Розділи порталу
Липень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  



Погода

Інформує Бюро правової допомоги

Порушення спокою у нічний час що робити?

Чи знайома Вам ситуація, коли після 10 години вечора сусіди порушують спокій, зокрема, кричать, гучно слухають музику, сваряться, роблять ремонт? Якщо так, то існує необхідність вплинути на таких шумних сусідів.

Згідно статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров’я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов’язані, зокрема, вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об’єкти):

1) жилих будинків і прибудинкових територіях;

2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;

3) готелів і гуртожитків;

4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;

5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

Шум на захищених об’єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об’єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

Проведення на захищених об’єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні – цілодобово. Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов’язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.

Отже, з 22-ї години і до 8-ї ранку заборонено голосно співати, кричати, слухати голосно музику, використовувати салют і феєрверки. Якщо шум створює будівельна техніка, то її вже не можна використовувати з 21-ї години.

Звертаємо також Вашу увагу, що проведення ремонтів у вихідні і святкові дні не дозволяється. Винятком є домовленість з Вашими сусідами і, в тому разі якщо вони погодяться, то ремонт у такі дні можна сміливо проводити.

Варто також зазначити про норми шуму, які передбачені санітарними нормами.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я від 22 лютого 2014 року, максимальний рівень шуму, який дозволений у будинках і квартирах становить: вдень – 50 децибел, вночі – 40 децибел. Для готелю або гуртожитку 55 – максимальний рівень шуму вдень і 45 – вночі.

Для прикладу, 35 децибел – це цокання настінного годинника, 45 децибел – це шум розмови, 65 – це шум гучної розмови.

У випадку порушення сусідами встановлених вимог, необхідно:

Перш за все, звернутися до власника або іншої особи, яка проживає в квартирі, і пояснити йому, що він перевищує рівень допустимого шуму.

Якщо мирні перемовини не допомогли можна викликати поліцію (рекомендуємо робити це після 10-ї години вечора, адже вдень вам можуть відмовити, посилаючись на те, що вдень шуміти можна).

Згідно зі ст. 82 кодексу України про адміністративні порушення, за перевищення рівня шуму передбачено попередження або штраф у розмірі від 80 до 255 гривень.

Також варто звернутися з індивідуальною або колективною заявою до дільничного інспектора, і йому якраз можна надати і відеофіксацію того, що сусіди порушують спокій в будинку та права інших мешканців.

Варто зауважити, що після того, як до вас приїде поліція, переконайтеся, щоб був складений протокол. У протоколі потрібно, щоб була описана ваша ситуація і Ви вказані як свідок правопорушення. Якщо поліція відмовляється скласти протокол, то такі дії вам треба оскаржити у начальника поліції.

Ще одним варіантом вирішення спору є звернення до місцевого органу Держпродспоживслужби. До їх повноважень входить розгляд аналогічних питань і складання актів.

Для того ж, аби звернутися до суду, вам потрібно зібрати максимум доказової бази. Доказами можуть бути довідки, акти, протоколи, свідки, аудіо- та відеофіксація. Також можна провести екологічну експертизу. Однак вона платна і доречна тоді, коли шум постійний. Після того можна звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по п’ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257)2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


 

ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ, БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ПРИВАТНОГО ВИКОНАВЦЯ

Приватні виконавці в нашій державі, на жаль, не завжди вживають усіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішень та не дотримуються ефективності, своєчасності та повноти вчинення виконавчих дій. Тому важливо знати, як оскаржити їхні рішення, дії, бездіяльність з метою захисту своїх прав.

Оскаржувати рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця можуть сторони виконавчого провадження (боржник та стягувач), представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, виключно в судовому порядку.

Судовий порядок оскарження

Для того, щоб оскаржити дії, рішення або бездіяльність приватного виконавця в судовому порядку сторони мають право звертатися:

до суду, який видав виконавчий документ, − щодо виконання судового рішення;

до відповідного адміністративного суду − щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів.

За подання скарг на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця до суду як суду, який видав виконавчий документ, судовий збір не сплачується.

Сторони виконавчого провадження можуть звернутися до суду з метою оскарження рішень чи дій приватного виконавця:

протягом робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів − щодо виконання судового рішення;

протягом робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, − у разі оскарження рішення приватного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій.

Позасудовий порядок

Учасники виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції України або Ради приватних виконавців України з метою перевірки його діяльності.

На підставі відповідного звернення:

Міністерство юстиції України здійснює позапланові перевірки щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;

Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним статуту Асоціації приватних виконавців України, Кодексу професійної етики приватного виконавця і рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України, пов’язаних із діяльністю приватних виконавців.

У разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України або Рада приватних виконавців України вносять вмотивоване подання до утвореної при Мін’юсті Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарна комісія розглядає подання та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

За вчинення приватним виконавцем дисциплінарного проступку до нього може застосовуватись одне з таких дисциплінарних стягнень:

попередження;

догана;

зупинення діяльності приватного виконавця строком до 6 місяців,

  • припинення діяльності приватного виконавця.

Звертаємо увагу, що безоплатна правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (04657) 2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год.до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С. 6А. тел.: (04644) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Чи можуть забрати житло за чужі борги?

Ситуації, коли з людини вимагають повернути чужі кредити та погрожують відібрати житло , стали доволі частими. Так що ж робити у такому випадку та чи можуть забрати житло за чужі борги – консультує фахівчиня Арцизького місцевого центру з надання БВПД Тетяна Соколова.

Якщо вам надходять дзвінки чи смс-повідомлення стосовно боргу , який ви не брали, потрібно розуміти, що стати приводом для стягнення заборгованості у цій ситуації може, як правило, тільки в трьох випадках:

Якщо ви виступаєте поручителем по кредиту (уклали з банком договір поруки ). У цьому випадку вам необхідно знати, що згідно зі статтею 554 ЦК України поручительство припускає солідарну відповідальність боржника і поручителя за погашення боргу.

Якщо ви є дружиною / чоловіком боржника (необхідно враховувати, що відповідно до статті 65 Сімейного кодексу України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина , чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Водночас договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї).

Якщо ви – спадкоємець померлого боржника , і вже вступили в права спадщини, оскільки до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за деяким виключенням (стаття 1218 ЦК України).

У всіх інших випадках батьки, діти, брати, сестри, племінники, знайомі та інші не несуть відповідальності за борги своїх родичів .

Тому, якщо робітники фінансової установи телефонують щодо сплати кредитної заборгованості за договором , який ви не укладали, але були поручителем (уклали з банком договір поруки), та попереджають, що заберуть ваше житло , то це можливо у випадках:

якщо боржник не виконав свої зобов’язання перед кредитором, тобто не повернув борг ;

якщо кредитор подав до суду позов про стягнення з вас кредитної заборгованості і суд ухвалив відповідне рішення;

якщо держаний або приватний виконавець звернув стягнення на нерухоме майно (житло), але це можливо у разі відсутності у вас достатніх коштів для погашення боргу чи рухомого майна та, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати.

Якщо вам надходять дзвінки чи смс-повідомлення стосовно кредитної заборгованості за договором, який ви не укладали та за яким не виступали поручителем, то повертати борг третьої особи ви не зобов’язані та відібрати у вас житло ніхто не зможе, оскільки відсутня правова підстава. Найчастіше це спосіб, вживаний колекторами, щоб психологічно вплинути на самого недобросовісного боржника, розголосивши його недобросовісні дії з погашення боргу.

Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по п’ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257)2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


06.05.2021

Зміна місця реєстрації дитини без згоди одного з батьків

Питання про зміну місця реєстрації дитини в більшості випадків виникає при продажі житла. Часто – при зміні сімейних обставин. Наприклад, дитина зареєстрована в квартирі батька, але після розлучення колишнє подружжя вирішило, що неповнолітній повинен жити з мамою. Але як діяти, якщо один із батьків не може дати свою згоду на виписку дитини , як приклад, через те, що перебуває на тимчасово окупованій території

Згідно зі статтею 160 Сімейного Кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла 10-річного віку, визначається за згодою його батьків. І постановка на облік і зняття з реєстрації дитини здійснюється за взаємною згодою батьків.

