Розділи порталу
Жовтень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031



Погода

Інформує Державна податкова служба

Платниками Чернігівщини протягом вересня сплачено понад 1 млрд грн податків та зборів та 530 млн грн єдиного внеску

У вересні 2021 року платниками Чернігівщини до бюджетів усіх рівнів сплачено понад 1 млрд грн податків та зборів. Надходження збільшились майже на 16 відсотків у порівнянні до вересня минулого року. Про це повідомила начальниця Головного управління ДПС у Чернігівській області Людмила Слотюк представникам регіональних засобів масової інформації.

Близько 45 відсотків від загальної суми – 464 млн грн спрямовано до державного бюджету. Приріст до минулого року склав 17 відсотків. Серед показників, що вплинули на збільшення надходжень: перевищення минулорічного факту по збору податку на додану вартість на 6 відс., рентній платі за користування надрами, лісовими та водними ресурсами – майже на 62 відс., податку на доходи фізичних осіб та військовому збору – на 15 відсотків.

У динаміці наповнення місцевих бюджетів, які отримали 55 відсотків від загальної суми сплачених податків і зборів – 571 млн грн, також спостерігається позитивна динаміка, – зазначила Людмила Слотюк. Надходження збільшились майже на 15 відсотків у порівнянні до вересня минулого року.

Найбільшу частку у наповненні місцевих бюджетів (72 відс.) складає  податок на доходи фізичних осіб – 411 млн гривень. Від сплати податку на майно (за земельні ділянки, нерухомість та транспорт) місцевими бюджетами отримано 84 млн грн, єдиного податку на підприємницьку діяльність – майже 44 млн грн, акцизного податку від реалізації алкоголю, тютюну та пального – 19,5 млн гривень.

Крім того, страхувальниками сплачено 530 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, чим забезпечено приріст надходжень порівняно з минулорічними на 19 відс. або на 85,5 млн гривень.


01.10.2021

Увага! Шахраї вимагають кошти у підприємців!

Вкотре на території Чернігівської області активізувалися телефонні шахраї, які діють під виглядом податківців.

Невідомі особи телефонують суб’єктам господарювання від імені начальника Куликівської ДПІ Головного управління ДПС у Чернігівській області та пропонують вирішити питання з податковою перевіркою, яка нібито буде проводитися Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

Телефонують із номерів 0666423860, 0957651051.

Головне управління ДПС у Чернігівській області застерігає платників податків: не піддавайтеся на провокації.

Попереджаємо, що у разі надходження таких дзвінків з будь-якими незаконними пропозиціями або вимогами одразу повідомляйте працівників підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції за номером телефону: (0462) 652-315, 652-392, 668-522.

 

30.09.2021

До порушників торгівлі підакцизними товарами застосовано штрафних санкцій  на понад 2 млн гривень

У відділі фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Чернігівської області повідомили, що протягом 8 місяців 2021 року проведено 464 фактичні перевірки торгових об’єктів, через які здійснюється торгівля підакцизними товарами (алкогольними напоями та тютюновими виробами).

Загальна сума штрафних (фінансових) санкцій за матеріалами проведених перевірок склала понад 2 млн гривень.

Фахівці вказали, що найбільш типовими є наступні порушення:

– реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів без зазначення в касових чеках кодів товарних позицій згідно УКТ ЗЕД 121 випадок на загальну суму 617 тис грн;

– порушення ведення обліку товарних запасів та відсутність первинних документів щодо походження товару – 227 випадків на загальну суму 304,3 тис грн;

– продаж алкогольних напоїв за цінами нижчими від мінімальних – 15 випадків на загальну суму 15 тис гривень.

Також серед порушень: реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім, торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без отримання відповідної ліцензії, продаж та зберігання підакцизних товарів без марок акцизного податку або з підробними акцизними марками.

Головне управління ДПС у Чернігівської області закликає підприємців дотримуватись норм податкового законодавства.


15.09.2021

На Чернігівщині за січень – серпень 2021 року сплачено 13 млрд гривень податків, зборів та єдиного внеску

 До бюджетів усіх рівнів платниками податків Чернігівської області протягом січня-серпня поточного року сплачено 9 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів. Це на 1,9 млрд грн або на 26,4 відс. більше, ніж надійшло за відповідний період у минулому році. Єдиного внеску за 8 місяців поточного року надійшло 4 млрд грн (на 20,4 відс. або на 0,7 млрд грн більше за минулорічні надходження), – інформує представників ЗМІ та Інтернет-видань заступник начальника Головного управління ДПС у Чернігівській області Руслан Погрібний.

До державного бюджету спрямовано 4,4 млрд грн, що становить 48,4 відс. сплачених податків за цей період. Значна частина надходжень забезпечена від сплати податку на додану вартість – 1,7 млрд грн (39 відс.), податку на доходи фізичних осіб і військового збору – 1,3 млрд грн (30 відс.), рентних платежів за користування природними ресурсами – 0,6 млрд грн (13 відс.) та податку на прибуток – 0,6 млрд грн (13 відс.).

До місцевих бюджетів усіх рівнів платниками податків сплачено майже 4,7 млрд грн. Факт минулого року перевищено на 18,1 відс. або на 0,7 млрд грн, в основному за рахунок збільшення сплати по бюджетоформуючих податках: податку на доходи фізичних осіб – на 19,9 відс. (+0,5 млрд грн), податку на майно (за земельні ділянки, нерухомість та транспорт) – на 13,6 відс. (+0,1 млрд грн) та єдиному податку – на 16 відс. (+0,1 млрд грн).

Руслан Погрібний зауважив, що добровільна сплата до бюджетів усіх рівнів складає 98,7 відс. від загальної суми податків.

Страхувальниками для перерахування до Пенсійного та інших фондів сплачено у січні-серпні 2021 року майже 4 млрд грн єдиного внеску на загальнодержавне обов’язкове соціальне страхування. Факт надходжень січня-серпня  2020 року перевищено на 20,4 відс. або на 0,7 млрд гривень.


07.09.2021

За 8 місяців поточного року до бюджетів територіальних громад Чернігівщини надійшло близько 700 мільйонів гривень податку на майно

Протягом січня-серпня 2021 року до бюджетів територіальних громад Чернігівщини надійшло майже 700 млн гривень податку на майно, що становить 15 відс. у загальній сумі сплачених до місцевих бюджетів податків. У порівнянні до відповідного періоду минулого року спостерігається зростання надходжень на 13,6 відс. або на 83,3 млн гривень, – інформує представників ЗМІ та інтернет-видань начальник Головного управління ДПС у Чернігівській області Людмила Слотюк.

Більшу частину суми забезпечено юридичними особами – 586,2 млн грн, підприємцями і громадянами сплачено 110,9 млн гривень.

Переважна частина податку на майно (58,1 відс.) припадає на орендну плату за землі державної і комунальної власності, якої сплачено 405 млн гривень. Надходження податку від власників та постійних користувачів землі склали 221,2 млн гривень (31,7 відс. загальної суми надходжень податку на майно).

Від оподаткування об’єктів житлової і нежитлової нерухомості бюджети територіальних громад поповнились на 69,8 млн гривень, з них сплачено юридичними особами 50 млн грн, фізичними особами – 19,8 млн гривень. В тому числі за об’єкти нежитлової нерухомості надійшло 62,1 млн грн податку, від оподаткування житла, площа якого перевищує пільгову – 7,7 млн гривень.

За легкові автомобілі преміум-класу власники сплатили 1,2 млн грн транспортного податку.

Як зазначила Людмила Слотюк, значна сума податку на майно сплачена платниками добровільно (97,2 відс.), за результатами контрольно-перевірочної роботи надійшло 0,2 млн грн, від погашення податкового боргу – 19,1 млн гривень.

Питома вага податку на майно у надходженнях громад коливається у межах від 2,6 відс. до 50 відсотків. Понад 25 відс. доходів громади податок на майно забезпечує у 7 громадах області, у межах від 20 відс. до 25 відс. – у 12 громадах, від 15 відс. до 20 відс. – у 23 громадах, від 10 до 15 відс. – у 12 громадах, менше 10 відс. – у 3 громадах.

Очільниця Головного управління ДПС у Чернігівській області повідомила, що на виконання податкового законодавства та пілотного проекту по співпраці з громадами, податковою службою області на постійній основі проводиться обмін інформацією з органами місцевого самоврядування щодо переліків власників, постійних користувачів та орендарів землі, об’єктів нерухомості, щодо суми податкових пільг, якими скористались платники податку на майно. Крім того, здійснюється звірка належних до сплати податкових зобов’язань з транспортного податку за даними сервісних центрів МВС України про власників транспортних засобів преміум-класу.

Платникам податків слід звернути увагу на дотримання вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 (зі змінами) при формуванні платіжних документів для сплати податків, зокрема щодо заповнення реквізиту «Призначення платежу». Обов’язкове зазначення у цьому полі податкового номера платника дозволить правильно ідентифікувати особу, що сплатила кошти у бюджет, та унеможливить виникнення неправомірного боргу, пені та штрафів.


Про обов’язок податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір

Головне управління ДПС у Чернігівській області нагадує про обов’язок податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

У разі неповної чи несвоєчасної сплати суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору особи, які мають статус податкових агентів несуть за це фінансову відповідальність, яка передбачена Податковим Кодексом України.

Так, відповідно до п. 1251. 1 ст. 1251 Податкового кодексу України:

Ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь неризедента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, –

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до п. 1251.2 ст. 125 1 Податкового Кодексу України:

Ті самі дії, вчинені умисно,-

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Крім того, відповідно до п. 129.4 ст. 129 Податкового Кодексу України – на суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов’язань контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов’язання, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Пресслужба Головного управління  ДПС у Чернігівській області


Законність обігу підакцизних товарів та оформлення трудових відносин на постійному контролі у податківців

Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Чернігівській області при проведенні контрольно-перевірочних заходів суб’єктів господарювання, що займаються роздрібною торгівлею алкогольних напоїв та тютюнових виробів було  виявлено 3 факти неоформлених відносин з найманими працівниками, всі матеріали перевірок були направлені до Управління Держпраці у Чернігівській області для вжиття відповідних заходів.

Також, ГУ ДПС у Чернігівській області постійно проводить роз’яснювальну роботу щодо оформлення трудових відносин з працівниками та спільні заходи з Управлінням Держпраці у Чернігівській області щодо детінізації трудових відносин.

Вкотре звертаємо увагу, що офіційне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу, а для працівника – право на отримання заробітної плати  гарантованого розміру, відпустки, оплачуваних лікарняних тощо. Фінансові ризики і наслідки використання не задекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі офіційного оформлення трудових відносин.


Понад 2 тисячі мешканців Чернігівщини отримали податкову знижку за підсумками 2020 року

 В управлінні податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Чернігівській області повідомили, що протягом січня- травня податкові декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік подали 11172 мешканців Чернігівської області, які задекларували близько 1,7 млрд грн доходів. З загальної кількості декларантів – 8289 громадян (які обов’язково повинні задекларувати доходи) – самостійно визначили до сплати в бюджет понад 17,7 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 3,3 млн грн військового збору.

Інші – 2883 громадян – подали податкові декларації з метою одержання податкової знижки та визначили до повернення з бюджету 8,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб. За результатами проведених камеральних перевірок декларацій про майновий стан і доходи з бюджету вже повернуто 2055 громадянам – 5,7 млн грн податку на доходи фізичних осіб.

За рівнем задекларованих доходів переважають мешканці Чернігова –  785,4 млн грн, Чернігівського району – 139,9 млн грн та Прилук – 133,3 млн гривень.

Серед загальної кількості поданих декларацій 87 громадян області задекларували доходи понад 1 млн грн (загальна сума доходу складає 659,8 млн грн) та самостійно визначили до сплати в бюджет 3,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,3 млн грн військового збору.

Нагадуємо, граничний термін сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік –  до 1 серпня 2021 року.

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki ).


Скористайтеся правом на отримання податкової знижки

 Як скористатися правом на отримання податкової знижки пояснили фахівці управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 Кодексу).

Перелік витрат дозволених до включення до податкової знижки визначені п.п.166.3 ст. 166 Кодексу.

Звертаємо увагу! Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.

Так, протягом січня – травня 2021 року податкові декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік у зв’язку з використанням права на податкову знижку подали 2883 громадян Чернігівської області та визначили до повернення з бюджету 8,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб.

Найбільша кількість декларацій подано з метою отримання  податкової знижки за навчання – 2,4 тис декларацій – задекларована сума до повернення складає 7,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб.

За результатами проведених камеральних перевірок декларацій про майновий стан і доходи з бюджету вже повернуто  2055 громадянам 5,7 млн грн податку на доходи фізичних осіб.

Крім цього повідомляємо, останній день подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік для громадян, які мають право на податкову знижку, 31.12.2021 року (включно).


Щодо підвищення рівня виплати заробітної плати та легалізації найманої праці

 Фахівці управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Чернігівській області пояснюють важливі вимоги до виплати заробітної плати найманим працівникам.

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу у залежності від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Законом України від 15.12.2020 №1082-IХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня – 6000 гривень, з 1 грудня – 6500 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня – 36,11 гривні, з 1 грудня – 39,12 гривні.

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Середня місячна заробітна плата штатних працівників по Чернігівській області в квітні 2021 року склала – 11174 грн.

Разом з тим, деякі роботодавців продовжують нараховувати заробітну плату менше законодавчо встановленого розміру.

Головне управління ДПС у Чернігівській області звертає увагу всіх роботодавців, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Також, необхідно зазначити, що відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України роботодавцям заборонено допускати працівника до роботи без укладення трудового договору та повідомлення про це органів Державної податкової служби.

Згідно зі статтею 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.

Враховуючи зазначене вище, Головне управління ДПС у Чернігівській області рекомендує роботодавцям вжити невідкладних заходів щодо підвищення розміру виплати заробітної плати найманим працівникам вище законодавчо встановленого мінімального рівня та закликає всіх роботодавців дотримуватись вимог трудового та податкового законодавства.


