 хвилин.

Крім того нагадуємо, що швидко отримати відомості про доходи можна у меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету.

Цінуй свій час та приєднуйся.

*Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються починаючи з 1 кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (по квартально), з 1 кварталу 2021 року поквартально в розрізі місяців із зазначенням номера кварталу та місяця, відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.


27.12.2023

З 1 січня 2024 року збільшиться мінімальна зарплата

З 01.01.2024 року набере чинності Закон України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” від 09.11.2023 р. № 3460-ІХ. Законом України про Державний бюджет на 2024 рік встановлена мінімальна зарплата на місяць:

  • з 1 січня – 7100,0 гривень;
  • з 1 квітня – 8000,0 гривень. 

Підвищення розміру зарплати вплине на ряд показників, зокрема:

розмір мінімального страхового внеску ЄСВ в місяць з зарплати працівників та доходів фізичних осіб-підприємців (за себе), самозайнятих осіб та членів фермерського господарства (мінімальна зарплата х 22%)

  • з 1 січня – 1562 гривень;
  • з 1 квітня – 1760 гривень;

максимальна величина бази нарахування ЄСВ в місяць (15 розмірів мінімальної зарплати):

  • з 1 січня – 106500 гривень;
  • з 1 квітня – 120000 гривень;

максимальний розмір нарахованого ЄСВ в місяць (максимальна величина бази нарахування ЄСВ х 22%):

  • з 1 січня – 23430 гривень;
  • з 1 квітня – 26400 гривень. 

Роботодавці, підприємства та фізичні особи-підприємці за кожного найманого працівника сплачують єдиний внесок у розмірі не менш мінімального страхового внеску, починаючи з січня 2024 року у розмірі 1562 гривень, з квітня 2024 року –  1760 гривень.

Звертаємо увагу роботодавців про необхідність вчасного нарахування заробітної плати своїм працівникам та у розмірі не менше законодавчо встановленого.


20.12.2023

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Чернігівській області висловлює щиру подяку платникам, які своєчасно забезпечують розрахунки з бюджетом, та радить сплатити всі належні до сплати у грудні 2023 року податки, збори, єдиний внесок у термін не пізніше 29.12.2023, так як 30-31 грудня 2023 року та 1 січня 2024 року органи Держказначейства будуть працювати без клієнтів – міжбанківські платіжні операції через Систему електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП НБУ) від Казначейства та/або на адресу Казначейства не здійснюватимуться; учасники СЕП НБУ не зможуть здійснювати платежі на адресу Казначейства, а Казначейство – на адресу учасників СЕП НБУ.

У звичайному режимі органи Казначейства в СЕП НБУ працюватимуть починаючи з 2 січня 2024 року.


20.12.2023

Мобільний застосунок «Моя податкова»: подання податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка)

Для зручності та допомоги платникам податків при поданні податкової декларації про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки Державна податкова служба України розробила відеоролик «Мобільний застосунок «Моя податкова»: подання податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка)».

Переглянути відеоролик можна тут .


13.12.2023

Бюджети Чернігівщини у листопаді 2023 року
отримали 1,9 мільярди гривень податків

Головне управління ДПС у Чернігівській області дякує всім сумлінним
платникам за сплату податків, зборів, єдиного внеску та фінансову підтримку
держави.
Так, у листопаді 2023 року до бюджетів усіх рівнів юридичними та
фізичними особами сплачено 1,9 млрд грн податків та зборів.
До державного бюджету спрямовано 77,4 відс. надходжень
(1,4 млрд грн). У порівнянні з фактом листопада минулого року зросли
сплачені суми по податку на додану вартість на 22 відс. (+41 млн грн.),
рентних платежах за користування природними ресурсами на 39 відс. (+33
млн грн).

До місцевих бюджетів усіх рівнів сплачено 424 млн грн податків та
зборів (22,6 відс. в загальнообласній сумі). Суттєвий приріст надходжень
відбувся по єдиному податку – на 49 відс. (+40 млн грн).
Крім податків, платники Чернігівщини у листопаді спрямували до
державних фондів 997 млн гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування.
Завдяки виконанню свого громадянського обов’язку платниками щодо
сплати податків, зборів та єдиного внеску держава стабільно отримує кошти
для забезпечення Збройних Сил України, бюджетної сфери, соціальних
виплат та відновлення інфраструктури.


05.12.2023

Головне управління ДПС у Чернігівській області запрошує кандидатів на посади державної служби

Приймаємо резюме від кандидатів на вакансії державної служби категорії «Б» та «В» за такими напрямками діяльності:

  • податковий аудит;
  • контроль за підакцизними товарами;
  • оподаткування фізичних осіб;
  • оподаткування юридичних осіб;
  • правове забезпечення;
  • запобігання та виявлення корупції.

Повна зайнятість. Офіційне працевлаштування. Соціальний пакет державного службовця. Робота у Чернігові.

Вимоги до кандидатів на вакансії державної служби категорії «Б»:

  • ступінь вищої освіти не нижче магістра економічного, юридичного спрямування;
  • досвід роботи на посадах державної служби категорій “Б” чи “В” або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше двох років;
  • знання податкового законодавства;
  • вільне володіння державною мовою;
  • відповідальність, організованість, комунікабельність.

Вимоги до кандидатів на вакансії державної служби категорії «В»:

  • ступінь вищої освіти не нижче бакалавра економічного, юридичного спрямування;
  • вільне володіння державною мовою;
  • знання податкового законодавства;
  • відповідальність, організованість, комунікабельність.

Необхідні навички кандидатів:

  • аналітичні здібності;
  • критичне мислення;
  • командний підхід до роботи;
  • доброчесність;
  • впевнений користувач ПК.

Прийом резюме на ел.пошту  ch.kadri@tax.gov.ua  

Додаткова інформація за телефоном (0462)652- 320, (0462)652- 322.


01.12.2023

Звертаємо увагу платників на обов’язкові реквізити при заповненні платіжних інструкцій!

Головне управління ДПС у Чернігівській області звертає увагу платників податків на особливості заповнення платіжних інструкцій на сплату податків, зборів, платежів та єдиного внеску починаючи з 01.12.2023 року.

Юридичні особи, фізичні особи-підприємці та громадяни при здійсненні сплати податкових платежів та єдиного внеску заповнюють у платіжній інструкції всі обов’язкові реквізити, які визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163 (далі по тексту – Інструкція 163), та Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 №148 (далі по тексту – Порядок 148).

