Інформує Державна податкова служба

08.05.2023

Понад 1,4 млрд гривень отримали бюджети від платників Чернігівщини у квітні 2023 року

Головне управління ДПС у Чернігівській області дякує всім сумлінним платникам, які у цей складний воєнний час сплачують податки та збори і тим самим фінансово підтримують державу.

У квітні 2023 року до бюджетів усіх рівнів юридичними та фізичними особами сплачено понад 1,4 млрд грн податків та зборів.

До державного бюджету спрямовано 38 відсотків загальної суми надходжень (555 млн грн). У порівнянні з фактом  квітня 2022 року сплачено податків на 69 відс. більше (+227 млн грн). Порівняно з минулорічними зросли надходження з податку на додану вартість в 4,8 рази (+146 млн грн), податку та збору на доходи фізичних на 42 відс. (+69 млн грн) та по рентній платі за користування надрами на 8 відс. (+9 млн грн).

До місцевих бюджетів усіх рівнів сплачено 902 млн грн податків та зборів (62 відс. в загальнообласній сумі надходжень). У порівнянні з квітнем 2022 року надходження збільшились на 60 відс. (+338 млн грн).

Основну суму доходів місцевого бюджету (71 відс.) сформовано за рахунок податку на доходи фізичних осіб, якого сплачено 640 млн грн (збільшення на 43 відс. або на 192 млн грн до факту квітня 2022 року). Також приріст до надходжень відповідного періоду минулого року спостерігається по податку на майно (більше у 1,9 рази) та єдиному податку (в 2,5 рази).

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у квітні сплачено 905 млн грн, чим забезпечено приріст надходжень порівняно з минулорічними майже на 50 відс. або на 301 млн гривень.

Завдяки виконанню свого громадянського обов’язку платниками щодо сплати податків, зборів та єдиного внеску держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.

07.04.2023

До уваги платників податків!

Управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Чернігівській області повідомляє, що Державною казначейською службою відкрито бюджетні рахунки по податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб та єдиному податку для сплати мінімального податкового зобов’язання, визначеного Податковим кодексом України для земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Решта рахунків залишилася без змін.

Ознайомитися з рахунками можна за посиланням: https://ch.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/

06.04.2023

Понад 1,7 мільярда гривень отримали бюджети Чернігівщини у березні 2023 року

У березні поточного року до бюджетів усіх рівнів Чернігівської області юридичними та фізичними особами сплачено  понад 1,7 млрд грн податків та зборів.

До державного бюджету спрямовано 52 відсотки загальної суми надходжень (902 млн грн). У порівнянні з фактом березня 2022 року сплачено податків у 2,5 рази більше (+545 млн грн). Порівняно з минулорічними, зросли надходження по рентній платі за користування надрами в 2,3 рази (+130 млн грн), по податку на додану вартість в 2,1 рази (+95 млн грн) та податку на доходи фізичних осіб також майже в два рази (+80 млн грн).

До місцевих бюджетів усіх рівнів сплачено 820 млн грн податків та зборів (48 відс. в загальнообласній сумі надходжень). У порівнянні з березнем 2022 року надходження збільшились вдвічі (+423 млн грн).

Основну суму доходів місцевого бюджету (76 відс.) сформовано за рахунок податку на доходи фізичних осіб, якого сплачено 621 млн грн (збільшення на 88 відс. або на 290 млн грн до факту березня 2022 року). Також приріст до надходжень відповідного періоду минулого року спостерігається по податку на майно (більше у 2,7 рази) та єдиному податку (в 3,6 рази).

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у березні сплачено 840 млн грн, чим забезпечено приріст надходжень порівняно з минулорічними на 92 відс. або на 403 млн гривень.

Головне управління ДПС у Чернігівській області дякує всім сумлінним платникам, які у цей складний воєнний час сплачують податки та збори і тим самим фінансово підтримують державу.

Завдяки виконанню свого громадянського обов’язку платниками щодо сплати податків, зборів та єдиного внеску держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.

22.03.2023

Як платнику повернути кошти помилково сплаченого ЄСВ

Відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 р. №417 (далі – Порядок), повернення сум єдиного внеску здійснюється у випадках:

  • надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;
  • помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
  • помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
  • помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України та іншими законами, на рахунок 3556;
  • виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.

Відповідно до п. 6 Порядку повернення здійснюється на підставі заяви платника про повернення коштів з рахунків 3556 за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку (далі – Заява).

У випадках, передбачених пп.1, 2 та 4 п.5 Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за вищезазначеною формою.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.

У разі надходження Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження до територіального органу ДПС Заяви проводить перевірку наданої платником інформації та формує висновок про повернення коштів з рахунків за формою згідно з додатком 2 до Порядку або приймає рішення про відмову у задоволенні Заяви (п. 9 Порядку).

21.03.2023

Податкова знижка за оренду  житла для внутрішньо переміщених осіб

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися зазначеною в п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

  • не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
  • не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Для отримання податкової знижки у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку) разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи необхідно подати до податкових органів необхідно подати:

  • копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
  • копію договору оренди житла;
  • копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);
  • заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства.

Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання, тощо.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

14.03.2023

Протягом січня-лютого 2023 року платники Чернігівщини сплатили понад 4,6 млрд гривень податків, зборів та єдиного внеску

Платниками податків Чернігівської області у січні-лютому поточного року до бюджетів усіх рівнів сплачено 2,9 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 19,2 відс. перевищує фактичні надходження відповідного періоду 2022 року. Єдиного соціального внеску надійшло 1,7 млрд грн (зростання на 73,6 відс.).

Зокрема, до державного бюджету спрямовано майже 1,2 млрд грн, що становить 40 відс. загальної суми сплачених податків. Значна частина надходжень забезпечена від сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору – 473,5 млн грн (40,7 відс. надходжень до державного бюджету), податку на додану вартість – 432 млн грн (37,1 відс.), рентних платежів за користування природними ресурсами – 185 млн грн (15,9 відс.) та податку на прибуток – 42 млн грн (3,6 відс.). Сума сплачених до державного бюджету податків залишилася практично на рівні 2022 року.

До місцевих бюджетів усіх рівнів платниками податків сплачено 1,8 млрд грн, в тому числі податку на доходи фізичних осіб – 1,3 млрд грн (73,7 відс. в загальнообласній сумі), єдиного податку – 223 млн грн (12,5 відс.), податку на майно – 154 млн грн (8,7 відс.). Факт відповідного періоду минулого року перевищено на 40,3 відс. або на 512 млн гривень.

За січень-лютий 2023 року найбільшу частку у сплаті податків, зборів та платежів до Зведеного бюджету Чернігівської області становить сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

  • державне управління, оборона, охорона правопорядку, освіта та охорона здоров’я – 38,1 відс.,
  • сільське та лісове господарство – 17,5 відс.,
  • добувна промисловість – 7,3 відс.,
  • переробна промисловість – 8,2 відс.,
  • оптова і роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів – 6,2 відс.

Роботодавцями та самозайнятими особами сплачено за два місяці 2023 року 1,7 млрд грн єдиного внеску на загальнодержавне обов’язкове соціальне страхування (на 73,6 відс. більше відповідного періоду минулого року), що вкрай важливо для своєчасної та повної виплати пенсій та соціальної допомоги.

Головне управління ДПС у Чернігівській області дякує платникам податків за належне виконання своїх обов’язків щодо сплати податків до бюджетів та єдиного внеску, навіть за несприятливих умов для ведення бізнесу під час воєнного стану.