Податкова інформує: Адміністративні послуги, за отриманням яких платники можуть звернутись до ЦОП

  1. Видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
  2. Внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;
  3. Видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків;
  4. Реєстрація реєстратора розрахункових операцій;
  5. Реєстрація книг обліку розрахункових операцій;
  6. Реєстрація розрахункових книжок;
  7. Видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію);
  8. Видача довідки про сплату податкових зобов’язань платником податку- резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань;
  9. Видача довідки про доходи;
  10. Видача довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи);
  11. Підтвердження статусу податкового резидента України;
  12. Реєстрація платника єдиного податку;
  13. Надання витягу з реєстру платників єдиного податку;
  14. Включення неприбуткового підприємства (установи, організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

15.Внесення змін до відомостей, що містяться у Реєстрі неприбуткових установ та організацій;

  1. Надання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
  2. Видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
  3. Внесення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання;
  4. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
  5. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту);
  6. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами;
  7. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
  8. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
  9. Видача ліцензії на право зберігання пального;
  10. Видача ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим;
  11. Видача ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту);
  12. Видача ліцензії на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додання спирту);
  13. Видача виробникам пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік ліцензії на право оптової торгівлі виключно пивом;
  14. Видача ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами;
  15. Видача ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
  16. Видача ліцензії на право оптової торгівлі пальним;
  17. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
  18. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту);
  19. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами;
  20. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
  21. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
  22. Видача дубліката ліцензії на право зберігання пального;
  23. Видача дубліката ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим;
  24. Видача дубліката ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту);
  25. Видача дубліката ліцензії на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додання спирту);
  26. Видача дубліката ліцензії на право оптової торгівлі виключно пивом;
  27. Видача дубліката ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами;
  28. Видача дубліката ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
  29. Видача дубліката ліцензії на право оптової торгівлі пальним;
  30. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
  31. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту);
  32. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами;
  33. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
  34. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
  35. Переоформлення ліцензії на право зберігання пального;
  36. Переоформлення ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим;
  37. Переоформлення ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту);
  38. Переоформлення ліцензії на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додання спирту);
  39. Переоформлення ліцензії на право оптової торгівлі виключно пивом;
  40. Переоформлення ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами;
  41. Переоформлення ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
  42. Переоформлення ліцензії на право оптової торгівлі пальним;
  43. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
  44. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту);
  45. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами;
  46. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
  47. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
  48. Анулювання ліцензії на право зберігання пального;
  49. Анулювання ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим;
  50. Анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту);
  51. Анулювання ліцензії на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додання спирту);
  52. Анулювання ліцензії на право оптової торгівлі виключно пивом;
  53. Анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами;
  54. Анулювання ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
  55. Анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним;
  56. Видача додатка до ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту);
  57. Видача додатка до ліцензії на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додання спирту);
  58. Видача додатка до ліцензії на право оптової торгівлі виключно пивом;
  59. Видача додатка до ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами;
  60. Видача додатка до ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


Закінчується термін подачі заяв на списання податкового боргу з штрафних санкцій та пені за умови сплати податкового боргу за основним платежем

Головне управління ДПС у Чернігівській області нагадує платникам податків, що 10.12.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до  Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 04.12.2020 №1072-ІХ (далі Закон 1072).

Зокрема, Законом № 1072 підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено пунктом 23 такого змісту:

У разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом 1072 України  суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Платники податків на яких поширюється положення пункту 23 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, які виявлять бажання скористатися можливістю списання податкового боргу з штрафних санкцій та пені за умови слати податкового боргу за основним платежем, мають подати до органу ДПС за місцем обліку такого податкового боргу заяву про наміри скористатись положеннями пункту 23 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Повідомляємо, що станом на 01 травня 2021 року до Головного управління ДПС у Чернігівській області платниками подано 19 заяв про   наміри скористатись положеннями пункту 23 підрозділу 10 розділу XX Кодексу. Сума погашеного боргу зазначеними платниками – 5,7 млн гривень, сума списаних штафних санкцій та пені після сплати основної суми боргу –    3,6 млн гривень.

Звертаємо увагу, що платникам надано право виконати вимоги пункту 23 п та подати заяви – протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом, тобто  не пізніше 09.06.2021.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


У квітні платники Чернігівщини додали бюджетам понад  мільярд гривень податків та 539 млн єдиного внеску

Платниками Чернігівщини у квітні сплачено до бюджетів усіх рівнів понад 1 млрд грн податків та зборів, – повідомляють у відділі координації та моніторингу доходів бюджету Головного управління ДПС у Чернігівській області.

До державного бюджету надійшло 435 млн гривень. Перевищення показника квітня минулого року склало понад 38 відс. або 121 млн гривень. Це відбулося за рахунок збільшення надходжень податку на додану вартість – на 32 відс., податку на доходи фізичних осіб – на 36 відс., рентної плати за користування надрами – у 1,7 рази, військового збору – на 42 відс., податку на прибуток – на 12 відсотків.

До місцевих бюджетів усіх рівнів у квітні надійшло понад 606 млн грн податків та зборів. Ці надходження у порівнянні з минулорічними збільшились на 44 відс. або на 186 млн гривень.

Як наповнювались місцеві бюджети пояснила начальник Головного управління ДПС у Чернігівській області Людмила Слотюк: «Майже 67 відс. суми, що надійшла до місцевих бюджетів, складає податок на доходи фізичних осіб, якого сплачено 406 млн гривень. У порівнянні з квітнем минулого року надходження податку збільшились на 103 млн гривень».

Серед інших податків, що значно впливають на наповнення місцевих бюджетів, Людмила Слотюк зазначила податок на майно. «За земельні ділянки, нерухомість та транспорт у квітні 2021 року сплачено майже у 3 рази більше, ніж у квітні минулого року. Цьогоріч сума сплачених майнових податків перевищила 94 млн гривень».

Крім того, у квітні поточного року страхувальниками сплачено 539 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що дає змогу вчасно виплачувати громадянам пенсії та інші соціальні видатки.

 

Як оподатковується нерухомість – роз’яснення податкової

 Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;  для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом до 1 липня року.

Також платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податків на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платник зобов’язаний сплатити протягом 60 днів з дня отримання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

 

Увага: Зміни порядку подання звітності про нарахування ЄСВ

Законами України від 19 вересня 2019 року № 115 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 115) та № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 116) змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема передбачено щоквартальне подання звітності про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Пунктами 1 та 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 визначено, що з 01 січня 2021 року звітні відомості з нарахування єдиного внеску повинні становити невід’ємну частину відповідної податкової звітності. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до вимог законів № 115 та № 116 наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» затверджено форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами        Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ особи, які відповідно до цього ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, Розрахунок (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Аналогічна норма трактується в пункті 51.1 статті 51 Кодексу.

При цьому термін подання податкової декларації із базовим (податковим) періодом календарний квартал визначено пунктом 49.18 статті 49 Кодексу, зокрема згідно з підпунктом 49.18.2 така декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

З огляду на зазначене пунктом 3 наказу № 773 встановлено, що Розрахунок за формою, затвердженою цим наказом, перший раз подається за I квартал 2021 року.

Щодо обов’язкових реквізитів.

Пунктом 48.3 статті 48 ПКУ визначено перелік основних обов’язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація.

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити обов’язкові реквізити з переліку наведених у пункті 48.4 статті 48 ПКУ.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 46.5 стаття 46 ПКУ).

Отже, враховуючи вимоги ПКУ та Порядку, особливості адміністрування податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску, до основних реквізитів, обов’язкових до заповнення для всіх типів Розрахунку, віднесено інформацію, що міститься в рядках з 01 по 05 (крім рядків 033 – 035, які заповнюються виключно у випадках, визначених пунктом 1 розділу ІІІ Порядку), а також інформацію про додатки та їх кількість, що визначені в рядку 06 цього Розрахунку, а також на останній сторінці проставляється дата подання Розрахунку платником єдиного внеску, підписи посадових осіб платника єдиного внеску, дані про підписантів та печатка (за наявності). Відповідні обов’язкові реквізити є також обов’язковими до заповнення за їх наявності у додатках до Розрахунку.

Коригування обов’язкових реквізитів Порядком не передбачено, у зв’язку з чим при проведенні коригувань, визначених розділом V Порядку, платник податків формує та подає Розрахунок з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитися коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 цього Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються.

Щодо «Довідкового» Розрахунку.

З метою недопущення порушення прав застрахованих осіб на своєчасне отримання пенсійних та соціальних виплат було впроваджено Розрахунок з типом «Звітний» як «Довідковий» та додатки до нього, що містять персоніфіковані відомості, з типом «Звітний» як «Довідковий».

У Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» зазначається інформація щодо призначення пенсії застрахованим особам або матеріального забезпечення, страхових виплат (абзац сьомий пункту 1 розділу ІІІ Порядку).

Отже, відповідно до норм Порядку Розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подаються платником єдиного внеску у разі необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам пенсії або матеріального забезпечення, або страхових виплат та містять виключно інформацію щодо таких осіб.

У разі подання додатка «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Д1) у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення пенсії застрахованим особам Д1 має містити відомості для призначення пенсії застрахованій особі, які подаються за період до дати формування заяви на призначення пенсії.

Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат – у разі подання Д1 у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат Д1 має містити відомості для призначення інших соціальних виплат застрахованій особі.

Відповідно такий принцип застосовується до інших додатків Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий».

При цьому інформацію щодо осіб, зазначених у Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий», необхідно також дублювати у Розрахунку за відповідний звітний період.

Щодо порядку відображення платниками єдиного внеску, що мають відокремлені підрозділи в Розрахунку та додатках до нього, відомостей щодо застрахованих осіб.

Відображення платниками, що мають відокремлені підрозділи сум нарахованого єдиного внеску та нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку в Розрахунку та додатках до нього є різним.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за чинними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок не входить до системи оподаткування (частина друга статті 8 Закону № 2464).

Пунктом 2 розділу І Загальних положень Порядку зазначено, зокрема, що:

податковий агент – це податковий агент, визначений підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПКУ;

платник єдиного внеску – це платник єдиного внеску, визначений пунктами 1 та 16 частини першої статті 4 Закону № 2464;

платник – податковий агент та платник єдиного внеску.

Ці визначення відображені в Розрахунку та додатках до нього та визначають відповідно особливості подання Розрахунку для податкових агентів та платників єдиного внеску.

Підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ та відповідно абзацом другим пункту 3 розділу ІІ Порядку визначено, що у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Відповідно Розрахунок містить:

рядок 032 – в якому зазначається код Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ.

Цей рядок є обов’язковим для заповнення платником незалежно від того, чи має такий платник відокремлені підрозділи або не має їх.

рядок 033 – зазначаються дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу), якщо Розрахунок подається податковим агентом за відокремлений підрозділ.

Цей рядок заповнюється виключно податковими агентами при поданні Розрахунку за відокремлений підрозділ.

При цьому треба зазначити, що додатки до Розрахунку, що містять відомості про суми нарахованого єдиного внеску, не містять рядків, де зазначається код Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ.

Це означає, що при поданні платником Розрахунку головним підприємством такий Розрахунок буде містити інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску по застрахованих особах головного підприємства і всіх його структурних підрозділах.

Отже, окремо Розрахунки та додатки до них, що містять виключно відомості щодо сум нарахованого єдиного внеску по застрахованих особах відокремлених структурних підрозділів, не подається головним підприємством.

Такий підхід пов’язаний з метою упередження помилок у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, які б могли виникнути при поданні Розрахунку з типом «Уточнюючий» за відокремлені підрозділи, у разі подання головним підприємством окремих Розрахунків по кожному відокремленому підрозділу.

З огляду на викладене у юридичної особи, яка має, наприклад, два відокремлених підрозділи, не уповноважені нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, номер Розрахунку з типом «Звітний» за звітний (податковий) період буде «1», і в такому Розрахунку буде міститися інформація щодо сум нарахованого єдиного внеску по застрахованих особах головного підприємства і всіх його структурних підрозділах та щодо нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку виключно головного підприємства.

Потім таке підприємство зобов’язано подати Розрахунки з типом «Звітний» за відокремлені підрозділи в частині нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, при цьому такі Розрахунки не будуть містити інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, відповідно номери таких Розрахунків будуть «2» та «3».

Щодо порядку виправлення помилок.

Порядок проведення коригувань, зокрема сум єдиного внеску в Розрахунку, у тому числі за минулі періоди, визначено розділом V Порядку.

Платник єдиного внеску у звітному (податковому) періоді може провести коригування та виправити помилку, допущену в попередніх звітних (податкових) періодах, здійснити донарахування або зменшення єдиного внеску, застосовуючи коди типу нарахувань, передбачені пунктом 1 розділу IV цього Порядку (підпункт восьмий пункту 9 розділу V Порядку).

При коригуванні сумових показників в Д1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску також має право для застосування типів нарахувань 2 та 3.

Відповідно до пункту 6 розділу V Порядку, заповнення Розрахунків «Звітного нового» та «Уточнюючого» (у разі коригування виключно реквізитів) для платників єдиного внеску є однаковим. Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий»(у разі коригування виключно реквізитів) для платників єдиного внеску подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами та сумами нарахованого єдиного внеску, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника податків.

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка.

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка.

Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Отже, для заміни одного помилкового рядка іншим (виключно для коригування реквізитів) необхідно спочатку заповнити рядок, який підлягає виключенню (Ознака – «1») так, щоб він повністю повторював запис із Розрахунку, в якому допущено помилку, та після цього заповнити рядок, який підлягає включенню (Ознака – «0»), щодо тієї самої застрахованої особи, в якому будуть зазначені виправлені реквізити (РНОКПП, ПІБ тощо), а сумові показники залишаються незмінними.

Щодо особливостей подання Розрахунку за «минулі періоди».

Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2020 № 814 «Про деякі особливості звітування з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.02.2021 за № 174/35796, звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 (далі – Порядок № 435), подається до податкових органів за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в податкових органах:

до 01 квітня 2021 року – згідно з додатком 4 до Порядку № 435 для платників єдиного внеску, визначених пунктами 1 та 16 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон), за звітні періоди до 2020 року включно та у разі проведення державної реєстрації припинення до 28 лютого 2021 року.

Отже, починаючи з 01 квітня 2021 року, у разі необхідності подання звітності з єдиного внеску за попередні періоди така звітність подається у складі Розрахунку за формою, чинною на момент подання.

Зазначене корелюється з підпунктом 9 пункту 9 розділу V Порядку, відповідно до якого, якщо платником єдиного внеску не подавався Розрахунок за попередній звітний (податковий) період, такий платник податків зобов’язаний подати Розрахунок у поточному звітному (податковому) періоді за формою, що діє на день подання такого Розрахунку.

У такому разі якщо платнику єдиного внеску необхідно подати звітність з єдиного внеску за попередні періоди, за які вже було подано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, формується «Уточнюючий» Розрахунок, який містить відомості виключно за формами згідно з додатком 1, додатком 2, додатком 3, додатком 5, додатком 6 до Розрахунку (далі – Д1, Д2, Д3, Д5, Д6 відповідно). У разі відсутності відомостей до заповнення щодо таких окремих додатків за звітний (податковий) період, за який подається «Уточнюючий» Розрахунок, такі додатки не заповнюються та не подаються.

Якщо платнику єдиного внеску необхідно подати звітність з єдиного внеску за попередні періоди, за які не було подано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, формується «Звітний» Розрахунок.

Такий порядок подання звітності за минулі періоди застосовується і для додатка 4ДФ до Розрахунку.

Як подається Розрахунок, якщо платник протягом звітного кварталу виплачував доходи, які не є базою нарахування єдиного внеску?

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку заголовна частина Розрахунку містить, зокрема, інформацію про додатки, у тому числі додаток 4ДФ, що є невід’ємною частиною Розрахунку.

У разі нарахування (виплати) на користь фізичної особи та/або фізичної особи – підприємця доходів, які необхідно відобразити в додатку 4ДФ, платник обов’язково подає також Розрахунок із заповненням відповідних даних або з прочерками у разі відсутності показників для заповнення цього Розрахунку.