Зокрема, акцентуємо увагу на особливостях заповнення реквізитів: «Призначення платежу», «Код платника» та «Код фактичного платника».

Реквізити «Код платника» та «Код фактичного платника» платіжної інструкції повинні заповнюватись відповідно до вимог пунктів 37, 40 розділу ІІ Інструкції 163. У зв’язку з тим, що згідно з Інструкцією 163 обов’язкові реквізити платіжної інструкції вже містять реквізити «Код платника» та «Код фактичного платника», то Порядком 148 не передбачено заповнення у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції вищезазначених відомостей. 

Для коректної ідентифікації платників податків та зборів передбачено наступне:

  • під час сплати податків і зборів платником через касу та/або термінали самообслуговування надавач платіжних послуг під час формування повинен зазначити інформацію саме про платника податків у блоці реквізитів «Фактичний платник»;
  • під час сплати податків і зборів юридичною особою за свої дочірні підрозділи під час формування у блоці реквізитів «Фактичний платник» повинна зазначатись інформація про дочірню компанію як платника податків.

Разом з цим наголошуємо, що ведення обліку нарахованих та сплачених податків, зборів та єдиного внеску в органах ДПС здійснюється за податковим номером – кодом ЄДРПОУ для юридичних осіб та реєстраційним номером облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) для фізичних осіб (номером паспорта для осіб, що відмовились від отримання РНОКПП), тому з метою коректного відображення сплачених сум у інтегрованих картках, уникнення неправомірного податкового боргу, пені та штрафних санкцій, просимо Вас уважно заповнювати платіжні документи та контролювати їх заповнення операторами відділень банків та Укрпошти.

Інформацію про стан розрахунків з бюджетом платники податків та єдиного внеску мають можливість відслідковувати у Електронному кабінеті. У разі необхідності отримання відповідної довідки платник направляє запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС форми «F/J13002» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини електронного кабінету. Відповідь на Запит платнику надсилається через електронний кабінет (автоматично) у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення за формою «F/J14002».


30.11.2023

Змінюються рахунки для сплати податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими  та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами

Головне управління ДПС у Чернігівській області звертає увагу, що з 27.11.2023 змінюються рахунки для сплати податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими  та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами. Також змінюється код класифікації доходів бюджету з 11010200 на 11010201.

Інформацію щодо реквізитів рахунків для зарахування платежів до державного та місцевих бюджетів, а також єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування по Чернігівській області розміщено на субсайті Головного управління ДПС у Чернігівській області в розділі «Рахунки для сплати платежів» (https://ch.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv).


23.11.2023

Щодо фіскалізації розрахунків платниками єдиного податку

Державна податкова служба України звертає увагу платників податків, які обрали спрощену систему оподаткування, що, починаючи із 01.01.2022, втратили чинність норми Податкового кодексу України, які дозволяли не застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО). З огляду на це платники податків (крім першої групи) при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.

Впровадження фіскалізації розрахунків для платників є не лише зручним інструментом для обліку отриманих доходів, а й надає їм можливість підтвердити бажання працювати відкрито та чесно. Зазначене є надзвичайно важливим у відносинах України із закордонними партнерами та є запорукою успішності євроінтеграційних процесів в Україні.

На сьогодні у складний для України час повернення української економіки на довоєнний рівень можливе за умови неухильного дотримання платниками податків вимог чинного законодавства України.

Зауважимо, що платникам не слід зважати на міфи щодо складності використання РРО/ПРРО у своїй діяльності та фіскалізації через них отриманих доходів.

ДПС звертає увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вбереже суб’єктів господарювання від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Наголошуємо, що ДПС при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, тих суб’єктів господарювання, які не зареєстрували РРО/ПРРО за наявності такого обов’язку, та тих, щодо яких у контролюючого органу відсутня інформація про проведення розрахунків через РРО/ПРРО.

Разом з цим, акцентуємо увагу, що виконання вимог законодавства податкової сфери є обов’язком кожного громадянина нашої держави, тому сподіваємося на правову свідомість суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання ними обов’язків платника податків.

Детальніше за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/729805.html


22.11.2023

Як повідомити про порушення організації контрольно-перевірочних заходів територіальними органами ДПС

Державна податкова служба України нагадує про можливість для платників податків повідомити у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці про ймовірні безпідставні контрольно-перевірочні заходи територіальними органами ДПС під час проведення податкових перевірок за допомогою чат-бота «SKARGA KPR DPS».

Наголошуємо, що при заповненні даних необхідно чітко та правильно заповнити такі поля:

– назва Головного управління ДПС, яким проводиться перевірка;

– код ЄДРПОУ платника податків, щодо якого здійснюються контрольно-перевірочні заходи;

– адреса ГО, за якою проводяться контрольно-перевірочні заходи;

– тип перевірки;

– інформаційні дані щодо наказу на проведення перевірки;

– прізвище, ім’я та по батькові працівників територіального органу ДПС, які беруть участь у проведенні перевірки;

– інформаційні дані щодо матеріалів перевірки;

– суть порушення, на думку заявника, щодо організації контрольно-перевірочних заходів;

– контактні дані заявника.

Інформація про ймовірні порушення організації контрольно-перевірочних заходів територіальними органами ДПС невідкладно отримує відповідну реакцію податкових органів шляхом дослідження зазначених питань у скарзі.

Детальніше на вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/728916.html


14.11.2023

Платники Чернігівщини у жовтні 2023 року сплатили 1,6 млрд гривень податків і зборів та 946 млн гривень єдиного внеску

Головне управління ДПС у Чернігівській області дякує всім сумлінним платникам за сплату податків, зборів, єдиного внеску та фінансову підтримку держави.

Так, у жовтні 2023 року до бюджетів усіх рівнів юридичними та фізичними особами сплачено 1,6 млрд гривень податків та зборів.

До державного бюджету спрямовано понад третину надходжень (600 млн гривень). У порівнянні з фактом жовтня минулого року зросли сплачені суми по податку на додану вартість на 17% (+27 млн гривень), податку та збору на доходи фізичних осіб на 11,4% (+26,7 млн гривень).

До місцевих бюджетів усіх рівнів сплачено більше 1 млрд гривень податків та зборів (63 % в загальнообласній сумі). У порівнянні з жовтнем 2022 року надходження збільшились на 10,2 % (+95,5 млн гривень), територіальні громади отримали додаткові кошти понад заплановані бюджетні призначення.