Якщо один із батьків не може особисто бути присутнім в центрі надання адміністративних послуг, він може надати нотаріальну згоду на виписку дитини. Її можна оформити у будь-якого нотаріуса – приватного чи державного.

Якщо такої можливості немає – доведеться використовувати інші можливі варіанти.

Якщо хтось із батьків матиме на руках рішення суду про встановлення місця проживання з ним дитини, то тоді йому не потрібна згода іншого з батьків. Крім того, він може звернутися до суду також із позовом про надання дозволу на зняття з реєстрації і постановку за новою адресою проживання дитини без згоди іншого з батьків.

Що потрібно для відповідного звернення до суду

Для початку потрібно звернутися в центр надання адмінпослуг і написати заяву про зміну реєстрації дитини. Безумовно, ви отримаєте відмову у зв’язку з тим, що немає згоди другого з батьків. Це формальність, якої потрібно дотримуватися для того щоб звернутися до суду.

Наступний крок – скласти позовну заяву, сплатити судовий збір в розмірі 908 грн і подати заяву в суд. Такі заяви подаються за місцем реєстрації відповідача. Якщо,наприклад, батько дитини перебуває на підконтрольній територію і став на облік як внутрішньо переміщена особа, якщо вам відома його адреса – звертайтеся за нею. У будь-якому випадку можна просто вказати хоч якусь адресу батька, яка вам була відома.

Якщо ж він фізично перебуває на непідконтрольній території, але сам коли-небудь до окупації був зареєстрований, скажімо, в Донецькій або Луганській області, то можна звертатися за його місцем реєстрації. Справа в тому, що у 2014 році був прийнятий закон, яким була змінена підсудність судів, які залишилися на непідконтрольною території. Тобто, слід визначити, в якому районі, якій області був зареєстрований відповідач. І дивимося за законом, який суд розглядає ці справи.

Суд звертається, робить запит до адресного бюро і встановлює дійсне місце проживання. Якщо вона в іншій адміністративно-територіальній одиниці, то тут суд може або повернути вам позовну заяву, вказавши правильний суд, куди варто звернутися, або ж перенаправити справу в інший суд. Але в будь-якому випадку це не є перешкодою для того, щоб мама звернулася в суд і отримала відповідне рішення.

Після того, як мама отримає рішення суду або про те, що дитина проживає постійно з нею, або про те, що суд дає їй дозвіл на виписку неповнолітню дитину і постановку його на облік за новою адресою. Мама бере це рішення суду, яке вже вступить в законну силу, і звертається в центр надання адміністративних послуг для проведення самої процедури реєстрації дитини.

Отримати фахову правову допомогу можна  звернувшись до Корюківського бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257) 2-11-32.

Звертаємо увагу, що отримати фахову правову допомогу можна  звернувшись до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., 6А, тел.(0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Що робити спадкоємцям, коли в спадок дістається не тільки майно, але і борги спадкодавця?

Приймаючи спадщину після смерті родича, кожна людина повинна бути готовою до того, що у спадок їй може дістатися не тільки рухоме чи нерухоме майно, цінності, а і боргові зобов’язання померлого. Як діяти спадкоємцю при спадкуванні боргів,  консультує начальник Корюківського бюро правової допомоги Євгенія Левченко.

Відповідно до ст.ст. 1218, 1281 Цивільного кодексу України до складу спадщини входить все майно померлого, що належить йому на день смерті: це може бути як рухоме, так і нерухоме майно, грошові кошти, вклади, а також боргові зобов’язання. Важливо пам’ятати, що прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається, тому спадкоємець, який прийняв спадщину, не може відмовитися від виконання обов’язків, які перейшли до нього від спадкодавця.

В разі, якщо за життя громадянин взяв кредит в банку, не застрахований на випадок смерті позичальника, то за Цивільним кодексом України – в разі загибелі по боргах доведеться розплачуватися його спадкоємцям. При цьому, їх відповідальність обмежена ринковою вартістю спадщини. Тобто, якщо борги перевищують вартість майна спадкодавця, то спадкоємці не будуть доплачувати зі своєї кишені кошти, яких не вистачить на виплату боргу.

ЦКУ не зобов’язує учасників спадкових правовідносин з’ясовувати наявність усіх боргів, які мав спадкоємець за життя, та всіх кредиторів, які мають право вимоги за такими боргами. Єдиним обов’язком правонаступника є повідомлення кредиторів спадкодавця про відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1281 ЦКУ), і лише якщо правонаступник знає про наявність таких кредиторів і має їхні координати. Однак, законодавством не встановлена відповідальність спадкоємця за невиконання цього обов’язку. У разі його невиконання згідно з ч. 3 ст. 1281 ЦКУ кредитори мають право пред’явити до спадкоємця вимогу про погашення боргу протягом року з моменту настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців у зазначені терміни позбавляється права вимоги.

Якщо кредитори пред’являють свої вимоги до спадкоємців у різний час, спадкоємці мають право задовольняти їх добровільно за фактом пред’явлення вимоги і в межах вартості спадкового майна. У цьому разі вимоги одних кредиторів можуть бути задоволені повністю, других – частково, а третім у цьому взагалі буде відмовлено.

Зменшити ринкову вартість спадщини, щоб зменшити пропорційно зобов’язання по боргах, не вийде. Вартість перейденого до спадкоємців майна, межами якої обмежена їх відповідальність за боргами спадкодавця, визначається його ринковою вартістю на час відкриття спадщини незалежно від її подальшої зміни.

Якщо у померлого боржника кілька спадкоємців, які погодилися прийняти спадщину за заповітом або за законом, то вони будуть нести солідарну відповідальність за його борги. Це означає, що банк, вимагаючи виконання боргових зобов’язань, має право звернутися до суду з позовною заявою і вказати всіх спадкоємців в якості відповідачів за позовом. При цьому відповідати буде кожен в повному обсязі, тобто навіть якщо весь борг погасить один із спадкоємців, він має право стягнути з інших спадкоємців сплачене (за винятком своєї частки боргу) в порядку регресу. Вимоги кредитора вони зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Якщо спадкоємець не хоче платити боргові зобовязання спадкодавця він вправі відмовитися від спадщини в повному обсязі. У цьому випадку обов’язок погасити борг у потенційних спадкоємців просто не виникає.

У разі, коли спадкоємець все ж таки прийняв спадщину, до складу якої входять і боргові зобов’язання померлого, необхідно повідомити банк про смерть позичальника і надати копію свідоцтва про смерть. Банк припиняє нарахування відсотків за кредитом з дня смерті позичальника. Сума заборгованості по кредиту фіксується на півроку до прийняття спадщини родичами.

Важливо памятати:  якщо спадкоємці відмовляються сплачувати кредит добровільно, банк має право звернутися до суду для стягнення майна, отриманого в спадщину.

Отримати фахову правову допомогу можна  звернувшись до Корюківського бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257) 2-11-32.

Звертаємо увагу, що отримати фахову правову допомогу можна  звернувшись до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., 6А, тел.(0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


09.03.2021

Що робити при отриманні «листів щастя» від фінансових установ

Ви колись уклали кредитний договір, вважаєте, що давно і повністю розрахувались , але на вашу адресу несподівано починають надходити листи щодо кредитної заборгованості в астрономічних сумах перед фінансовою установою. Що робити в цих випадках, і чи варто перераховувати кошти на рахунки, зазначені у таких листах, роз’яснює фахівець Хмельницький місцевий центр з надання БВПД Ольга Глазунова.

Перш за все ще на стадії укладання договору з фінансовою установою чи пізніше, якщо спір щодо стягнення кредитної заборгованості вже в суді, ви повинні враховувати наступні хитрощі банків:

банк продовжує нарахування заборгованості після погашення кредиту. Йдеться про випадки, коли банківські працівники на словах клієнту кажуть, що він повністю розрахувався за кредитом, але насправді якась мінімальна сума кредитної заборгованості лишається непогашеною, на неї згодом нараховуються відсотки, штрафні санкції, також додаються витрати банку з обслуговування рахунку.