Щодо особливостей подання Розрахунку приватними нотаріусами.

Який порядок надання Розрахунку, якщо у приватного нотаріуса не збігається основне місце обліку та робоче місце? Чи за робочим місцем приватний нотаріус надає інформацію про видачу свідоцтва про право на спадщину та про посвідчення договорів дарування?

Враховуючи норми пункту 172.4 статті 172 ПКУ, у разі наявності інформації про видачу свідоцтва про право на спадщину та про посвідчення договорів дарування нотаріус подає Розрахунок (з прочерками в даному випадку) та додаток 4ДФ, де зазначає відповідні дані про проведення таких операцій, до контролюючого органу за своїм робочим місцем.

У разі відсутності підстав, коли операції про видачу свідоцтва про право на спадщину та/або про посвідчення договорів дарування не здійснювалися в звітному періоді (кварталі), то Розрахунок та додаток 4ДФ не заповнюється та не подається.

При цьому у разі якщо в одному з місяців у кварталі нотаріусом були проведені операції про видачу свідоцтва про право на спадщину та/або про посвідчення договорів дарування, а в двох інших такі операції відсутні, то у Розрахунку за показниками проставляється прочерк, водночас у додатку 4ДФ в одному з місяців, в якому здійснювалися відповідні операції, відображається така інформація, у додатках за два інших місяці проставляється прочерк.

Щодо відображення доходів, наданих у негрошовій формі.

Відповідно до пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, тимчасово, до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з пунктом 164.5 статті 164 розділу ІV ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт.

Норми пункту 164.5 статті 164 розділу ІV ПКУ застосовуються під час нарахування доходу в будь-якій негрошовій формі для визначення бази оподаткування доходу податком на доходи фізичних осіб.

При цьому пунктом 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного пунктом 164.5 статті 164 розділу ІV ПКУ.

Графи 3а, 3, 4а, 4, 5а та 5 розділу І додатка 4ДФ до Розрахунку заповнюються відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 розділу ІV Порядку, а саме:

у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, у разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від його виплати;

у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;

у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період;

у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету у звітному періоді;

у графі 5а «Сума нарахованого військового збору» відображається сума збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;

у графі 5 «Сума перерахованого військового збору» відображається фактична сума перерахованого збору до бюджету.

Отже, у разі виплати доходів у негрошовій формі графи 3а та 3 додатка 4ДФ до Розрахунку заповнюються із застосуванням коефіцієнта. Правильність нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб і військового збору, а також правильність відображення цих показників в таких випадках, встановлюється під час проведення перевірки контролюючим органом.

Щодо звітування за договором про спільну діяльність сторін.

Відповідно до пункту 1 статті 1130 Цивільного кодексу України за договорами про спільну діяльність сторони (далі – ДСД) (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.

Згідно пунктом 3.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588 (далі – Порядок № 1588), підставою для взяття на облік ДСД є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ.

При цьому документи, подані для взяття на облік ДСД, повертаються контролюючим органом уповноваженій особі, якщо до заяви за формою
№ 1-ОПП не додано реєстраційну заяву платника ПДВ або за результатами розгляду реєстраційної заяви платника ПДВ контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ (пункт 4.11 Порядку № 1588).

Крім того, відповідно до ПКУ в частині оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, починаючи з 01 січня 2015 року, ПКУ не встановлює особливий порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.

Також відповідно до пункту 1 статті 1130 Цивільного кодексу України за договорами про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.

Прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.

ПКУ не передбачено особливий порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи на підставі договору про спільну діяльність.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1. статті 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані, зокрема, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 51.1 статті 51 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Крім того, згідно з підпунктом 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПКУ визначено, що платниками податку на доходи фізичних осіб, у тому числі є податковий агент.

Водночас ПКУ для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб та подання звітності не визначає, що учасники за договорами про спільну діяльність є податковими агентами.

Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.

Отже, оскільки розділ IV ПКУ не містить положень щодо окремого обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи та не визначає, що така категорія є податковим агентом, усі функції стосовно питань оподаткування податком на доходи фізичних осіб та подання відповідної звітності виконує уповноважена особа, одна із учасників такого договору.

Щодо особливостей заповнення рядка 032 заголовної частини Розрахунку та додатка 4ДФ.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, то у рядку 032 заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор) за місцезнаходженням відокремленого підрозділу платника податку.

Водночас у рядку 032 додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку, який подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, зазначається код за Кодифікатором за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (підпункт 1 пункту 4 розділу IV Порядку).

Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 «Про затвердження Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територіальних громад» (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3) Кодифікатор складається з кодів та назв об’єктів, які розподілені на п’ять рівнів.

  1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, області, міста, що мають спеціальний статус;
  2. «Другий рівень» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
  3. «Третій рівень» – території територіальних громад в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
  4. «Четвертий рівень» – міста, селища міського типу, села, селища (населені пункти);
  5. «Додатковий рівень» – райони в містах (у тому числі в містах, що мають спеціальний статус);
  6. «Категорія об’єкта», де:

«О» – Автономна Республіка Крим, області;

«К» – міста, що мають спеціальний статус;

«Р» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;

«Н» – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;

«М» – міста;

«Т» – селища міського типу;

«С» – села;

«Х» – селища;

«В» – райони в містах.

Отже, для заповнення в рядку 032 додатка 4ДФ номера кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад знаходимо в Кодифікаторі назву об’єкта (наприклад Ковель), визначаємо категорію об’єкта «М» (місто), яке відповідає четвертому рівню, а саме UA07060190010068509 (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/466208.html).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

За якими ставками справляється земельний податок

      Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відс. від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відс. від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка земельного податку встановлюється у розмірі не більше 12 відс. від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відс. від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для лісових земель – не більше 0,1 відс. від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області.
При цьому плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відс. податку, обчисленого відповідно до ст.ст. 274 і 277 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі якщо органи місцевого самоврядування населених пунктів на лінії зіткнення не прийняли рішення про встановлення ставок земельного податку (крім земель сільськогосподарського призначення) на 2020 рік, такий податок до прийняття відповідного рішення сплачується відповідно до норм ПКУ із застосуванням ставки у розмірі 0,01 відс. нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть:

встановлювати, зокрема, ставки земельного податку в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;

звільняти від сплати земельного податку.

Слід зазначити, що інформація про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги (у розрізі областей) розміщена на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Ставки місцевих податків та зборів.

 

Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування для реєстрації платником ЄП третьої групи ЮО може направити через Електронний кабінет: Що для цього потрібно

Для надіслання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) для реєстрації платником єдиного податку третьої групи юридичною особою в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою J0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.
У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

У разі переходу юридичної особи на спрощену систему оподаткування (третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок). Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою J0102103 та заповнює обов’язкові поля.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Більш детальна інформація на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС ЗІР: http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques .

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Викрито схему реалізації автомобілів без їх фактичного постачання, яка коштувала бюджету майже 195 млн гривень

Податківцями викрито схему формування фіктивного податкового кредиту шляхом оформлення псевдопродажу імпортованих транспортних засобів.

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Чернігівській області встановлено низку СГД – імпортерів транспортних засобів, що здійснювали реалізацію транспортних засобів на адресу юридичних осіб з метою формування їм «штучного» податкового кредиту, які фактично були продані фізичним особам.

У результаті відпрацювання встановлено розповсюдження фіктивного податкового кредиту на суму 93,7 млн грн, заниження податкових зобов’язань з ПДВ на суму 100,9 млн гривень.

Складені матеріали долучені до кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.  Слідство триває.

 

Щодо адміністрування у 2021 році рентної плати з лісових ресурсів

Головне управління ДПС у Чернігівській області інформує щодо особливостей адміністрування у 2021 році рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата).

Платники, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати Рентної плати визначені статтями 256, 257 та 258 Кодексу.

Платниками Рентної плати є лісокористувачі, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціальних дозволів (лісорубних або лісових квитків) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами (п. 256.1 ст. 256 Кодексу).

Відповідно до пункту 256.3 статті 256 Кодексу скасовано диференціації ставок Рентної плати за розрядами.

Водночас умови спеціального використання лісових ресурсів визначено Порядком спеціального використання лісових ресурсів та Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», із змінами та доповненнями, згідно з якими спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на підставі лісорубного або лісового квитків. Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку №761.

Згідно абзацу другого п. 257.5 ст. 257 Кодексу лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з Рентної плати та сплачують рівними частинами від суми Рентної плати, зазначеної в отриманих лісорубних квитках (спеціальних дозволах), протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації, виданих у відповідному календарному році, крім сум, сплачених згідно з підпунктами «а» і «б» п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 Кодексу, а саме:

а)лісокористувачами, якими до отримання лісорубних та лісових квитків Рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:

фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;

лісокористувачами (крім фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума Рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується Рентна плата;

б)лісокористувачами з іншої області, які сплачують Рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

Відповідно до статтей 29 та 64 Бюджетного кодексу дохід загального фонду державного бюджету та бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належить Рентна плата, яка перераховується платниками Рентної плати на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України, із змінами, внесеними Законом України від 17 вересня 2020 року № 907-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», а саме:

37 відсотків Рентної плати – до загального фонду державного бюджету;

37 відсотків Рентної плати – до загального фонду місцевих бюджетів;

26 відсотків Рентної плати – до спеціального фонду державного бюджету.

Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2016 року №927 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2017 року № 545).

Забезпечення ефективного контролю доходів місцевих бюджетів (37 відс.) від Рентної плати (при заготівлі деревини в порядку рубок головного користування) може бути здійснене складанням платниками такої Рентної плати окремих додатків до податкової декларації з Рентної плати, в яких податкові зобов’язання самостійно «розподілені» платниками між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць, які повністю або частково розташовані в межах території лісової ділянки.

 

Графік проведення сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія»Головним управлінням ДПС  у  Чернігівській  області у березні 2021 року

Дата  та час         проведення

 

Тема сеансу На запитання платників відповідає Номер

телефону

 

26.03.2021р.

 

з 10.00 до 11.00

 

Актуальні питання застосування РРО (ПРРО)

 

Заступник начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту

Валерій КОВАЛЬ

 

 

652-988

652-992

 

30.03.2021

з 10.00 до 11.00

 

Кампанія декларування доходів громадян

 

Начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб

Ірина БУГЛАК

 

 

652-985


26.02.2021

На Чернігівщині з незаконного обігу вилучено понад 32 тисячі пляшок алкоголю з підробленими акцизними марками

Співробітниками управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Чернігівській області у рамках співпраці з податковою міліцією Головного управління ДФС у Чернігівській області взято участь у заходах, спрямованих на виявлення фальсифікованої продукції.

У ході спільних дій було встановлено, що в одному з райцентрів області на території складського приміщення зберігаються алкогольні напої з метою їх подальшої реалізації, марковані акцизними марками з явними ознаками підробки. З незаконного обігу вилучено 32,5 тисячі пляшок горілки на суму понад 3 мільйони гривень.

Наразі тривають слідчі дії, встановлюються особи, які причетні до скоєння злочину.


23.02.2021

Майже півмільярда гривень податків отримали місцеві бюджети Чернігівщини за січень 2021 року

До місцевих бюджетів усіх рівнів Чернігівської області у січні 2021 року надійшло 490,9 млн грн від сплати податків і зборів. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Чернігівській області Людмила Слотюк.

Найбільшу частку у загальній сумі (59 відс.) займає податок на доходи фізичних осіб, якого надійшло близько 300 млн гривень.

Податку на майно (за земельні ділянки, житлову та нежитлову нерухомість, а також автомобілі преміум-класу) сплачено понад 72 млн гривень (14,7 відс. доходів бюджетів територіальних громад). Єдиного податку на підприємницьку діяльність надійшло 99,8 млн гривень (20 відс. загальної суми).

Частина решти податків і зборів у загальній сумі становить 5,9 відс. обсягу надходжень: податку на прибуток сплачено 1,5 млн грн, рентної плати за користування природними ресурсами – 11,2 млн грн, акцизного податку від реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального – 13,4 млн грн, плати за ліцензії на виробництво та продаж підакцизних товарів – 1,2 млн грн, екологічного податку – 0,5 млн гривень.

П’яту частину надходжень до місцевих бюджетів області від сплати податків забезпечили установи сфери державного управління, освіти та охорони здоров’я (21,3 відс. загальної суми або 104,4 млн грн). Також у значних розмірах сплачено податки представниками галузі сільського господарства (23,3 відс. або 114,4 млн грн) та промисловості (13,8 відс. або 67,7 млн грн). Від громадян надійшло 76,8 млн грн податків з підприємницької діяльності та плати за майно (15,7 відс. загальної суми).

Суб’єктами господарювання, що працюють у сфері торгівлі та громадського харчування, сплачено понад 36 млн грн (7,4 відс. доходів місцевих бюджетів), транспорту – 28,8 млн грн (5,9 відс.), галузі лісового господарства – 12,8 млн грн (2,6 відс.), будівництва – 7,4 млн грн (1,5 відс.).


19.02.2021

Головне управління ДПС у Чернігівській області нагадує, що 26.02.2021 року закінчується строк подання заяви на списання ЄСВ для ФОП

Законом від 04 грудня 2020 року

№ 1072-ІХ було встановлено новий період, протягом якого фізичні особи – підприємці (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), які припинили державну реєстрацію та подали до податкового органу  звітність відповідно до вимог ст. 6 цього Закону, можуть звернутися до податкового органу (за місцем реєстрації) із заявою про списання боргу з ЄСВ.

Довідки за телефонами: в м. Чернігів (652-813, 652-836, 652-388), в м. Мена (3-17-87, 2-36-33)

 


09.02.2021

Декларування податку на прибуток за 2020 рік: декларація подається з одночасним поданням фінансової звітності за даний період

Управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Чернігівській області повідомляє, що у відповідності до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами і доповненнями, (далі по тексту – ПКУ)  податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Крім цього, п.п. 46.2 ст. 46 ПКУ встановлено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Згідно з вимогами п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному  року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту -протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Керуючись вимогами п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ граничний термін подання податкових декларації з податку на прибуток підприємства за 2020 рік припадає на 01.03.2021 року.

Враховуючи викладене, Головне управління ДПС у Чернігівській області звертає увагу платників податків на необхідність своєчасного подання податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2020 рік з одночасним поданням фінансової звітності за даний період.


Внутрішньо переміщена особа, яка орендує житло має право на отримання податкової знижки

Особа, яка має статус внутрішньо переміщеної особи, може скористатись правом на податкову знижку щодо зменшення оподатковуваного доходу на суми коштів, сплачених нею у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку).

Для цього, разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, до податкової інспекції необхідно подати:

– копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

– копію договору оренди житла;

– копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);

– заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами чинного законодавства.

Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання, тощо.

Нагадаємо, декларація подається до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

У разі, якщо платник податку у визначений законодавством термін не скористався  правом на податкову знижку за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні роки не переноситься.


02.02.2021

Як малий та середній бізнес наповнюють бюджети територіальних громад Чернігівщини

 У Головному управлінні ДПС у Чернігівській області повідомили, що у 2020 році до бюджетів усіх рівнів представниками середнього та малого бізнесу Чернігівщини сплачено більше 6 млрд грн податків і зборів. Це становить 42,7 відс. загальної суми надходжень.