Основну суму доходів місцевого бюджету (майже 70 %) сформовано за рахунок податку на доходи  фізичних осіб, якого сплачено 718 млн гривень (збільшення на 10% або на 65 млн гривень до факту жовтня 2022 року). Також  суттєвий приріст надходжень відбувся по єдиному податку – на 32 % (+50 млн гривень).

Крім податків, платники Чернігівщини у жовтні спрямували до державних фондів 946 млн гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Завдяки виконанню свого громадянського обов’язку платниками щодо сплати податків, зборів та єдиного внеску держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України, бюджетної сфери, соціальних виплат та відновлення інфраструктури.


08.11.2023

Щодо особливостей застосування РРО та/або ПРРО при наданні послуг за умови проведення розрахунків за них виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів

ДПС продовжує інформувати платників податків про актуальні питання щодо особливостей застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у зв’язку з чим повідомляє таке. 

Згідно з пунктом 14 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. 

Таким чином, суб’єкти господарювання, які не приймають оплату за надані послуги готівкою та/або не здійснюють приймання оплати в безготівковій формі, за допомогою електронних платіжних засобів (платіжних карток), жетонів, талонів тощо, звільняються від обов’язкового застосування РРО/ПРРО при прийманні оплати за послуги. 

Звертаємо увагу, що хоча право щодо незастосування РРО/ПРРО, встановлене пунктом 14 статті 9 Закону № 265, і не може бути використане суб’єктом господарювання при продажу товарів, суб’єкт господарювання не втрачає такого права, навіть за умови здійснення торгівлі товарами, у випадку приймання оплати за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. 

Отже, у випадку здійснення торгівлі одночасно товарами та послугами, за умови приймання оплати саме за послуги, виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО/ПРРО з урахуванням пункту 14 статті 9 Закону № 265. 

Детальніше на вебпорталі ДПС: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/725382.html 


07.11.2023

Отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та зберігання пального стало зручніше

В управлінні контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Чернігівській області нагадали, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них відповідних ліцензій.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального – не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

 Ліцензія видається особисто заявнику або уповноваженому представнику заявника (керівнику чи іншій особі за довіреністю) при пред’явленні ним документа, що посвідчує особу, в місці прийому суб’єктів звернень, зазначеному в заяві.  

У разі втрати або пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) дублікат ліцензії. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.

За видачу дубліката ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та зберігання пального, справляється плата у розмірі 780 гривень, яка зараховується до бюджету згідно з чинним законодавством.

Для того, щоб отримати ліцензію в ДПІ за місцем здійснення діяльності,  суб’єкт господарювання при подачі заяви має вказати місце отримання ліцензії. Якщо суб’єкт господарювання бажає отримати скановану копію ліцензії на свою електронну скриньку, то в заяві прописує свою електронну адресу.

Якщо в заяві не зазначено місце отримання ліцензії, то ліцензія видається в місці прийому суб’єктів звернень, у якому подано заяву (Головне управління ДПС у Чернігівській області, м. Чернігів, вул. Реміснича,11. Телефони для консультації: 652-948, 652-953).

Довідково: видача ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та зберігання пального, здійснюється на підставі ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року N 481/95-BP (зі змінами та доповненнями).


27.10.2023

На Чернігівщині проводиться ІІ Обласний конкурс науково-творчих есе на податкову тематику

Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомляє, що розпочався ІІ Обласний конкурс науково-творчих есе на податкову тематику.

Конкурс організований і проводиться кафедрою економіки, обліку і оподаткування Національного університету «Чернігівська політехніка» за підтримки Головного управління ДПС у Чернігівській області та Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації.

Анонс щодо умов конкурсу розміщений на сайті кафедри економіки, обліку і оподаткування Національного університету «Чернігівська політехніка»: https://ekona.stu.cn.ua/news/cafedra/596_anons-ii-oblasnogo-konkursu-naukovo-tvorchih-ese/ .

Запрошуються учні 9-11 класів та здобувачі фахової передвищої та професійної освіти, які мають підготувати есе на одну із тем:

  1. Чим шкідлива тіньова економіка для наповнення бюджету держави?
  2. Роль податків у розвитку територіальних громад.
  3. Методи боротьби з ухиленням від сплати податків.

26.10.2023

На вебпорталі ДПС України розміщено корисну інформацію для платників податків

У розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати, розміщено нові матеріали.

У підрозділі «Податок на додану вартість» доступні матеріали:

У підрозділі «Застосування РРО/ПРРО» оновлені матеріали на тему:

Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюватиметься новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.

Загалом на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» містить понад 220 відео, текстових та презентаційних матеріалів.


23.10.2023

За січень-вересень 2023 року платниками Чернігівщини сплачено 21,8 млрд гривень податків, зборів та єдиного внеску

У Головному управлінні ДПС у Чернігівській області повідомили, що до бюджетів усіх рівнів платниками податків Чернігівської області у січні-вересні 2023 року сплачено понад 13,5 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 25 % (на 2,7 млрд грн) перевищує факт надходжень відповідного періоду 2022 року. Єдиного соціального внеску надійшло 8,3 млрд грн (зростання на 36 %).

Зокрема,  до державного бюджету спрямовано 5,5 млрд грн, що становить 41% загальної суми сплачених податків. Значна частина надходжень забезпечена від сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору – 2,2 млрд грн (40 % надходжень до державного бюджету), податку на додану вартість – 1,6 млрд грн (29 %), рентних платежів за користування природними ресурсами – 995 млн грн (18%) та податку на прибуток – 630 млн грн (11%). Сума сплачених до державного бюджету платежів зросла на 18 %(+0,8 млрд грн) порівняно з аналогічним періодом 2022 року.

До місцевих бюджетів усіх рівнів платниками податків сплачено 8 млрд грн (59% в загальній сумі надходжень), в тому числі податку на доходи фізичних осіб – 6 млрд грн (76% в загальнообласній сумі), єдиного податку – 790 млн грн (10 %), податку на майно – майже 635 млн грн (8 %). Факт минулого року перевищено на 31,4 % або на 1,9 млрд гривень.

За січень-вересень 2023 року найбільшу частку у надходженнях податків, зборів та платежів до Зведеного бюджету Чернігівської області становить сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

– державне управління, оборона, охорона правопорядку, освіта та охорона здоров’я – 37,9 %;

– сільське та лісове господарство – 14,1%;

– переробна промисловість – 10,2%;

– добувна промисловість – 8,8 %;

– оптова і роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів – 7,2%;

– діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – 4,5 %.