09.03.2023

Майже 1,4 мільярда гривень отримали бюджети від платників Чернігівщини у лютому 2023 року

Головне управління ДПС у Чернігівській області дякує всім сумлінним платникам, які не зважаючи на складний воєнний час, сплачують податки та збори і тим самим фінансово підтримують державу.

Так, у лютому 2023 року до бюджетів усіх рівнів юридичними та фізичними особами сплачено близько 1,4 млрд грн податків та зборів, що майже на 13 відс. або на 160 млн грн більше, ніж у лютому 2022 року.

До державного бюджету спрямовано 37 відсотків загальної суми надходжень, що складає 517 млн гривень.

До місцевих бюджетів усіх рівнів сплачено 880 млн грн податків та зборів –  63 відс. в загальнообласній сумі надходжень. У порівнянні з лютим 2022 року надходження збільшились на 29 відс. (+199 млн грн). Внаслідок цього територіальні громади та обласний бюджет отримали додаткові кошти для реалізації своїх повноважень та відновлення інфраструктури.

Основну суму доходів місцевого бюджету (76 відс.) сформовано за рахунок податку на доходи фізичних осіб, якого сплачено 670 млн грн (у півтора рази або на 234 млн грн більше, ніж у лютому 2022 року). Також приріст до надходжень відповідного періоду минулого року спостерігається по податку на майно (більше у 1,3 рази).

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у лютому сплачено 924,5 млн грн, чим забезпечено приріст надходжень порівняно з минулорічними на 74 відс. або на 394 млн гривень.

Виконання свого громадянського обов’язку платниками щодо сплати податків, зборів та єдиного внеску сприяє підвищенню обороноздатності країни, забезпечує соціальну та економічну стабільність держави.

15.02.2023

У січні 2023 року місцеві бюджети Чернігівщини отримали понад 900 мільйонів гривень податків та зборів

 У Головному управлінні ДПС у Чернігівській області повідомили, що до місцевих бюджетів усіх рівнів Чернігівської області за січень 2023 року надійшло понад 900 млн грн від сплати податків і зборів, що на 53,2 відс. більше за факт надходжень січня 2022 року (+ 313 млн грн).

Найбільшу частку у загальній сумі (71 відс.) займає податок на доходи фізичних осіб, якого сплачено 641 млн гривень. Порівняно з минулорічним фактом сума податку збільшилась на 287 млн гривень або в 1,8 рази. В умовах воєнного стану відбувся перерозподіл джерел доходів для перерахування податку. Так, сума сплаченого податку з доходів у вигляді заробітної плати залишилась майже на рівні минулого року, водночас значно зросла сума податку з грошового забезпечення військовослужбовців.

Податку на майно (за земельні ділянки, нерухомість, транспорт) сплачено 77 млн грн (8,5 відс. доходів місцевих бюджетів), що на рівні минулорічного факту. Єдиного податку на підприємницьку діяльність надійшло 145 млн грн (16 відс. загальної суми надходжень до місцевих бюджетів), або на 16 відс. більше ніж у січні минулого року.

Частка решти податків і зборів у загальній сумі становить 4,5 відс.: податку на прибуток сплачено 1,3 млн грн, рентної плати за користування природними ресурсами – 8 млн грн, акцизного податку від реалізації підакцизної продукції – 11,3 млн грн, екологічного податку – 1,8 млн гривень. 

У галузевому розрізі найбільшу питому вагу в надходженнях до місцевих бюджетів області забезпечено платниками, що відносяться до сфери оборони, державного управління, освіти та охорони здоров’я (41 відс. загальної суми або 368 млн грн). Також значні суми сплатили сільськогосподарські (22 відс. або 202 млн грн) та промислові підприємства (12 відс. або 107 млн грн). Від громадян надійшло 99 млн грн податків з підприємницької діяльності та плати за майно (11 відс. загальної суми).

Галузь торгівлі та громадського харчування поповнила бюджети на 49 млн грн (5,5 відс. доходів місцевих бюджетів), транспорту – на 27 млн грн (3 відс.), будівництва – 5 млн грн (0,5 відс.), лісового господарства – 3 млн грн (0,4 відс.).

14.02.2023

Понад 1,5 мільярда гривень отримали бюджети Чернігівщини  у січні 2023 року від сплати податків

Головне управління ДПС у Чернігівській області дякує всім сумлінним платникам, які не зважаючи на складний воєнний час, сплачують податки та збори і тим самим фінансово підтримують державу.

Так, у січні 2023 року до бюджетів усіх рівнів юридичними та фізичними особами сплачено понад 1,5 млрд грн податків та зборів, що на 25,5 відс. або на 314 млн грн більше, ніж у січні 2022 року.
До державного бюджету спрямовано 42 відсотки загальної суми надходжень (645 млн грн або на рівні січня попереднього року. Зросли надходження порівняно з минулорічними по податку на доходи фізичних осіб на 81,4 відс. (+78 млн грн) та військовому збору на 60 відс. (+21 млн грн).
До місцевих бюджетів усіх рівнів сплачено 900 млн грн податків та зборів (58 відс. в загальнообласній сумі надходжень). У порівнянні з січнем 2022 року надходження збільшились на 53 відс. (+313 млн грн). Внаслідок цього територіальні громади та обласний бюджет отримали додаткові кошти для реалізації своїх повноважень та відновлення інфраструктури.
Основну суму доходів місцевого бюджету (71 відс.) сформовано за рахунок податку на доходи фізичних осіб, якого сплачено 641 млн грн (майже на 81 відс. або на 287 млн грн більше, ніж у січні 2022 року). Доля єдиного податку – 16 відсотків (надійшло 144,8 млн грн, що на 16 відс. більше за факт січня 2022 року); податку на майно – 8,5 відс. (надійшло 76,7 млн грн, що дорівнює минулорічному рівню).
Крім того, у січні 2023 року сплачено 791 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, чим забезпечено приріст надходжень порівняно з минулорічними на 73 відс. або на 334 млн гривень.
Виконання свого громадянського обов’язку платниками щодо сплати податків, зборів та єдиного внеску сприяє підвищенню обороноздатності країни, дозволяє профінансувати у повному обсязі виплату пенсій, зарплат, соціальної допомоги, а також направити кошти на відновлення інфраструктури та житлового фонду.

10.02.2023

Чернігівщина: Про підсумки проведення кампанії декларування доходів, одержаних громадянами протягом 2021року

Протягом 2022 року на Чернігівщині податкові декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік подали 6583 громадянина, які задекларували понад 2 млрд грн доходів. Із загальної кількості декларантів 2542 громадянина, які обов’язково повинні задекларувати доходи. Вони самостійно визначили до сплати в бюджет понад 29,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 5,2 млн грн військового збору.

Інші 4041 громадянин подали податкові декларації з метою одержання податкової знижки та визначили до повернення з бюджету 13,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб. За результатами проведених камеральних перевірок декларацій про майновий стан і доходи з бюджету вже повернуто 2944 громадянам 9,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб.

Серед загальної кількості декларантів, які обов’язково повинні були задекларувати доходи:

  • 46 відс громадян (1167декларацій) задекларували доходи у вигляді успадкованого чи отриманого у дарунок майна, загальна сума задекларованого доходу 278,4 млн грн, самостійно визначено до сплати в бюджет 7,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 2,1 млн грн військового збору;
  • 17 відс громадян (432 декларації) задекларували доходи від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума задекларованого доходу 422,3 млн грн, самостійно визначили до сплати в бюджет 3,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,5 млн грн військового збору;
  • решта 37 відс громадян задекларували інші доходи (доходи у вигляді додаткового блага, доходи, отримані за межами України тощо).

