Корюківська міська рада

77 років тому сталася трагедія, яка тривалий час замовчувалася, і про яку сьогодні починає говорити світ: близько 7 тисяч мирних жителів було вбито нацистськими окупантами, а містечко Корюківка – повністю знищено.

Два дні, 1 та 2 березня, тривала кровава розправа. 9 березня місто було спалене разом з тими, хто сховався або повернувся. Жителі Корюківки, від немовлят до немічних старих, стали жертвами небаченої жорстокості організаторів та виконавців каральної акції. Були винищені цілі родини.

На місці масштабного масового знищення корюківців стоїть Меморіал, як нагадування про жахливе минуле міста. Щороку до його підніжжя лягають квіти в пам’ять про вбитих земляків. Зараз ще живі свідки Корюківської трагедії, яким чудом вдалося вціліти в ті криваві дні, та які пронесли невимовний біль через усе своє життя.

У зв’язку з 77-ми роковинами трагедії жителі та гості міста зібралися на священному місці, щоб віддати шану пам’яті безневинно убієнних земляків, щоб знову пригадати події 1943 року, тим самим не дати забути про них нікому.

Заклики пам’ятати про цю трагедію звучали у зверненнях заступника голови Чернігівської облдержадміністрації Андрія Подорвана, радника голови обласної ради Дмитра Никоненка, Корюківського міського голови Ратана Ахмедова, представника Українського інституту національної пам’яті Сергія Бутка.

Вірш, присвячений Корюківській трагедії, зачитала голова Чернігівського обласного відділення Української спілки в’язнів – жертв фашизму Ніна Зубок. Своїми спогадами з дитинства про перші дні весни 1943 року в Корюківці розповів свідок трагедії Володимир Костюк.

Учасники мітингу-реквієму поклали до Меморіалу квіти і лампадки, спільно помолившись за упокій душ загиблих корюківців.