Інформує Бюро правової допомоги – OФІЦІЙНИЙ ВЕБПОРТАЛ КОРЮКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

23.07.2024

Пільги на житлово-комунальні послуги для військовослужбовців та членів їх сімей

Українські військові та члени їх сімей мають право скористатись пільгами на житлово комунальні послуги. Хто має таке право, які пільги передбачені та які документи для цього потрібні у матеріалі юристів системи безоплатної правничої допомоги (БПД).

Хто має право на отримання пільг

учасники бойових дій – 75% знижки
учасники війни(визначені статтями 8, 9 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) – 50%
особи з інвалідністю внаслідок війни – 100%
члени сімей загиблих – 50%

Членами сім’ї пільговиків, які мають право на пільги є:

дружина або чоловіка
їх неповнолітні діти (до 18 років);
неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи;
особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за нею, за умови, що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі;
непрацездатні батьки;
особа, яка перебуває під опікою або піклуванням громадянина,який має право на пільги та проживає разом з ним.

Які пільги передбачені

За користування житлом (якщо на кожну людину, яка постійно там проживає, припадає в межах 21 м²загальної площі житла та додатково 10,5 м²на сім’ю) – 75% знижки;
за комунальні послуги у межах середніх норм споживання (світло, газ та інші послуги) – 75 % знижки. Дізнатись середню норму споживання можна в Постанові Кабміну № 409.
за придбання палива (скраплений газ; дрова; вугілля; вугільні брикети; паливо пічне побутове; гас освітлювальний; торф паливний кусковий; торф’яні брикети) для будинків, які не мають центрального опалення — 75% знижки;
за плату за газ для опалювання житла для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб — 75% (подвійний розмір нормативної опалювальної площі — 42 м² на кожну людину та 21 м² додатково на сім’ю).

Як оформити пільги

Насамперед вам потрібно мати посвідчення пільговика: УБД, статусу особи з інвалідністю внаслідок війни чи члена сім’ї загиблого/загиблої. Якщо ви член сім’ї пільговика, вам потрібно додати документ, що підтверджує ваш родинний зв’язок або підтверджує законність представлення інтересів пільговика.

Подайте до Пенсійного фонду України (далі ПФУ) дві заяви — про внесення відомостей до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Щоб подати таку заяву при собі вам слід мати паспорт, документ, що підтверджує право на таку пільгу, картку платника податків та заяву про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг: придбання твердого палива, скрапленого газу.

Як можна подати заяви:

Очно:

особисто у найближчому відділенні ПФУ;
до сільської, селищної чи міської ради;
до ЦНАПу.

Дистанційно:

в електронній формі через вебпортал електронних послуг ПФУ або за через застосунок Дія (для верифікації потрібен Дія. Підпис);
надіслати поштою.

Що далі

Заяву мають розглянути та прийняти рішення за 10 календарних днів. Коли рішення приймуть — вам повідомлять впродовж 3 календарних днів.

Чи може подати документи для оформлення пільг хтось, окрім військовослужбовця

Так. Для цього слід долучити документ, який підтверджує ваш родинний зв’язок або підтверджує законність представлення інтересів пільговика. Це можуть бути свідоцтво про одруження, свідоцтво про народження, пенсійне посвідчення чи рішення суду про призначення опікуна.

Як реалізувати пільги

Спочатку потрібно сплатити комунальні повністю, а потім Пенсійний фонд поверне їхню частину(чи усю суму, якщо знижка 100%).

Якщо військовослужбовець, ветеран чи член його родини вже є пенсіонером, то гроші повертають на рахунок, на який він отримує пенсію. В іншому випадку Пенсійний фонд відкриває для пільговика рахунок в «Ощадбанку» і повідомляє його про це.

Якщо пільговик хоче отримувати кошти в іншому банку чи через відділення «Укрпошти», він може звернутися з відповідною заявою до органу Пенсійного фонду. Це також можна зробити особисто, поштою або через веб портал.

21.06.2024

СИСТЕМА БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВНИЧОЇ ДОПОМОГИ ШУКАЄ ВОЛОНТЕРІВ ТА ПАРАЮРИСТІВ

У наш час волонтерство стало потужним суспільним рухом та проявом самовідданої активності громадян.