банк нараховує клієнту відсотки та штрафні санкції, що визначені умовами кредитного договору, але з арифметичними чи іншими (нарахування відсотків не на тіло кредиту, а на тіло з відсотками тощо) помилками на користь банку.

банки на порушення вимог частини п’ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», нараховують проценти за користування кредитом і штрафні санкції за час мобілізації боржника, хоча мають інформацію та всі необхідні підтверджуючі документи клієнта на період призову.

клієнту нараховується заборгованість на підставі судових рішень про стягнення кредитної заборгованості з порушенням строків позовної давності.

банк в односторонньому порядку та без повідомлення клієнта змінює відсотки та інші платежі за договором.

банк продає кредитну заборгованість шляхом укладання договору відступлення права вимоги боргу. Клієнт виплачує залишок боргу іншій юридичній особі, а потім дізнається, що рішенням суду угода про відступлення визнана недійсною, і він має сплачувати повторно вже іншій юридичній особі.

стягнення сумнівних заборгованостей банками та іншими фінансовими установами через видання виконавчих написів приватними нотаріусами, які у подальшому направляються на виконання до приватних виконавців.

Як захистити права споживачів фінансових послуг

Якщо банк чи інша фінансова установа порушує законодавство і не дотримується умов кредитного договору, то споживач фінансової послуги може, за відповідних правових підстав, звернутися до суду з позовом чи зустрічним позовом для захисту своїх прав.

За наявності підстав на те, споживачі фінансових послуг можуть обрати такі способи захисту своїх прав, як подання позову про визнання недійсним кредитного договору; про визнання виконавчого напису нотаріуса щодо стягнення кредитної заборгованості таким, що не підлягає виконанню; про зобов’язання вчинити певні дії (наприклад, здійснити перерахунок заборгованості або повернути надмірно сплачені кошти на рахунок споживача); про зобов’язання утриматися від певних дій; про відшкодування моральної шкоди за наявності такої тощо.

Умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, або перешкоджання його виконанню може тягти за собою відповідальність для винної особи за статтею 382 Кримінального кодексу України.

Якщо людина дізналася, що їй продовжують нараховувати борги за кредит, важливо своєчасно звернутися за правовою допомогою. Бажано взяти з собою на юридичну консультацію відповідні документи (кредитний договір, банківську виписку по кредиту, отримані ухвали суду і позовні заяви, листи банку тощо). Вам підкажуть, як правильно обрати спосіб захисту своїх прав, за потреби допоможуть правильно скласти заяву чи скаргу до банку.

Звертаємо увагу, що отримати фахову правову допомогу можна звернувшись до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Героїв АТО, буд. 9, тел.(0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.

Також для отримання фахової правової допомоги можна звернутись до Корюківського бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257) 2-11-32.


12.11.2020

З 1 січня 2021 року українці мають право за власним бажанням змінювати по батькові

Донедавна українці могли змінювати за власним бажанням лише імена та прізвища, а по батькові – ні. 4 листопада Верховна Рада України дозволила і цю зміну.

Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на зміну по батькові», який доповнює статтю 295 Цивільного кодексу України та статтю 149 Сімейного кодексу України положеннями, які мають дозволити фізичній особі змінювати не лише своє прізвище та (або) ім‘я (що вже передбачено чинним законодавством), а й по батькові.

Цей Закон, що набирає чинності з 1 січня 2021 року, передбачає такі зміни:
✅ Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові.
✅ Фізична особа, яка досягла 14 років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою батьків.
✅ У разі якщо над фізичною особою, яка досягла 14 років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені, та (або) по батькові такої особи здійснюється за згодою піклувальника.
✅ Фізична особа, яка досягла 14 років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою одного з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.
✅ У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішувати орган опіки і піклування або суд. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.

Звертаємо увагу, що безоплатна правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (04657) 2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год.до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С. 6А. тел.: (04644) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


13.10.2020

ПРАВИЛА ЗНІМАННЯ: КОЛИ ПОТРІБЕН ДОЗВІЛ, А КОЛИ НІ

Робити фото- та відеознімання в сучасному світі стало звичною справою, але не кожен знає, що  під час проведення таких дій ми також маємо право на захист.

Де можна і не можна проводити знімання людей для подальшого оприлюднення фото-, відеоматеріалу?

Знімання людей для подальшого оприлюднення  фото-, відеоматеріалу  регламентовано статтею 307 Цивільного кодексу України, але це право не є абсолютним і може бути обмежене.  Так, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою (крім деяких виключень), оскільки процес відповідної зйомки може певним чином суттєво порушувати особисті немайнові права фізичної особи.

Якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру, припускається, що особа надала згоду на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку.

Водночас знімання особи може проводитися представниками правоохоронних органів без її згоди в рамках розслідування кримінального правопорушення, як правило, під час негласних слідчих розшукових дій і на підставі відповідного рішення суду.

Також, згідно зі статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Без згоди можна вести фото-, відеознімання службових, посадових або публічних осіб органів державної влади та місцевого самоврядування під час виконання ними своїх посадових обов’язків.

У випадку, якщо керівник підприємства, установи чи організації бажає встановити аудіо- та відеоапаратуру і фіксувати дії своїх працівників, він повинен попередньо отримати письмову згоду працівників та відобразити такі умови праці у правилах внутрішнього трудового розпорядку.

У яких випадках потрібна згода особи, яку фотографують? У якій формі фотограф має її отримати?

Для того, щоб фотограф або оператор  мав право безперешкодно знімати  на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку особу, вона знову ж таки повинна надати  згоду.

Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Законодавство України не встановлює певної конкретної форми для вираження згоди, отже, вона може бути виражена у будь-який спосіб: письмово або усно, а також можлива мовчазна згода.

При цьому така згода повинна бути отримана до моменту  початку зйомки:

ясно виражена згода – згода, надана в письмовому вигляді;

усна згода – особа в усній формі перед камерою висловлює свою згоду на зйомки та транслювання зйомок у засобах масової інформації;

мовчазна згода – особа знала й бачила, що її знімають на фото чи відеокамеру, але не висловила своїх заперечень щодо проведення зйомок.

Яка відповідальність фотографа за використання зображень людей без їхньої згоди?

Фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою  цієї особи, а в разі її смерті – за згодою її дітей, вдови (вдівця), батьків, братів та сестер. Публікувати матеріали зйомки з фізичною особою можливо за умови, якщо ця особа не забороняла зйомку з її участю, хоча могла це зробити. Згоду особи може бути відкликано (нею або її близькими родичами) з вимогою подальшого відшкодування збитків.

Якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди.

Фізична особа, яка позувала авторові фотографії, іншого художнього твору за плату, а після її смерті − її діти та вдова (вдівець), батьки, брати та сестри можуть вимагати припинення публічного показу, відтворення чи розповсюдження фотографії, іншого художнього твору за умови відшкодування автору або іншій особі пов’язаних із цим збитків.

Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.

Якщо фото-, відеознімання особи, публічний показ, відтворення, розповсюдження зображень з нею здійснювалися без її дозволу і вона вважає, що такими діями їй завдано матеріальної та/або моральної шкоди, вона має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду з відповідною позовною заявою.

Чи можна знімати дітей у публічних місцях (на вулицях, пляжах, школах) для подальшого оприлюднення ( якщо так, то на яких умовах)?

Окремих норм, які регулюють питання зйомки та використання фото дітей, в українському законодавстві немає. Кожен має право вільно збирати,  зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно,  письмово або в інший спосіб  на  свій вибір. Проте це право обмежене правом кожної особи на повагу до приватного життя. З цього випливає загальне правило, за яким здійснення фотозйомки особи має здійснюватися за її згодою.

Винятком із загального правила, коли не потрібно отримувати згоду, є зйомка у публічних місцях:  на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Якщо ж для здійснення зйомки потрібно отримати згоду (не у публічному місці), тоді таку згоду за неповнолітню чи малолітню дитину надають батьки.  Якщо батьки дитини заперечують проти зйомки дитини, то її потрібно припинити.