Незважаючи на введення карантинних обмежень, надходження від суб’єктів господарювання середнього і малого бізнесу за 2020 рік зросли в порівнянні з попереднім роком на 0,5 млрд гривень.

Зокрема, до державного бюджету представниками середнього бізнесу спрямовано 1,8 млрд грн податків і зборів (23,6 відс. доходів бюджету), суб’єктами господарювання малого бізнесу та мікропідприємництва – 1,2 млрд грн (майже 16 відс.).

До місцевих бюджетів усіх рівнів від середнього бізнесу надійшло 1,3 млрд грн (21,5 відс. загальної суми), від малого бізнесу – близько 1,6 млрд грн. (25,3 відс.).

Значні кошти у складі доходів територіальних громад забезпечували підприємства середнього бізнесу Срібнянського – 66,6 відс. загальної суми від сплати податків, Ріпкинського – 49,7 відс., Бахмацького – 48,8 відс., Н‑Сіверського – 47,8 відс., Ічнянського – 47,7 відс. та Куликівського – 45,2 відс. – районів. Для міст обласного значення характерний дещо менший вклад цієї категорії підприємств у доходну частину бюджетів: у  Прилуках – 21,7  відс.,  у Ніжині – 18,7 відс. та у Чернігові – 20 відсотків.

Суб’єкти малого бізнесу та мікропідприємництва забезпечували понад третину доходів місцевих бюджетів від сплати податків у Сосницькому (39,8 відс.), Семенівському (36,8 відс.), Коропському (34,4 відс.) та Ніжинському (34 відс.) районах. У містах обласного значення цією категорією платників найбільше сплачується податків у Чернігові – понад 29 відс. загальної суми податкових надходжень, у Новгород‑Сіверському – 25,5 відс., дещо менше у Ніжині – 20,3 відс. та Прилуках – 17,2 відсотків.


Які податки найбільше наповнювали місцеві бюджети Чернігівщини

 У Головному управлінні ДПС в Чернігівській області проаналізували стан надходження податків і зборів до місцевих бюджетів Чернігівської області протягом минулого року. Загальна сума коштів, що надійшла до місцевих бюджетів становить близько 6,4 млрд гривень.

Понад 64 відсотки у загальній сумі становить внесок від сплати податку на доходи фізичних осіб. За рік його сплачено понад 4,1 млрд гривень.

Внесок від сплати податку на майно (за земельні ділянки, житлову та нежитлову нерухомість, а також автомобілі преміям-класу) – понад 941 млн гривень, що становить майже 15 відс. доходів бюджетів територіальних громад. Внесок від сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність – понад 13 відс. або 846,8 млн гривень.

Частина решти податків і зборів у загальній сумі становить 7,4 відс. обсягу надходжень. Серед них: податок на прибуток – понад 76 млн грн, рентна плата за користування природними ресурсами – 162 млн грн, акцизний податок від реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального – 190,8 млн грн, плата за ліцензії на виробництво та продаж підакцизних товарів – 19 млн грн, екологічний податок – 17,5 млн гривень.

Понад четвертину надходжень до місцевих бюджетів області від сплати податків забезпечили установи сфери державного управління, освіти та охорони здоров’я (26 відс. загальної суми або 1,6 млрд грн). Також у значних розмірах сплачено податки представниками галузі сільського господарства (21,5 відс. або 1,3 млрд грн) та промисловості (майже 14 відс. або 888,7 млн грн). Від громадян надійшло понад 891 млн грн податків з підприємницької діяльності та плати за майно (14 відс. загальної суми).

Суб’єктами господарювання, що працюють у сфері торгівлі та громадського харчування, сплачено понад 477 млн грн (7,5 відс. доходів місцевих бюджетів), транспорту – 346,8 млн грн (5,4 відс.), галузі лісового господарства – 185,9 млн грн (2,9 відс.) та будівництва – 92,2 млн грн (1,4 відс.).


Деклараційна кампанія 2021: Які доходи підлягають декларуванню

З 1 січня 2021 року розпочалася кампанія декларування доходів, одержаних протягом 2020 року. Щорічне декларування доходів громадянами пов’язано з виконанням вимог Податкового кодексу України, згідно з положеннями якого платники податку у відповідних випадках зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, або мають право подати декларацію для отримання податкової знижки.

Обов’язок подання податкової декларації  про майновий стан і доходи виникає у платника податку у разі отримання ним протягом звітного року:

– доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів));

– доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування;

– дохід від операцій з інвестиційними активами;

– іноземні доходи;

-доходи отримані від продажу або обміну об’єктів рухомого та нерухомого майна;

-доходи отримані платником податку у спадщину чи у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав;

-доходи отримані від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм.

Граничний термін для платників, які зобов’язані подавати таку декларацію – 30 квітня 2021 року, для громадян, які мають право на податкову знижку– 31 грудня 2021 року.

Декларації про майновий стан і доходи платники податків повинні подати до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси.

Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації:

– особисто або уповноваженою на це особою;

– надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».


Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи та відповідальність за несвоєчасне подання

До 09.02.2021 включно  – для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).

Важливо! У разі якщо фізична особа – підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, такі доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи зазначаються в річній податковій декларації, що подається у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

Протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням.

Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

До 30.04.2021 включно – для громадян, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані подати податкову декларацію, та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

При отриманні іноземних доходів: у разі відсутності у платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу України, то згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. Заява подається до 01.05.2021 (граничний термін подання декларації).

До 31.12.2021 включно – для громадян, які мають право на податкову знижку.

Платники податків – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, повинні подати декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації передбачена  п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України та ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення.


Своєчасно сплатіть податки

З метою забезпечення рівномірного наповнення бюджетів усіх рівнів для виконання програм бюджетного фінансування Головне управління ДПС у Чернігівській області звертається до платників рентної плати, зокрема рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини та за користування радіочастотним ресурсом України, а також платників плати за землю з проханням здійснити сплату податкових зобов’язань за грудень 2020 року  не пізніше 29 січня 2021 року і за січень 2021 року не пізніше 26 лютого 2021 року.


26.01.2021

Як скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом

     Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

– кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

– відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

– паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Більш детально з цим роз’ясненням ви можете ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України, категорія питання 103.06.01.


26.01.2021

Списання податкового боргу: як уникнути штрафних санкцій та пені

         Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомляє про те, що 10.12.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до  Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 04.12.2020 №1072-ІХ. (далі Закон 1072)

Прийняті цим Законом зміни спрямовані на підтримку платників податків, які зазнають суттєвих втрат внаслідок встановлених Урядом обмежувальних проти епідеміологічних заходів, зокрема і в частині врегулювання податкового боргу платників податків та заборгованості з єдиного внеску.

Зокрема, Законом № 1072 підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено пунктом 23 такого змісту:

У разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом 1072 України  суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Платники податків на яких поширюється положення пункту 23 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, які виявлять бажання скористатися можливістю списання податкового боргу з штрафних санкцій та пені за умови слати податкового боргу за основним платежем, мають подати до органу ДПС за місцем обліку такого податкового боргу заяву про на наміри скористатись положеннями пункту 23 підрозділу 10 розділу XX Кодексу у довільній формі.

У такій заяві обов’язково зазначається сума податкового боргу, яку платник планує погасити протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом № 1072-ІХ (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01.11.2020, а також його зобов’язання щодо сплати протягом цього періоду поточних грошових зобов’язань у повному обсязі.

У разі повної сплати платником податків суми податкового боргу з основного платежу у визначений пунктом 23 підрозділу 10 розділу XX Кодексу строк, штрафні санкції не застосовуються, а пеня – не нараховується.

Якщо платником податків не сплачено суми податкового боргу з основного платежу або сплачено частково / з порушенням строків, визначених пунктом 23, штрафні санкції і пеня, будуть нараховуватися у загальному порядку згідно з вимогами Кодексу.


20.01.2021

Набули чинності зміни до Податкового кодексу України

Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомляє, що 23.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 листопада 2020 року № 962-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» (далі – Закон № 962), яким внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – Кодекс).

Окремі норми Закону № 962, якими вносяться зміни до Кодексу набувають чинності з 23 січня 2020 року та передбачають, що:

звільняється від податку на прибуток підприємств, єдиного податку та податку на доходи фізичних осіб отримана платниками цільова допомога, яка надається за рахунок бюджетних коштів або коштів міжнародної технічної допомоги для реалізації проектів або програм у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах (зміни до статей 140, 170, 177, 292 Кодексу);

не вважається додатковим благом платника податку на доходи фізичних осіб сплачена закладом культури вартість товарів та послуг, а саме проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, що пов’язані з участю такого платника податку у створенні та показі (проведенні) культурних, у тому числі гастрольних, заходів, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками податку (зміни до статті 164 Кодексу);

не включаються до доходу фізичної особи – підприємця суми доходу у вигляді бюджетного гранту.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем у вигляді такого гранту, здійснюється у порядку, визначеному пунктом 170.71 статті 170 Кодексу (зміни до статті 177 Кодексу);

не включаються до доходу особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, суми доходу у вигляді бюджетного гранту. Оподаткування доходів, отриманих особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у вигляді такого гранту, здійснюється у порядку, визначеному пунктом 170.71 статті 170 Кодексу (зміни до статті 178 Кодексу);

подовжується звільнення від ПДВ до 2025 року операцій з постачання національних фільмів, визначених Законом України «Про кінематографію», виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з постачання робіт та послуг з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, а також з постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, з постачання робіт та послуг із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини (зміни до пункту 12 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Зміни, що набули чинності з 01.01.2021 передбачають:

зниження до 7 % ставки ПДВ для:

постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів,

постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об’єктів відвідувачами,

постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху (зміни до статті 193 Кодексу),

постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010) (тимчасово, до 1 січня 2023 року) (зміни до статті 193 Кодексу та пункт 74 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

звільнення від оподаткування операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини (пункт 197.25 статті 197 Кодексу);

тимчасове, з 01 січня 2023 року до 01 січня 2025 року, звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою на території України, за умови, що такі національні фільми та іноземні фільми адаптовані відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху (пункт 132 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

З оновленою редакцією тексту Кодексу Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.tax.gov.ua ).

Довідково: Закон № 962 опубліковано 22.12.2020 в газеті «Голос України» № 237 (7494).


Майже 3,7 млн платників списано податковий борг на загальну суму 1,2 млрд грн

Державною податковою службою України 21.12.2020 було проведено в автоматичному режимі списання податкового боргу платників податків, який обліковувався станом на 01.11.2020 та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання.

Основною умовою для списання була наявність у платника податків податкового боргу, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищував 3060,00 гривень.

За оперативними даними інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів, фактично списано такого податкового боргу по 3 млн 656 тис. платниках на загальну суму 1 187,4 млн гривень.

Списання зазначеного податкового боргу проведено на виконання вимог пункту 24 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внесеного Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


27.11.2020

На Чернігівщині викрито факт ухилення від сплати ПДВ та нанесення збитків державі на 22 млн гривень

За результатами аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця, який був неодноразовим переможцем публічних закупівель на будівництво та ремонт об’єктів соціальної сфери, працівниками відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління в Чернігівській області встановлено факт маніпулювання податковими документами. Виявлено, що фізична особа-підприємець здійснював оформлення безтоварних операцій по придбанню будівельних матеріалів у підприємств з ознаками «фіктивності».

Податківцями задокументовано факт ухилення підприємцем від сплати ПДВ на суму 4 млн грн та завдання збитків державі – на 22 млн гривень.

За даними матеріалами зареєстровано кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених статтею 212 КК України. Наразі тривають слідчі дії.


На Чернігівщині за порушення при торгівлі підакцизними товарами застосовано санкцій на суму понад 1,8 млн гривень

Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Чернігівській області повідомляє, що за результатами 137 перевірок суб’єктів господарювання, які займаються роздрібною торгівлею алкогольними напоями та тютюновими виробами, виявлено 127 порушень та застосовано штрафних фінансових санкцій на суму 1,8 млн гривень.

Серед найбільш розповсюджених порушень – зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів маркованих підробленими марками акцизного податку та без них (штрафна фінансова санкція за дане порушення від 17 тис грн). Більшість таких порушень встановлено у Чернігові, Носівському, Прилуцькому та Ічнянському районах Чернігівської області.

Виявлено факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, порушення рішень міських рад щодо обмеження продажу алкогольних напоїв у встановлений час доби, продаж алкогольних напоїв на розлив суб’єктами господарювання, що не мають статусу громадського харчування, продаж тютюнових виробів поштучно, роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні.

З початку року анульовано 16 ліцензій, на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за фактами продажу алкоголю/тютюну особам, які не досягли 18 років.

Фахівці наголошують, що купувати алкогольні напої дозволено виключно у спеціалізованих об’єктах торгівлі, які мають дозвіл, при цьому слід звертати увагу на наявність відповідної акцизної марки та вартість продукції, яка не може бути нижче мінімальної.


19.11.2020

До роботи не можуть допускатись працівники,  договір з якими не укладено

Головне управління ДПС у Чернігівській області звертає увагу працедавців та найманих  працівників, що не може бути допущений до роботи працівник, без укладення з ним трудового договору. Він оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Повідомлення про  прийняття  працівника  на  роботу має бути подане до податкового  органу за місцем обліку їх як платника єдиного внеску до початку роботи працівника.

Податківці також попереджають як роботодавців, так і працівників, про негативні наслідки неофіційних трудових відносин.

Роботодавці, які працюють «в тіні», втрачають імідж та репутацію надійного партнера. Крім того, за кожного неоформленого працівника законодавством передбачено чималі штрафні санкції. Це негативно вплине на фінансову спроможність суб’єктів господарювання.

Працівники, які погоджуються на роботу без трудового договору, наражають себе на безправність та  соціальну незахищеність як під час трудових відносин, так і в майбутньому.


13.11.2020

Заробітчанам двічі з однієї суми податок сплачувати не потрібно

Діюче податкове законодавство передбачає сплату податків з усіх видів доходів, отриманих як в Україні, так і за кордоном (крім окремих видів доходів, визначених Податковим кодексом України, які не підлягають оподаткуванню або звільнені від оподаткування, наприклад: державні та соціальні матеріальні допомоги, що отримуються з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування; спадщина від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення; продаж одного легкового авто протягом року тощо).

Фізичні особи із своїх заробітних плат сплачують податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Відрахування цих податків здійснює роботодавець як податковий агент.

Податковим кодексом України регламентовано, що громадяни України – податкові резиденти, які працюють за кордоном, зобов’язані задекларувати отримані доходи (п.170.11 ст.170 Податкового кодексу України).

У той же час, для уникнення подвійного оподаткування укладено низку угод з іншими країнами. На сьогодні чинні більше ніж 70 двосторонніх міжурядових угод (конвенцій) про уникнення подвійного оподаткування. Зокрема, це такі країни як Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Іспанія, Португалія, Вірменія, Білорусь, Грузія, Швеція, Норвегія, Латвія, Литва, Естонія тощо.