Якщо ви прагнете допомагати вразливим категоріям населення і маєте трохи вільного часу, запрошуємо приєднатися до проєкту «Волонтер БПД».

Система безоплатної правничої допомоги запустила його у 2021 році на суспільний запит — бажання активних громадян долучитися до інформування людей у своїх громадах про можливість отримати правничі послуги безоплатно.

Станом на жовтень 2023 року у проєкт вже залучено понад 600 волонтерів по всій Україні.

Що роблять волонтери БПД?

інформують людей про можливість отримати правничу допомогу безоплатно
розміщують інформаційні матеріали: плакати, листівки у громадських місцях
допомагають організовувати освітні заходи на правову тематику та налагоджувати співпрацю з партнерськими установами і організаціями

Чи потрібна юридична освіта?

Ні. Волонтери не надають правничих послуг, а лише допомагають інформувати людей про можливість отримати їх безоплатно у системі БПД.

Хто такий параюрист?

Це той самий волонтер, але у якого є функція перенаправлення особи, яка потребує допомоги до системи БПД через спеціальний застосунок в смартфоні. І так, бути юристом для цього також не обов’язково.

Волонтерство у системі БПД можна поєднувати з іншими волонтерськими активностями, роботою тощо.

Ми пропонуємо:

– досвід співпраці з системою надання безоплатної правничої допомоги для покращення власного рівня правових знань;

– можливість пройти безкоштовне навчання (тренінги, курси, семінари тощо) як у сфері волонтерської діяльності, так і в правовій сфері, а також розширити ділові контакти, покращити навички комунікації.

Як стати волонтером/параюристом?

Заповнити анкету – https://cutt.ly/hlq3RxH.
Пройти дистанційний курс «Основи волонтерської діяльності». http://academy.legalaid.gov.ua/
Пройти фінальну співбесіду з представниками системи БПД і отримати посвідчення волонтера чи параюриста.

Насправді все простіше, ніж здається. Долучайтеся!

07.11.2023

Земельні питання: як і де можна отримати консультацію юриста безоплатно

Українці, які потребують розв’язання питань щодо володіння чи користування землею, можуть безоплатно отримати консультацію юриста від системи безоплатної правничої допомоги. З початку року такою можливістю скористались понад 17 тисяч українців.

Так, кожна людина може отримати безоплатно консультацію та допомогу в складенні різних документів, крім документів до суду.

Юристи системи зазначають, що до них звертаються люди з різними питаннями, наприклад:

спорів між сусідами про межі земельних ділянок;
користування земельною ділянкою (оренда, сервітут, емфітевзис, суперфіцій);
оформлення права власності на земельну ділянку (пай);
приватизації земельних ділянок під час воєнного стану;
набуття та відчуження земельної ділянки (паю): договорів купівлі-продажу, міни, дарування, спадкування тощо) та інших.

Деякі люди можуть отримати безоплатно допомогу юриста чи адвоката для звернення до суду (представництво інтересів і складення заяв до суду), це:

люди з низьким доходом (працездатні — з доходом до 5368 гривень/місяць; пенсіонери (за віком, вислугою років) — 4186 гривень; з інвалідністю — якщо пенсія чи соцдопомога до 5368 гривень);
внутрішньо переміщені особи;
ветерани війни (учасники бойових дій);
члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України.

Це право їм гарантує стаття 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

У системі БПД зазначили, що від початку року по таку послугу звернулися понад пів тисячі людей.

Деякі приклади допомоги, які завершилися на користь клієнтів системи БПД, презентовані в збірці за посиланням:

Як звернутися по допомогу

Отримати усну консультацію юриста можна в будні з 8:00 до 18:00 за номером: 0 800 213 103, контактний центр системи БПД, дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Або з Telegram (тільки дзвінки): https://t.me/+380677213103.

Якщо вам зручно отримати відповідь письмово, напишіть юристу у Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot або на сторінку у Facebook чи Instagram

Чи звертайтеся до найближчого бюро правової допомоги: .