Крім того, батьки навіть мають право спочатку погодитися на знімання дитини на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, а потім вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується особистого життя дитини. Однак, у такому разі батьки повинні відшкодувати витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису (частина друга статті 307 Цивільного кодексу України).

Чи має право учень проводити фото-, відеознімання вчителя у школі? Чи має право вчитель знімати учнів у школі?

Знімання однокласників, інших учнів і вчителів бажано проводити за їх згоди, при цьому таке знімання не повинне заважати проведенню уроку і відволікати учнів від навчального процесу, а також порушувати дисципліну в навчальному закладі.

Крім того, якщо щодо дитини або вчителя вчиняються протиправні дії і зйомка ведеться з метою їх фіксації, така зйомка може визнаватися допустимою, враховуючи положення частини другої статті 32 Конституції України, відповідно до яких збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди можливі, зокрема в інтересах прав людини.

Звертаємо увагу, що безоплатна правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (04657) 2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год.до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С. 6А. тел.: (04644) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


21.09.2020

Потрібна юридична консультація? Де і як її отримати безоплатно

 Якщо у вас виникли питання правового характеру, можете звернутися до відділу «Корюківське бюро правової допомоги» Менського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД). Тут вас проконсультують із питань земельного, спадкового, сімейного, трудового законодавства та інших правових питань.

Кому допомагають?

Юридичну консультацію з будь-якого правового питання абсолютно безкоштовно може отримати будь-хто. А от на подальшу безоплатну правову допомогу можуть розраховувати категорії осіб, визначені законом.

Зокрема, це працездатні особи, сукупний дохід в місяць яких не перевищує двох прожиткових мінімумів. На сьогодні це 4394 гривні для працездатних осіб, з 1 грудня –  4540 гривень.

Для осіб, які втратили працездатність (пенсіонери, особи з інвалідністю) – 3424 гривні, з 1 грудня – 3538 гривень

Допомагають також внутрішньо переміщеним особам, ветеранам війни, дітям, особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, особам, щодо яких суд розглядає справу про визнання її недієздатною, та багатьом іншим категоріям.

Для підтвердження права на безоплатну вторинну правову допомогу потрібно надати відповідні документи, які визначені для кожної категорії громадян. Наприклад, для пенсіонерів необхідні: довідка про розмір пенсії за останні шість місяців, довідка ОК5 з Пенсійного відділу та відомості про доходи з податкової.

Чим допомагають?

Насамперед це консуль­тації кваліфікованих юрис­тів щодо земельних, цивіль­них, сімейних, трудових, спадкових та інших правових питань. А також захист ваших інтересів у цивільних, адміністративних справах, здійснення представництва в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування та складання документів процесуального характеру (позовні заяви).

Стягнення аліментів, розлучення, визнання шлюбу недійсним, встановлення строку для прийняття спадщини, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, стягнення невиплаченої заробітної плати. Наразі актуальні земельні питання (порядок приватизації земельної ділянки, оренда, визначення меж земельних ділянок).

Питань безліч, кожне – індивідуальне й різної складності. І досвідчені юристи допомагають їх вирішити. Ви отримаєте безоплатну консультацію та у разі необхідності перелік документів для отримання подальшої вторинної правової допомоги.

Хто оплачує послуги адвоката?

Якщо у вас виникла потреба в юридичній допомозі, насамперед зверніться до Відділу «Корюківське бюро правової допомоги» Менського місцевого центру надання БВПД. Ви отримаєте безоплатну консультацію та перелік необхідних документів для подальшої правової допомоги.

Не сумнівайтеся в якості адвокатських послуг, їх оплачує держава, а якість надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги контролюють комісії, утворені радами адвокатів відповідного регіону.

Чи можна потрапити на прийом у селі?

Працівники Центру проводять виїзні прийоми громадян у селах, попередньо визначивши із сільським головою (старостою) день та час надання юридичних консультацій.

Також виїжджають адресно до людей з інвалідністю, тих, хто не може дістатися самостійно за станом здоров’я. У такому разі, зателефонувавши до центру, людина може повідомити про свою проблему – і їй допоможуть навіть зібрати документи.

Куди звертатися?

Менський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює з понеділка до п’ятниці з 8.00 до 17.00 за адресою:
Мена, вул. Сергія Титаренка, 6-а, тел.(0244) 3-30-01.

Відділ «Корюківське бюро правової допомоги працює з понеділка до п’ятниці з 8.00 до 17.00 за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257) 2-11-32.


18.08.2020

Підстави визнання фізичної особи банкрутом та порядок відновлення її платоспроможності

Основним нормативним актом, який регулює питання неплатоспроможності фізичної особи, його відновлення та процедура відновлення – є Кодекс України з процедур банкрутства.

Якщо раніше закон передбачав можливість банкрутства фізичних осіб за боргами, які виникли внаслідок підприємницької діяльності, тобто фізичних осіб-підприємців, то після набрання чинності кодексом можливе банкрутство фізичної особи без такого статусу.

Ініціювати процедуру відновлення платоспроможності фізичної особи можливо тільки за заявою боржника.

Особливі умови для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачено статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства:

  • розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (станом на 2020 рік – 141 690 грн.);
  • боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж 2 (двох) місяців;
  • ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
  • існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Але для звернення із заявою не є необхідним дотримання всіх вищезазначених умов, інколи достатньо може бити і однієї.

Як зазначено вище, фізична особа має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. До заяви обов’язково додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень, розмір якої становить п’ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (тобто, на 2020-й рік розмір авансування становитиме 31 530 грн.).

Судовий збір за подання даної заяви не передбачено Кодексом.

Суд, не пізніше 5 (п’яти) днів з дня надходження заяви, виносить ухвалу про прийняття заяви до розгляду й призначає дату підготовчого засідання.

Після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність щодо боржника або його майнового стану настають такі наслідки: не нараховують штрафні санкцій та відсотки за простроченими зобов’язаннями боржника, вводять мораторій на задоволення вимог кредиторів, корпоративні права боржника здійснюють, враховуючи обмеження, встановлені кодексом, строк виконання усіх грошових зобов’язань боржника вважається таким, що настав, відчуження майна боржника у будь-який спосіб відбувається за погодженням з арбітражним керуючим, який є головним у справі про банкрутство.

У процедурі банкрутства фізичної особи є дві стадії: реструктуризація боргів та визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів.

Реструктуризація боргів є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про банкрутство фізичної особи як для фізичної особи, так і для кредиторів, оскільки відбувається відновлення її платоспроможності та погашення боргів.

Складають план реструктуризації, в якому зазначають розмір визнаних судом вимог кредиторів із зазначенням суми та черговості задоволення, інформація про всі доходи боржника, а також про ймовірні очікувані доходи в майбутньому, розмір щомісячної суми, яку виділятимуть на задоволення вимог кредиторів, вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів.

А після того, як суд затвердить такий план, боржник втрачає право:

  • бути поручителем за будь-якими зобов’язаннями інших осіб,
  • укладати договори довічного утримання, переведення боргу, позики,
  • укладати договори щодо відчуження або обтяження рухомого та нерухомого майна, вартість якого перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати.

У разі визнання боржника банкрутом суд призначає керуючого реалізацією майна боржника, який спільно з ним і проводить інвентаризацію майна та визначає його вартість. Таке майно складає ліквідаційну масу, до складу якої не може входити – житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернене стягнення, кошти, які перебувають на рахунках у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.

Так, така процедура вирішує питання боргів фізичної особи виключно в законній площині за допомогою суду та арбітражного керуючого. Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, борг перестає збільшуватися, штрафні санкції не застосовують. А заборгованість буде погашена або списана повністю, незважаючи на суму боргу.

Отримати фахову правову допомогу можна  звернувшись до Корюківського бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257) 2-11-32.