Ці договори, зокрема, передбачають, що податок з доходів, сплачений за кордоном, зараховується в зменшення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб в Україні.

Для визначення права на пенсію Пенсійним фондом України може бути взято до уваги стаж роботи в іншій країні.

Для зарахування Україною страхового стажу, набутого за кордоном в державах, з якими укладено двосторонні угоди, громадянин України повинен офіційно (легально) працювати за кордоном (в деяких випадках не менш ніж певний період часу – рік) та сплачувати всі відповідні відрахування там, зокрема соціальний внесок.

До таких країн належать Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Російська федерація, Молдова, Грузія, Азербайджан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекістан, Латвія, Литва, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Іспанія, Португалія тощо.

Повний перелік країн, з якими укладені угоди розміщено на сайті Пенсійного фонду України.

Тобто двічі з однієї суми податок сплачувати не потрібно!

Нагадаємо: податок з доходів є одним з основних джерел формування місцевих бюджетів. А ЄСВ, який нараховується на доходи фізосіб, – основне джерело виплат пенсій.

Не сплачуючи податки, люди, що мають непрацюючих членів родини, перекладають фінансування соціальних виплат та забезпечення своїх сімей медициною, освітою, а також низкою інших послуг, на плечі тих, хто сплачує податки.

Тому виконання своїх зобов’язань з декларування доходів – це чесність, перш за все, перед своїми співвітчизниками.


12.11.2020

Зареєструвати програмний РРО можна швидко та просто

 Для початку роботи з програмним РРО необхідно, перш за все, отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. ДПС такі ключі видає безкоштовно.

Потім потрібно встановити програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності. Це може бути комп’ютер, смартфон або планшет. Завантажити програмне забезпечення можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

Державною податковою службою України розроблено відеоурок «П’ять кроків до роботи з ПРРО». Переглянути можна тут.


10.11.2020

Про стан розрахунків з бюджетом можна дізнатися через «InfoTAX»

Державною податковою службою України запроваджено електронний сервіс – «InfoTAX».

Через месенджери Telegram та Viber платники податків мають можливість отримувати інформацію про:

– стан розрахунків з бюджетом,

– реєстраційні та облікові дані,

– про результати обробки документів,

– про строки подання звітності та сплати податків.

Для покращення роботи електронного сервісу пропозиції та зауваження до нього просимо надсилати на адресу infozvit@tax.gov.ua.

Наступний етап сервісу буде запроваджено з січня 2021 року та надаватиме такі можливості:

  • передзаповнення звітності для платників єдиного податку,
  • перехід до сплати податків у «два кліки»,
  • оповіщення про виникнення податкового боргу, а також про можливість виникнення податкового боргу у разі несвоєчасної сплати.

Для доступу до сервісу необхідно у відповідному месенджері (наприклад, Telegram) знайти InfoTAX, в якому перейти за посиланням до Електронного кабінету для ідентифікації та завершення налаштування нового сервісу.

«InfoTAX» – це продовження розпочатого ДПС курсу на максимально дистанційне спілкування з платниками податків та якісно новий рівень послуг. Комфортність спілкування з податковою службою, швидкість та зручність отримання податкової інформації через «InfoTAX» є не просто черговим кроком ДПС у напрямі цифровізації, а відповіддю на запит платників у мобільності отримання послуг.


09.11.2020

До уваги платників акцизного податку

 Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Чернігівській області повідомляє, що відповідно до Закону України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР  рекламодавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов’язані у порядку, передбаченому законами України, спрямовувати на виробництво та розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем не менше 5 відсотків коштів, витрачених ними на розповсюдження реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв у межах України.

Крім того, даним законом передбачено що реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв, а також знаків для товарів та послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються дані вироби та напої, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: «Куріння може викликати захворювання на рак», «Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров’я». Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами.


Чи можна заключити договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування для призначення житлових субсидій

Відповідно до абзацу четвертого п. 16 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 807), позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії може бути прийнято лише у разі, коли особи на момент призначення житлової субсидії сплачують (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії або сплачують (за них сплачено) єдиний внесок у розмірі, не меншому, ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед місяцем, в якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина.

Водночас, відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша ст. 2 Закону № 2464).

Порядок укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі – Договір) врегульовано ст. 10 Закону № 2464 та розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449).

Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.

Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає до контролюючих органів за місцем проживання заяву за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449 (далі – Заява), копію трудової книжки (за наявності), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та копію документа, що посвідчує особу, а члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві (п.п. 1 п. 2 розд. V Інструкції № 449).

Відповідно до частини сьомої ст. 10 Закону № 2464 та п.п. 2 п. 2 розд. V Інструкції № 449 контролюючий орган відмовляє в укладенні Договору у разі, якщо особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, не відповідає вимогам щодо осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, надала неповні або недостовірні відомості, раніше уклала Договір, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені Договором умови, бажає укласти Договір на строк менше одного року (крім Договорів одноразової сплати).

В інших випадках відмова в укладенні Договору не допускається.

З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей, контролюючими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір відповідно до типового Договору, наведеного у додатку 4 до Інструкції № 449, а у разі бажання особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), укладається Договір за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції № 449.

Особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в Договорі, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату) (частина друга ст. 10 Закону № 2464).

Враховуючи викладене, нормами Закону № 2464 передбачено укладення Договорів з:
– членами особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, – за всіма видами соціального страхування (на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування) укладених, з такими особами на строк не менше одного року;

– особами, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на строк не менше одного року, крім Договору одноразової сплати, термін дії якого 10 календарних днів з дня його підписання.

Крім цього, приписами абзацу третього частини третьої ст. 10 Закону № 2464 чітко визначено терміни розгляду таких Заяв – не більше 30 календарних днів.

Додатково повідомляємо, що Договір є правовим документом, у якому сторони визначили свої права й обов’язки, виконання яких сторонами Договору є обов’язковим.

Згідно з нормами частини восьмої ст. 10 Закону № 2464, Договір може бути достроково розірваний:

– застрахованою особою:

– за її бажанням, якщо Договір діяв не менше одного року;

– у разі систематичного порушення умов Договору територіальним контролюючим органом;

– контролюючим органом у разі:

– набуття застрахованою особою відповідно до Закону № 2464 зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

– виникнення обставин, що не відповідають визначеним Законом № 2464 вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

– систематичного порушення застрахованою особою умов Договору; смерті застрахованої особи;
за згодою сторін, якщо Договір діяв не менше одного року.

В інших випадках дострокове розірвання Договору не допускається.

Сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання Договору поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати згідно з додатком 6 (далі – Звіт) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями (п.п. 3 п. 3 розд. V Інструкції).

Якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а Звіт подається за періоди, за які сплачено страхові кошти.

При цьому особам, які не виконали умов Договору та виявили бажання знову брати участь у добровільному страхуванні, у подальшому в укладенні Договору буде відмовлено.

Більше питань та розяснень у Загальнодоступному інформаційному-довідковому ресурсі ДПС – ЗІР.


 

Помилково перерахували кошти? Скористуйтеся сервісом ДПС «Е-повернення»

Державна податкова служба України повідомляє, що для спрощення процедури повернення помилково та/або надміру сплачених платежів діє сервіс «Е-повернення».

Платники податків мають змогу у режимі 24/7, дистанційно подати заяву на повернення коштів через Електронний кабінет в «три кліки».

У головному меню Електронного кабінету необхідно в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб).

Після заповнення запропонованих реквізитів Заяви необхідно зберегти її, підписати та відправити територіальному органу ДПС.

Повернення помилково та/або надміру сплачених коштів можливо лише протягом 1095 днів від дати їх сплати та за умови відсутності у такого платника податкового боргу.


05.11.2020

Отримати витяг щодо стану розрахунків платника з бюджетом можна самостійно

У Головному управлінні ДПС у Чернігівській області повідомляють, що з метою реалізації вимог статті 42¹ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в ІТС «Електронний кабінет» запроваджено електронний сервіс з використанням якого платники мають можливість доступу у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників, а також отримання підтверджуючого документу щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення (далі – Витяг).

Доступ в електронному кабінеті до показників інтегрованих карток дозволяє платнику безперешкодно у дистанційному режимі володіти інформацією щодо повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення, а також проводити звірення відповідності даних бухгалтерського обліку платника та даних органу ДПС.

Крім цього, фізичні особи мають змогу сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем. Для цього в електронному кабінеті реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей про рахунки для зарахування платежів до бюджету («Покроковий алгоритм щодо перегляду ІКП та здійснення фізичними особами плати податків та єдиного внеску» наведено у додатку 1).

Разом з цим, платник має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС (далі – Запит) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини електронного кабінету.

Відповідь на Запит платнику надсилається через електронний кабінет (автоматично) у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення за формою «F/J1400203». Витяг формується за період вибраний платником при створенні Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС («Рекомендації про формування в електронному кабінеті витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення» наведено в додатку 2).

Додатки: https://ch.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/440053.html


04.11.2020

Декларацію та звітність з податку на прибуток необхідно подати до 9 листопада

У відповідності до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами і доповненнями, (далі по тексту – ПКУ)  податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Крім цього, п.п. 46.2 ст. 46 ПКУ встановлено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Згідно з вимогами п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Керуючись вимогами п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ граничний термін подання податкових декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2020 року припадає на 09.11.2020.

Враховуючи викладене, Головне управління ДПС у Чернігівській області звертає увагу платників податків на необхідність своєчасного подання податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2020 року з одночасним подання фінансової звітності за даний період.


Податкові зобов’язання з податку на майно необхідно сплатити

 У Головному управлінні ДПС у Чернігівській області звертають увагу платників, що громадянам – платникам податку на майно необхідно сплатити податкові зобов’язання з земельного податку, податку на нерухоме майно та транспортного податку.

Якщо платник не отримав податкове повідомлення-рішення на сплату податків, або виявив розбіжності у наявній інформації, йому необхідно звернутися до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) з письмовою заявою та документами, що засвідчують право власності на житло чи інші об’єкти нерухомості для проведення звірки даних.

Звірка даних проводиться щодо:

– об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку,

– права на застосування пільги зі сплати податку,

– розміру ставок податку,

– нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).


Щодо роботи Центрів обслуговування платників Чернігівської та Варвинської ДПІ

 Рішенням Державної комісії з питання техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 15.10.2020 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із змінами внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 №712, від 26.08.2020 №760, та від 27.08.2020 №757), встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території міста Чернігів та Варвинського району Чернігівської області.

Згідно з рішенням Чернігівської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій  (протокол від 30.10.2020 №45), заборонено масові заходи розважального, (культурного, спортивного, соціального, релігійного, рекламного  характеру, та інших) за участю більше 20 осіб та більше однієї особи на 10 кв. метрів площі будівлі або території на час перебування міста Чернігів та Варвинського району Чернігівської області в «червоній» зоні.

Призупинено особистий прийом громадян керівниками та працівниками державних установ м.Чернігів та Варвинського району Чернігівської області.

Прийом звернень громадян здійснюється в електронному вигляді або через скриньки, встановлені при вході до установи.

Враховуючи зазначене, для надання невідкладних послуг, у разі гострої необхідності, прийом платників в ЦОП Варвинської та Чернігівської ДПІ Головного управління ДПС у Чернігівській області здійснюється виключно за попереднім записом за телефонами: (04636) 2-21-78 – ЦОП Варвинської ДПІ та (0462) 652-813 – ЦОП Чернігівської ДПІ, або через електронну пошту ch.official@tax.gov.ua.


28.10.2020

Як наповнюються місцеві бюджети Чернігівщини

 За інформацією Головного управління ДПС у Чернігівській області, до місцевих бюджетів усіх рівнів Чернігівської області протягом січня-вересня поточного року надійшло більше 4,4 млрд грн від сплати податків і зборів.

Найбільшу частку у загальній сумі (64 відс.) займає податок на доходи фізичних осіб – 2,8 млрд грн, з них до обласного бюджету спрямовано близько 569 млн гривень.

Податку на майно (за земельні ділянки, житлову та нежитлову нерухомість, а також автомобілі преміям-класу) сплачено 696,7 млн гривень (15,7 відс. доходів бюджетів територіальних громад). Єдиного податку на підприємницьку діяльність надійшло 566,2 млн гривень (12,7 відс. загальної суми).

Решта податків і зборів у загальній сумі становить 7,6 відс. обсягу надходжень: податку на прибуток – більше 45 млн грн, рентної плати за користування природними ресурсами – близько 117 млн грн, акцизного податку від реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального – 139,6 млн грн, плати за ліцензії на виробництво та продаж підакцизних товарів – 15,4 млн грн, екологічного податку – 13,6 млн гривень.

Понад четвертину надходжень до місцевих бюджетів області від сплати податків забезпечили установи сфери державного управління, освіти та охорони здоров’я (26,4 відс. загальної суми або понад 1,1 млрд грн). Також значні суми надійшли від представників галузі сільського господарства (18,8 відс. або 834 млн грн) та промисловості (14,4 відс. або 639,6 млн грн). Громадяни сплатили понад 662 млн грн податків з підприємницької діяльності та плати за майно (14,9 відс. загальної суми).

Суб’єктами господарювання, що працюють у сфері торгівлі та громадського харчування, забезпечено 346,4 млн грн (7,8 відс. доходів місцевих бюджетів), транспорту – 254,7 млн грн (5,7 відс.), галузі лісового господарства – понад 131 млн грн (3 відс.), будівництва – 65,5 млн грн (1,5 відс.).


Шахраї представляються податківцями

У Чернігівській області знову активізувалися телефонні шахраї, які представляються податківцями.

Днями на телефони платників суб’єктів господарювання Прилук та Прилуцького району стали надходити дзвінки з номерів 050 0514348 та 095 6037371. Невідомі повідомляють, що телефонують від імені начальника Прилуцької ДПІ та просять перерахувати кошти на рахунок Монобанку 4441 1144 4770 2430.

Головне управління ДПС у Чернігівській області закликає платників податків не піддаватися на провокації шахраїв, які не мають жодного відношення до податківців.

Попереджаємо, що у разі надходження таких дзвінків з будь-якими незаконними пропозиціями або вимогами необхідно негайно повідомляти працівників підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції за номером телефону: (0462) 652-315, 652-392, 668-522.


27.10.2020

Як отримати податкову знижку

Громадяни, які не є суб’єктами господарювання та які протягом минулого року отримували заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб, мають право на отримання податкової знижки за умови наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України.

Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були втрати на:

– навчання,

– отримання доступного житла за державними програмами,

– оплату допоміжних репродуктивних технологій,

– відсотки за іпотечним кредитом,

– внески на благодійність,

– страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя,

– пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо.

Для отримання знижки необхідно:

1) заповнити та по 31 грудня включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи;

2)  у декларації вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.

Після отримання декларації визначається сума, що підлягає поверненню, яка громадянам перераховується протягом 60 днів поштовим переказом або на банківський рахунок.

Звертаємо увагу, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2019 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2020 року включно.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати.