01.11.2023

Юристи системи БПД допоможуть підліткам з 14 років звернутися до суду щодо неналежного батьківського виховання

Батьки або люди, які їх замінюють (опікуни чи піклувальники), зобов’язані піклуватися про дітей: виховувати їх, дбати про їхнє здоров’я, фізичний та духовний розвиток, захищати їхні права. Та що робити, якщо батьки ухиляються від своїх батьківських обов’язків, порушуючи в такий спосіб права дитини?

Перелік головних обовʼязків батьків щодо дітей визначено у Сімейному кодексі України (ст. 150). Батьки або люди, які їх замінюють, насамперед повинні:

виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Якщо батьки (опікуни чи піклувальники) неналежно виконують свої обов’язки щодо дитини або ж взагалі не дбають про неї – їх можуть притягти до відповідальності згідно з законодавством: накласти штраф, позбавити батьківських прав тощо. Для цього потрібно звертатися до суду.

Однак такі питання потребують детального вивчення і оцінки фахівцем, підготовки документів. Тож підліток з 14 років має право самостійно звернутися до системи безоплатної правничої допомоги для отримання цих послуг.

Юристи оцінять ситуацію і запропонують рішення. Якщо потрібно буде звертатися до суду — діти мають право на представництво їхніх інтересів у суді юристом чи адвокатом. Правники допоможуть зібрати необхідні матеріали та підготують заяву до суду для притягнення до відповідальності таких батьків (опікунів, піклувальників).

Також для захисту прав дитини свідки ситуації (наприклад, родичі, вчителі чи сусіди) чи сама дитина мають право звернутися до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

Довідково. Діти мають право на безоплатну допомогу юриста чи адвоката для розв’язання будь-яких питань. У більшості випадків в інтересах дітей мають звертатися їхні законні представники. Однак з деяких питань, зокрема щодо неналежного батьківського виховання, діти з 14 років можуть звертатися самостійно.

Як дитині звернутися до системи БПД

Отримати правничу допомогу можна у найближчому бюро правничої допомоги: .

Або скористатися одним з дистанційних сервісів системи:

контактний центр системи БПД: 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні)
зателефонувати з Telegram: https://t.me/+380677213103
написати юристу в Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot

20.10.2023

Підлітки з 14 років можуть самостійно звернутися до юристів по допомогу щодо скасування свого усиновлення

Діти з 14 років, які мають намір скасувати своє усиновлення, можуть звернутися по безоплатну правничу допомогу.

Якщо усиновлення суперечить інтересам дитини, не забезпечує її сімейного виховання, якщо між усиновлювачем і дитиною склалися стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків, таке усиновлення можна скасувати рішенням суду.

Щоб отримати безоплатну фахову допомогу для розв’язання цього питання, підлітки можуть самостійно звернутися до системи БПД. Юристи допоможуть скласти позовну заяву до суду та забезпечать представництво інтересів дитини у суді.

Раніше усиновлена дитина будь-якого віку могла скасувати усиновлення, лише звернувшись до бюро правничої допомоги через свого законного представника.

Наприклад, у 2022 році до одного з бюро правничої допомоги на Полтавщині звернулася шістнадцятирічна Ярослава, яка хотіла скасувати своє усиновлення, оскільки в родині склалися стосунки, які робили їхнє спільне проживання неможливим та призводили до страждань усіх членів родини. Усиновителі неодноразово зверталися до органів національної поліції з приводу поведінки своєї доньки.

Оскільки самостійно це зробити дівчина не мала права, під час наступного візиту до бюро її супроводжував законний представник – усиновитель. Саме він в інтересах дитини подав звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, що передбачала складення процесуальних документів та здійснення представництва інтересів дитини у суді під час розгляду цивільної справи про скасування усиновлення.

Призначаючи адвоката дитині, центр з надання безоплатної вторинної правничої допомоги цим самим гарантував, що її інтереси та права будуть захищені, адвокат допоможе їй підготуватися до слухань у суді та допомагатиме висловити свої побажання та думки перед судом. Скасування усиновлення має бути в інтересах і на користь самої дитини.