Роботодавцями та самозайнятими особами сплачено у січні-вересні 2023 року 8,3 млрд грн єдиного внеску на загальнодержавне обов’язкове соціальне страхування (на 36 % більше відповідного періоду минулого року), що вкрай важливо для своєчасної та повної виплати пенсій та соціальної допомоги.

Головне управління ДПС у Чернігівській області дякує платникам податків за належне виконання своїх обов’язків щодо сплати податків до бюджетів та єдиного внеску.


13.10.2023


11.10.2023


06.10.2023

Роз’яснення ДПС щодо питань здійснення розрахунків при продажу товарів в мережі інтернет

При відправці товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром при передачі його експедитору (логістичній компанії).

При формуванні чеку має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати (в залежності від організаційно-правової форми платника податків) та зазначена форма оплати – безготівкова, так як відповідно до договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у випадку згоди покупця отримати товар, такий посередник буде перераховувати на поточний рахунок такого продавця, відповідно до суми, зазначеної в фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.

Також чинним законодавством не передбачено можливості видавати в готівковій формі суб’єктам господарювання саме торгівельну виручку у відділеннях надавачів фінансових (платіжних) послуг без попереднього зарахування її на поточні та/або платіжні рахунки платників податків. Видача коштів готівкою можлива лише щодо переказів, не пов’язаних з веденням господарської діяльності, або у випадку, якщо такою фінансовою установою або банком було відкрито платіжний або поточний рахунок такому суб’єкту господарювання і він отримує готівку, яка була попередньо зарахована на такий рахунок.

Таким чином, сам факт можливості отримання торгівельної виручки в готівковій формі повинен бути узгоджений безпосередньо з надавачем фінансових послуг, за умови належного його інформування про отримання саме торгівельної виручки як суб’єкта господарювання, а не приватних переказів як фізична особа.

Додатково інформуємо, що консультації з приводу існування можливості, законності та правил отримання торгівельної виручки в готівковій формі у відділеннях конкретних небанківських фінансових установ необхідно уточнювати у Національного банку як регулятора ринку фінансових послуг в Україні, а не ДПС.

Наголошуємо, що експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.

Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж відправка товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно правових актів, зокрема, пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Водночас, відповідно до умов договорів, які пропонують суб’єктам господарювання кур’єри (перевізники), застосування РРО/ПРРО продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю. У такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.

Враховуючи викладене, повідомляємо, що доставлений через кур’єра товар не вважається проданим в кредит або з розстроченням платежу, а відповідно застосування підприємцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник кур’єрської служби безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а Підприємець у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.

Також у передбачених законодавством випадках, незалежно від використання послуг експедитора або кур’єра, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах, які виникають при продажу товарів у мережі інтернет із використанням служб доставки, такий вид розрахунків як «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не заборонені Цивільним кодексом України, самі по собі не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО.

Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів.

Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/698377.html


05.10.2023

Як перевірити справжність чека РРО?

Головне управління ДПС у Чернігівській області звертає увагу громадян, що на вебпорталі ДПС у розділі «Е-сервіси» функціонує пошуковий сервіс «Пошук фіскального чека», що розміщений за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check. Цей сервіс дозволяє здійснити пошук чека РРО/ПРРО, перевірити його справжність та припинити незаконну діяльність окремих торгівців.

Суб’єктам господарювання вкотре наголошуємо на  обов’язковому використанні РРО/ПРРО під час здійснення розрахункових операцій.

Нагадаємо, що з 1 січня 2022 року є обов’язковим застосування РРО/ПРРО для всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють розрахункові операції незалежно від виду діяльності та обсягу доходів за винятком фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку 1-ї групи.


04.10.2023

Чи може СГ, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі (у т. ч. шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку)

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
         Пунктом 3 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» безготівкові розрахунки – перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.
         Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
          Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (ст. 3 Закону № 265).     
          Відповідно до п. 1 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

   Отже суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), може здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі (у т. ч. шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), за умови обов’язкової видачі у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.


03.10.2023

Чи обов’язково СГ (в т.ч. платникам єдиного податку), які здійснюють роздрібну торгівлю пивом (в т.ч. виключно пивом), для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями обладнувати місце торгівлі РРО/ПРРО

Основні засади  державної  політики щодо регулювання, зокрема,  роздрібної торгівлі алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що: алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Статтею 15 Закону № 481 визначено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво). У заяві про видачу ліцензії, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

 Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються  при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або  ПРРО  відповідно  до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок.
При цьому, відповідно до п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема фізичні особи – підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
        Отже, суб’єктам господарювання в (т.ч. платникам єдиного податку) для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі РРО/ПРРО та роздрукуванням відповідних розрахункових документів (формуванням електронних розрахункових документів) встановленої форми.

Інформація розміщена на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Державної податкової служби України, категорія: 113.03 ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним.


27.09.2023

Про обрання типу ПРРО при заповненні розділу 4 заяви за ф. № 1-ПРРО

Для заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», обирається тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО), що найбільше відповідає його функціональному призначенню:

– «Стаціонарний», у разі, якщо такий ПРРО реєструється на стаціонарну господарську одиницю (наприклад, магазин, кафе, бар) та використовується за адресою розміщення господарської одиниці, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО;

– «Пересувний», у разі, якщо такий ПРРО реєструється на пересувну господарську одиницю (наприклад автомобіль, автокафе, авторозвозки, низькотемпературні лотки-прилавки, тощо), та може використовуватися на всій території України;

– «Каса самообслуговування» у разі, якщо, що такий ПРРО реєструється на господарську одиницю (наприклад, програмно-технічний комплекс масообслуговування) та використовується за адресою розміщення господарської одиниці, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, при цьому його застосування не передбачає залучення касира;

– «Інтернет торгівля» у разі, якщо, що такий ПРРО реєструється для здійснення Інтернет торгівлі через Інтернет-магазин, на господарську одиницю і використовується за адресою розміщення господарської одиниці, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО.


26.09.2023

У яких випадках необхідно перереєструвати ПРРО

 Відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО  (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).

Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.


25.09.2023

Зареєструвати ПРРО – просто

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО, що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє шляхом подання в електронній формі повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО, за формою № 5-ПРРО.