До заробітної плати належать основна та додаткова винагороди, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

Детальніше про право на отримання податкової знижки громадянами за посиланням https://tax.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-/podatkova-znijka-dlya-fizichnih-osib/.

Переглянути тематичний відеоурок про те, як правильно заповнити і подати річну податкову декларацію через Електронний кабінет, можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html.


22.10.2020

За січень – вересень 2020 року платниками Чернігівщини сплачено майже 11,8 млрд гривень податків, зборів та єдиного внеску

 До бюджетів усіх рівнів від платників Чернігівської області протягом 9 місяців поточного року надійшло понад 8 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів. Начальниця Головного управління ДПС у Чернігівській області Людмила Слотюк зазначила, що цей показник на 248,8 млн грн більше ніж у відповідному періоді минулого року. Між державним та місцевими бюджетами кошти розподілилися наступним чином: до державного бюджету надійшло майже 3,6 млрд грн, до місцевих  бюджетів усіх рівнів – 4,4 млрд грн.

Значну частку надходжень до державного бюджету забезпечено від сплати податку на додану вартість – 1,3 млрд грн (38,8 відс.), податку на доходи фізичних осіб і військового збору – 1,2 млрд грн (35,2 відс.), рентних платежів за користування природними ресурсами – близько 485 млн грн (13,5 відс.) та податку на прибуток – 363 млн грн (10 відс.).

До місцевих бюджетів усіх рівнів платниками податків сплачено 4,4 млрд гривень. Факт минулого року перевищено майже на 7 відс. (286 млн грн.), в основному за рахунок збільшення сплати по бюджетоформуючих податках: податку на доходи фізичних осіб – на 8 відс. (+211 млн грн) та єдиному податку з підприємницької діяльності – на 8,2 відс. (+43 млн грн).

Людмила Слотюк підкреслила, що добровільна сплата до бюджетів усіх рівнів складає 99 відс. від загальної суми податків. За рахунок проведення контрольно-перевірочної роботи надійшло 14,8 млн грн, від стягнення податкового боргу – 51,4 млн гривень.

Крім того, страхувальниками для перерахування до Пенсійного та інших фондів сплачено майже 3,8 млрд грн єдиного внеску на загальнодержавне обов’язкове соціальне страхування. Минулорічний рівень перевищено на 70 відс. або на 245,6 млн гривень.


21.10.2020

На Чернігівщині у сфері торгівлі підакцизними товарами виявлено порушень на 1,8 млн гривень

Про це повідомили в управлінні контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Чернігівській області. За результатами 137 перевірок суб’єктів господарювання, що займаються роздрібною торгівлею алкогольними напоями та тютюновими виробами, виявлено 127 порушень та прийнято рішення про застосування штрафних фінансових санкцій на суму 1,8 млн гривень.

Одним з найбільш розповсюджених є зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів маркованих підробленими марками акцизного податку та без марок (штрафна фінансова санкція за дане порушення від 17 тис грн). З початку року таких порушень виявлено 41, з них більшість – у Чернігові, Носівському, Прилуцькому та Ічнянському районах Чернігівської області.

Серед інших порушень: роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії,  зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, порушення вимог ст. 15-3 (порушення вимог рішення міських рад щодо обмеження продажу алкогольних напоїв у встановлений час доби, продаж алкогольних напоїв на розлив суб’єктами господарювання, що не мають статусу громадського харчування, продаж тютюнових виробів поштучно,   роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні тощо.

У суб’єктів господарювання анульовано 16 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за фактами продажу алкоголю/тютюну особам, які не досягла 18 років.

Управлінням контролю за підакцизними товарами з початку 2020 року проведено 74 перевірки суб’єктів господарювання що здійснюють діяльність на ринку пального. За результатами перевірок складено 35 актів та застосовано понад 6 млн грн штрафних санкцій.

Фахівці наголошують, що купівлю алкогольних напоїв необхідно здійснювати виключно у спеціалізованих об’єктах торгівлі, які мають дозвіл. При купівлі необхідно звертати увагу на наявність відповідної акцизної марки на пляшці та пам’ятати, що на сьогодні мінімальна роздрібна ціна однієї пляшки горілки місткістю 0,5л, міцністю 40% становить 89,40 гривень.


Увага! Внесено зміни в роботу податкової служби у зв’язку з «червоним» рівнем епідемічної небезпеки

Рішенням Державної комісії з питання техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 15.10.2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, (із змінами внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 №712, від 26.08.2020 №760, та від 27.08.2020 №757), установлено: «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території міста Чернігів та міста Ніжин Чернігівської області.

Згідно з рішенням Чернігівської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій  (протокол від 16.10.2020 №43), заборонено масові заходи розважального, культурного, спортивного, соціального, релігійного, рекламного  характеру, та інших за участю більше 100 осіб та більше однієї особи на 20 кв метрів площі будівлі або території на час перебування м.Чернігів та м.Ніжин «червоній» зоні.

Призупинено особистий прийом громадян керівниками та працівниками державних установ м.Чернігів та м.Ніжин.

Прийом звернень громадян здійснюється в електронному вигляді, або через скриньки, встановлені на вході до установи.

Для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності прийом платників в ЦОП Ніжинської та Чернігівської ДПІ Головного управління ДПС у Чернігівській області здійснюється виключно за попереднім записом (за телефоном (04631) 3-18-76 – ЦОП Ніжинської ДПІ або електронну почтову скриньку ch.dpi2513@tax.gov.ua, (0462) 652-800 або електронну почтову скриньку ch.dpi2522@tax.gov.ua – ЦОП Чернігівської ДПІ).


15.10.2020

Головне управління ДПС у Чернігівській області інформує  про адміністративні послуги, за отриманням яких платники податків можуть звернутись до ЦОП

  1. Видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
  2. Внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
  3. Видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.
  4. Реєстрація реєстратора розрахункових операцій.
  5. Реєстрація книг обліку розрахункових операцій.
  6. Реєстрація розрахункових книжок.
  7. Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку.
  8. Реєстрація книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
  9. Видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).
  10. Видача довідки про сплату податкових зобов’язань платником податку– резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань.
  11. Видача довідки про доходи.
  12. Видача довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи).
  13. Підтвердження статусу податкового резидента України.
  14. Реєстрація платника єдиного податку.
  15. Надання витягу з реєстру платників єдиного податку.
  16. Включення неприбуткового підприємства (установи, організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
  17. Внесення змін до відомостей, що містяться у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.
  18. Надання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
  19. Видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
  20. Видача довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
  21. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
  22. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту).
  23. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
  24. Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
  25. Видача ліцензії на право зберігання пального.
  26. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
  27. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту).
  28. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
  29. Видача дубліката ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
  30. Видача дубліката ліцензії на право зберігання пального.
  31. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
  32. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту).
  33. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
  34. Переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
  35. Переоформлення ліцензії на право зберігання пального.
  36. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
  37. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту).
  38. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
  39. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
  40. Анулювання ліцензії на право зберігання пального.

09.10.2020

Платники Чернігівщини у вересні 2020 року поповнили бюджети  на 895 мільйонів гривень

До бюджетів усіх рівнів платниками Чернігівської області у вересні 2020 року сплачено 895,3 млн грн податків та зборів. Рівень відповідного періоду минулого року перевищено на 9,4 відс. або на 76,8 млн гривень.

До державного бюджету спрямовано 44 відсотків коштів (396,8 млн грн). Приріст до минулого року склав 4,6 відс. або 17,5 млн гривень. У порівнянні до минулорічного збору зросли надходження з податку на доходи фізичних осіб та військового збору – на 16,8 відс. (+22,6 млн грн), з ПДВ – на 9,3 відс. (+15,3 млн грн).

До місцевих бюджетів усіх рівнів надійшло 498,4 млн грн податків та зборів. Приріст до минулого року склав 13,5 відс. або 59,4 млн гривень.

Майже 71 відс. суми, що надійшла до місцевих бюджетів, складає податок на доходи фізичних осіб (353,8 млн грн, що більше минулорічного показника на 17,5 відс. або на 52,7 млн грн). Понад 16,6 відс. спрямованих до бюджетів сум – від сплати податку на майно (за земельні ділянки, нерухомість та транспорт – 82,8 млн грн). Також вагоме значення для бюджетів територіальних громад має єдиний податок на підприємницьку діяльність (6,6 відс. загальної суми), якого сплачено 32,8 млн грн  (практично на рівні вересня минулого року). Акцизного податку від реалізації алкоголю, тютюну та пального надійшло 18,4 млн грн (3,7 відс. загальної суми надходжень).

Крім того, страхувальниками сплачено 444,6  млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, чим забезпечено зростання надходжень у порівнянні до відповідного місяця минулого року на 15 відс. або на понад 58 млн гривень.


Який розмір єдиного внеску сплачувати ФОП

Головне управління ДПС у Чернігівській області звертає увагу, що з вересня поточного року збільшився розмір мінімального страхового внеску – мінімальний ЄСВ за місяць дорівнює 1 100 грн (5 000 грн х 22%), до цього було – 1039,06 гривень.

Зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати змінилася максимальна величина доходу, на яку нараховується ЄСВ. З 1 вересня вона становить 75 000 грн. (15 розмірів мінімальної заробітної плати). Тож максимальний ЄСВ на місяць дорівнює 16 500 гривень.

ФОП на єдиному податку зобов’язані сплачувати ЄСВ у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску, який обчислюється як добуток мінімальної заробітної плати, установленої на місяць, за який нараховується ЄСВ, і ставки ЄСВ (22%).

ФОП на загальній системі оподаткування нараховують ЄСВ на суму підприємницького доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи. До того ж сума ЄСВ за місяць також не може бути меншою від розміру місячного мінімального страхового внеску.

Тож, підприємцям необхідно сплатити єдиний внесок за 3 квартал до 20 жовтня у розмірі 3178.12 грн. (1039,06 х 2 міс. +1100х1 міс.), за четвертий квартал – до 20 січня 2021 року у розмірі 3300 грн (1100 х 3 міс.).


29.09.2020

Правом на отримання податкової знижки вже скористалося 3674 мешканців Чернігівщини

В Головному управлінні ДПС у Чернігівській області повідомили, що правом на отримання податкової знижки вже скористалося 3674 громадян, а задекларована сума до повернення з бюджету становить 9,3 млн  гривень.

Звертаємо увагу, що податкова знижка надається виключно фізичним особам, які не є суб’єктами господарювання. Фактично, це документально підтверджена сума витрат громадянина у зв’язку з придбанням товарів, робіт або послуг упродовж одного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного у вигляді заробітної плати.

Звертаємо увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» уточнено перелік документів, які підтверджують витрати, які включаються до складу податкової знижки (детальніше – підпункти 166.2.1 та 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу України).

Податкова знижка надається виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має про це відмітку у паспорті.

Слід врахувати, що скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за витратами попереднього року. На наступний рік це право не переноситься.

Зауважимо, громадяни, які мають право на податкову знижку, можуть подати декларацію до 31 грудня 2020 року.


28.09.2020

Місцеві бюджети Чернігівщини за 8 місяців 2020 року поповнились більш як на 3,9 млрд гривень

 До місцевих бюджетів усіх рівнів Чернігівської області у січні-серпні 2020 року надійшло 3947,2 млн грн від сплати податків і зборів.

Найбільшу частку у загальній сумі сплачених податків (63,1 відс.) займає податок на доходи фізичних осіб, якого надійшло 2490,4 млн грн, з них до обласного бюджету спрямовано 498,1 млн грн, решту – до бюджетів об’єднаних територіальних громад та районів.

Податку на майно (за земельні ділянки, житлову та нежитлову нерухомість, а також елітні автомобілі) забезпечено ще 613,8 млн гривень (15,6 відс. доходів бюджетів територіальних громад). Єдиного податку на підприємницьку діяльність надійшло 533,4 млн гривень (13,5 відс. загальної суми).

Решта податків і зборів становить 7,8 відс. обсягу надходжень: податку на прибуток сплачено 44,6 млн грн, рентної плати за користування природними ресурсами – 109,1 млн грн, акцизного податку від реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального – 121,3 млн грн, плати за ліцензії на виробництво та продаж підакцизних товарів – 14 млн грн, екологічного податку – 13,6 млн гривень.

Понад четвертину надходжень до місцевих бюджетів області від сплати податків забезпечили установи сфери державного управління, освіти та охорони здоров’я (26,3 відс. загальної суми або 1037 млн грн). Також у значних розмірах сплачено податки представниками галузі сільського господарства (18,4 відс. або 724,5 млн грн) та промисловості (14,5 відс. або 572,8 млн грн). Від громадян надійшло 604,9 млн грн податків з підприємницької діяльності та плати за майно (15,3 відс. загальної суми).

Суб’єктами господарювання, що працюють у сфері торгівлі та громадського харчування, сплачено 305,8 млн грн (7,7 відс. доходів місцевих бюджетів), транспорту – 224,3 млн грн (5,7 відс.), галузі лісового господарства – 118,5 млн грн (3 відс.), будівництва – 58 млн грн (1,5 відс.).


24.09.2020

У покупця є можливість перевірити чек, виданий ПРРО, що працює в режимі в оффлайн

У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.

Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.

Що робити, якщо реєстрацію ПН/РК зупинено?

 Всі податкові накладні, які платники ПДВ реєструють в Єдиному реєстрі податкових накладних, проходять технічну перевірку та перевірку на відповідність критеріям ризику. Це – критерії безумовної реєстрації, ризиковості платника, позитивної податкової історії, ризиковості здійснення операції. Якщо податкова накладна потрапляє під критерії ризиковості, її реєстрація зупиняється і платник має документально підтвердити реальність такої операції.

При визначенні ризиковості ДПС використовує інформацію, яку надає сам платник податків, зокрема, це податкова звітність. Також використовується інформація від правоохоронних органів, яка надається у рамках кримінальних проваджень щодо певних суб’єктів господарювання.

Система моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних блокує менше 0,3 відс. накладних з ПДВ.

Зупинка реєстрації податкової накладної СМКОР не означає заборону господарської діяльності платника, тобто не обмежує його право постачати та купувати товари.

Переглянути інформацію щодо відповідності платника ПДВ критеріям ризиковості, критеріям безумовної реєстрації накладних, показникам позитивної податкової історії, суб’єкт господарювання може у приватній частині Електронного кабінету (меню «Моніторинг ПН/РК»).

На сайті ДПС України та субсайті Головного управління ДПС у Чернігівській області розміщено Інформаційний лист №5 «Реєстрація ПН/РК. Що робити, якщо реєстрацію ПН/РК зупинено?».

Перелік документів, які платник ПДВ може подати для розгляду питання щодо реєстрації його зупиненої податкової накладної/розрахунку коригування, визначений наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Інформуємо платників податків щодо алгоритму дій при реєстрації ПРРО

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, встановленим наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557.


23.09.2020

Бізнесом Чернігівщини протягом січня-серпня поточного року сплачено близько 10,5 млрд гривень податків, зборів та єдиного внеску

Платниками податків Чернігівського регіону протягом 8 місяців поточного року до бюджетів усіх рівнів сплачено понад 7 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів. Цей показник на 172 млн грн перевищує відповідний період минулого року.