Звертаємо увагу, що отримати фахову правову допомогу можна  звернувшись до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., 6А, тел.(0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


28.07.2020

Порядок відновлення втрачених автомобільних прав

З тих чи інших причин ми втрачаємо речі, гроші і найстрашніше – документи. Втративши документи, ми часто не знаємо, що робити, хоча розуміємо, що пропажу необхідно якось оформити. Так, втративши водійські права, кожен шукає механізм їх повернення або відновлення. З яких же дій він складається?

Перші кроки після втрати автомобільних прав.

Виявивши втрату прав, необхідно не панікувати і насамперед звернутися в поліцію для написання заяви про втрату або крадіжку документа, що допоможе в майбутньому відновити права. Заяву можна написати як вдома, так і у відділі поліції, попросивши допомоги у чергового, пояснивши йому суть проблеми за допомогою пояснювальної записки після усного розпитування. Кримінальну справу за крадіжку або втрату документів не заводиться в більшій частині випадків, а слідчий до пошуку документів не залучається. Для відновлення прав не варто чекати результатів пошуку поліції, заява необхідно для того, щоб права зі старим номером були анульовані в системі для того, щоб ніхто не міг ними скористатися.

Наступним етапом буде визнання провини в недбалості втрати документів. Згідно «Кодексу про адміністративні правопорушення», зокрема за статтею 198, особі, яка втратила права загрожує штраф в розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або від 17 до 51 гривні. Для заміни документа знадобиться квитанція про сплачений штраф.

Документи:
Для відновлення прав знадобляться такі документи як:
· Довідка з поліції про крадіжку документів та квитанція про сплачений штраф;

  • Посвідчення особи, в нашому випадку – паспорт (копія);
  • ІПН (зараз РНОКПП);
  • Екзаменаційний бланк з відміткою про отримання прав;
    · Документ, що підтверджує фізичну можливість керувати автомобілем – медична довідка;
  • Фотографії 3 шт;
  • Довідка, що підтверджує, що права не вилучалися поліцейським патрулем (видається в МРЕВ, сьогодні – сервісний центр МВС).

Екзаменаційний бланк можуть видати в автошколі, звичайно, якщо водій все ще знаходиться в базі даних, в іншому випадку доведеться здавати іспити заново. З усім зібраним набором документів необхідно прямувати в МРЕВ (сьогодні – сервісні центри МВС) за місцем проживання. Відновлення прав триває не довго – до 1 дня, на виданому документі буде стояти штамп «Дублікат». Права з приписом «Дублікат» замінюються на нові, постійні видаються пізніше – після завершення обробки запиту, з’ясування обставини і виготовлення нових документів.

Отримати фахову правову допомогу можна  звернувшись до Корюківського бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257) 2-11-32.

Звертаємо увагу, що отримати фахову правову допомогу можна  звернувшись до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., 6А, тел.(0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


02.06.2020

Проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» стартував на Чернігівщині

Сьогодні у кримінальному процесі переважає каральний підхід. Дитина, яка через складні життєві обставини вперше щось вкрала, може потрапити за грати на три роки. За статистикою Генпрокуратури, в 70% випадків неповнолітній правопорушник, який потрапив за грати на строк більше одного року, потрапляє у в’язницю повторно.

Але є альтернативний шлях – примирення неповнолітніх правопорушників з потерпілими, відновлення соціальних зв’язків з суспільством та відшкодування завданої шкоди. Це і є відновне правосуддя

28 травня в приміщенні Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області відбулось  установче засідання   членів робочої групи з числа представників установ та організацій, які будуть долучені до впровадження програми, що стало початком роботи Програми на Чернігівщині.

Під час засідання  присутні обговорили ключові питання співпраці в рамках реалізації вказаного проекту, визначили попередні алгоритми комунікації та першочергові заходи, які потребують визначення та впровадження у роботу.

Запровадження Програми відновлення на теренах Чернігівщини стало можливим завдяки спільним зусиллям представників різних установ та організацій, яківвійшли до робочої групи. Серед них:

Олеся Пирковська – заступник директора Регіонального центру з надання БВПД у Чернігівській області;

Володимир Бобруйко – директор Чернігівського місцевого центру з надання БВПД;

Василь Колос – директор Менського місцевого центру з надання БВПД;

Володимир Бригинець – директор Ніжинського місцевого центру з надання БВПД;

Надія Шевкун – начальник відділу ювенальної юстиції Прокуратури Чернігівської області;

Євген Скалюк – начальник філії ДУ «Центр пробації» у Чернігівській області;

Ольга Панкратова – начальник відділу ювенальної превенції Управління превентивної діяльності ГУНП в Чернігівській області;

Алла Кот – директор Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

Юлія Богдан – методист Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

Наталія Хантюк – психолог Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

Наталія Кулікова – керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини;

Оксана Михайлова – кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та практичної психології Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя.

«В більшості випадків діти вчиняють злочини невеликої чи середньої тяжкості для того, щоб завоювати авторитет серед однолітків, або через складні життєві обставини,  в яких опинилась дитина. Завдання Програми відновлення полягає в поверненні дитини до соціуму без застосування карального підходу, що дозволяє уникнути впливу кримінального середовища, в яке підозрюваний може потрапити»,– зазначила Ірина Протченко, директор регіонального центру з надання БВПД у Чернігівській області.

Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину, застосовується за чотирьох умов:

  • Перша – наявність потерпілої сторони;
  • Друга – якщо неповнолітній вперше вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості;
  • Третя – визнання неповнолітнім факту вчинення злочину;
  • Четверта – і неповнолітній, і потерпілий дали згоду на участь у програмі.

У випадку, якщо обставини кримінального провадження відповідають умовам Порядку реалізації пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину», прокурор інформує неповнолітнього, його законного представника та потерпілого про можливість реалізації Програми  шляхом залучення Регіональним центром з надання БВПД посередника та укладання угоди про застосування Програми.

Посередниками у цьому процесі виступають адвокати, які співпрацюють із системою. Вони сприяють сторонам у примиренні та допомагають з’ясувати, якого саме відшкодування потребують сторони.

Таким чином, медіація вже на ранньому етапі сприяє виведенню неповнолітніх правопорушників із кримінального процесу, допомагає уникнути кримінального світу. Це не означає, що порушник взагалі не нестиме відповідальність, адже він має відшкодувати заподіяну шкоду потерпілому, а також пройти процес ресоціалізації. А далі з неповнолітнім працюватимуть спеціалісти, щоб допомогти вирішити проблеми, які призвели до правопорушення.

Схожі програми працюють у США, Австрії, Данії, Франції, Фінляндії, Німеччині, Ісландії, Італії, Нідерландах, Норвегії, Швеції, Грузії та інших країнах. І вже довели свою ефективність.

Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по п’ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257)2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


18.05.2020

Психологічне та економічне насильство: як довести факт

Особливість домашнього насильства полягає у тому, що воно відбувається у колі близьких одне одному людей (родичів, членів сім’ї), які пов’язані між собою тісними зв’язками: шлюбними, інтимними, кровними, емоційними, спільним побутом тощо. Як правило, домашня тиранія відбувається поза сторонніми очима, тому і свідків проявів насильства або немає взагалі, або ними є члени родини. Психологічне та економічне насильство – найбільш «приховані» форми домашньої тиранії.

Психологічне насильство

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Економічне насильство

Економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

 Самоідентифікація жертви – перший крок до подолання насильства

Дуже часто самі постраждалі особи не розуміють, що над ними чиниться насильство, наприклад, коли їм постійно погрожують, забороняють навчатися та працювати,  контролюють кожен крок, ображають та принижують.

Самоідентифікація особи, як жертви психологічного/економічного насильства, є першим кроком до зупинення домашньої тиранії. Тут спрацьовує наступний алгоритм: людина, яка не усвідомлює, що страждає від насильства, не розуміє й протиправності цих дій, тому з її боку жодних кроків для подолання насильства бути не може.

Особа, яка страждає від насильства, повинна спочатку усвідомити, що вона жертва, адже, не переконавши себе – не переконаєш інших. Наступним логічним кроком будуть дії, спрямовані на припинення насильства та покарання кривдника.

