Розділи порталу







Почесні громадяни міста

Корнієвський Олександр Самійлович – майстер народних музичних інструментів, бандурист-лірник

Народився 21 березня 1889 року в селі Данилівці (тепер Менського району Чернігівської області) в селянській родині. Спочатку вчився в Данилівській початковій школі, потім у міністерському училищі в Мені. А закінчивши 1907 року тамтешнє ремісниче училище, став столяром-червонодеревником.

Коли 1904 року в Києві після організованого Українським музичним товариством «Боян» концерту бандуриста Т.Пархоменка на вдосконаленій Корнієвським бандурі слухачі почали цікавитись, де можна замовити бандуру, той радив усім звертатися до Менського ремісничого училища й називав ім’я молодого майстра О.Корнієвського.

Замовниками його часто були люди заможні, отже, доводилося враховувати побажання, щоб інструмент мав не тільки чудове звучання, а й зовні мав мистецький вигляд. На пораду М.Лисенка, В.Самійленка та інших шанувальників бандури О.Корнієвський додає підструнки для діезів та бемолів і надає бандурі хроматичного звучання, збільшує діапазон октав з двох до чотирьох-п’яти. Саме ця, нова, удосконалена бандура стала інструментом, на якому можна виконувати будь-який музичний твір. 1913 року на Всеросійській виставці бандури майстра відзначено бронзовою медаллю.

Влітку 1915 року О.Корнієвського забрали до війська. У Глухів, де він служив, дружина одразу ж привезла йому бандуру. Майстер і на фронті не забував про свій інструмент. Почав давати платні концерти, кошти від яких ішли у фонд поранених. Коли почалася громадянська війна, О.Корнієвський повернувся в Мену, а згодом переїхав до Корюківки. У 1927 році його інструменти експонувалися на окружній виставці в Конотопі.

Не обминула лиха доля й О. Корнієвського. Непомірні податки й загроза арешту змусили його ще 1929 року виїхати до Лохвиці. Заарештований 16.08.1937, за постановою “трійки” при УНКВД Чернігівської області від 19.11.1937 за участь у діяльності української антирадянскої націоналістичної організації, проведення агітації ув’язненний до ВТТ на 10 років. Покарання відбував у Амурському ВТТ з 31.01.1938, працював музичним майстром.

О. Корнієвський і в концтаборі злагодив собі бандуру.

Після звільнення (28.08.1947), по смерті Сталіна, деякий час проживав у Сибіру, доти у 1961 році купив у Корюківці хату, а наступного переселився в рідні місця. Реабілітований 10.01.1959.

Працював і в наступні два десятиріччя. Останню свою 180-ту двогрифну бандуру «Ювілейну» зробив 1980-го, дев’яносторічним. Останні роки життя майстра були особливо тяжкі: ревматизм скував пальці, не даючи змоги заграти на улюбленому інструменті.

Помер О.Корнієвський 31 січня 1988 року на 99 році життя. Похований на центральному кладовищі м.Корюківка.

Серед учнів Корнієвського був Ісаак Левит, бандурист із Слобожанщини.

Звання “Почесний громадянин м.Корюківка” присвоєне (посмертно) рішенням тринадцятої сесї Корюківської міської ради п’ятого скликання від 17 серпня 2007 року.

 


 

Гавриленко Олексій Іванович – хірург

Народився 9 лютого 1935 року в с.Носівка Бобровицького району Чернігівської області. В 1952 році вступив до Київського медичного інституту, після закінчення якого працював заступником головного лікаря з лікувальної роботи Дмитрівської ЦРЛ, Бахмацького району, а в 1964 році переведений до Корюківської ЦРЛ на посаду завідувача хірургічного відділення.

З 1965 по 1970-ті роки працював головним лікарем Корюківської ЦРЛ. Потім, до 2003 року очолював хірургічне відділення лікарні.

За роки роботи зарекомендував себе як висококваліфікований хірург, проводив унікальні оперативні втручання на щитовидній залозі. Вражала його надзвичайна ретельність у підготовці до операцій.

“В хірургії дрібниць не буває”, – життєве кредо Олексія Гавриленка. Чесний, добросовісний, тактовний, вимогливий до себе і до співробітників. З особливою увагою ставився до пацієнтів та їхніх проблем.

Завжди знаходив слова розради в складних ситуаціях.

Після виходу на заслужений відпочинок працював лікарем-хірургом поліклініки та стаціонару ще до 2004 року.

Рішенням тринадцятої сесї Корюківської міської ради п’ятого скликання від 17 серпня 2007 року удостоєний звання “Почесний громадянин м.Корюківка”.

Помер О.Гавриленко 18 жовтня 2018 року на 83 році життя. Похований на центральному кладовищі м.Корюківка.

Мапа міста
Мапа міста
Погода
GISMETEO: Погода по г.Корюковка

Корисні посилання





Портал об’єднаних громад України





Анонси

Молодіжна рада запрошує на заходи


 

 

Опитування/голосування