Крім цього, серед загальної кількості поданих декларацій 99 громадян області задекларували доходи понад 1 млн грн (загальна сума доходу складає 714,5 млн грн) та самостійно визначили до сплати в бюджет 21,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 3 млн грн військового збору.

Найбільша кількість осіб, які отримали доходи понад мільйон  та вже подали декларації обліковується  у м. Чернігові – 57 відс від загальної кількості (56 осіб) та у м. Прилуки – 19 відс (18 осіб).

10.02.2023

До уваги платників екологічного податку

 Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2022 №206 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 серпня 2022 року за №880/38216 (далі- наказ №206), внесено зміни до форми податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за№ 1052/27497.

Зміни до декларації розроблені з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 29 квітня 2021 року № 180/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про заходи державної регіональної політики на підтримку деценіралізації влади» (далі – Указ № 180) (у частині застосування Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор)).

Указом № 180 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади», частиною першою п. 1 якого вирішено забезпечити з 01 липня 2021 року використання в роботі центральних органів виконавчої влади Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад. Такий Кодифікатор затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року №290 (у редакції наказу Мінрегіону від 12 січня 2021 року №3) та впроваджується на заміну Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – Класифікатор). Кодифікатор має 19 символів, а Класифікатор – 10.

Основні зміни, що містяться у новій формі декларації:

  • передбачена можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно- територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (рядок 2 декларації та рядки 3 додатків 1-6 до неї);
  • з метою зменшення помилок (розбіжностей) при поданні уточнюючих декларацій та забезпечення спрощення ведення автоматизованого обліку та аналізу поданих документів як з боку платників, так і контролюючих органів, а також розширення надалі сервісного обслуговування платників у рядках 1 заголовної частині декларації та додатках 1-6 до неї (поряд з позначкою «уточнююча») запроваджена позиція «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється».

Нова форма декларації застосовується з 01.01.2023. Тобто, починаючи з IV кварталу 2022 року поточні, а також уточнені за попередні періоди податкові зобов’язання по екологічному податку слід складати та подавати за новою формою податкової декларації.

Форма декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 із внесеними змінами, зокрема і наказом №206, розміщена на вебсайті ДПС у розділі Законодавство / Податки, збори, платежі / Загальнодержавні податки / Екологічний податок / Форми звітності.

09.02.2023

Декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року

З 1 січня 2023 року розпочалася кампанія декларування доходів, одержаних протягом 2022 року. Щорічне декларування доходів громадянами пов’язано з виконанням вимог Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з положеннями якого платники податку у відповідних випадках зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, або мають право подати декларацію для отримання податкової знижки.

Обов’язок подання податкової декларації  про майновий стан і доходи виникає у платника податку у разі отримання ним протягом звітного року, зокрема:

  • доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів));
  • доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування;
  • іноземні доходи;

Відповідно до п.п. 49.18.4 п.49.18  ст. 49 Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий період), що дорівнює  календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що наступає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Пунктом п.49.20 ст.49 Кодексу передбачено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Отже, граничний термін для платників, які зобов’язані подавати таку декларацію – 01 травня 2023 року (включно).

Також, повідомляємо відповідно ст.166 Кодексу фізичні особи – платники податку мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Копії первинних документів (крім електронних розрахункових документів), що підтверджують право на податкову знижку надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом

Звертаємо увагу, що податкову декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді через Електронний кабінет (https://cabinet.tax.gov.ua/) у розділі «ЕК для громадян» – «Податкова декларація про майновий стані і доходи». Скористатися зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.

08.02.2023

Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік

Відповідно до вимог п. 289.2 та п. 289.3 ст. 289 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 12.01.2023 № 6-28-0.222-323/2-23 надано інформацію про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік.

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2022 рік становив 126,6%.

Пунктом 289.2 статті 289 Кодексу, визначено, що у разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (у редакції Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

  • за 2017-2022 роки – для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);
  • за 2017-2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить:

  • для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;
  • для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) – 1,15.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06; 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,1.

Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 рік не здійснювалася.

07.02.2023

Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю

Наказом Міністерства фінансів України від 15.02.2022 року №83 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності» внесено зміни до Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі- Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560.

Оновлена форма Декларації  використовується для складання звітності з 01.01.2023.

Основні зміни щодо заповнення Декларації:

  1. Передбачена можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – КАТОТТГ) замість коду за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України(КОАТУУ). Відповідно у Декларації код КОАТУУ (10 символів) замінюється на код КАТОТТГ (19 символів) (рядок 7 Декларації).
  2. Запроваджена позиція «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється». Заповнюється цей рядок лише у разі проставляння відповідної відмітки про подання «уточнюючої» Декларації.
  3. Розширено перелік правовстановлюючих документів, які є підставою для оподаткування, зокрема, якими посвідчується право на земельні частки (паї) платника. Додано вид права за кодом 4 – «право на земельну частку (пай)» (колонка 3 розділу І Декларації).
  4. Декларація містить такий показник як «період володіння/користування земельною ділянкою» (колонки 7 – 8 розділу І Декларації, колонки 8 – 9 розділу ІІ Декларації).
  5. Декларацію доповнено інформацією щодо:
  • кодів за КАТОТТГ адміністративно-територіальних одиниць та адреси місць розташування об’єктів оподаткування (колонки 10 – 11 розділу І Декларації, колонки 11 – 12 розділу ІІ Декларації);
  • терміну користування податковою пільгою у звітному періоді (колонки 20-21 розділу І Декларації);
  • дати закінчення терміну дії договору оренди (дд.мм.рррр) (колонка 7 розділу ІІ Декларації);
  • нарахованих до збільшення суми податкового зобов’язання згідно з п. 50.4 ст. 50 Податкового кодексу України (рядки 5.1, 5.2 розділу ІІІ Декларації).

Звертаємо увагу, за наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу різних територіальних громад, а отже, відповідають різним кодам за КАТОТТГ адміністративно-територіальних одиниць, якщо такі адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним податковим органом, то кількість Декларацій має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць.

13.01.2023

У 2022 році платники Чернігівщини сплатили понад 25 млрд гривень податків, зборів та єдиного внеску

У Головному управлінні ДПС у Чернігівській області повідомили, що до бюджетів усіх рівнів платниками Чернігівської області у січні-грудні 2022 року сплачено 16 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 12,7 відс. перевищує факт надходжень попереднього року. Єдиного соціального внеску надійшло 9,2 млрд грн (зростання на 45,5 відс.).
Зокрема, до державного бюджету спрямовано 6,8 млрд грн, що становить 42 відс. загальної суми сплачених податків. Значна частина надходжень забезпечена від сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору – 2,5 млрд грн (37,6 відс.), податку на додану вартість – 2 млрд грн (29 відс.), рентних платежів за користування природними ресурсами – 1,4 млрд грн (21 відс.) та податку на прибуток – 0,7 млрд грн (10,6 відс.). Сума сплачених до державного бюджету податків залишилась на рівні 2021 року не зважаючи на введення військового стану та погіршення економічної ситуації у регіоні.
До місцевих бюджетів усіх рівнів платниками податків сплачено 9,2 млрд грн, в тому числі податку на доходи фізичних осіб – 7 млрд грн (76 відс. в загальнообласній сумі), єдиного податку – 0,9 млрд грн (10 відс.), податку на майно – 0,8 млрд грн (9 відс.). Факт минулого року перевищено на 23 відс. або на 1,7 млрд гривень.
Рівень добровільної сплати податків залишається високим та становить 99,6 відс. від загальної суми надходжень до бюджетів усіх рівнів.
За січень-грудень 2022 року найбільшу частку у сплаті податків, зборів та платежів до Зведеного бюджету Чернігівської області складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:
– державне управління, оборона, освіта та охорона здоров’я – 28,1 відс.,
– сільське та лісове господарство – 17 відс.,
– добувна промисловість – 10,4 відс.,
– переробна промисловість – 7,6 відс.,
– оптова і роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів – 5,6 відс.
У загальній сумі сплачених податків майже 20 відс. забезпечено суб’єктами середнього підприємництва (3,1 млрд грн) та 16,4 відс. – малого бізнесу (2,6 млрд грн).