Перебувати під психологічним та економічним тиском кривдника, не норма, а нонсенс. Не замовчуйте насильство, не бійтеся розвінчати міф про ідеальне родинне життя в очах сусідів, знайомих, пересічних.

Як довести факт психологічного та економічного насильства?

Свідки мають бути підготовлені, а не фальшиві

Свідки, як правило, бачать поодинокі прояви цих видів насильства і часто не знають усієї глибини та системності проблеми. В основному у таких випадках свідки та очевидці – це родичі та близьке оточення, які не завжди готові стати на бік жертви. Тому заручіться підтримкою того, кому довіряєте, розкажіть про ситуацію, що відбувається. Намагайтеся зробити так, щоб у проявів насильства були свідки. Але у боротьбі з тираном не заручайтеся підтримкою фальшивих свідків, не спирайтеся на видуманий сценарій, адже такі справи потім легко розсипаються у судах, а лжесвідка  і вас можуть притягнути до відповідальності.

Відео та фотофіксація фактів психологічного/економічного насильства, запис розмов, погроз, психологічного тиску, шантажу на мобільний телефон та диктофон

Неважко зрозуміти, що така фіксація фактів насильства жертвою відбувається приховано від кривдника. По перше, не можна виключати фізичну агресію тирана, якщо він дізнається про запис, по-друге, надалі кривдник буде обережнішим і навряд дасть вам можливість фіксувати свої знущання.

Треба взяти за правило вмикати диктофон при спілкуванні з  особою, яка вас кривдить. Доречно встановити на свій мобільний телефон  додаток для запису усіх телефонних розмов. Кривдник, як правило, погрожує, ображає та тисне на жертву не тільки при безпосередньому контакті, а й у телефонних розмовах.

Звичайно, якщо справа дійде до суду, то маловірогідно, що прихований відеозапис, запис розмов на диктофоні чи телефоні буде визнано судом допустимим доказом, але беззаперечно такі записи зіграють важливу роль на початковому етапі, а саме, для відкриття кримінального провадження за фактом домашнього насильства, а також при складенні поліцією протоколу про адміністративне правопорушення.

Звертайтеся за допомогою та фіксуйте факти таких звернень

Стаття 6 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає коло суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії  домашньому насильству, які взаємодіють між собою:

спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: Міністерство соціальної політики; місцеві державні адміністрації, сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради;

інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: служби у справах дітей; уповноважені підрозділи органів Національної поліції України; органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти; органи, установи та заклади охорони здоров’я; центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; суди; прокуратура; уповноважені органи з питань пробації;

загальні служби підтримки постраждалих осіб:  центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам;

спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб: притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги заклади та установи, призначені виключно для постраждалих;

Кожен суб’єкт  має свої функції та повноваження, але будьте впевнені, що куди б ви не звернулися, вам нададуть допомогу а, у разі необхідності, перенаправлять до іншого суб’єкта  в залежності від потреб та ситуації.

Для оперативного отримання допомоги:

  • телефонуйте до поліції 102або зверніться до найближчого відділу поліції з заявою;
  • телефонуйте на гарячу лінію для жертв домашнього насильства 15-47(цілодобово та безкоштовно);
  • телефонуйте на Національну гарячу лінію з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 (цілодобово).

Мобільні бригади – «швидка допомога» жертвам домашнього насильства в умовах карантину

Необхідність у період карантину залишатися вдома може призвести до збільшення кількості випадків домашнього насильства в Україні, адже така соціальна ізоляція  змушує жертву постійно перебувати поряд з тираном. До прикладу, у Китаї в період карантину кількість заяв про домашнє насильство зросла втричі, про збільшення випадків домашньої тиранії повідомляють у США та Італії і пов’язують саме з поширенням епідемії COVID-19, яка призвела до погіршення емоційного стану людей та матеріального благополуччя.

Поряд з установами, організацій та «гарячими лініями», вказаних вище, неабияку роль у допомозі жертвам домашнього насильства відіграють мобільні бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Бригади надають соціальні послуги шляхом проведення фахових консультацій за допомогою телефонного зв’язку, з виїздом до місця проживання (перебування) постраждалих осіб чи іншого вказаного ними місця, у приміщенні загальної чи спеціалізованої служби підтримки постраждалих осіб, в іншому приміщенні, визначеному місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Карантинні обмеження торкнулися і роботи мобільних бригад –  наразі вона ведеться у телефонному режимі та режимі онлайн.

Дуже важливо, звертаючись за допомогою до компетентних органів та служб, фіксувати факти таких звернень та залишати собі копії  поданих заяв, отриманих довідок тощо. Адже зібрані поодинокі докази лише в своїй сукупності можуть дати бажаний ефект – притягнення винного до відповідальності.

Звертаємо увагу, що безоплатна правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (04657) 2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год.до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С. 6А. тел.: (04644) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


27.04.2020

Звільнення під час карантину: як працівникам захистити свої права

 Загальнонаціональний карантин та пов`язані з ним обмежувальні заходи – це справжній виклик як для роботодавців, так і для працівників. То ж як захистити свої трудові права у цей нелегкий для всіх час?

 Чи має право роботодавець звільнити працівника, посилаючись на карантин?

Перш за все, потрібно зазначити, що зміни у трудове законодавство, яке регулює звільнення працівників, у зв`язку з введенням карантину по всій території України, не вносились.

Підстави для звільнення залишаються незмінними – ті, що передбачені у Кодексі законів про працю України. Додаткових положень, які б давали роботодавцю право припинити трудові відносини із працівником, через карантин або пов`язані з ним обмежувальні заходи, немає.

Карантин – це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (ст.1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»), а не підстава для звільнення.

Працівника змушують писати заяву про звільнення за власним бажанням. Чи це законно?

Роботодавець може запропонувати написати заяву про звільнення за власним бажанням або за згодою сторін. Проте, якщо у Вас немає такого бажання, то заяву писати не варто. Адже ці  заяви не підлягають оскарженню і захистити свої  права буде дуже складно.

Незалежно від введення карантину та обмежувальних заходів, примушування працівника до вчинення подібних дій, є незаконним.

Важливий момент, який слід врахувати при написанні заяви на звільнення за власним бажанням, – це отримання допомоги по безробіттю. Так, звільнення працівника за власним бажанням не дає права останньому в перші 3 місяці з моменту реєстрації у центрі зайнятості отримувати допомогу по безробіттю. Проте варто зауважити, що на період карантину статус безробітного надається особам з першого дня їх реєстрації у центрі зайнятості, виплати по безробіттю призначаються також з першого дня. Вам навіть не потрібно особисто відвідувати центр зайнятості, достатньо підтвердити свій статус безробіття за допомогою будь-якого доступного засобу комунікації.

Повідомте роботодавця про те, що знаєте свої трудові права, будете звертатись у Державну службу з питань праці, намагайтесь знайти компроміс. Якщо тиск чиниться не тільки на Вас, а й на інших членів колективу, напишіть керівнику колективне звернення.

Працівнику пропонують звільнитися за згодою сторін. Якщо працівник не згоден, як діяти?  

Звільнення за згодою сторін має відбуватись, власне, за згодою. Якщо роботодавець наполягає, а працівник не хоче припиняти трудові відносини, то погоджуватись писати таку заяву не слід. Вкрай важко довести, що написання заяви відбувалось під примусом зі сторони роботодавця.

Скаржитись можна до професійної спілки, якщо така утворена на підприємстві, де ви працюєте, та Ви є її членом або до уповноваженого представника трудового колективу. Ефективним є написання заяви до Управління Держпраці, які утворені та діють в кожному регіоні України. Якщо все ж працівник погодився звільнитись, то необхідно в місячний термін звернутись за захистом своїх прав до суду самостійно, або з допомогою юриста.

Як можна організувати роботу під час карантину

Лише декілька днів тому законодавець передбачив поняття гнучкого режиму робочого часу та дистанційної (надомної) роботи (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)»). Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників, але має бути дотримано встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (наприклад, місяць) норми тривалості робочого часу. Гнучкий режим робочого часу встановлюється у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу.