У результаті розгляду справи суд зробив висновок, що подальше спільне проживання і виконання усиновлювачами своїх батьківських обов’язків неможливе, скасував усиновлення та вніс зміни до актового запису про народження дівчини, виключивши відомості про усиновлювачів як батьків неповнолітньої.

Отож, раніше, щоб скасувати своє усиновлення, дитині доводилося залучати до цього процесу свого законного представника, бо самостійно вона не мала права подати заяву про надання їй вторинної правничої допомоги. А зараз діти, яким виповнилося 14 років, зможуть це зробити самостійно.

Приймаючи рішення про скасування усиновлення, потрібно пам’ятати, що у цьому випадку:

припиняються на майбутнє права та обов’язки, що виникли у зв’язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами;
відновлюються права та обов’язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням;
дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, вона передається під опіку органу опіки та піклування.
дитина має право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв’язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім’я, по батькові, які вона мала до усиновлення.

Відповідно до Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають: батьки, усиновлювач, опікун, піклувальник, орган опіки та піклування, прокурор, усиновлена дитина, яка досягла 14 років.

Як дитині звернутися до системи БПД

Отримати правничу допомогу можна у найближчому бюро правничої допомоги: .

Або скористатися одним з дистанційних сервісів системи:

контактний центр системи БПД: 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні)
зателефонувати з Telegram: https://t.me/+380677213103
написати юристу в Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot

06.09.2023

Система БПД допомагає встановлювати факти, що мають юридичне значення

Що робити, коли факт є — а документів про це немає? Вони втрачені і відновити їх неможливо чи ніколи не видавалися і отримати їх немає змоги.

Тоді потрібно звертатися до суду та надавати докази, що цей факт справжній. Після отримання позитивного рішення суду можна буде звертатися до відповідних органів, щоб отримати потрібні документи.

Кожна людина може отримати безоплатно консультацію юриста щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення. А визначені законом категорії осіб, зокрема, люди з низьким доходом, ВПО, ветерани війни, члени сімей загиблих захисників і захисниць України, діти, мають право на допомогу зі зверненням до суду.

Що це за факти

Наприклад, інколи виникає потреба доводити родинні відносини між людьми

Такий випадок стався з Василем, який останні 6 років разом зі своєю родиною доглядав самотню 83-річну пенсіонерку. Жінка мала багато захворювань, в тому числі і психічного характеру, а отже потребувала постійного догляду та лікування. Близькі родичі не бажали доглядати стареньку та не заперечували, щоб її забрав до себе далекий родич Василь. Навіть більше, весь цей час вони не цікавилися самопочуттям бабусі.

Після смерті жінки ніхто з її близьких родичів не претендував на спадщину померлої, яка, зокрема, складалась із земельних ділянок у Конотопському районі. Отож, чоловік звернувся до нотаріуса, щоб відкрити спадкову справу, але отримав відмову через відсутність документального підтвердження родинних зв’язків із померлою та доказів проживання з нею однією сім’єю понад 5 років.

Щоб захистити свої права як спадкоємця, він звернувся до Талалаївського бюро правової допомоги. Василь — власник земельної ділянки, проживає у сільській місцевості, а тому має право на безоплатну вторинну правничу допомогу. Представляти інтереси клієнта у суді доручили завідувачці Талалаївського бюро правової допомоги Яні Мудревській.

Правчиня узгодила з клієнтом правову позицію, зібрала докази, подала позов до суду, долучивши до заяви довідки від Талалаївської і Дмитрівської селищних рад щодо поховання, адреси реєстрації та місця фактичного проживання пенсіонерки, а також письмові показання свідків.

«У судовій практиці про спадкування є непоодинокі випадки, коли право на спадщину мають не тільки діти, подружжя, члени родини чи особи, що проживали однією сім`єю без шлюбу, а й інші особи, які більше п’яти років проживали разом, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Це четверта черга спадкоємців за законом», — пояснює юристка Яна Мудревська.

Взявши до уваги докази, що підтверджували факт проживання родини Василя з пенсіонеркою однією сім’єю з 2017 року, та покази трьох свідків, суд задовольнив позов — тепер пан Василь зможе успадкувати земельні ділянки.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень №747/84/23

Або ж потрібно встановити факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

Через війну Тетяна залишилася вдовою. Під час виконання бойового завдання загинув її коханий чоловік Максим. Однак через те, що пара перебувала в цивільному шлюбі, встановлювати факт проживання однією сім’єю довелося в суді.