Роботодавцями та самозайнятими особами сплачено у січні-грудні 2022 року 9,2 млрд грн єдиного внеску на загальнодержавне обов’язкове соціальне страхування (на 45,5 відс. більше відповідного періоду минулого року), що вкрай важливо для своєчасної та повної виплати пенсій та соціальної допомоги.
Головне управління ДПС у Чернігівській області дякує платникам податків Чернігівщини за належне виконання своїх обов’язків щодо своєчасної сплати податків та єдиного внеску.

Пресслужба Головного управління ДПС у Чернігівській області

21.12.2022

Щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України електрогенераторних установок та інших товарів, що включені до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340

Умовні скорочення:
Перелік № 224 – Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита
Постанова № 224 – постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» зі змінами та доповненнями
Постанова № 1260 – постанова Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2022 № 1260 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита»
Постанова № 1288 – постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2022 року № 1288 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»
Постанова № 1340 – постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1340 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита»

Питання 1. За яких умов застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ у період з 11 по 16 листопада 2022 року?

Режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для операцій з постачання на митній території України товарів, включених до підрозділу «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224, застосовується у такому порядку:
− з 11.11.2022 по 16.11.2022 (включно) операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів, включених до підрозділу «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224, підлягали звільненню від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог, встановлених у відповідній виносці до такого підрозділу та у Примітці 3 до Переліку № 224;
− з 17.11.2022 для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу до операцій з ввезення на митну територію України та/або операцій з постачання на митній території України товарів, включених до підрозділу «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224, окремі умови, встановлені Постановою № 1260, було скасовано.
Крім того, з 02.12.2022 підрозділ “Інше” розділу “Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” Переліку № 224 Постановою № 1340 доповнено новими товарними позиціями.

Питання 2. Чи залежить застосування податкової пільги від походження товарів, включених Постановами № 1260 та № 1340 до Переліку № 224?
Ні, не залежить.  Чи попередньо ввезені на митну територію України товари, включені до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340, чи придбані на ній –  їх постачання здійснюється із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.

Питання 3. Чи застосовується пільга з оподаткування до операцій з постачання товарів, включених Постановою № 1260 до Переліку № 224, якщо такі товари були виготовлені/придбані в Україні або ввезені на митну територію України до 11 листопада 2022 року?
Режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для операцій з постачання на митній території України товарів, що включені до Переліку № 224, у тому числі, Постановами № 1260 та № 1340, застосовується, починаючи з дати, з якої виникли підстави для застосування вказаної пільги, та незалежно від періоду, коли такі товари було виготовлено/придбано на митній території України або ввезено на митну територію України, зокрема, до дати набрання чинності Постановами № 1260 та № 1288, чи після такої дати.

Питання 4. Чи застосовується пільга з оподаткування до операцій з постачання товарів, включених Постановами № 1260 та № 1340 до Переліку № 224, якщо покупцем таких товарів є фізична особа?
Режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для операцій з постачання на митній території України товарів, що включені до Переліку № 224, в тому числі, Постановами № 1260 та № 1340, застосовується незалежно від того, якій особі (фізичній чи юридичній) здійснюється постачання таких товарів.

Питання 5. Які умови та наслідки застосування режиму звільнення від оподаткування до операцій з постачання товарів, включених до Переліку № 224, якщо оплата товару, його ввезення на митну територію України та відвантаження покупцю відбулися в різних податкових періодах?
Режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, застосовується до тих операцій з постачання товарів, що включені до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340, дата здійснення яких («перша подія», визначена відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу) припадає на період, в якому існують підстави для застосування такого режиму звільнення від оподаткування ПДВ.
А саме, у випадку, якщо:
повна попередня оплата («перша подія») відбувається до наявності підстав для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, то операція з постачання підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. На суму такої повної попередньої оплати на дату отримання коштів постачальник повинен скласти податкову накладну з нарахуванням ПДВ. На дату настання «другої події» (відвантаження товару) податкові наслідки у частині оподаткування ПДВ у платника не виникають;
часткова попередня оплата  («перша подія») відбувається до наявності підстав для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, то операція з постачання підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. На суму такої часткової попередньої оплати на дату отримання коштів постачальник повинен скласти податкову накладну з нарахуванням ПДВ. У відповідній графі цієї податкової накладної має бути зазначена частина кількості товару, за яку було отримано часткову попередню оплату. Фактичне відвантаження товарів у періоді дії режиму звільнення від оподаткування ПДВ у межах отриманої часткової попередньої оплати (“друга подія”) не зумовлює у платника податкових наслідків у частині ПДВ. На дату відвантаження товару понад обсяг отриманої часткової попередньої оплати на неоплачену частину відвантажених товарів складається податкова накладна без нарахування ПДВ;
«перша подія» відбувається в період наявності підстав для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, то за такою операцією ПДВ не нараховується, а вартість таких товарів визначається без ПДВ.

Питання 6. Якщо Покупцем сплачено аванс за товари, включені Постановою № 1260 до Переліку № 224, до 11 листопада, то чи повинен Постачальник зменшити суму податкових зобов’язань з ПДВ, а Покупець – суму податкового кредиту?
Податкові зобов’язання з ПДВ Постачальника
Якщо попередня оплата («перша подія») за товари відбулася до наявності підстав (до внесення відповідних змін до Переліку № 224) для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, то операція Постачальника з постачання таких товарів Покупцю підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
На дату отримання від Покупця попередньої оплати за товари Постачальник повинен був нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на Покупця з ПДВ і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом строки.
Підстави для коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ у Постачальника відсутні.
Податковий кредит з ПДВ Покупця
Суми ПДВ, включені Покупцем до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної (зареєстрованої в ЄРПН), що була складена Постачальником на дату отримання від Покупця попередньої оплати за товари, коригуванню не підлягають.

Питання 7. Чи нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ, якщо частина вартості обладнання оплачена до 11 листопада 2022 року, а фактичне його постачання та оплата залишку його вартості здійснюється в період дії податкової пільги?
На дату отримання від Покупця часткової попередньої оплати за товари («перша подія») Постачальник повинен був нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на Покупця з ПДВ і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом строки.
На дату фактичного відвантаження товару понад обсяг отриманої часткової попередньої оплати на неоплачену частину відвантажених товарів податкові зобов’язання з ПДВ не визначаються та податкова накладна складається без ПДВ.