Зокрема, до державного бюджету спрямовано 3195,6 млн грн, що становить 44,7 відс. сплачених податків за цей період. Значна частина надходжень становить сплата податку на додану вартість – 1215,5 млн грн (38 відс.), податку на доходи фізичних осіб і військового збору – 1108,5 млн грн (35 відс.) та рентних платежів за користування природними ресурсами – 434,1 млн грн (13,6 відс.).

До місцевих бюджетів усіх рівнів спрямовано 3947,2 млн гривень. Факт минулого року перевищено на 6,1 відс. або на 226,7 млн гривень. Зростання надходжень відбулось в основному за рахунок збільшення сплати по бюджетоформуючим податкам, а саме: податку на доходи фізичних осіб – на 6,8 відс. (+158,9 млн грн) та єдиному податку з підприємницької діяльності – на 8,2 відс. (+40,5 млн грн).

Добровільна сплата до бюджетів усіх рівнів складає 99,6 відс. від загальної суми податків. За рахунок проведення контрольно-перевірочної роботи надійшло 14,5 млн грн, від стягнення податкового боргу – 45,4 млн гривень.

Крім того, страхувальниками для перерахування до Пенсійного та інших фондів сплачено 3314,1 млн грн. єдиного внеску на загальнодержавне обов’язкове соціальне страхування. Минулорічний рівень перевищено на 6 відс. або на 187,5 млн гривень.


18.09.2020

На Чернігівщині надходження від сплати єдиного внеску склали понад  3,3 мільярди гривень

За 8 місяців 2020 року платниками Чернігівщини сплачено більше 3,3 млрд гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що більше за аналогічний період минулого року на 187,5 млн гривень.

Від юридичних осіб надійшло понад 2,9 млрд грн, або 90 відс надходжень. З них більше 1,6 млрд грн сплачено бюджетними установами (49,4 відс). Фізичні особи – підприємці сплатили 332,4 млн грн (10 відс).

Найбільшу частку надходжень єдиного внеску забезпечують платники, що перебувають на обліку в ДПІ м. Чернігова, м. Прилуки та м. Ніжина.


15.09.2020

Платники податків Чернігівщини за вісім місяців спрямували на обороноздатність країни майже 252,3 млн грн військового збору

Як повідомили в управлінні податкового адміністрування Головного управління ДПС у Чернігівській області за січень–серпень поточного року платниками податків Чернігівської  області сплачено близько 252,3 млн грн військового збору. Це на 19,8 млн грн більше ніж за відповідний період  минулого року.

В серпні військового збору надійшло до бюджету  32,5 млн грн, що перевищує відповідний минулорічний показник на 2,7 млн гривень.

Забезпечили надходження на обороноздатність країни 6289 податкових агентів – юридичних осіб в сумі понад 29,5 млн грн та 6720 фізичних осіб (приватні підприємці та громадяни)  в сумі 2,9 млн  гривень.

Найбільші суми військового збору сплачено платниками міст: Чернігова,  Прилук, Бахмацького та Козелецького районів.

Платниками Чернігівщини у серпні поточного року сплачено податків та зборів більш як 1,1 мільярди гривень

На Чернігівщині до бюджетів усіх рівнів у серпні 2020 року від суб’єктів господарювання надійшло понад 1,1 млрд грн податків та зборів. Рівень відповідного періоду минулого року перевищено на 15 відс. або на 144,2 млн гривень.

До Державного бюджету спрямовано 49 відсотків коштів (543,6 млн грн). Приріст до минулого року склав 24,1 відс. або 105,5 млн гривень. У порівнянні до минулорічного збору зросли надходження по податку на доходи фізичних осіб та військовому збору – на 7,2 відс. (+9,5 млн грн), податку на прибуток – у 3,5 рази (+102,5 млн грн), по ПДВ – на 10 відс. (+16,5 млн грн).

До місцевих бюджетів усіх рівнів у серпні п.р. надійшло 564,2 млн грн податків та зборів. Приріст до минулого року склав 7,4 відс. або 38,7 млн гривень.

Майже 57 відс. суми, що надійшла до місцевих бюджетів, складає податок на доходи фізичних осіб (319,9 млн грн, що більше минулорічного показника на 7,1 відс. або на 21,2 млн грн). Близько 18 відс. спрямованих до бюджетів сум – від сплати податку на майно (за земельні ділянки, нерухомість та транспорт – 102,4 млн грн). Також вагоме значення для бюджетів територіальних громад має єдиний податок на підприємницьку діяльність (13,2 відс. загальної суми), якого сплачено 74,5 млн грн (практично на рівні серпня минулого року). Акцизного податку від реалізації алкоголю, тютюну та пального надійшло 22,7 млн грн (4 відс. загальної суми надходжень).

Бюджетні призначення, прийняті сесіями місцевих рад, у серпні виконані на 101,3 відс. (+ 7,1 млн грн), що дозволило у повному обсязі профінансувати заплановані видатки на заробітну плату та розвиток територій.

Крім того, страхувальниками сплачено 404,9  млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, чим забезпечено зростання надходжень у порівнянні до відповідного місяця минулого року на 3,2 відс. або на 12,6 млн гривень.

На Чернігівщині викрито схему мінімізації ПДВ в аграрному секторі на суму понад 1,5 млн гривень

 Співробітниками Головного управління ДПС у Чернігівській області під час проведення перевірки викрито схему мінімізації податкових зобов’язань одним із аграрних підприємств області.

Суб’єкт господарювання штучно завищував податковий кредит за рахунок документального оформлення придбання  товарно-матеріальних цінностей, використання яких в господарській діяльності підприємства не підтвердилось.

Крім того, з метою уникнення нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, реалізація вирощеної продукції оформлювалась  аграрієм за заниженими цінами, які суттєво відрізняються від існуючих на ринку зерна.

Наслідком такого «господарювання» стало заниження сплати до бюджету  ПДВ у сумі понад 1,5 млн гривень.

Схему ухилення від оподаткування на суму більше 1,5 млн гривень припинено. Наразі, здійснюється комплекс заходів щодо стягнення донарахованих сум до державного бюджету.

Податкова служба Чернігівщини застерігає платників податків від участі у схемах та заявляє що має всі інструменти для руйнування протиправних механізмів мінімізації податків.


14.09.2020

Як підприємцю обрати чи перейти на спрощену систему оподаткування?

Як роз’яснили в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;
4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Зауважимо, такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

На Чернігівщині знову активізувалися шахраї, які маскуються під податківців!

На території Чернігівської області знову активізувалися телефонні шахраї, які видають себе за податківців.

З номерів мобільного зв’язку (095)630 87 93 на телефони юридичних осіб Корюківського району 11.09.2020 невідомими особами були здійснені дзвінки від імені начальника Корюківської ДПІ Головного управління ДПС у Чернігівській області з вимогою надати грошові кошти на потреби працівників служби (фінансова допомога для прийому перевіряючи із Головного управління ДПС у Чернігівській області).

Отож, Головне управління ДПС у Чернігівській області вкотре застерігає платників податків бути пильними та не піддаватися на провокації.

Попереджаємо, що у разі надходження таких дзвінків з будь-якими незаконними пропозиціями або вимогами одразу повідомляйте працівників підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції за номером телефону: (0462) 652-315, 652-392, 668-522.


11.09.2020

За два місяці податковими аудиторами Чернігівщини упереджено бюджетного відшкодування ПДВ більш як на 8,6 мільйонів гривень

Протягом липня-серпня поточного року Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено 19 документальних позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування та від’ємного значення з податку на додану вартість.

За результатами проведених перевірок упереджено бюджетного відшкодування більш як на 8,6 млн грн, зменшено від’ємного значення з ПДВ майже на 4 млн грн та донараховано податку на додану вартість 512,7 тис гривень.

Нагадуємо, що з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) з 18 березня 2020 запроваджено мораторій на проведення документальних перевірок.

При цьому мораторій не поширюється  на проведення документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, а саме якщо платником подано  декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис гривень.


09.09.2020

Інформуємо платників податків про зміни в Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами

Звертаємо увагу, що 01 вересня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261 «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі – Наказ № 261), згідно з яким Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557), викладено в новій редакції.

Зокрема, абзацами другим-третім пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 557 (у редакції Наказу № 261) визначено, що приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Договір) здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа.

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису.

При цьому пунктом 3 Наказу № 261 встановлено, що Договори, що на день набрання чинності Наказом № 261 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 5 розділу III Порядку № 557 (у редакції Наказу № 261).

З оновленою редакцією тексту Порядку № 557 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.tax.gov.ua)


04.09.2020

Якщо вам телефонують від імені податківців і пропонують надати фінансову допомогу,  знайте – це шахраї !

В Головному управлінні ДПС у Чернігівській області повідомили, що знову активізувалися телефонні шахраї. Вони телефонують платникам податків від імені податківців.

З номерів мобільного зв’язку (066)465 53 16 та (095)564 30 16 на телефони фізичних осіб – підприємців міста Прилуки та Прилуцького району 02.09.2020 невідомими особами були здійснені дзвінки від імені начальника Прилуцької ДПІ з вимогою перерахувати грошові кошти на картковий рахунок №4102 3251 2437 4109 відкритий на ім’я Ільїної О.О. в АТ «Альфа Банк», або на UA683003460000026200911213968.

Головне управління ДПС у Чернігівській області застерігає платників податків бути пильними та не піддаватися на провокації.

Попереджаємо, що у разі надходження таких дзвінків з будь-якими незаконними пропозиціями або вимогами одразу повідомляйте працівників підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції за номерами: (0462) 652-315, 652-392, 668-522.


31.08.2020

Неоформлені трудові відносини невигідні, у першу чергу, самому працівнику

Спільна нарада з питань проведення масштабної інформаційної та інспекційної кампанії з питань недопущення використання незадекларованої праці відбулась днями в Управлінні Держпраці у Чернігівській області.

Захід відбувся за участі представників Головного управління ДПС у Чернігівській області, Головного Управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, обласного центру зайнятості та Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області.

Учасники обговорили ряд питань стосовно взаємодії відомств, організації та планування проведення інспекційної кампанії, під час якої будуть здійснюватися заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

За результатами наради було ухвалено низку рішень щодо взаємообміну інформацією між зазначеними структурами необхідної для проведення інспекційних відвідувань, у тому числі, в частині невідповідності фактичної чисельності працівників даним Реєстру застрахованих осіб та відсутності позитивної динаміки працевлаштування.

Також узгоджено питання надання допомоги та підтримки правоохоронними органами у ході проведення інспекційних заходів з виявлення фактів використання незадекларованої праці.

Начальниця управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Чернігівській області Світлана Волкова нагадує, що офіційне оформлення та легалізація заробітної плати – це не тільки збільшення надходжень до бюджетів та Пенсійного фонду України, а й забезпечення соціальних гарантій самого найманого працівника, у тому числі й майбутньої пенсії.


20.08.2020

Сплата єдиного внеску – запорука соціального захисту

 В управлінні по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Чернігівській області нагадують, що своєчасна сплата єдиного внеску є запорукою соціального захисту населення. Сума єдиного внеску напряму залежить від встановленої мінімальної заробітної плати та нараховується щомісячно за ставкою 22 відс. від «мінімалки». На даний час єдиний внесок складає 1039,06 грн на місяць.

Фахівці радять боржникам з єдиного внеску вчасно здійснити належні розрахунки по сплаті внеску до бюджету. Цим самим гарантувати собі та найманим працівникам гідне пенсійне забезпечення та соціальні виплати, які передбачені чинним законодавством. А також уникнути застосування заходів стягнення заборгованості з єдиного внеску, який не має строку давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені.

Як дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з єдиного внеску?  Для цього можна особисто звернутися до ДПС з відповідною письмовою заявою, або безпосередньо переглянути інформацію щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску в «Електронному кабінеті платника», обравши в меню приватної частини кабінету «Стан розрахунків з бюджетом»

Головним управлінням ДПС приділяється особлива увага погашенню заборгованості з єдиного внеску. Адже наявність заборгованості по сплаті ЄВ – це не лише недотримання коштів державою, а ще й втрата особами, які підлягають загальнообов’язковому страхуванню страхового, стажу, а також права на пенсію.

Додатково повідомляємо, що Законом України від 26.02.2020 року № 465- IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни в ст.25 Закону №2464. Зокрема передбачено, що з 01.07.2020 року платники, які подають звітність в електронному вигляді та пройшли ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, так само отримуватимуть у цьому кабінеті й вимоги про сплату ЄСВ.

Звертаємо увагу, що з 03.06.2020 року діють норми Закону України від 13.05.2020 №592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування щодо усунення дискримінації за колом платників», які стосуються списання суми недоїмки з єдиного внеску відповідним категоріям платників.

Згідно з внесеними змінами за заявою платника списанню підлягають суми недоїмки, нараховані за період з 01.01.2017 платникам ЄСВ з числа підприємців, що перебували на загальній системі оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб (алгоритм та умови списання викладено в вищезазначеному Законі).

Тільки сумлінне ставлення платників до своїх обов’язків щодо своєчасної сплати ЄСВ та розуміння необхідності термінового погашення заборгованості дозволить вирішити проблему створення нових боргів. Своєчасна сплата єдиного внеску, податків і зборів – це піклування про підвищення стандартів життя.

Маєте право на податкову знижку – подайте декларацію

У Головному управлінні ДПС у Чернігівській області нагадують, що декларацію можна подати за місцем своєї податкової адреси в один з таких способів:

– особисто або уповноваженою на це особою;

– надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, але не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання декларації;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк).

Звертаємо увагу, що подання декларації в електронному вигляді – це зручний засіб взаємодії з контролюючим органом, що надає можливість скоротити часові витрати та отримати допомогу при заповненні декларації.

У приватній частині Електронного кабінету у розділі «Фізичним особам» функціонує підрозділ «Податкова декларація про майновий стан і доходи», який надає можливість подати декларацію в електронному вигляді.

Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації виникає у платників податків – фізичних осіб при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів, з яких не було утримано податок:

– від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Кодексом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

– у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

– у вигляді іноземних доходів (п.п. п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Слід зазначити, що несвоєчасне подання декларації є підставою для застосування до платника податків адміністративної та фінансової відповідальності.

З нормативно-правовою базою та прикладами заповнення податкових декларацій можна ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у банері «Деклараційна кампанія 2020» (https://tax.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan).


18.08.2020

З 1 серпня у фіскальному чеку РРО поряд з назвою підакцизних товарів необхідно зазначати код УКТ ЗЕД

Головне управління ДПС у Чернігівській області звертає увагу суб’єктів господарювання на зміни у застосуванні РРО.

Законом України від 20 вересня 2019 року №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачається обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (до цього було тільки для пального).

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на даний час – 5100 грн).


Платники Чернігівщини у липні 2020 року сплатили до бюджетів на 882 млн гривень

До бюджетів усіх рівнів у липні 2020 року платниками Чернігівської області сплачено 881,7 млн грн податків та зборів. Рівень відповідного періоду минулого року перевищено на 2,4 відс. або на 20,5 млн гривень.