20.09.2023

Звертаємо увагу платників податків

Звертаємо увагу платників податків на зміни в розмірах штрафних (фінансових) санкцій за порушення використання РРО та/або ПРРО на період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України. Ці зміни введені Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджені Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Так, до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовується у таких розмірах:

  • 25 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
  • 50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

При цьому зменшення штрафних (фінансових) санкцій не будуть застосовуватись відносно підприємців, діяльність яких пов’язана з торгівлею:

  • підакцизними товарами;
  • технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту (Постанова № 231);
  • лікарськими засобами, виробами медичного призначення, крім ветеринарних препаратів та виробів ветеринарного призначення;
  • ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

18.09.2023

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері надання послуг (у тому числі суб’єктів господарювання, які надають послуги таксі)

Державна податкова служба України з метою інформування суб’єктів господарювання щодо законодавства у сфері здійснення розрахунків при надані послуг повідомляє.

Починаючи з 1 січня 2022, припинили дію пільги щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), встановлені пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

На сьогодні суб’єкти господарювання при наданні послуг зобов’язані проводити розрахунки за них через РРО та надавати таким споживачам послуг розрахункові документи встановленої форми та змісту.

Поряд із цим, з метою повернення економіки України на довоєнний рівень та більш м’якого переходу суб’єктів господарювання у такий період, законодавець передбачив певні пом’якшення для бізнесу.

Так, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219 – IX) передбачено, що суб’єктів господарювання, які не здійснювали діяльності з продажу підакцизних товарів, купівлі/продажу іноземної валюти чи у сфері організації та проведення азартних ігор, звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року.

Також Законом № 3219-IX для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку та тих, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, передбачено ряд інших пом’якшень, зокрема, зменшено розміри штрафних (фінансових) санкцій із 100 – 150 % до 25 – 50 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), відповідно, надано право у розрахункових документах зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Звертаємо увагу, що з 1 жовтня 2023 до суб’єктів господарювання, які надають послуги таксі та приймають до оплати готівкові кошти та/або електронні платіжні засоби без проведення таких операцій через РРО, можуть застосуватись штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону № 265.

Враховуючи викладене, Державна податкова служба України наголошує на необхідності неухильного дотримання вимог чинного законодавства України з метою попередження настання негативних наслідків у майбутньому.


13.09.2023

До уваги громадян – покупців товарів!

Головне управління ДПС у Чернігівській області вкотре наголошує платникам податків на  обов’язку використання РРО/ПРРО під час здійснення розрахункових операцій.

Нагадаємо, що з 01 січня 2022 року є обов’язковим застосування РРО/ПРРО для всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють розрахункові операції незалежно від виду діяльності та обсягу доходів за винятком фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку 1-ї групи.

Звертаємось до громадян – покупців товарів! Наразі на вебпорталі ДПС у розділі «Е-сервіси» функціонує пошуковий сервіс «Пошук фіскального чека», що розміщений за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check. Цей сервіс дозволяє здійснити пошук чека РРО/ПРРО, перевірити його справжність та припинити незаконну діяльність окремих торгівців.


13.09.2023

До уваги фінансових агентів!

Державна податкова служба України повідомляє про оновлення SSL сертифікату ДПС для подачі звітності FATCA.
Попередній SSL сертифікат ДПС для подачі звітності FATCA втрачає чинність 06.09.2023.
Оновлений SSL сертифікат ДПС доступний для завантаження за посиланням:
https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/vidkritiy-klyuch-dps .
Просимо всіх фінансових агентів врахувати цю інформацію в подальшому звітуванні FATCA.
Наявні питання, що виникають при подачі звітності, ви можете направляти засобами електронного зв’язку на електронну адресу: info_FATCA@tax.gov.ua.


07.09.2023

Про етапи впровадження безготівкових розрахунків

Нагадуємо, що починаючи з 1 січня 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тисяч осіб (крім торговців фізичних осіб – підприємців – платників  єдиного  податку  першої  групи, торговців, які  здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції), повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).

Це передбачено пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).

Наступні етапи реалізації Постанови № 894 розпочнуться  у такі строки:

  • з 1 січня 2024 року – для торгівців, які провадять господарську діяльність у  населених  пунктах  з  чисельністю  населення  від  5  до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 пункту 1 Постанови № 894);
  • з 1 січня 2025 року – для торгівців, які провадять господарську діяльність у  населених  пунктах  з  чисельністю  населення  менше  ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 пункту 1 Постанови № 894);
  • з 1 січня 2026 року – для торгівців – фізичних осіб – підприємців – платників  єдиного  податку  першої  групи, торговців, які  здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Звертаємо увагу, що такі вимоги не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.

Більш детально за покликанням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/695311.html


06.09.2023

Застосування у господарській діяльнос ті безоплатного, комерційного чи власного ПРРО, або РРО, не обмежується

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі обов’язково слід зареєструвати РРО або ПРРО в контролюючому органі.

Нагадаємо, фізичні особи – підприємці застосовують РРО/ПРРО відповідно до вимог цього Закону. Не застосовують РРО/ПРРО – ФОП – платники єдиного податку першої групи.

Суб’єкт господарювання обирає самостійно – РРО чи ПРРО він буде застосовувати для проведення розрахункових операцій.

Процедури реєстрації РРО/ПРРО врегульовані відповідними порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Ці процедури максимально спрощені, враховують специфіку роботи РРО та ПРРО і здійснюються за заявницьким принципом.

Для реєстрації РРО подати до контролюючого органу заяву можна в електронній або паперовій формі, для реєстрації ПРРО – виключно в електронній формі.

Обробка поданих заяв здійснюється автоматично засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС. Про результат обробки заяви, реєстрацію РРО/ПРРО суб’єкту господарювання повідомляється у Електронному кабінеті.

ДПС пропонує бізнесу безоплатне програмне рішення (ПРРО), що призначене для реєстрації розрахункових операцій та пристосоване для операційних систем Android, iOS, Windows, Web.

Це програмне рішення розміщено у відкритому доступі на відповідних цифрових платформах (завантажити можна тут).

Версії програмного забезпечення ПРРО від ДПС оновлюються. Про це та інші питання, пов’язані з реєстрацією та функціонуванням ПРРО від ДПС, роботою АРІ фіскального сервера ДПС, можна дізнатись тут.

Вибір суб’єкта господарювання щодо застосування ним у своїй господарській діяльності безоплатного, комерційного чи власного ПРРО, або РРО, не обмежується.

Перехід від застосування РРО до застосування ПРРО або навпаки здійснюється через процедуру скасування реєстрації та реєстрацію відповідного РРО чи ПРРО.