Питання 8. Який порядок коригування податкового кредиту, якщо ввезення на митну територію України чи придбання товару, включеного до Переліку № 224, відбулося до дати початку застосування пільги, а постачання – в період дії пільги?
Якщо товари, які включені до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340, були ввезені на митну територію України платником податку або придбані на митній території України та при їх ввезенні або придбанні було нараховано ПДВ відповідно до Кодексу, то платник податку за операціями з ввезення/придбання таких товарів має право віднести суми ПДВ, сплачені при такому ввезенні/придбанні, до податкового кредиту (за наявності належним чином оформленої митної декларації/зареєстрованої в ЄРПН відповідної податкової накладної).
При цьому якщо товари, включені до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340, які були придбані на митній території України або ввезені на митну територію України платником податку з ПДВ, а постачаються без ПДВ у зв’язку із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з їх постачання, суми податкового кредиту, сформовані відповідно до статті 198 розділу V Кодексу, коригуванню не підлягають, податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 та/або статті 199 розділу V Кодексу за такими товарами не нараховуються.

Питання 9. Який код пільги вказується в податковій накладній, що складається за операцією з постачання товарів, включених до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340?
Код пільги зазначається згідно з Довідниками податкових пільг, які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної (пункт 16 Порядку № 1307).
Станом на 01.10.2022 чинними є Довідник № 111/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, і Довідник № 111/2 інших податкових пільг.
Довідники розміщено на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua у розділі «Довідники» (підрозділ «Довідники пільг») за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/54005.html.
Відповідно до Довідника № 111/2 операціям, що звільняються від оподаткування згідно з пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, присвоєно код 14060544.
Отже, в податковій накладній, що складається за операцією з постачання товарів, включених до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340, в графі 9 табличної частини податкової накладної вказується код пільги 14060544.
Додатково ДПС інформує:
Проєктом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (реєстраційний № 8196), схваленим Верховною Радою України, пропонується запровадити режим звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з ввезення на митну територію України окремих видів обладнання, необхідного для забезпечення відновлення енергетичної інфраструктури України, зокрема й електрогенераторних установок.

Пресслужба Головного управління  ДПС у Чернігівській області

20.12.2022

До уваги волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації

Державна податкова служба України повідомляє, що 11.12.2022 набрав чинності Закон України від 16 листопада 2022 року № 2757-ІХ «Про внесення змін до пункту 21 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» щодо вдосконалення порядку включення благодійників – фізичних осіб до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації».

Згідно з цим Законом включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації здійснюється на підставі заяви, поданої до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі (в тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг).

Законом відмінено подання разом із заявою копії документа про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті) та довідки з банку щодо відкриття на ім’я такого волонтера рахунку, призначеного для здійснення благодійної діяльності.

Реквізити рахунків, відкритих у банках на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків/серії (за наявності) та номера паспорта, зазначаються безпосередньо у заяві.

ДПС наразі здійснює заходи для створення можливості подання такої заяви в електронній формі. До доопрацювання відповідного програмного забезпечення заяви подаються в паперовій формі.

Отже, відтепер фізичним особам – благодійникам для включення до Реєстру достатньо подати до контролюючого органу лише заяву про включення до зазначеного Реєстру.

16.12.2022

Щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами

Законом України від 16 листопада 2022 року № 2747-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами» (далі – Закон № 2747), який набрав чинності 11.12.2022, внесені наступні зміни:

– друге речення у п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме: «Положення цього підпункту застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації» виключено;
– підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 31 такого змісту:

«31. Установити, що положення підпункту «б» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які до 1 січня 2023 року включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у період з 24 лютого 2022 року до дати їх включення до зазначеного Реєстру».
З набранням чинності Закону № 2747 за умови, що благодійник – фізична особа зареєструється у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації до 01 січня 2023 року, сума благодійної допомоги, отриманої таким благодійником – фізичною особою у період з 24 лютого 2022 року, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого благодійника.

08.12.2022

Майже 1,8 мільярди гривень отримали бюджети Чернігівщини  у листопаді 2022 року

У листопаді поточного року платниками податків Чернігівської області сплачено до бюджетів усіх рівнів майже 1,8 млрд грн податків та зборів, що на 27,6 відс. або на 384 млн грн більше, ніж у листопаді минулого року. До попереднього місяця надходження зросли на 15,8 відс. (242,7 млн грн). Про це повідомила начальниця Головного управління ДПС у Чернігівській області Людмила Слотюк.

До державного бюджету спрямовано 45 відсотків загальної суми надходжень (798 млн грн). Перевищено факт листопада 2021 року на 14,5 відс. (101 млн грн), в тому числі за рахунок податків і зборів з фізичних осіб – на 40,5 відс. (78 млн.грн.).

До місцевих бюджетів усіх рівнів сплачено 977 млн грн податків та зборів (55 відс. в загальнообласній сумі надходжень). У порівнянні з листопадом 2021 року надходження збільшились на 40,7 відс. (283 млн грн), внаслідок чого територіальні громади та обласний бюджет отримали фінансові ресурси для реалізації своїх повноважень та розвитку територій.

Основну суму доходів місцевого бюджету (75 відс.) сформовано за рахунок податку на доходи фізичних осіб, якого сплачено 733 млн грн (на 68 відс. або на 297 млн грн більше, ніж у листопаді 2021 року).

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у листопаді сплачено 958 млн грн, чим забезпечено приріст надходжень порівняно з минулорічними на 77 відс. або на 416 млн гривень.

Сплата податкових зобов’язань своєчасно та в повному обсязі сприяє підвищенню обороноздатності країни, забезпечує виплату пенсій, зарплат, соціальної допомоги, а також дає можливість спрямувати кошти на відновлення інфраструктури та житлового фонду.

Пресслужба Головного управління  ДПС у Чернігівській області

26.09.2022

До місцевих бюджетів Чернігівщини надійшло понад 5,2 мільярди гривень податків та зборів

Протягом січня-серпня 2022 року до місцевих бюджетів Чернігівської області надійшло  понад 5,2 млрд грн від сплати податків і зборів, що майже на 13 відс. більше за відповідний період минулого року (+ 0,6 млрд грн), – про це повідомила начальниця Головного управління ДПС у Чернігівській області Людмила Слотюк.

Найбільшу частку у загальній сумі (74,7 відс.) займає податок на доходи фізичних осіб, якого надійшло 3,9 млрд грн. Порівняно з минулорічними показниками надходження податку збільшились на 0,9 млрд гривень або на 31,3 відсотка. В умовах воєнного стану відбувся перерозподіл джерел доходів для перерахування податку. Так, сума сплаченого податку з доходів у вигляді заробітної плати залишилась майже на рівні минулого року, в той час як уп’ятеро зросла сума податку з грошового забезпечення військовослужбовців. З доходів від надання майна в оренду сплачено ПДФО на 43 відс. менше минулорічних сум.

Податку на майно (за земельні ділянки, житлову та нежитлову нерухомість,  транспорт) сплачено 480 млн грн (9,2 відс. доходів місцевих бюджетів), що на 31 відс. менше за минулорічний факт. Єдиного податку на підприємницьку діяльність надійшло 558 млн грн (10,6 відсотків загальної суми надходжень до місцевих бюджетів), що майже на 10 відс. менше ніж у минулому році. Зменшення надходжень спричинене запровадженням воєнного стану та внесеними з цього приводу змінами до законодавства.

Решта податків і зборів у загальній сумі становить 5,5 відс.: податку на прибуток сплачено 52 млн грн, рентної плати за користування природними ресурсами – 109 млн грн, акцизного податку від реалізації підакцизної продукції – 103 млн грн, екологічного податку – 8 млн гривень.

Майже половину надходжень до місцевих бюджетів області від сплати податків забезпечили бюджетні установи, сфера державного управління та оборони (46 відс. загальної суми або 2,4 млрд грн). Також значні суми сплатили суб’єкти сільського господарства (13 відс. або 668 млн грн) та промисловості (12 відс. або 611 млн грн). Від громадян надійшло 556 млн грн податків з підприємницької діяльності та плати за майно (11 відс. загальної суми).