Тетяна та Максим познайомилися й майже відразу почали жити разом. Максим виховував дітей Тетяни від попереднього шлюбу як своїх. Планували одружитися, але щасливе майбутнє обірвала війна. З початком повномасштабного вторгнення Максима мобілізували, а в жовтні 2022 року він загинув під час виконання бойового завдання.

Окрім горя від втрати, у жінки виникли труднощі з отриманням пільг, передбачених законодавством для членів сім’ї загиблого військовослужбовця. Оскільки Тетяна з Максимом перебували у цивільному шлюбі, встановлювати факт проживання однією сім’єю довелось у суді. По допомогу Тетяна звернулася до Маловисківського бюро правової допомоги.

Допомогти жінці взялась головна юристка бюро Марина Башмакова.

«Ми склали позовну заяву про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Зазначили, що Тетяна з квітня 2019 року проживала з Максимом як дружина, вела спільне господарство, вони мали спільний бюджет та спільні витрати, спільно купували продукти, займалися благоустроєм будинку: робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту. Крім того, всі свята проводили в колі рідних та друзів, ставилися одне до одного як чоловік та дружина», — коментує юристка.

Суд задовольнив позовні вимоги клієнтки. Тепер Тетяна може оформити належні їй пільги.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 392/1341/22

Або народження чи смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження/смерті

Оксана разом зі своїм цивільним чоловіком проживала у селі на Київщині, яке опинилося на лінії фронту під постійними обстрілами. 24 лютого у сім’ї народилася донька. Однак через те, що село було окуповане, оформити свідоцтво про народження малечі не було змоги.

«За першої ж можливості ми з чоловіком та донечкою переїхали до Львівської області. Тут почали оформлювати документи, але свідоцтва про народження отримати не вдалося», — згадує Оксана.

Щоб розв’язати це питання, Оксана звернулася до Червоноградського бюро правової допомоги. Оскільки жінка має право на безоплатну вторинну правничу допомогу як внутрішньо переміщена особа, представляти її інтереси доручили адвокату Юрію Огорілку, який співпрацює з системою БПД.

Адвокат зібрав докази у справі та підготував заяву до суду про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України.

Суд заяву задовольнив.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 459/720/22

Чи смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Світлана жила у Маріуполі з чотирма онуками та зятем. Через бойові дії у місті вони ховались у підвалі будинку. Одного дня батько дітей пішов на вулицю та тривалий час не повертався. Родина почала хвилюватись. Найстарший онук пішов його шукати та знайшов батька вбитим. Про це він розповів бабусі.

Світлана пішла на те місце, але одразу забрати тіло не змогла через бої. Коли стало тихіше, вона повернулася, але тіла вже не було. Окупанти сказали їй, що всі тіла по місту вони зібрали та вивезли.

Світлана з онуками змогла виїхати з міста. Постало питання оформлення документів. Та без тіла та документів, що підтверджують смерть, зять Світлани вважався зниклим. Щоб визнати чоловіка померлим, потрібно було звертатися до суду. Тому вона звернулася до Одеського бюро правової допомоги. Внутрішньо переміщені особи мають право на усі послуги системи БПД.

Юрист Ігор Туровський підготував відповідну заяву до суду.

«До заяви я додав витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про внесення даних про зниклу особу, свідоцтва про народження дітей, свідоцтво про смерть матері дітей (жінка померла кілька років тому). Також в судовому засіданні в якості свідка найстарший онук підтвердив загибель батька та запевнив, що бачив його тіло», — зазначив Ігор Туровський.

Суд задовольнив заяву — оголосив батька дітей померлим.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 509/809/23

Або ж факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті

Сергій — власник двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Обробляти самостійно земельні ділянки чоловік не в змозі, тож вирішив здати їх в оренду. Коли Сергій прийшов до орендаря, щоб укласти договір, виявилося, що в Державних актах власності на землю по батькові чоловіка вказано Олександрович замість Олексійович.