Більш детально за покликанням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/695792.html


01.09.2023

Про порушення податкового законодавства можна повідомляти через чат-бот «StopViolationBot» та Контакт-центр ДПС

Державна податкова служба України звертає увагу споживачів на ресурси ДПС, які дають можливість повідомляти про ймовірні факти порушень законодавства суб’єктами господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, контроль за яким здійснюють податкові органи.

Найбільш зручний з них – чат-бот «StopViolationBot» у месенджері Telegram.

З його допомогою в будь-який час доби у будь-якому місці можна оперативно поінформувати ДПС про:

  • незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків;
  • відмову у розрахунку банківською карткою;
  • торгівлю без ліцензій, порушення порядку реалізації підакцизної продукції;
  • завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби, пальне;
  • неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;
  • здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.

Повідомити ДПС про такі факти можна, перейшовши за  посиланням:

Чат-бот ДПС «StopViolationBot»

Також повідомити про порушення можна через «гарячу лінію» Контакт-центр ДПС за номером 0800-501-00-7.

Вся інформація, яка надходить до ДПС, досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.


31.08.2023

Щодо особливостей реєстрації повернення товарів, непроданих у зв’язку з неявкою покупця

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. 

Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації. 

Таким чином, у випадку не отримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.

Наголошуємо, що обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки. 

Жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю, а сума повернення перевищує 100 гривень. 

За матеріалами ДПС України: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/703664.html .


30.08.2023

Щодо зниження сум штрафних (фінансових) санкцій за окремі порушення порядку застосування РРО\ПРРО

Головне управління ДПС у Чернігівській області звертає увагу на зміни в розмірах штрафних (фінансових) санкцій за порушення використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій на період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Так, до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовується у таких розмірах:

  • 25 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
  • 50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

При цьому зменшення штрафних (фінансових) санкцій не будуть застосовуватись відносно торгівців, діяльність яких пов’язана з торгівлею:

  • підакцизними товарами;
  • технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту (Постанова № 231);
  • лікарськими засобами, виробами медичного призначення, крім ветеринарних препаратів та виробів ветеринарного призначення;
  • ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

28.08.2023

Щодо реєстрації РРО/ПРРО в контролюючих органах

Державна податкова служба України інформує, що у серпні 2023 року 15,8 тис. суб’єктів господарювання (1,2 тис. юридичних осіб та 14,6 тис. ФОП), на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зареєстрували у контролюючих органах 23,9 тис. РРО/ПРРО, з яких 4,7 тис. РРО та 19,2 тис. ПРРО.
Додатково інформуємо, що безоплатний ПРРО від ДПС розміщено у відкритому доступі на відповідних цифрових платформах (завантажити можна тут ). 
Форма заяви для реєстрації ПРРО знаходиться тут .


25.08.2023

Щодо звільнення від відповідальності за порушення правил застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій

Головне управління ДПС у Чернігівській області у зв’язку з прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) повідомляє.

Суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, які вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року. За порушення порядку здійснення розрахункових операцій, вчинені в період з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року включно, штрафні (фінансові) санкції застосовуватись не будуть.

Звільнення від відповідальності за порушення вчинені з 01.01.2022 по 30.09.2023 не стосується трьох видів діяльності:

  • продаж підакцизних товарів;
  • діяльність з купівлі/продажу іноземної валюти;
  • діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор.

В подальшому, з 01 жовтня 2023 року штрафні (фінансові) санкції застосовуються до всіх суб’єктів господарювання за вчинені ними порушення вимог Закону № 265.

Разом з цим, з 01 жовтня 2023 року штрафні (фінансові) санкції не застосовуються до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на:

  • тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
  • територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
  • територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях, якщо вони не були вчинені при продажу ними підакцизних товарів.

При цьому, дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004.


24.08.2023

Послідовність дій при реєстрації суб’єктом господарювання програмних реєстраторів розрахункових операцій

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО, що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє шляхом подання в електронній формі повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО, за формою № 5-ПРРО.

Як здійснюється перереєстрація програмних реєстраторів розрахункових операцій

Відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО  (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).

Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.


14.08.2023

Що треба знати підприємцям Чернігівщини про використання РРО та програмних РРО

Головне управління ДПС у Чернігівській області нагадує платникам податків, щовідповідно до вимог Податкового кодексу України, обов’язок використання РРО/ПРРО під час здійснення розрахункових операцій з 01 січня 2022 року є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють розрахункові операції незалежновід виду діяльності та обсягу доходів за винятком фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку 1-ї групи.

Фахівці управління податкового аудиту звертають увагу на зміни, що внесені Законом України від 30.06.2023 №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності  01 серпня 2023 року,  внесені зміни до Закону України від 06.07.1995№265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), зокрема, в частині застосування відповідальності за порушення вимог Закону № 265.

Змінами передбачено:

– суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону №265, вчинені у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку розрахунків при продажу підакцизних товарів, діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти та у сфері організації та проведення азартних ігор;

– з 01 жовтня 2023 року застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку використання РРО/ПРРО відновлюється. З цієї дати суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності  за порушення вимог Закону №265 (крім порушень порядку розрахунків при продажу підакцизних товарів),  вчинені при продажу товарів/надані послуг на:

– тимчасово окупованих територіях – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

– територіях активних бойових дій – по дату завершення бойових дій;

– територіях можливих бойових дій – по дату припинення можливості бойових дій.

Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Окрім цього, встановлено зменшений розмір штрафних (фінансових) санкцій дляфізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку, не зареєстрованих платниками ПДВ, які здійснюють продаж товарів (крім підакцизних, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медпризначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги за незастосування РРО/ПРРО, невидачу розрахункового документу або видачу його на неповну суму покупкиабо проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, що застосовуються до закінчення воєнного стану, але не довше ніж до 01 серпня 2025 року у розмірах 25% вартості проданих з порушенням товарів/послуг за порушення, вчинене вперше та 50%  за кожне наступне порушення, – було 100% та 150% відповідно.


08.08.2023

Що потрібно знати про реєстрацію РРО та/або ПРРО в контролюючому органі
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до
Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» відновлено положення щодо відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), зокрема, з 1 жовтня 2023 року у разі встановлення контролюючими органами факту
непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, будуть застосовуватись фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону.
Умовою дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО є реєстрація РРО та/або ПРРО в контролюючому органі.
Процедури реєстрації РРО/ПРРО встановлені порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 тут .
Форми для реєстрації ПРРО та інструкції щодо їх заповнення знаходяться тут .