Галузь торгівлі та громадського харчування поповнила бюджети на 296 млн грн (5,6 відс. доходів місцевих бюджетів), транспорту – 226 млн грн (4,3 відс.), лісового господарства – 109 млн грн (2,1 відс.), будівництва – 41 млн грн (0,8 відс.).

21.09.2022

Продовжено строк проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб до 1 березня 2023 року

02 вересня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 серпня 2022 року №2516-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від  оподаткування благодійної допомоги, виплаченої  на користь  членів сімей поранених та загиблих учасників  бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» (далі – Закон №2516), яким внесено зміни в частині:

одноразового (спеціального) добровільного декларування,  відповідно до яких продовжено строк проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб до 1 березня 2023 року (підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

При цьому, у разі вибору декларантом, який подав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію після 31 серпня 2022 року, у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьом рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом у такому порядку:

першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

другого платежу – до 1 травня 2024 року;

третього платежу – до 1 травня 2025 року.

13.09.2022

Про надання платниками ПДВ документів для виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості

 За інформацією начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Чернігівській області Руслани Ліновицької питання відповідності чи невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. Це передбачено п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, у разі:

– виявлення обставин,

– та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку,

– та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про його невідповідність критеріям ризиковості.

Подання платником, якого включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості здійснюється в електронному вигляді у форматі XML за формою «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку – код форми J(F)13149.

До Повідомлення можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 2, не повинна перевищувати 100 шт.

Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.

Комісією розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі, зокрема, отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, Комісія розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Якщо Комісією протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку подаються у вигляді Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі – Повідомлення).

Водночас відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

  • дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригуваннядо них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;
  • строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
  • строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

З огляду на зазначене, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняються строки розгляду Комісією Повідомлення.

Також Руслана Ліновицька зазначає, що у Головному управлінні ДПС у Чернігівській області  працює комунікаційна податкова платформа.

Представники інститутів громадянського суспільства та бізнес-асоціацій отримали змогу більш оперативно та якісно комунікувати з податківцями, в тому числі з порушеного вище питання. Для цього необхідно надіслати звернення на електронну скриньку  платформи за адресою: ch.ikc@tax.gov.ua.

Зворотній зв’язок  здійснюватимуть співробітники профільного підрозділу ГУ. Це дозволяє активізувати діалог  з платниками податків для виявлення та оперативного вирішення проблем у роботі бізнесу.

         Пресслужба Головного управління  ДПС у Чернігівській області

17.08.2022

На Чернігівщині громадянами задекларовано понад 1,2 млрд грн доходів, отриманих у 2021 році

Протягом 7 місяців поточного року декларації про майновий стан і доходи, отримані протягом 2021 року, подали 3482 мешканця Чернігівської області та задекларували понад 1,2 млрд грн доходів.

Серед загальної кількості декларантів – 1367 осіб, які обов’язково повинні декларувати отримані ними протягом минулого року доходи. До сплати в бюджет вони самостійно визначили понад 24,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 4,4 млн грн військового збору, з яких вже сплачено 21,7 млн грн та 4,1 млн грн відповідно.

З метою отримання податкової знижки декларації подали 2115 осіб, які  визначили до повернення з бюджету 6,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб. За результатами проведених камеральних перевірок декларацій про майновий стан і доходи з бюджету вже повернуто 3,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб 1074 особам.

Доходи у розмірі понад 1 млн грн задекларували 56 мешканців області. Загальна сума задекларованих ними коштів становить 602,5 млн грн, а до  сплати в бюджет визначено 20,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 2,9 млн грн військового збору.

Найбільше доходів задекларували мешканці Чернігова (680,8 млн грн), Прилук (105,6 млн грн) та Ніжина (63,2 млн грн).

                                            Пресслужба Головного управління  ДПС у Чернігівській області

21.02.2022

Як отримати довідку про відсутність заборгованості

Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомляє, що порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554.

Подати електронну заяву про видачу довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів можна особисто через електронний кабінет з використанням кваліфікованого електронного підпису.

При заповненні Заяви про надання довідки, зверніть увагу на наступне:

  • Заява подається за встановленою формою (додаток 2 зазначеного Порядку);
  • Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості;

У пункті 3 Заяви зазначаються  усі реквізити нормативно-правового акту за уніфікованим шаблоном відображення, необхідні для його ідентифікації:

Приклад пункту 3 Заяви  «3. Довідку прошу надати відповідно до вимог: Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі».

– У пункті 4 форми Заяви зазначається найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) буде подано Довідку.

Приклад  пункту 4 Заяви: ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА 9999 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ (повний варіант) або в/ч 9999 Нацгвардії (скорочений варіант)

Невідповідність поданої Заяви встановленій законодавством формі або вимогам щодо її заповнення може бути причиною неприйняття такої Заяви.

Своєчасна сплата єдиного внеску –  гарантоване право громадян на соціальний захист

Правові та організаційні засади забезпечення та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати регулюються  Законом України від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Сума єдиного внеску напряму залежить від встановленої мінімальної заробітної плати та нараховується щомісячно за ставкою 22 від. від «мінімалки». У періоді січень-вересень 2022 року єдиний внесок складає 1430,00 грн на місяць, у періоді жовтень-грудень 2022 року – 1474,00 грн на місяць.

Боржникам з єдиного внеску краще вчасно виконати свій конституційний обов’язок, здійснити належні розрахунки по сплаті внеску до бюджету, гарантувати собі та найманим працівникам гідне пенсійне забезпечення та соціальні виплати, які передбачені чинним законодавством. Тим самим уникнути застосування заходів стягнення заборгованості з єдиного внеску, який не має строку давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені.

Як дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з єдиного внеску?  Для цього можна особисто звернутися до ДПС з відповідною письмовою заявою, або безпосередньо переглянути інформацію щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску в «Електронному кабінеті платника», обравши в меню приватної частини кабінету «Стан розрахунків з бюджетом».

Головним управлінням ДПС приділяється особлива увага погашенню заборгованості з єдиного внеску. Адже наявність заборгованості по сплаті ЄВ – це не лише недотримання коштів державою, а ще й втрата особами, які підлягають загальнообов’язковому страхуванню страхового, стажу, а також права на пенсію.

Тільки сумлінне ставлення платників до своїх обов’язків щодо своєчасної сплати ЄВ та розуміння необхідності термінового погашення заборгованості дозволить вирішити проблему створення нових боргів. Своєчасна сплата єдиного внеску, податків і зборів – це піклування про підвищення стандартів життя.

У січні місцеві бюджети Чернігівщини від сплати податків і зборів отримали 588 мільйонів гривень

До місцевих бюджетів усіх рівнів Чернігівської області впродовж січня 2022 року надійшло  588 млн грн від сплати податків і зборів, – інформує громадськість начальниця Головного управління ДПС у Чернігівській області Людмила Слотюк.

Найбільшу частку у загальній сумі (60,3 відс.) займає податок на доходи фізичних осіб, якого надійшло 354,5 млн грн, з них до обласного бюджету спрямовано 67,3 млн гривень.

Податку на майно (за земельні ділянки, житлову та нежитлову нерухомість, а також за автомобілі преміум – класу) сплачено 76,2 млн гривень (13 відс. доходів бюджетів територіальних громад). Єдиного податку на підприємницьку діяльність надійшло 124,8 млн гривень (21,2 відсотків загальної суми надходжень).