При дистанційній (надомній) роботі працівник виконує свої обов`язки за місцем проживання або в іншому місці на його вибір. Як і під час застосування гнучкого режиму, має бути дотримано норми тривалості робочого часу. Виконання дистанційної роботи не тягне за собою обмеження трудових прав, а оплата праці здійснюється у повному обсязі та у визначений час, якщо іншого не передбачено у письмовій домовленості між роботодавцем та працівником. Варто потурбуватись про своєчасне написання заяви із проханням перевести Вас на надомну роботу та ознайомитись із відповідним наказом (розпорядженням) про встановлення дистанційної роботи працівникам.

Також є інші можливості, якими Ви можете скористатись. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачив право піти у відпустку без збереження заробітної плати певним категоріям громадян, наприклад тим, у кого є діти віком до 14 років. Термін перебування у такій відпустці не включається до загального терміну, встановленого законодавством, і може бути продовжений на такий період, на який буде запроваджено режим карантину. У разі наявності у працівника невикористаних днів щорічної відпустки, за його бажанням та за згодою роботодавця, можуть бути надані щорічна основна або додаткова відпустки, а також інші оплачувані відпустки, передбачені законодавством.

То ж, варто спробувати альтернативу для того, щоб зберегти місце роботи та не наражати на ризик зараження себе й інших членів родини. Адже звільнення з ініціативи роботодавця в період перебування працівника у відпустці або на лікарняному, відповідно до Кодексу законів про працю України, заборонене.

Чи можна звільнити працівника через прогули, оскільки він не зміг дістатися на робоче місце через проблему з транспортом?

Під прогулом розуміється відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. Прогул є однією з підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Відсутність працівника на роботі з поважних причин не може вважатися прогулом.

Законодавство про працю не містить конкретного переліку причин відсутності на роботі, які слід вважати поважними. У кожному випадку їх наявність або відсутність визначається окремо. Судова практика визнає поважними причинами, наприклад, запізнення на роботу через аварію чи затори на дорогах. При цьому суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази відповідно до цивільного процесуального законодавства.

Робимо висновок, що оголошення каратину та запроваджені у зв`язку з цим обмежувальні заходи, зокрема відсутність транспортного сполучення, може вважатись поважною причиною.

Проте варто зазначити, що в Україні не передбачено можливості відмови у виході на роботу без оформлення відпустки, лікарняного, або встановлення дистанційного чи гнучкого режиму роботи наказом керівника, без шкоди для роботи. Тому краще дійти згоди з роботодавцем, яким чином Ви будете виконувати свої трудові обов`язки на час карантину.

Яку відповідальність нестиме роботодавець в разі незаконного звільнення працівника під час карантину?

Відповідальність за незаконне звільнення працівника передбачена законодавством України, проте вона не має прямого зв`язку із запровадженням карантинних заходів. Так, роботодавцям-правопорушникам може загрожувати штраф від 34 тисяч гривень до 51 тисяч гривень або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Якщо грубе порушення законодавства про працю вчинено повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, то такі дії караються штрафом від 51 тисячі гривень до 85 тисяч гривень або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

У разі незаконного звільнення, Ви можете звертатись до органів Національної поліції для відкриття кримінального провадження за статтею 172 Кримінального кодексу України – грубе порушення законодавства про працю.

 Гарантії працівника при незаконному звільненні

Звільнення працівника без додержання процедури може призвести до поновлення на роботі через суд, виплати заробітної плати за час «вимушеного прогулу», штрафних санкцій за порушення трудового законодавства та судових витрат. Варто сказати, що незаконно звільнений працівник може вимагати і відшкодування моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Пам`ятайте, що звернутись до суду необхідно впродовж місяця після звільнення з роботи.

Звертаємо увагу, що безоплатна правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (04657) 2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год.до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С. 6А. тел.: (04644) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх

В усі часи актуальною проблемою являється підліткова злочинність, необхідність вирішення якої стоїть не тільки перед працівниками поліції, а і перед всім суспільством в цілому, бо підлітки – це діти, а діти наше майбутнє. Так яке може бути майбутнє, якщо в ранньому віці вони стають на злочинний шлях.

Фахівці б’ють на сполох: на тлі загального зниження темпів дитячої злочинності щороку зростає частка тяжких злочинів, які скоюють неповнолітні.

Психологи стверджують, що психіка українських дітей зазнала за останнє десятиріччя незворотних змін: вони нічого не бояться, нічого не цінують, ні в що не вірять. Вони стають дедалі жорстокішими, а їхні злочини – моторошними.

Фахівці Менського МЦ з надання БВПД роз’яснюють про адміністративну відповідальність для  підлітків (неповнолітніх).

Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої. Разом з тим адміністративна відповідальність є складовою адміністративного примусу і наділена всіма його ознаками.

Основні риси адміністративної відповідальності полягають у тому, що її підставою є адміністративне правопорушення (проступок). Притягнення до адміністративної відповідальності — обов’язок державних органів, які є суб’єктами виконавчої влади, їх перелік наводиться в розділі III КУпАП України.

Адміністративна відповідальність урегульована нормами адміністративного права, в яких наводиться повний перелік адміністративних проступків, адміністративних стягнень і органів, уповноважених застосовувати їх.

Серед суб’єктів адміністративних правопорушень вирізняються так звані спеціальні суб’єкти, тобто ті, які мають певні особливості щодо вчинення окремих адміністративних правопорушень або не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До них належать неповнолітні, іноземні громадяни, військовослужбовці та працівники міліції, посадові особи, народні депутати, батьки або особи, що їх замінюють, та ін.

Згідно зі статтею 13 КУпАП України до осіб віком  16-18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються відповідні заходи впливу.

Неповнолітні, які не досягли встановленого в законі віку 16 років згідно з КУпАП України, є малолітніми і юридичній відповідальності, у тому числі адміністративній, не підлягають, оскільки визнаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. До того ж адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли 16 років йому виповнилось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративні
проступки, можуть бути застосовані заходи,передбачені ст. 24 -1. Підліток – вже не дитина але ще не дорослий.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративні

проступки, можуть бути застосовані заходи,передбачені ст. 24-1КУпАП, а саме:

1) зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Заходи впливу мають виховний характер і можуть бути застосовані до неповнолітніх, які скоїли адміністративний проступок, у віці 16-18 років, якщо орган адміністративної юрисдикції дійде висновку, що виправлення правопорушника можливе без застосування до нього суворішого адміністративного стягнення. У сукупності ці заходи утворюють систему, що складена з урахуванням збільшення тяжкості примусових заходів — від менш суворих до суворіших

Кодексом про адміністративні правопорушення встановле­но, що до адміністративної відповідальності притягаються       осо­би, яким на момент скоєння правопорушення виповнилось 16 років.

Зауважимо, що скоєння адміністративного проступку неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує відповідальність. Пояснюється це тим, що неповнолітні загалом не мають стійкої психіки, на­вичок правочинної поведінки, достатнього життєвого досвіду, не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо старших за віком, що часто стають організаторами або підбурювачами правопорушень, ураховується також, що неповнолітні легко піддаються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них жорстких заходів адміністративного стягнення.

Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по п’ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257)2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Що варто знати, коли вас турбують колектори

Нав’язливі дзвінки, «листи щастя», погрози… Так професійні «вибивачі боргів» тероризують українців, які з різних причин не сплачують кредити або є поручителями. Тому не дивно, що у пересічних українців при слові «колектор» виникають не найприємніші асоціації. Хто ж такі колектори та чому українці воліють з ними не мати справ? Чи законна їх діяльність та як захиститися від протиправних дій “вибивачів боргів”?

  • Хто такі колектори та які правові підстави їх діяльності?

Колекторські фірми з’явились в Україні не так давно. Після «банкопаду» 2013-2017 років, коли збанкрутувало 96 банківських установ, у колекторських фірм побільшало клієнтів, адже Фонд гарантування вкладів передав більшість «проблемних» кредитів ліквідованих банків колекторам.