По допомогу чоловік звернувся до Кременецького бюро правової допомоги. Оскільки чоловік — власник земельних ділянок, він має право на безоплатну вторинну правничу допомогу. Допомогти Сергію місцевий центр доручив адвокату Віктору Гурнику, який співпрацює з системою БПД.

«Ми підготували позов, в якому просили суд встановити факт належності Сергію правовстановлюючого документу. Під час судового засідання встановили, що спір про право в цій справі відсутній, а усунути помилку в державних актах на теперішній час у інший спосіб, окрім звернення до суду — неможливо. Крім того, встановили, що виправлення помилки необхідне, щоб реалізувати право безперешкодно користуватися та розпоряджатися своєю земельною ділянкою, зокрема укладати договір оренди», — зазначає адвокат.

Суд задовольнив позов чоловіка. Тепер він зможе укласти договір оренди.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 609/286/23

Звертайтеся до системи безоплатної правничої допомоги.

Як отримати безоплатну правничу допомогу

Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте до контактного центру системи БПД за номером: 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Контактний центр працює в будні з 8:00 до 18:00
Для дзвінків з Telegram: https://t.me/+380677213103
Для дзвінків з-за кордону: +38 044 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).
Якщо вам зручно отримати правничу допомогу письмово, напишіть юристу в Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot
Або звертайтеся до найближчого з наших бюро:

27.06.2023

З 19 червня Україна повертається до довоєнних правил спадкування

Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, постановою КМУ № 164 “Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану” встановив, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше, ніж на чотири місяці.

19 червня 2023 року набрала чинності інша постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану” від 9 травня 2023 року № 469, яка скасовує одне з положень постанови Кабміну від 28 лютого 2022 року.

Відтак, починаючи з 19 червня 2023 року, строки прийняття спадщини в Україні повертаються до довоєнних норм, а отже, всі питання, пов’язані зі спадщиною, варто вирішувати протягом шести місяців.

Інформаційно:

Спадкування – це перехід прав і обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Може здійснюватись за законом або за заповітом.

Відповідно до статті 1268 та статті 1270 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Окрім того, статтею 1224 даного Кодексу визначено перелік осіб, які не мають права на спадкування.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на спадкування за заповітом мають особи, які у ньому визначені спадкодавцем. Спадкоємцем може бути громадянин, юридична особа, а також держава.

Оскільки заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини, то та частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. Слід зазначити, що до числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, спадкоємці мають право успадкувати права та обов’язки за законом в порядку черговості, яка визначена статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України.

Пріоритетним правом успадкування, за відсутності заповіту, володіють спадкоємці першої черги, якими є найближчі родичі заповідача (чоловік/дружина, діти, батьки). Кожен із цих спадкоємців має право на рівну частку в майні спадкодавця за умови підтвердження факту родинних відносин відповідними документами. У разі неможливості подання таких документів, факт родинних відносин встановлюється у судовому порядку.

Якщо ж спадкоємці першої черги відсутні, право спадкоємства переходить до другої черги. Отже, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, коли спадкоємцями укладено договір про зміну черговості права на спадкування, наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування.

Друга черга — рідні брати й сестри, баба та дід. Третя — дядько й тітка спадкодавця. Особи, які проживали разом зі спадкодавцем протягом останніх пʼяти років та спільно провадили господарство є спадкоємцями четвертої черги. До п’ятої черги спадкоємців відносяться утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї, а також інші родичі до шостого ступеня споріднення.

Для підтвердження або відмови від спадщини встановлено строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Слід зазначити, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою відповідно до частини першої та другої статті 1220 Цивільного кодексу України.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Якщо протягом 6-місячного строку спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, не заявив про відмову від неї, він вважається таким, що прийняв спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Проте, частина третя статті 1268 Цивільного кодексу України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця.

У разі, якщо спадкоємець з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини, судом може бути встановлено додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини. Також спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини за наявності письмової згоди від інших спадкоємців, які вже її прийняли.

Заява про прийняття або про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу, а по закінченню 6-ти місячного терміну з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину.

Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по п’ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 60, тел.: (0257)2-11-32.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-10.

#МенськийМЦБВПД #Чернігів #безоплатнаправовадопомога #місцевийцентр #правовадопомога #Чернігівськаобласть #Мена #адвокати

22.06.2023

Що таке безоплатна правова допомога та хто має право її отримати?

Безоплатна правова допомога – це правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел.

Стартом для розвитку системи БПД став прийнятий 2 червня 2011 року Верховною Радою України Закон України «Про безоплатну правову допомогу». 6 червня 2012 року Урядом було створено першу установу системи БПД – Координаційний центр з надання правової допомоги, значно пізніше, з 1 січня 2013 року – регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Відтак, 1 липня 2015 року розпочали роботу місцеві центри з надання БВПД, а з 1 вересня 2016 року – сектори бюро правової допомоги.

Відтоді система БПД стрімко розвивалась, вдосконалювалась, протягом років налагоджувались та зміцнювались зв’язки з партнерськими установами і організаціями, накопичувався досвід.

Працівники системи БПД надають правову допомогу людям шляхом консультування, проводять правопросвітницькі заходи, інформують громадян про актуальні зміни в законодавстві під час дії воєнного стану, надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Слід зазначити, що безоплатна правова допомога поділяється на первинну та вторинну.

Що таке первинна правова допомога?
Безоплатна первинна правова допомога (БППД) включає в себе такі види правових послуг: надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Право на БППД мають
Відповідно до Конституції України та Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну первинну правову допомогу мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Що таке вторинна правова допомога?
Безоплатна вторинна правова допомога (БВПД) – це захист, здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Право на БВПД мають
Статтею 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено окремі категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Серед інших, до даних категорій відносяться: постраждалі від домашнього насильства; ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України; внутрішньо переміщені особи; малозабезпечені люди (з доходом менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб); люди з інвалідністю (з доходом менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб); потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту; діти.

Як отримати БВПД?
Аби отримати безоплатну вторинну правову допомогу необхідно звернутись із відповідною заявою до бюро правової допомоги після чого зібрати документи, що підтверджують статус особи.

Де можна отримати безкоштовну юридичну допомогу?

в бюро правової допомоги, які підпорядковані Менському місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходяться в Мені, Сновську, Корюківці, Новгород-Сіверському, Семенівці, Сосниці та Коропі (адреси бюро — за посиланням: );
в інших бюро правової допомоги по всій території України (адреси бюро — за посиланням: );
у контактному центрі системи БПД 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів безкоштовні); номер для дзвінків з-за кордону +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку);
зателефонувати з мобільного застосунку Telegram https://t.me/+380677213103
скористатись телеграм-ботом https://t.me/LegalAidUkraineBot
на інформаційно-довідковій платформі правових консультацій «WikiLegalAid»
сервіси доступу до безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

Отже, можна стверджувати, що захист прав людини шляхом забезпечення рівного доступу до правової інформації та правосуддя, посилення правових можливостей і правової спроможності представників соціально вразливих груп, територіальних громад та спільнот є місією системи безоплатної правової допомоги.

Інформацію надано Менським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

23.09.2022

Виїхали за кордон та потребуєте консультації юриста?

Зверніться до контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги.

Ми підкажемо:

Що робити, якщо колишній чоловік перестав сплачувати аліменти на дитину.
Як діяти, якщо на ваш банківський рахунок в Україні накладено арешт.
Куди звертатися, якщо втратили паспорт закордоном.
Чи можна, будучи закордоном, отримати компенсацію за житло, пошкоджене внаслідок збройної агресії рф.

Та проконсультуємо з інших правових питань.

Телефонуйте з-за кордону: +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка за тарифами вашого оператора).

Для дзвінків по Україні: 0-800-213-103 (дзвінки безкоштовні).

З початку широкомасштабної агресії рф проти України мільйони людей, рятуючись від війни, виїхали за кордон. За оцінками ООН у справах біженців, за останні півроку Україну залишили понад 11,1 мільйонів людей. Водночас 4,7 мільйона українців вже повернулися додому, ще значна частина чекає на закінчення бойових дій.