Решта податків і зборів у загальній сумі становить 5,5 відс. обсягу надходжень: податку на прибуток сплачено близько 3 млн грн, рентної плати за користування природними ресурсами – майже 9,9 млн грн, акцизного податку від реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів – 16,4 млн грн, плати за ліцензії на виробництво та продаж підакцизних товарів – 1,3 млн грн, екологічного податку – 0,6 млн грн. та інші.

Найбільшу частину надходжень до місцевих бюджетів області від сплати податків забезпечили установи сфери державного управління, освіти та охорони здоров’я (22 відс. загальної суми або 129,4 млн грн). Також у значних розмірах сплачено податки представниками галузі сільського господарства (21,9 відс. або 128,9 млн грн) та промисловості (13,6 відс. або 79,9 млн грн). Від громадян надійшло 106,5 млн грн податків з підприємницької діяльності та плати за майно (18,1 відс. загальної суми).

Суб’єктами господарювання, що працюють у сфері торгівлі та громадського харчування, сплачено 46,9 млн грн (8 відс. доходів місцевих бюджетів), транспорту – 28 млн грн (4,8 відс.), галузі лісового господарства – 12,2 млн грн (2,1 відс.), будівництва – 7,5 млн грн (1,3 відсотка).

08.02.2022

У січні Чернігівщина спрямувала на обороноздатність країни 34,4 млн грн військового збор

Про підтримку обороноздатності нашої країни платниками податків Чернігівщини інформує громадськість начальниця Головного управління ДПС у Чернігівській області Людмила Слотюк.

За січень 2022 року платники податків Чернігівської  області сплатили до бюджету 34.4 млн грн військового збору. Це на 3,9 млн грн, або на 12,8 відс. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Підтримали обороноздатність протягом січня поточного року понад 5,7 тис податкових агентів – юридичних осіб, які перерахували 31,7 млн гривень. Понад 6,5 тис. фізичних осіб (приватних підприємців та громадян) сплатили військового збору 2,7 млн гривень.

04.02.2022

Кому потрібно декларувати доходи, отримані протягом 2021 року

З 1 січня 2022 року триває кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2021 році. У Головному управлінні ДПС у Чернігівській області пояснили, які доходи  потрібно декларувати.

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодекусу України обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо.;

доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.  До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;

іноземного доходу;

та в інших передбачених Кодексом.

Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Кодексу;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок  та військовий збір;

у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Крім того, платники податку мають право подати податкову декларацію з метою використання права на податкову знижку.

01.02.2022

Щодо граничних обсягів доходу, встановлених для 1-3 груп єдиного податку для фізичних осіб – підприємців  протягом 2022 року

Відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – Кодекс), а саме ст.291, передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно п.291.4 ст.291 Кодексу, суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

2) друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група – фізичні особи – підприємці які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

Оскільки з 1 січня 2022 року розмір мінімальної заробітної плати становить 6500 грн, то обсяг доходу протягом календарного 2022 року дозволений для першої групи єдиного податку складає 1 085 500 грн (167*6500 грн.), для другої – 5 421 000 грн. (834*6500 грн.), а  для третьої – 7 585 500 грн. (167*6500 грн.)

Ризиковість платника податку на додану вартість

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), подання та розгляд таблиць даних платників податків, встановлення відповідності/невідповідності платника критеріям ризиковості платника податку, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі – комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, подається в електронному вигляді у форматі XML – код форми J1314901.

До Повідомлення можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J1360102), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Про терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) розрахунків коригування до податкових накладних

Законом № 1914 пункт 192.1 статті 192 ПКУ після абзацу першого доповнено новим абзацом, яким передбачено, що розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Таким чином, встановлені чіткі терміни для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування – 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої він складений.

Отже, як безпосередньо податкова накладна, так і розрахунок коригування до неї, можуть бути зареєстровані в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної. При цьому слід враховувати, що розрахунок коригування може бути зареєстрований в ЄРПН виключно до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Про дотримання термінів при формуванні податкового кредиту

Законом № 1914 внесено зміни до абзаців четвертого – шостого пункту 198.6 статті 198 ПКУ, згідно з якими термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, зменшено з 1095 календарних днів до 365  календарних днів з дати складання податкової накладної / розрахунку коригування. При цьому у разі зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН такий термін (365 днів) переривається на період такого зупинення (пункт 198.6 статті 198 ПКУ доповнено абзацом відповідного змісту).

В той же час, якщо у платника податку на дату набрання чинності Законом № 1914 (01.01.2022) наявні податкові накладні / розрахунки коригування за придбаними товарами/послугами, з дати складання яких не минуло 1095 днів та суми ПДВ за якими не включені до податкового кредиту, то такі суми ПДВ можуть бути віднесені до податкового кредиту на підставі таких податкових накладних / розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складання таких податкових накладних / розрахунків коригування (пункт 80 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ).

Внесено зміни до Податкового кодексу України в частині стягнення податкового боргу

Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомляє, що Верховною Радою України прийнято Закон України від З0 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), більшість положень якого набрали чинності з 1 січня 2022 року.

У частині удосконалення процедури погашення податкового боргу, Закон № 1914 містить положення щодо удосконалення адміністративно-судового механізму при стягненні готівки та безготівкових коштів у рахунок погашення податкового боргу. А саме, внесено зміни до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до яких керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу зможе приймати рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу платника податків без обмеження по сумі такого боргу.

Нагадуємо, що до 1 січня 2022 року стягнення готівки та безготівкових коштів у рахунок погашення податкового боргу на підставі рішення керівника контролюючого органу здійснювалось без рішення суду лише на суму боргу, що перевищувала 5 мільйонів гривень.

Основною умовою для застосування позасудової процедури стягнення є виникнення податкового боргу в результаті несплати платником податків самостійно задекларованих грошових (податкових) зобов’язань, які є узгодженими, не підлягають оскарженню та повинні бути самостійно сплаченими платником або погашеними за допомогою органу стягнення.

Керівник (його заступник або уповноважена особ) контролюючого органу приймає рішення про стягнення коштів в рахунк погашення податкового боргу за таких умов:

податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків сум (без обмежень по сумі),

не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов’язання,

відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Звертаємо увагу, що стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що виник в результаті несплати донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов’язань, здійснюється, як і раніше, на підставі рішення суду.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи – боржника за межі України

Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомляє, що Законом України від З0 листопада 2021 року № 1914-ІХ внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс)  та інших законодавчих актів України щодо тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України.

Законом № 1914 внесено зміни, зокрема, до статей 14, 20, 87 та 91 Кодексу, статей 283 і 2892 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України».

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України – це забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується до керівника платника податків – юридичної особи або постійного представництва нерезидента за наявності у такого платника податків податкового боргу:

у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень,

що не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення такому платнику податків податкової вимоги.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків – боржника за межі України застосовується згідно з рішенням суду, що набрало законної сили, та є забезпечувальним заходом виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу про погашення суми податкового боргу.

Обмеженням для застосування такого заходу є наявність зобов’язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента – боржнику помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Повноваження щодо виконання тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків – боржника за межі України покладено на контролюючі органи за основним та неосновними місцями податкового обліку платника податків, що має податковий борг, який відповідає наведеним вище критеріям.

З метою інформування керівника платника податків – боржника про застосування щодо нього тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України передбачається формування і ведення Реєстру керівників платників податків – боржників.

Закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України здійснюється за таких підстав:

погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв’язку з якою було застосовано таке обмеження;

отримання у встановленому законодавством порядку інформації про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника;

отримання рішення суду про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника.

Інформація про закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України не пізніше наступного робочого дня з дня виявлення обставин для такого закінчення:

надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

РРО: що потрібно знати

Не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.

Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо  вони  не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.

Тобто із всього загалу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:

  • технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • лікарських засобів, виробів медичного призначення;
  • ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відеоінструкція хто з ФОП застосовує РРО/ПРРО

Покрокова відеоінструкція щодо порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців.

Відеоінструкція як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса.

        Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

27.01.2022

РРО: що потрібно знати

Не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.

Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо  вони  не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.

Тобто із всього загалу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:

  • технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • лікарських засобів, виробів медичного призначення;
  • ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відеоінструкція хто з ФОП застосовує РРО/ПРРО?

Покрокова відеоінструкція щодо порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців.

Відеоінструкція як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса.

 

Місцеві бюджети Чернігівщини минулого року від сплати податків і зборів отримали 7,5 млрд гривень

 У Головно

му управлінні ДПС у Чернігівській області повідомили, що до місцевих бюджетів усіх рівнів Чернігівської області у січні-грудні 2021 року надійшло  7,5 млрд грн від сплати податків і зборів.

Найбільшу частку у загальній сумі (65,6 відс.) займає податок на доходи фізичних осіб, якого надійшло 4,9 млрд грн, з них до обласного бюджету спрямовано 978,6 млн гривень.

Податку на майно (за земельні ділянки, житлову та нежитлову нерухомість, а також за автомобілі преміум – класу) сплачено 1 млрд гривень (майже 14 відс. доходів бюджетів територіальних громад). Єдиного податку на підприємницьку діяльність надійшло близько 1 млрд гривень (понад 13 відсотків загальної суми надходжень).

Частина решти податків і зборів у загальній сумі становить 7,2 відс. обсягу надходжень: податку на прибуток сплачено 83,7 млн грн (з них по платниках області – 49,5 млн грн та по платниках, включених до Реєстру ВПП на 2021 рік – 34,2 млн грн), рентної плати за користування природними ресурсами – майже 173,2 млн грн, акцизного податку від реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів – 227,2 млн грн, плати за ліцензії на виробництво та продаж підакцизних товарів – 19,5 млн грн, екологічного податку – 21,9 млн грн. та інші.

Найбільшу частину надходжень до місцевих бюджетів області від сплати податків забезпечили установи сфери державного управління, освіти та охорони здоров’я (25,9 відс. загальної суми або 1,9 млрд грн). Також у значних розмірах сплачено податки представниками галузі сільського господарства (21 відс. або 1,6 млрд грн) та промисловості (13,5 відс. або 1 млрд грн). Від громадян надійшло 1,1 млрд грн податків з підприємницької діяльності та плати за майно (14,5 відс. загальної суми).

Суб’єктами господарювання, що працюють у сфері торгівлі та громадського харчування, сплачено 578,7 млн грн (7,8 відс. доходів місцевих бюджетів), транспорту – 387 млн грн (5,2 відс.), галузі лісового господарства – 238,5 млн грн (3,2 відс.), будівництва – 108,6 млн грн (1,5 відсотка).

Як та коли фізособам-«єдинникам» відзвітувати за 2021 рік?

У 2022 році платники єдиного податку вперше подають до контролюючого органу додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 1) у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752), за звітний 2021 рік.

Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (з змінами та доповненнями) починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску, зокрема платники єдиного податку, зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з єдиного податку до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси в один із таких способів (у спосіб за вибором платника податків): особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу Декларацію у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці)  у складі Декларації за IV квартал податкового (звітного) року у податковій декларації окремо відображають обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку, а також подають відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці) подають до контролюючого органу Декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно з приміткою 8 до Декларації додаток 1 є невід’ємною частиною Декларації, подається та заповнюється ФОП – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до ПКУ, та які є платниками єдиного внеску відповідно до Закону № 2464.

Отже, платники єдиного податку першої та другої груп вперше подають до контролюючого органу додаток 1 у складі Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752), за 2021 рік, граничний термін подання якого – до 01 березня 2022 року.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) подають додаток 1 у складі Декларації за IV квартал 2021 року у термін до 09 лютого 2022 року.

26.01.2022

До уваги платників акцизного податку: Зміни

Закон України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон №1914) вніс зміни в частині акцизного податку, які торкнулися кожної групи підакцизних товарів.

Перелік груп підакцизних товарів визначений у пп. 215.1 Податкового кодексу України. До нього належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);

тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у пп.  215.3.4 ПКУ (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

електрична енергія.

Що змінилося:

Спирт етиловий, дистиляти, алкогольні напої, пиво

Ставки акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво збільшено на 5% (пп. 215.3.1 ПКУ).  Проте нові ставки набирають чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності Законом № 1914, тобто з 1 березня 2022 року.

Звертаємо увагу, що для пива із солоду змінено також і одиницю виміру: тепер ставку акцизу для пива встановлено в гривнях за 1 літр 100-відсоткового спирту, а саме 59,82 грн.

У перерахунку на попередню одиницю виміру збільшення акцизної ставки для пива теж залишається в межах 5%. А саме, якщо збільшити колишню ставку 2,78  грн за 1 літр пива на 5%, отримаємо 2,92 грн  за 1 літр пива, далі 2,92 грн / 59,82 грн * 100% = 4,9% спирту на 1 літр пива. Тобто ми отримали середній вміст спирту на 1 літр пива, отже, розмір ставки 59,82 грн враховує як загальне збільшення ставок на 5%, так і зміну одиниці виміру підакцизного товару.

 Маркування алкогольних напоїв

З 01.01.2022 р. відповідно до змін у п. 226.6 ПКУ маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць, крім тих, що зазначені у п. 226.10 ПКУ.

У свою чергу, п. 226.10 ПКУ доповнили ще двома абзацами, за якими маркуванню не підлягають:

тестові зразки алкогольних напоїв, які не призначені для роздрібного продажу і ввозяться на митну територію України суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на право оптової торгівлі відповідною продукцією, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну), але не більше 3 літрів кожного виробу;

звичайні (неігристі) вина та зброджені напої, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТ ЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об’ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження.

При цьому скорочено строк одержання марок акцизного податку для кожного контракту, який визначається покупцями марок (імпортерами) за погодженням із продавцем марок залежно від обсягу товарів, що ввозяться: раніше було не більше п’яти робочих днів від дати подання документів для одержання марок акцизного податку, а тепер – не більше трьох робочих днів (п. 227.3 ПКУ).

Вдосконалено вимоги до обладнання акцизних складів, на території яких виробляється спирт етиловий. Підпункт 230.1.1 ПКУ з 01.01.2022 р. доповнено новим абзацом п’ятнадцятим.

Проведення пломбування місць можливого доступу до спирту на акцизних складах, на території яких виробляється спирт етиловий, і на території підприємств, які є виробниками продукції, зазначеної у п. 229.1 ПКУ (це спирт етиловий, для якого встановлено ставку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту), тепер мають здійснюватися в порядку, затвердженому Мінфіном (і який ще треба розробити і затвердити).

У  цьому порядку мають бути встановлені вимоги до пломбування обладнання, устаткування, спиртових комунікацій та приладів обліку спирту, а також продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий (у тому числі витратомірів-лічильників). Місця виробництва спирту етилового, які підлягають пломбуванню, повинні фіксуватися системою відеоспостереження.

        Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»