В Україні діяльність колекторів хоча й не заборонена, але водночас чітко не врегульована спеціальним законодавством. Це призводить до численних порушень прав та законних інтересів боржників і створює умови для діяльності так званих «чорних колекторів», які нерідко порушують закон.

Наразі Верховна Рада України для врегулювання колекторської діяльності та захисту боржників від недобросовісних дій колекторів прийняла у першому читанні законопроект.

Як відомо, основна функція колекторів – стягнення заборгованості з боржника. Колекторські фірми повинні мати ліцензію на здійснення інформаційно-консультативної діяльності.

  • Як мають діяти колектори?

Примусово стягнути заборгованість в рамках закону можна лише за рішенням суду, що набрало законної сили, з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Це означає, що колектори у жодному разі не мають повноважень самостійно примусово стягнути борг (наприклад, виселити людину з житла, забрати автомобіль чи будь-яке інше майно боржника).

Колектор може і має діяти двома шляхами. По-перше, усно, письмово чи у телефонних розмовах нагадувати боржнику про необхідність добровільно погасити прострочену заборгованість. Але робити це тактовно і ввічливо, без жодних протиправних дій щодо боржника чи інших осіб (психологічного тиску, погроз, залякувань, фізичного впливу тощо). По-друге, у разі несплати заборгованості звертатися до суду.

Крім того, колектор у своїй діяльності не має права порушувати положення законів щодо нерозголошення банківської таємниці  та захисту персональних даних боржника.

  • Що робити, якщо вам зателефонував колектор?

Найперше, що потрібно зробити, якщо з вами почали контактувати колектори, так це впевнитися, що вони діють на законних підставах. Вимагайте договір між кредитором та колектором (якщо колектор діє як посередник або є вашим новим кредитором). Законодавство у даному випадку на вашому боці, адже згідно з частиною 2 статті 517 Цивільного кодексу України  боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до отримання доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

  • Хто такі «чорні колектори»?

«Чорними колекторами» у народі називають недобросовісних колекторів, які застосовують незаконні методи роботи, у тому числі і фізичне насильство. Їх діяльність заборонена законом, оскільки є протиправною.

Фактично «чорні колектори» є злочинцями і діють за наступною схемою: перекуповують борг, який тривалий час не сплачується, за відносно невелику суму (зазвичай від 5% до 30% реальної фактичної заборгованості), після чого самостійно «нараховують» боржнику шалені штрафи, неустойки, пеню, упущену вигоду тощо, а це незаконно. Далі починають психологічно та фізично залякувати боржника: представляються правоохоронцями і погрожують судом та в’язницею у разі, якщо особа негайно не віддасть борг, телефонують боржнику та його рідним з погрозами, приходять додому в нічний час, намагаються проникнути в житло, погрожують фізичною розправою або застосовують фізичну силу, поширюють неправдиву інформацію про боржника з його фото, анкетними даними, копією паспорта тощо.

Якщо справді є заборгованість по кредиту, слід пам’ятати, що її необхідно сплачувати, але наявність у особи непогашеного кредиту не є підставою для протиправних дій відносно неї.

  • Як захиститися від протиправних дій колекторів?

Якщо вам телефонують колектори і при цьому тиснуть або погрожують, необхідно опанувати себе, спілкуватися ввічливо і тактовно, не зриваючись на крик та погрози у відповідь. При цьому доречно встановити на мобільний телефон додаток, який записує всі ваші розмови, і при спілкуванні з колектором вказати, що записуєте телефонну розмову – у майбутньому це слугувати доказом у разі неправомірних дій відносно вас (тиску, погроз, вимагання, шантажу тощо).

Якщо йдеться про кредит, який ви взагалі не брали (наприклад, хтось взяв кредит і вписав вас поручителем, вказавши всі ваші контакти, а ви нічого про це не знали, або коли позичальник вказав кредитору ваш номер телефону замість свого), – спробуйте пояснити колекторам цю ситуацію. У разі якщо ви знаєте позичальника, зв’яжіться з ним і наполягайте, щоб він негайно вирішив дане питання. Але якщо вам не припиняють телефонувати – краще змінити номер.

Колектори не мають права розголошувати персональні дані боржників, проте такі випадки непоодинокі. Аби залякати та психологічно зламати людину, «вибивачі боргів» дозволяють собі розклеювати фото з ганебними надписами, розголошувати конфіденційну інформацію, погрожувати, вламуватися до оселі, псувати майно, застосовувати фізичну силу тощо. У такому випадку раджу негайно звертатися до поліції з заявою про злочин, а також до суду щодо захисту персональних даних.

  • Юридичний супровід не завадить

У процесі спілкування з колекторами доречно мати юридичний супровід, тим більше що держава надала унікальну можливість отримати безкоштовно юридичні консультації, а в окремих випадках – і захист, представництво у суді, складання процесуальних документів.

Звертаємо увагу, що безоплатна правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (04657) 2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год.до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С. 6А. тел.: (04644) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Пільги учасникам бойових дій

Норми прямої дії основного закону держави і суспільства на конституційному рівні закріплюють положення про те, що Україна являється соціальною та правовою державою, а людина її життя, здоров’я, честь, гідність та особиста безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Відповідно до цього положення соціальні права, свободи та їх гарантії визначають зміст і функціональну спрямованість діяльності держави.

Чинне законодавство нашої держави містить чимало нормативно-правових актів, які передбачають пільги для учасників бойових дій. Суспільні відносини у відповідній сфері соціального забезпечення регулюються Законами України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проте слід зазначити, що ієрархічно найважливішим, в даному випадку, є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Далі – Закон).

Набравши чинності даний закон визначив правовий статус ветеранів війни, учасників бойових дій, забезпечив створення належних умов для їх життєзабезпечення,

Особи, які належать до учасників бойових дій, як суб’єктний склад відносин у даній сфері, деталізовано у статті 6 Закону.

Стаття 12 Закону містить вичерпний перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

Відповідно до норми даної статі учасникам бойових дій надаються такі пільги:

–  безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;

– першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

– безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування;

–   75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);

–  75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю);

– 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;

– безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

–   користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

– щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;

–   першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

–  виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

– використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;

– переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;

– першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, – протягом двох років з дня взяття на квартирний облік;

одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва;

– першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків;

– безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

– зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

– позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів – додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;

– першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

– позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов’язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством;

– учасникам бойових дій на території інших держав надається переважне право на вступ до закладів вищої, фахової передвищої освіти, право на позаконкурсний вступ до закладів професійної (професійно-технічної) освіти і на курси для одержання відповідних професій.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім’ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім’ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.

Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Держава забезпечує учасникам бойових дій та їх дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, – до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти.

Державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти надається у вигляді:

– повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

– пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;

– соціальної стипендії;

– безоплатного забезпечення підручниками;

– безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних в закладах освіти;

– безоплатного проживання в гуртожитку.

Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по пʼятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257)2-11-32.

Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


Протидія та попередження булінгу (цькуванню) – деякі аспекти

Булінг – тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого середовища. За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінгу в школі.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого

Переслідування, знущання, погрози онлайн, образи – все це негативно впливає на школяра та його успіхи в навчанні.

У освітньому процесі вирішальна роль у боротьбі з булінгом належить учителям. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків (осіб, що їх замінюють), представників місцевих органів влади та громадських організацій.

Цькування та фізичний тиск на дітей є неприпустимим у освітніх закладах. Якщо раніше часто на це дивилися крізь пальці, то сьогодні в Україні вирішили жорстко карати учасників такого конфлікту.

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Крім цього, внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків.

Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу та повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 173-4,  яка передбачає адміністративну відповідальність.

Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Знущання, вчинені повторно упродовж року після скоєного правопорушення  або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі цькування неповнолітнім від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.
Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Отже, попередження булінгу в освітніх закладах – це спільні дії учасників освітнього процесу. Тому, у разі виявлення ознак булінгу, не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

За правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 9-00 год. до 18-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., 6а, тел.: (04644) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.