ДПС пропонує до застосування безоплатне ПРРО від ДПС, функціонал якого
відповідає законодавчим вимогам, а придбання, оновлення та застосування не потребує витрат та спеціальних навичок користувача.
ПРРО від ДПС, як і всі інші ПРРО, підлягає реєстрації в контролюючому органі.
Завантажити ПРРО від ДПС можна тут .
Більш детально на вебпорталі ДПС за покликанням:  http://tax.gov.ua/media-
tsentr/novini/696738.html та у банері Програмні РРО https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ .

Пресслужба Головного управління ДПС у Чернігівській області


31.07.2023

Інформаційний лист: 

«Повернення» на довоєнну систему
оподаткування: особливості переходу 


19.07.2023

Малий та середній бізнес Чернігівщини за рахунок сплати податків забезпечили третину надходжень до бюджетів територіальних громад

 У січні-червні 2023 року до бюджетів усіх рівнів Чернігівської області суб’єктами господарювання середнього і малого бізнесу сплачено 3,2 млрд грн податків і зборів, що становить 35,8 % загальної суми надходжень.

Зокрема, до державного бюджету представниками середнього бізнесу спрямовано 943 млн грн податків і зборів (24,4 % доходів бюджету), малого бізнесу та мікропідприємництва – 589 млн грн (15,2%).

До місцевих бюджетів усіх рівнів від суб’єктів середнього підприємництва надійшло майже 867 млн грн (16,7 % загальної суми) та від малого бізнесу – 845 млн грн (16,3 %).

У порівнянні з відповідним періодом минулого року по даній категорії платників відбувся приріст надходжень до бюджетів усіх рівнів на 33,7% (+0,8 млрд грн).

По суб’єктах середнього підприємництва приріст надходжень становить 26,6% (+0,38 млрд грн); малого бізнесу та мікропідприємництва – на 43,8% (+0,44 млрд грн).


10.07.2023

Інтерактивна податкова карта  

Державна податкова служба поновлює роботу інтерактивних податкових сервісів, зокрема, Інтерактивної податкової карти України.

«ДПС підтримує курс фіскальної децентралізації для забезпечення фінансової незалежності місцевих бюджетів, що посилює спроможність територіальних громад», – повідомила очільниця ДПС Тетяна Кірієнко.

Так, Інтерактивна податкова карта України дає змогу в онлайн-режимі у будь-який час без звернення до органів ДПС отримувати актуальну податкову інформацію щодо агрегованих показників в частині сплачених сум податкових платежів, нарахованих податкових зобов’язань, надміру сплачених сум та суми платежів.

Інформація надається по Україні та у розрізі:

– регіонів;
– територіальних громад;
– видів економічної діяльності;
– податків;
– видів бюджетів;
– систем оподаткування;
– за організаційно-правовими формами;
– типом платника (фізичні та юридичні особи);
– статусом платника (великий, середній, малий бізнес та неприбуткові бюджетні установи).

Податкова карта доступна користувачам на вебпорталі ДПС та у відкритій частині Електронного кабінету. Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/689349.html.


10.07.2023

Як користуватися податковою інформацією у смартфоні

Державна податкова служба демонструє динамічний розвиток цифрових технологій при наданні е-послуг.  Понад 65 тисяч користувачів отримують понад 20 податкових сервісів у смартфоні.

Чат-бот InfoTAX надає можливість миттєвого отримання інформації про:

– реєстраційні та облікові дані;
– квитанції про обробку документів;
– сплачені податки та податковий борг;
– дані СЕА ПДВ та СЕА РПСЕ;
– дані ЄРПН та ЄРАН;
– дату включення до реєстрів тощо.

Приєднатись до чат-боту можна:

– за посиланням https://t.me/infoTAXbot
– безпосередньо з Електронного кабінету.

ДПС продовжує працювати над створенням нових сервісів для зручності і комфорту при взаємодії платників з податковими органами. Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/689270.html.


23.06.2023

Які послуги платники можуть отримати в оновленому сервісі Контакт-центр ДПС

Оновлений Контакт-центр ДПС – сервіс з максимальною ефективністю та якістю.  Технічне оснащення та покращення функціональних можливостей роботи Контакт-центру відбулося за підтримки проєкту EU4PFM та Європейського Союзу. У фокусі – зміни підходів в обслуговуванні платників податків. Отримати податкові послуги – легко, доступно та швидко.

Відтепер:

– рівень доступу до послуги з першого звернення збільшився і постійно зростає;
– з’явилася можливість дізнатися про свою заборгованість;
– за допомогою інтерактивного голосового меню (IVR) озвучується номер у черзі та приблизний час до з’єднання;
– якщо очікування тривале, через IVR можна замовити зворотний дзвінок;
– випадки технічної відмови системи істотно зменшились.

Кваліфіковано та якісно фахівці Контакт-центру нададуть відповіді на всі питання платників податків, зорієнтують у пошуку необхідної інформації, проконсультують та допоможуть. Контакт-центр ДПС: про податки – кваліфіковано та оперативно (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/684712.html)


23.06.2023

Хто із суб’єктів господарювання має забезпечити використання платіжних терміналів при розрахунках з платниками

На адресу Державної податкової служби України надходять скарги громадян щодо незабезпеченння продавцями товарів можливості проведення розрахунків за допомогою платіжних карток та банківських терміналів.

ДПС нагадує платникам податків про визначені постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова) вимоги до порядку здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів.

Так, з 1 січня 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тисяч осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 пункту 1 Постанови) повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.

Вимоги пункту 1 Постанови не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій (пункт 2 Постанови).

Відповідно до статті 16315 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х (із змінами) порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів – тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою вищевказаної статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Одночасно звертаємо увагу громадян на можливість інформувати ДПС на чат-бот ДПС «StopViolationBot» в месенджері Telegram про факти відмови у розрахунку банківською карткою.

Вся інформація, яка надходить через чат-бот, досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки. За матеріалами ДПС України: https://tax.gov.ua./media-tsentr/novini/685038.html.


23.06.2023

 Обов’язок ріелторів – повідомляти контролюючий орган про укладені за їх посередництвом договори про оренду нерухомості

Відповідно до п.п.170.1.6 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України (далі Кодексу) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтери), зобов’язані надсилати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації. Інформація подається в строки, передбачені для подання квартальної звітності, за формою встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики (наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №497).