До Державного бюджету спрямовано 40 відс. коштів (349,3 млн грн). У порівнянні до минулорічного збору зросли надходження по податку на доходи фізичних осіб та військовому збору – на 7,5 відс. (+10,2 млн грн), податку на прибуток – у 3,6 рази (+7,2 млн грн), акцизному податку з вироблених товарів – у 2 рази (+0,3 млн грн).

До місцевих бюджетів усіх рівнів у липні надійшло 532,4 млн грн податків та зборів. Приріст до минулого року склав 8 відс. або 39,5 млн гривень.

Майже 62 відс. суми, що надійшла до місцевих бюджетів, складає податок на доходи фізичних осіб (328,1 млн грн, що більше минулорічного показника на 7,1 відс. або на 21,9 млн грн). Близько 20 відс. спрямованих до бюджетів сум – від сплати податку на майно (за земельні ділянки, нерухомість та транспорт – 105,9 млн грн, що на 10,5 відс. більше липня минулого року або на 10,1 млн гривень). Також вагоме значення для бюджетів територіальних громад має єдиний податок на підприємницьку діяльність (13,6 відс. загальної суми), якого сплачено 72,2 млн грн (більше минулорічного рівня на 5 відс. або на 3,4 млн гривень). Акцизного податку від реалізації алкоголю та тютюну надійшло 12,9 млн грн, рівень минулого року перевищено на 15,2 відс. або на 1,7 млн грн.

Крім того, страхувальниками сплачено 437,6  млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, чим забезпечено зростання надходжень у порівнянні до відповідного місяця минулого року на 8,2 відс. або на 33,1 млн гривень.


17.08.2020

Податкові перевірки: що потрібно знати

 З початку року Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено 67 документальних перевірок, що менше відповідного періоду минулого року на 55 перевірок (45 відс.).

Зменшення пов’язано з мораторієм на проведення перевірок у зв’язку з запровадженням карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-2019) на період з 18 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року.

Проте, в управлінні податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування звертають увагу, що мораторій не поширюється на документальні позапланові перевірки:

–  на звернення платника податків.

– якщо розпочато процедуру реорганізації, припинення юридичної особи (пп. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України).

– щодо заявлених сум бюджетного відшкодування з ПДВ та/або з від’ємним значенням з ПДВ більше 100 тис грн (пп. 78.1.8 ст. 78 Податкового кодексу України).

Аудитори нагадали, що після закінчення дії карантину на території України буде проведено перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину та не були розпочаті. Такі перевірки включаються до оновленого плану-графіку, який буде розміщено на офіційному вебсайті ДПС протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину.

Документальні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені (тимчасово зупинені на період дії карантину), будуть поновлені після завершення дії карантину.

Результати проведених перевірок – мовою цифр:

– встановлено заниження грошових зобов’язань суб’єктами господарювання, які порушили вимоги податкового законодавства, на загальну суму 33,2 млн гривень, з цієї суми вже сплачено понад 18 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів;

– зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (збитки) на 4,1 млн грн, що упередило несплату податку на прибуток у майбутньому на 0,7 млн гривень;

– зменшено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету на 2,2 млн грн.;

– зменшено від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом з ПДВ на 4,6 млн гривень.

Слід зазначити, що після судового оскарження за матеріалами 9-ти планових перевірок підтверджено правомірність заниження грошових зобов’язань на загальну суму 15,2 млн грн. (з яких: податок на додану вартість – 6,1 млн грн, податок на прибуток – 5,1 млн грн, податок на нерухоме майно – 4 млн грн.), з донарахованих грошових зобов’язань надійшло до бюджету 6,6 млн гривень.


До уваги платників акцизного податку

 Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Чернігівській області повідомляє, що 22 липня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 626 «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – постанова), якою вносяться зміни до постанови КМУ від 24 квітня 2019 року № 408. Постанова опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» 24.07.2020 № 141 та набрала чинності з дня опублікування.

Зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон № 391), зокрема, направлені на удосконалення роботи системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ).

Отже, зазначені зміни враховані в цілому у затвердженій Кабінетом Міністрів України постанові та упорядковують порядок роботи системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Запропонованими змінами до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, зокрема, врегульовано:

можливість реєстрації контролюючими органами постійних представництв, які здійснюють реалізацію пального та/або спирту етилового;

врахування в СЕА РПСЕ як іншого акцизного складу пересувного транспортного засобу, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, при переході права власності від одного суб’єкта господарювання до іншого, або як окремих акцизних складів пересувних у разі, коли право власності на пальне або спирт етиловий належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного;

порядок обчислення суми залишків акцизного податку, у межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального (L3an) за вирахуванням повернутих платнику сум акцизного податку, помилково сплачених таким платником на електронний рахунок;

порядок оприлюднення інформації з реєстру платників із зазначенням даних щодо уніфікованих номерів та адреси місцезнаходження акцизних складів;

визначення умовного коду для ведення обліку в СЕА РПСЕ скрапленого газу (пропан або суміш пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, тощо.

Звертаємо увагу, що на сьогодні чинним є наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724 (далі – наказ № 262).

Отже, норми наказу № 262 застосовуються до набрання чинності наказом Міністерства фінансів України, в якому будуть враховані запроваджені Законом № 391 зміни щодо форм документів (зокрема, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового) та порядку заповнення таких документів.


 Місцеві податки: Що змінилося?

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ удосконалено податкове законодавство.  Зміни торкнулись і місцевих податків, а саме:

– змінюються строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення;

– контролюючі органи зобов’язуються інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;

– встановлюється визначення «Доба» та «Розрахункова година» для визначення бази справляння туристичним збором;

– встановлюється можливості визначення податкових зобов’язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки;

– уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю.


04.07.2020

Графік проведення сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Головним управлінням ДПС  у  Чернігівській  області
у серпні 2020 року

 

Дата  та час         проведення

сеансу

Тема сеансу На запитання платників відповідає Телефонувати за номером
 

 

 

07.08.2020р.

 

з 10.00 до 11.00

 

Про повноту декларування податкових зобов’язань за II квартал 2020 року рентної плати за користування надрами та користування радіочастотним ресурсом України Начальник відділу адміністрування екологічного податку, рентної плати та місцевих податків і зборів управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Чернігівській області

Людмила Гординська

 

 

 

 

 

652-343

 

17.08.2020р.

 

з 10.00 до 11.00

 

 

Актуальні питання

застосування програмних РРО

Начальник відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування

Сергій Мотчаний

 

 

652-309

20.08.2020р.

 

з 10.00 до 11.00

 

Легалізація трудових відносин Начальник управління податків і зборів з фізичних осіб

Світлана Волкова

 

652-985

Як зареєструвати програмний РРО?

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.

Більш детально з цим роз’ясненням ви можете ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України, категорія питання 109.24.


03.08.2020

Щодо змін у складанні податкової звітності з Рентної плати за користування надрами

Головне управління ДПС у Чернігівській області доводить до відома суб’єктів господарювання, що є платниками рентної плати за користування надрами (далі – Рентна плата) методичні рекомендації щодо декларування податкових зобов’язань з Рентної плати за II квартал 2020 року, надані листом ДПС України від 10.07.2020 №11410/7/99-00-04-03-03-07.

З 23.05.2020 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 16.01.2020 № 466-ХІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон), зокрема, у частині зміни критеріїв застосування ставок Рентної плати (п. 252.20 ст. 252 Кодексу), а також коригуючих коефіцієнтів до них та їх розміру (п. 252.22 ст. 252 Кодексу).

Зважаючи на те, що базовим звітним (податковим) періодом для Рентної плати є календарний квартал (п. 257.1 ст. 257 Кодексу), то декларування податкових зобов’язань з Рентної плати за II квартал 2020 року слід здійснювати шляхом складання окремих додатків 1 до Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 03.09.2015 № 1051/27496, у яких сума податкових зобов’язань з Рентної плати за кожним відповідним видом товарної продукції обчислюється:

  • за період з 01.04.2020 по 22.05.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок Рентної плати та коефіцієнтів до них, що діяли до набрання чинності Законом;
  • з05.2020 набрали чинності зміни, внесені Законом, зокрема, у частині зміни критеріїв застосування ставок Рентної плати (п. 252.20 ст. 252 Кодексу), а також коригуючих коефіцієнтів до них та їх розміру (п. 252.22 ст. 252 Кодексу).

Разом з тим, звертаємо увагу, що умовою для застосування коефіцієнта у разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення за рахунок власних коштів, встановлено виконання платником Рентної плати такої експертизи не раніше ніж за 5 років, а також змінено розмір такого коефіцієнта з 0,7 до 0,95.

 

Щодо застосування коефіцієнта 0,95 при обчисленні податкового зобов’язання з Рентної плати

Головне управління ДПС у Чернігівській області доводить до відома суб’єктів господарювання, що є платниками рентної плати за користування надрами (далі – Рентна плата) наступне.

У зв’язку з внесенням змін до п.п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України Законом України від 16 січня 2020 року № 466-1V «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» застосування коефіцієнта 0,95 при обчисленні податкового зобов’язання з Рентної плати відбувається виключно у разі дотримання надрокористувачем умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими у визначеному законодавством порядку кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування на підставі виконання надрокористувачем, не раніше ніж за 5 років до дати обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин.

З метою недопущення помилок при складанні Податкових декларацій з Рентної плати Головне управління ДПС у Чернігівській області та для контролю за правильністю застосування коефіцієнта 0,95 при обчисленні податкового зобов’язання з Рентної плати надає перелік виданих протоколів по запасах копалин про результати державної експертизи та оцінки матеріалів геолого-економічної оцінки ділянок надр суб’єктами господарювання у 2015-2020 роках, отриманий від  Державної служби геології та надр України листом від 25.06.2020 № 9607/01/10-20.


31.07.2020

Хто звільняється від сплати земельного податку?

 Від сплати земельного податку звільняються: особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, зазначених вище, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Більш детально з цим роз’ясненням ви можете ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України, категорія питання 111.04.


30.07.2020

Про зміни в оподаткуванні нерухомості

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема до ст. 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Так, починаючи з 23.05.2020 р. (з дати набрання чинності змін, внесених до Кодексу Законом № 466 в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість)), відповідно до пп. «є» пп. 266.2.2 ст. 266 Кодексу з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухомість виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Слід зазначити, що у попередній редакції норма виключала з об’єктів податком на нерухомість всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати пільгу і щодо об’єктів, зданих в оренду іншим суб’єктам господарювання.

Щодо ставок податку на нерухомість.

До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать, зокрема,  встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених Кодексом (п.п.12.4.1 п.12.4 ст.12 Кодексу).

Законом № 466 внесені зміни до ст.12 Кодексу щодо зміни строків прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про встановлені ставки місцевих податків та/або зборів, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення.

Щодо ставок податку на нерухомість.

До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать, зокрема,  встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених Кодексом (п.п.12.4.1 п.12.4 ст.12 Кодексу).

Не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об’єднаних територіальних громад встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів  (п.п.12.3.7 п.12.3 ст.12 Кодексу).

Законом № 466 внесені зміни до ст.12 Кодексу щодо зміни строків прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про встановлені ставки місцевих податків та/або зборів, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення.


28.07.2020

Що являє собою електронний фіскальний звітний чек, створений програмним РРО?

 Визначення «електронний фіскальний звітний чек, створений програмним реєстратором розрахункових операцій» встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набирає чинності 01.08.2020, згідно з яким:
електронний фіскальний звітний чек – документ, створений програмним реєстратором розрахункових документів, що містить дані денного звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою.

Детальніше з цим роз’ясненням ви можете ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України (категорія питання 109.24 порядок реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій).


21.07.2020

Малий та середній бізнес може долучатися до тестування програмного РРО

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» ДПС зобов’язано забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання під час проведення розрахункових операцій.

Безкоштовне програмне рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» розміщене тут та пропонується для тестування усім суб’єктам господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Програмне рішення може використовуватись для реєстрації розрахункових операцій (формування розрахункових документів, фіскальних звітних чеків, їх направлення для фіскалізації на фіскальний сервер, надання фіскального чека покупцеві) та бути встановлене на будь-якому пристрої, що підтримує операційну систему Windows Vista SP2 і вище або Android 4.1 і вище.

Програмне рішення може використовуватись у період відсутності зв’язку з фіскальним сервером (режим офлайн).

Зареєструвати ПРРО (касу)/касира (електронну печатку) можна, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

Реєстрація ПРРО здійснюється шляхом подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма J/F 1316602), що розміщена за посиланнями:

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/j1316602.arj

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/f1316602.arj

Реєстрація касира здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщене за посиланнями:

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/j1391801.arj

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/f1391801.arj

Тестування безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» триватиме до 31.07.2020.

Щоденно з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., починаючи з 15.07.2020, надається можливість тестувати роботу безкоштовного програмного рішення та направляти у разі наявності зауваження/пропозиції щодо його функціоналу на адресу: prro@tax.gov.ua.

У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном: 0 800 501 007.

Для надання інформаційної підтримки суб’єктам господарювання, які беруть участь у тестуванні програмних РРО, роботу Контакт-центру ДПС буде подовжено до 20 год. 00 хв., починаючи з 15.07.2020.

Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія): 

ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_install&update/Android.zip

ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_install&update/Windows.zip


За І півріччя 2020 року платниками Чернігівщини сплачено 7,6  млрд гривень податків, зборів та єдиного внеску

 У Головному управлінні ДПС у Чернігівській області повідомили, що до бюджетів усіх рівнів Чернігівської області платниками за січень-червень 2020 року сплачено майже 5,2 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів. Приріст до минулого року – понад 7 млн гривень.

З цих коштів майже 45 відсотків спрямовано до державного бюджету – 2,3 млрд гривень.

До місцевих бюджетів усіх рівнів платниками забезпечено 2,8 млрд грн податків. Факт минулого року перевищено на 5,5 відс. або на 148,5 млн грн за рахунок зростання сплачених сум по всіх бюджетоформуючих податках: податку на доходи фізичних осіб сплачено більше на 6,7 відс. (+115,8 млн грн), єдиного податку з підприємницької діяльності – на 10,6 відс. (+37,1 млн грн), рентної плати за користування природними ресурсами – на 8,5 відс. (+6,2 млн грн), акцизного податку від реалізації підакцизних товарів – майже на 13 відс. (+7,5 млн гривень).

Високим залишається по області рівень самостійної сплати податків і становить близько 99 відсотків. Від проведення контрольно-перевірочної роботи надійшло 20,4 млн грн та від застосування заходів стягнення боргу – 35,8 млн гривень.

Крім того, страхувальниками сплачено для перерахування до Пенсійного та інших фондів майже 2,5 млрд грн єдиного внеску на загальнодержавне обов’язкове соціальне страхування. Минулорічний рівень перевищено на 6 відс. або майже на 142 млн грн

 

 

Мапа міста


Путівник Корюківщиною
Анонси

Корисні посилання
















Портал об’єднаних громад України