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації ріелтер несе відповідальність, передбачену ст.1191 Кодексу (680 гривень за кожне таке порушення). Повторність такого порушення протягом року передбачає застосування штрафу у розмірі 1360 гривень.


07.04.2023

До уваги платників податків!

Управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Чернігівській області повідомляє, що Державною казначейською службою відкрито бюджетні рахунки по податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб та єдиному податку для сплати мінімального податкового зобов’язання, визначеного Податковим кодексом України для земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Решта рахунків залишилася без змін.

Ознайомитися з рахунками можна за посиланням: https://ch.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/


22.03.2023

Як платнику повернути кошти помилково сплаченого ЄСВ

Відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 р. №417 (далі – Порядок), повернення сум єдиного внеску здійснюється у випадках:

  • надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;
  • помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
  • помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
  • помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України та іншими законами, на рахунок 3556;
  • виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.

Відповідно до п. 6 Порядку повернення здійснюється на підставі заяви платника про повернення коштів з рахунків 3556 за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку (далі – Заява).

У випадках, передбачених пп.1, 2 та 4 п.5 Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за вищезазначеною формою.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.

У разі надходження Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження до територіального органу ДПС Заяви проводить перевірку наданої платником інформації та формує висновок про повернення коштів з рахунків за формою згідно з додатком 2 до Порядку або приймає рішення про відмову у задоволенні Заяви (п. 9 Порядку).


21.03.2023

Податкова знижка за оренду  житла для внутрішньо переміщених осіб

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися зазначеною в п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

  • не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
  • не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Для отримання податкової знижки у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку) разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи необхідно подати до податкових органів необхідно подати:

  • копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
  • копію договору оренди житла;
  • копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);
  • заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства.

Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання, тощо.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).


09.02.2023

Декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року

З 1 січня 2023 року розпочалася кампанія декларування доходів, одержаних протягом 2022 року. Щорічне декларування доходів громадянами пов’язано з виконанням вимог Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з положеннями якого платники податку у відповідних випадках зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, або мають право подати декларацію для отримання податкової знижки.

Обов’язок подання податкової декларації  про майновий стан і доходи виникає у платника податку у разі отримання ним протягом звітного року, зокрема:

  • доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів));
  • доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування;
  • іноземні доходи;

Відповідно до п.п. 49.18.4 п.49.18  ст. 49 Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий період), що дорівнює  календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що наступає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Пунктом п.49.20 ст.49 Кодексу передбачено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Отже, граничний термін для платників, які зобов’язані подавати таку декларацію – 01 травня 2023 року (включно).

Також, повідомляємо відповідно ст.166 Кодексу фізичні особи – платники податку мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Копії первинних документів (крім електронних розрахункових документів), що підтверджують право на податкову знижку надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом

Звертаємо увагу, що податкову декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді через Електронний кабінет (https://cabinet.tax.gov.ua/) у розділі «ЕК для громадян» – «Податкова декларація про майновий стані і доходи». Скористатися зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.


08.02.2023

Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік

Відповідно до вимог п. 289.2 та п. 289.3 ст. 289 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 12.01.2023 № 6-28-0.222-323/2-23 надано інформацію про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік.

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2022 рік становив 126,6%.

Пунктом 289.2 статті 289 Кодексу, визначено, що у разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (у редакції Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

  • за 2017-2022 роки – для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);
  • за 2017-2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить:

  • для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;
  • для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) – 1,15.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06; 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,1.

Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 рік не здійснювалася.


07.02.2023

Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю

Наказом Міністерства фінансів України від 15.02.2022 року №83 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності» внесено зміни до Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі- Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560.

Оновлена форма Декларації  використовується для складання звітності з 01.01.2023.

Основні зміни щодо заповнення Декларації:

  1. Передбачена можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – КАТОТТГ) замість коду за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України(КОАТУУ). Відповідно у Декларації код КОАТУУ (10 символів) замінюється на код КАТОТТГ (19 символів) (рядок 7 Декларації).
  2. Запроваджена позиція «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється». Заповнюється цей рядок лише у разі проставляння відповідної відмітки про подання «уточнюючої» Декларації.
  3. Розширено перелік правовстановлюючих документів, які є підставою для оподаткування, зокрема, якими посвідчується право на земельні частки (паї) платника. Додано вид права за кодом 4 – «право на земельну частку (пай)» (колонка 3 розділу І Декларації).
  4. Декларація містить такий показник як «період володіння/користування земельною ділянкою» (колонки 7 – 8 розділу І Декларації, колонки 8 – 9 розділу ІІ Декларації).
  5. Декларацію доповнено інформацією щодо:
  • кодів за КАТОТТГ адміністративно-територіальних одиниць та адреси місць розташування об’єктів оподаткування (колонки 10 – 11 розділу І Декларації, колонки 11 – 12 розділу ІІ Декларації);
  • терміну користування податковою пільгою у звітному періоді (колонки 20-21 розділу І Декларації);
  • дати закінчення терміну дії договору оренди (дд.мм.рррр) (колонка 7 розділу ІІ Декларації);
  • нарахованих до збільшення суми податкового зобов’язання згідно з п. 50.4 ст. 50 Податкового кодексу України (рядки 5.1, 5.2 розділу ІІІ Декларації).

Звертаємо увагу, за наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу різних територіальних громад, а отже, відповідають різним кодам за КАТОТТГ адміністративно-територіальних одиниць, якщо такі адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним податковим органом, то кількість Декларацій має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць.


20.12.2022

До уваги волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації

Державна податкова служба України повідомляє, що 11.12.2022 набрав чинності Закон України від 16 листопада 2022 року № 2757-ІХ «Про внесення змін до пункту 21 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» щодо вдосконалення порядку включення благодійників – фізичних осіб до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації».

Згідно з цим Законом включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації здійснюється на підставі заяви, поданої до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі (в тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг).

Законом відмінено подання разом із заявою копії документа про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті) та довідки з банку щодо відкриття на ім’я такого волонтера рахунку, призначеного для здійснення благодійної діяльності.

Реквізити рахунків, відкритих у банках на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків/серії (за наявності) та номера паспорта, зазначаються безпосередньо у заяві.

ДПС наразі здійснює заходи для створення можливості подання такої заяви в електронній формі. До доопрацювання відповідного програмного забезпечення заяви подаються в паперовій формі.

Отже, відтепер фізичним особам – благодійникам для включення до Реєстру достатньо подати до контролюючого органу лише заяву про включення до зазначеного Реєстру.

ukУкраїнська